Літургія чи шоу? Про подальшу долю Києво Печерської Лаври

Починаючи з 2023 року, коли українська влада взяла курс на припинення монополії УПЦ в найбільших святинях України, спалахнула жвава дискусія про те, як мають використовуватись культові споруди. З тих пір держава провела в святині кілька культурних акцій, які викликали неймовірний резонанс.
З-поміж всіх особливо можна виділити дві - військовий молитовний сніданок з нагоди Дня ЗСУ за участі президента і предстоятелів деяких українських церков, та кулінарне шоу відомого шеф-кухаря Євгена Клопотенка в рамках проєкту «Реальна історія» з популяризацією українських сакральних страв. Обидві викликали зливу критики. Сніданок - за те, що на встановлених у Трапезній палаті екранах відображався портрет президента (хоча там були і портрети церковних діячів), кулінарне шоу - тому, що їжа в місці молитви є блюзнірством.
Очікувано, найбільше обурювались представники УПЦ, у яких ще не заросла рана від втрати багаторічної монополії на Лавру. Головне їхнє заперечення заключалось в тому, що храмовий простір має бути тільки для молитви. Мовляв, як тільки УПЦ вигнали з Лаври, то там одразу почався балаган - концерти, виставки та кулінарні шоу. Ті, хто підтримали акції, часто виходили з простого міркування: якщо УПЦ проти, то ми маємо бути за. Власне, сам Клопотенко так прямо і сказав: за часів УПЦ МП я і мріяти не міг про те, щоб влаштувати такі зйомки.
Здається, єдиним заходом в Лаврі, який не став яблуком розбрату і не викликав ідіосинкразії в УПЦ, була панахида за гетьманом Мазепою, проведена в червні 2024 року намісником громади монастиря ПЦУ єпископом Авраамієм.
Насправді, ця справа багатошарова і довгограюча. Це кейс про межі припустимого в українському сакральному просторі в епоху глобальної трансформації українського православ’я і посилення контролю держави за релігійними організаціями. Український сакральний простір опинився в точці перетину інтересів різних акторів, які претендують на його монополізацію і дуже по-різному бачать етику і естетику його наповнення. Те, як впишеться в нову реальність Києво-Печерська лавра, стане дорожньою картою для інших пам’яток, чий користувацький статус оскаржується. Наприклад, це стосується Почаївської лаври, панування УПЦ в якій, судячи з усього, добігає кінця.