Люблю свою самоту. Для мене бути наодинці з собою - це комфорт, справжність, безпека. Мені ніколи не буває нудно. У голові завжди цілі світи та галактики. Просто не відчуваю потреби у комусь. Сама заробила, сама потратила, сама зготувала, сама з’їла. Купила, що хотіла. Пішла куди і коли хотіла. Зробила ремонт, який хотіла. Вибрала колір меблів, які подобається мені, а не комусь. Маю дві подруги. З першою можу не бачитися місяцями, навіть роками, але все одно вона залишається на одній хвилі зі мною. Вона та, з якою в переписці я не прощаюся, бо наш діалог без меж. Інша подруга не така. Вона ображається, якщо я не хочу зустрітися. Тому іноді піддаюся їй і вилажу між люди. Але норма для мене - десь раз в три місяці. Потім кілька тижнів заряджаю свою соціальну батарейку.
Якщо Ви втрачаєте сили та "ресурси" від звичайного спілкування з людьми, простішої комунікації з соціумом або прогулянкою з подругою, - це говорить про слабкість і мінімальний ресурс енергії для звичайного соціального життя, повсякденного. Якщо соціум вибиває Вас із рівноваги на 2 тижня, - це слабкість моральна, слабкість психічна, відсутність вітальності, - а не сила та самотність. Самотність тут спосіб зберегти себе і врятуватися від контакту з соціумом, а по суті, це життя в коконі себе, своєї віртуальності і своєї Егоїчності. Накопичуйте ресурс та сили для життя, - тоді Вас не доведеться ховатися за самотністю та усамітненням.
Мені 45 років. З дитинства я розуміла, що я одна. В мене була повна сім'я, благополучна, ще і дві сестри. Мене не треба було розважати, няньчити, бути зі мною. Все це я робила з собою сама. Потім вийшла заміж, розлучилась, є дитина. Вже 10 років без стосунків. І ніколи в житті я не відчувала себе самотньою. Бо самотність це про залежність від інших. А в мене немає цієї залежності. Я розумію, що в житті я одна, і люблю бути одною. Я- це найкраще, що у мене є.
Живу з 2020 року сама,діти виросли... трохи було важко, а потім сподобалось. 3се життя жила ради своєї сім'ї, а зараз прийшов мій час. Якщо в тебе є робота, та приятелі, та ти сам собі цікавий ,то ти щаслива людина. Ходи в театри в кіно, подорожуй, розвивався у любому віці.
"Від себе не втечеш в подорожах", так само можливо сказати- від себе не втечеш і спілкуючись годинку в кафе з подружкою 😊 В нас в голові є досвід чи програма- коли ми з кимось в театрі/кіно тощо, нам веселіше, тому і відчуваємо самотність- просто треба здобути нову звичку чи перепрограмувати себе- нормально в одиночку кудись ходити, а люди взагалі про нас не думають, бо вони думають лише про себе 😊 P.S. я пішла одна на останній концерт Скрябіна в Одесі, бо ніхто не захотів...тепер в мене спогади на все життя, як Андрій шуткував, як здоровкався з усім першим рядом, в тому числі зі мною, який був крутий концерт, а могла на нього і не попасти 😢
У мене якраз навпаки, якщо я одна в кіно або на концерті, я зосереджена і не відволікаюсь. А коли в компанії, то завжди на задньому фоні думни, а раптом їм нудно, не подобається і т.п.
У неї чудове особисте життя, яким я надихаюсь, і зовсім не думаю що такій яскравій жінці з таким відчуттям любові та цікавості до себе і світу їй можна лише позаздрити , точно не співчувати
Завжди любила ходити в кіно сама. Є чоловік та друзі, але от чомусь подобалось самій. Памʼятаю це було 8 березня, я пішла на якийсь фільм і жіночка на касі каже «візьміть краще от цей квиток в першому ряду, він одинокий. Не розбивайте пару в центрі залу» . Я така ніфіга, один в центрі залу купила. 😊
Мені комфортно самій проводити час, подорожувати, гуляти) А коли я сама вдома, то чудово вмію себе розвеселити. Навіть вголос сміюся і можу щось собі говорити, називаючи себе на ім'я😂 Цікаво, чи ще хтось так робить, чи це нездорово))) Але я люблю себе, і коли я на самоті, то роблю все для того, щоб почуватися добре. І, до речі, день народження, який я провела наодинці з собою - один із найкращих за все життя)
Нормально, я постійно з собою говорю і теж сміюся з своїх жартів))))) думала що я одна така)) На ім'я себе називаю коли дуже замучена і треба заспокоїтись) Живу сама, буває тижнями ні з ким не спілкуюсь. Є собака і кішка. Думаю ми нормальні і самодостатні. ❤️
Я вже два роки перебуваю у самотності.Щомісяця знаходжу по малесенькій крупиночці шматочки, уламки свого Я.помалу збираю докупи,вчуся бути собою,вірити собі,цінувати себе,свій час,любити себе...
Монро дуже комфі. Я люблю її з дитинства, а зараз вона і мудра ще до всього. Психологиня сказала цікаві речі, але не погоджуючись, що ми не можемо сердитися на себе. А щодо самотності. Я вперше за 30 років життя живу сама і це кайф. Люди бояться самотності. Я і є самотність
У мене є оціночне судження та неприємні відчуття від початку випуску. У Каті з‘явилася манера пояснень, яку я бачила у молодих психологів «я тепер все знаю за життя, всім розповім і всіх полікую». Звісно, можна перемотати цей випуск чи попередній і прямо навести прикладів, які саме фрази я так оцінила. Але ton of voice прямо впізнаю. А коли до співрозмовниць та до мене (як до частини аудиторії) ставляться по-менторськи ті, кому я за менторство не платила, я починаю злитися. Бо оці «просвітлені повчання» сприймаю як агресію і хочу «виштовхати» людину назад з мого простору в її межі. Я хочу слухати про особистий досвід, а не узагальнення «як має бути». Тому зараз із задоволення слухаю Наті та її досвід. А Ясю в позиції зверху я ніколи не помічала, тому тут радію і цікавлюся без змін❤
Все життя живу з кимось, свою кімнату мала лише з 15 до 18 років. На даний момент вже 4-й рік живемо з чоловіком в однокімнатній квартирі, тому мій особистий простір це моменти, коли коханого нема вдома)) Тоді я вмикаю музику, серіали, ютуб і просто насолоджуюсь самотністю. В цей момент весь простір - мій особистий)
Раніше якось соромилась того, що в мене ніби менша потреба в людях і комунікації, думала, що я якась соціофобка, але якось прийняла цю сторону себе. А тут почула, що це ще й в цілому нормально) І дійсно більше якийсь тиск соціуму - мені наче окей самій бути, але всі якось говорять про те, де вони на побаченні були, чи в кого які сімейні проблеми, і відчуваєш себе ніби білою вороною. А соло-подорожі - це ТОП! Єдине що - треба помоніторити, на скільки це буде безпечно, бо не в усі місця я готова їхати сама)
Зараз напишу коментар для Наті.Я дитина розлучених батьків,мені було 3 роки при розлученні.Я жила на 2 будинки і мені було взагалі класно.2 різних міри,нічого не набридає.Я дитиною взагалі не страждала,а насолоджувалася можливістю жити саме так.І дім мені відчувався однаково що там,що там.
дякую за ваш коментар! а то я гуглю вєе півгодини, бо ніколи не чула слово "самість" у тому ключі, що у відео розповідають, і думала, це я вже шось не то, чи таки вони придумали на рівному місці термін)
Дякую! Зайшла пошукати такі коментарі. На жаль, філософію мало хто вчив. Вище чудово підібрали інше слово - самота. Як solitude. Коли ти сам, але тобі не самотньо.
@@User-mf-0022 Так, solitude і loneliness чудово показує цю різницю. Подумала ще про слово single, яке має більш нейтральний характер в англ. але інколи перекладається як самотній/самотня, тобто не в відносинах. І це недоречно додає негативний відтінок
Буду дивитися через Монро за якою спостерігаю ще з прековіду, її тревел влогі та паті на кухні при локдауні. На цьому тижні її адмін в телезі мене заблокував за іншу думку і я дуже засмучена. Сподіваюсь вона побачить цій меседж🌈
Не обовʼязково , мене блокували просто за оффтоп на каналі стерненка, на іншому взагалі не зрозуміло за що, якщо ти активний дописувач, то просто поганий настрій адміна і ти в бані@@pogostemon_
Дівчатка , я вас попочала дивитись ще до війни. А поті у вас з`явились спонсори, ви стали камерними. Монро права, ви як ті матрони. Вас дивишся і хочеться спати. Не хочу вас образити. Ваш драйв загубився десь. Дякую за Монро. Вона трошки вас розбудила, але не надовго.)))
БОЖЕЕЕЕЕ МОЯ НАЙУЛЮБЛЕНІША, НАЙКРАЩА, НАЙПРЕКРАСНІША МОНРО!!!!! мені 15, а я дивлюсь її ще з «дитинства», з моменту як мама лягала спати, вмикала її відео , а я з кімнати підслуховувала😂 я так сильно чекала коли її почнуть запрошувати НА ВСІІІ БЛІН канали, вона настільки прекрасна й цікава,я хочу бачити її більше в контексті з іншими людьми 😭😭 ДЯКУЮЮЮ!! ДЯКУЮ ЕБАУТ🥺
Дуже важлива для мене тема...бо самотність мені просто обридла...я усе розумію, що треба себе пізнавати, що іноді це дуже потрібно. Але коли ти не можеш знайти свою людину (половинку), щоб просто поруч помовчати, щоб разом просто потриматися за руки - самотність стає ненависною. Дякую за ефір ❤
Дуже крута тема! Два рази у мене був період самотності, коли я уходила від чоловіка. Кожен цей період був наступним кроком до моєї самості, тобто як стати особистістю. І наші відносини з чоловіком теж покращувались і переходили на вищий рівень. Але для цього треба вміти рефлексувати. Це як зняти з себе модний одяг і побачити своє оголене тіло зі всіма його недоліками, над якими треба працювати чи самостійно, чи з психологом
соло-подорожі неймовірні. була вже в 4 країнах самостійно та багатьох містах України, час на роздуми та пошук власних (ненав'язаних суспільством або дитинством) цінностей і понять про цей світ. щодо самотності в моєму випадку вийшло досить цікаво, адже був період припинення досить близьких і важливих стосунків. згодом після трьох місяців вперше відчула щастя за останній час і саме наодинці
Люблю свою самоту))) мені так комфортно)), багато моїх знайомих і подруг мені співчувають….і що цікаво, ті хто співчувають, у стосунках тільки заради ідеї, щоб бути не одинокою, або, як сказала мені, моя знайома, що якщо поряд біля тебе чоловік, то значить ти комусь потрібна, тобто, так у людини формується самооцінка))) Кожному своє))))
Я та людина в якої завжди щось розмовляє для фону. З ранку і до поки не заснеш і коли сама йду по вулиці. Але мені подобається жити і самій і з кимось. Від великої кількості близьких друзів не відчуваю себе самотньою ніколи
Я мрію хоч трохи побути сама! Я мати двох малюків і чоловік працює з дому. Моя самотність - коли я бавлю тільки одного малюка. Я кинула слухати (бо читати - то розкіш) Робінзона Круза тому що я його просто ненавиджу. Він чілить собі на тропічному острові з козами і бананами, і страждає. І це ще не кажучи про війну і світові тренди.
😂😂😂😂😂 теж саме, але без дітей. Обидва вдома працюємо і я просто збігаю на спорт щоб побути сама) а чоловіку норм, він навушники вдів іначе іншого світу і не існує)))
Самість це не самотність, а введене Юнгом складне поняття. Са́мість - архетип, який є глибинним центром і виразом психологічної цілісності окремого індивіда. Виступає як принцип об'єднання свідомої і несвідомої частин психіки та одночасно забезпечує виокремлення індивіда з навколишнього його світу.
Доволі довго працювала з безхатьками. Помітила, що це здебільшого дууууже самотні, відсторонені від суспільства та інших людей люди. Це вже як наслідок: вони стали такими через слабкі соціальні зв'язки. Більшість з них або не могли/не вміли / боялися / тощо... будувати сильні зв'язки з іншими людьми протягом життя.
Усамітнення - це процес суб'єкта. Це рішення людини усамітнитися. Захотіти піти в кафе/кіно одній, пройтися по парку - це усамітнення Самотність - це процес об'єкта. Це не рішення людини. Так сталося. Самотність - це, коли з 10 відвідувань кіно, 9 були на самоті і одне з якимось стрьомним чуваком/жінкою або хтось витягує силоміць. То ж "через самотність ми приходимо до усамітнення..." Я б сказав, навпаки, людина може прийняти рішення про усамітнення (бо це її рішення) і не піти кудись з кимось, не зробити, не долучитися... бо хоче побути на самоті, але не завжди вона так само легко може повернутися, бо це вже залежить не тільки від неї і, таким чином, людина може перейти до самотності. Подорожі на наодинці - це про додаткову відповідальність, якщо така відповідальність була відсутня до того. І це значне послаблення відповідальності, якщо відповідальність була на 100%. Але у переважній більшості випадків подорожі на одинці не мають відношення до самотності. Бо під час подорожі занадто багато вражень, щоб відчути самотність. Про відкриті двері і нікого вдома - це кльово, якщо є сім'я і кожного разу, відкриваючі двері, нас очікує армагедон. І от, якщо після 100500 раз армагедону, нікого вдома, тихо, все на своїх місцях - цt супер. Але коли 100500 приходиш до пустої квартири, коли відомо скільки чого в холодильнику, де що лежить, квартирою ширяться тільки твої звуки і так весь час - це може бути не супер. Про страх самотності - я б сказав не так. Самотність значно важче осягнути не будучи самотнім. Можна уявити відсутність однієї близької людини, ніж повну відсутність людей поряд, тобто самотність. Таким чином, це страх не самотності, а страх втратити кохану/близьку людину та страх безпорадності. +Як мені казала якось одна знайома "Мені треба відчувати себе затребуваною". Можливо це ще страх бути "незатребовуваною". Самотність це не піти одній в кіно, це ходити так за замовчуванням і іноді, у якості виключення з правила, з кимось. Самотність, це ввечері, лягаючи спати, усвідомлювати потребу прокинутися і піднятися вранці..... інакше тебе через тиждень два знайдуть сусіди через сморід. На сході зародилися, але вже продаються і у нас так звані подушки обнімашки для самотніх. Самотність це свідома чи несвідома сублімація та пошук активності щоб бути зайнятим і не відчувати ту саму самотність. Це кіт, якого не "достатньо", а без якого самотність з'їла би взагалі. Взагалі, моє враження, що це не тема для цього каналу... це все одно, що канал піднімав би тему про дискримінацію чоловіків чи як прожити на 2тисячі грн/міс. Суть вашої діяльності - це бути в соціумі. Як результат... Ви робите висновки, що самотність (у вашому розумінні) це може бути і непогано... це дивляться люди, які от те, що я привів... і думаю, то може це норм?... може я занадто багато хочу?... Суто IMHO.
Дякую вам за цей випуск! Це правда прям в ❤ Найбільше самотньо себе відчуваєш коли твій вибір бути самотнім (без стосунків та постійного спілкування з друзями/рідними) вважають нездоровим…
З дитинства гостре відчуття самотності. Не було сестер-братів, батьки залишали своїм батькам. Потім подружки ніби були, але... шукала рідну душу. Ранилась, але шукала. Пощастило знайти вірну людину! Є сімя, дитина, далека родина. Ціную, люблю, але інколи іду кудись і розумію, що крім мами немаю кому подзвонити...
Тут в діло йде порада психолога "Йдіть до людей". Насправді навкого вас є люди, які зрозуміють вас та розділять ващі переживання, ті ж самі емігранти або переселенці. головне не закриватися і не тримати себе в цій вимушеній ізоляції. Тримайтесь і відкривайтеся світу, і памятайте, що ви не одна, і що ви є у себе! 💓🙏
Цікава тема, дякую, що підняли її і як то буває дуже часто співпадіння з моїми внутрішніми переживаннями зараз (рекоментації ютубу страшна річ🤣, хоч і не гуглила нічого такого). Я не почувала себе якось самотньою, бувало, що якийсь тимчасовий спад настрою, але зазвичай знаходжу собі заняття і все ок. Бути наодинці зі своїми думками для мене також ок, я їх не боюсь, навпаки порефрексувати на якусь тему (подискутувати у думках сама з собою) - це ок. У дитинстві була така розкіш - власна кімната, тому завжди мала свій простір і сидіти там безвилазно було моїм улюбленим, хоч і купа гуртків та репетиторів цей час обмежували. Завжди могла себе чимось зайняти. По подорожам - люблю сама все планувати і сама реалізовувати ці плани, колись боялась, але як вперше спробувала - страх пішов і більше не повертався. Але з кимось подорожувати і бачити радісні очі від твоєї продуманої програми - то також незабутньо. І, зазвичай, навіть на заплановані кимось подорожі я робила "план Б", щось завжди так і відбувалось, що цей план був у нагоді. У цьому контексті було б цікаво, аби ви зробили якесь обговорення на тему довіри (у стосунках, у дружбі і т.д.), цікаво послухати різні думки) А по роздумах зараз то скоріше якесь внутрішнє бажання про когось піклуватись, розумію, що можна типу переключатись на себе, завести собаку і т.д., але от якось типу розділяти день з кимось... Раніше такого не було, але зараз якось ці думки виринають все частіше і частіше. Мабуть, у цьому випадку треба як ви і зазначили почати записувати свої думки і робити щоденник)
Мені трохи забракло пояснення, чому нам треба саме "живе" спілкування, і чому спілкування через месенджери не може його замінити. Зараз через очевидні обставини, подруг розкидало по світу і немає можливості випити кавусю в кафешці, але ми робимо це по відеозв'язку, проводимо ті ж самі розмови, ділимося апдейтами ітд. Тобто, єдине що змінилося - це те, що ми одна одну не можемо торкнутися, обійняти, ітд. Але у всьому іншому, спілкування залишилось таке ж саме, а з деякими навіть почастішало. Хотілося б, щоб психолог дав такому явищу оцінку, це хіба не вирішує проблему самотності?
О спаді, які гарні дівчата❤! Маленький аналіз для розуміння потреб і які вони бувають. Можно виділити три головні потреби людини( чоловіка і жінки). А саме, потреба у соціалізації ( бабуськи біля під їзду, що обговорюють довжину ваших спідничок, це теж соціалізація. Людина не може бути одна, спілкування- це потреба. Але, в одночас, після реалізації своєї потреби у спілкуванні людина хоче бути на самоті. Для жінок це менш важливо, а для чоловіків, і це доведено( ремонт розетки, або інша дурня «по хазяйству» для чоловіка це втрата його чоловічих гормонів- це доведений факт) тому спати, або валятись на дивані, піску на пляжі чи щось таке- це потреба чоловічої гормональної системи для виживання ( щоб не стати третім полом). Це як для жінки потреба потеревенити із подружайками по телефону 😊! ну майже. Далі йде потреба у безпеці. І у звʼязку із тим що тепер ми маємо війну у себе в Україні, бо були слабкими, потреба у безпеці зрозуміла кожному, особливо жінці, бо це безпека дітей. Третя потреба, надважлива, але без попередніх мало реалізуємо, потреба у розмноженні свого ДНК 🧬. Хоча людина хоче сексуального життя, із точки зору фізіології і потреб це потреба розмноження. І це надскладний процес , хоча чомусь всі вважають що тут для них все зрозуміло 😊. Це не так. Ось простий приклад: населення землі складає багато мільярдів ( десь 7-8) Тож населення землі зростає? Ні, населення землі скорочується. А чому воно скорочується і хто про це каже голосніше інших, це інша тема 😊
Вважаю, що відчуття самотності повино бути в міру. Треба вміти захистити себе, коли потрібно, але і не відірватися від світу. Бути в контакті з внутрішнім світом і з навколишнім.
В англ мові є кілька слів для самотності “loneliness” і “solitude”. І от перше, як і наше слово «самотність» має більш негативних характер, сумний і наче тяжкий. А от слово solitude більше означає цілісність тебе як особистості. Воно подобається і ближче мені набагато більше і, на мою думку, має краще описувати людей, які не в стосунках. Тому що сам не означає самотній! ❤
Я зараз знаходжусь за кордоном в селі. Майже нікуди не ходжу (нема куди) і майже ні з ким не спілкуюсь. Доволі важко знаходити спільну мову з багатьма людьми тут за рядом причин і великої різниці умов життєвих обставин, поглядів і тому подібному. Мою потреби в контактах закриває український ютуб, кішка і розмови по телефону з сім’єю. Я не відчуваю себе самотньою)
Не можу погодитися, що якийсь подкаст, музика чи будь-що фонове може заглушити власні думки. Навіть коли я в душі, валить вода і з колонки лунає якась музика, я можу провалитися у власні думки і не чути нічого фонового. Мені здається, шо це вже питання бажання чути чи не чути власні думки, продовжувати діалог з собою, чи намагатися перемкнутися на фон.
Вже не вперше мені ріже вухо фраза "борюся з стереотипом". В психологій стереотип - це ефективний засіб економії ресурсів за потреби швидкої оцінки середовища. Це як "борюся з короткотривалою пам'ятю" - хочу все записувати на довготривалу пам'ять. Але короткотривала пам'ять дуже корисна штука, яка допомагає нам не захаращувати голову тисячами чеків і мільйонами облич незнайомців і т.д. Також стереотип нам допомагає спілкуватися і орієнтуватися в великому соц.середовищі. Як не варто використовувати короткотривалу пам'ять для інфо про наших близьких, так само і соціальний шаблон (стереотип) до рідними чи під час іншого близького! спілкування.
Був у мене роман з французом, таке наче кохання "аж до хмар" (2 місяці). Якось у ресто він сказав мені дещо не дуже тактовне, і я "зів'яла", настрій зіпсувався, хотілося десь сховатися. Але зрештою я "сховалася" в його обіймах у нього вдома і розказала йому безліч дуже сокровенних для мене речей, трохи меланхолійних, але таких світлих... Потім ми кохалися, і це було прекрасно. І я сказала йому: дякую тобі за ніжність, любий. А наступного дня він написав, що не хоче продовжувати, бо побачення було сумне, а він хоче таку, як я, але завжди позитивну 🙄🥴.. Я відповіла, що такої, як я, більше немає, і попрощалась. Але це був такий удар під дих..😢😢😢 Відчуття зради й самотності.. За тиждень він виплив, і я пробачила, бо любила (дурепа!). Він ішов ще разів 5, поки не пішов остаточно з формуванням: ти моє солодке божевілля, але ти не можеш бути моєю дружиною, бо мені потрібна автономна (незалежна) жінка (а не біженка з дитиною) Було дуже боляче
Чудовий випуск, дякую! Гостя просто казкова - глибока, розумна і заряджає енергією. Але не погоджуюсь з Монро - в кадрі дівчата виглядають дуже здорово, і особисто в мене нема відчуття, що вони якісь занадто серйозні чи сковані :) Дякующе раз! натхнення і успіхів Ебауту!
*_"Головна місія стосунків - оберігати самотність один одного"_* - ця фраза резонує зі мною, тому пішла шукати її в оригіналі. Раптом, якщо хтось також любить цитати... Виявляється, вона належить не Рільке, а Jean-Louis Servan-Schreiber і в його творі "Les amants du grand café" ("Коханці великого кафе") звучить так: (фр.) "La mission essentielle d'une relation est de protéger la solitude de l'autre." (англ.) "The essential mission of a relationship is to protect the solitude of the other."
На мою думку самотність - це ніби щось негативне, а усамітнення- більш до позитивного. З роками стала більш самотня, ніж раніше, і це хуйова штука((( подруг, як виявилося, немає, а з чоловіками дружити не виходить, вони хочуть більшого😢😢😢
Дівчата, дякую за підготовку випуску - дуже важлива тема! Але хотілося більше пані Монро, дуже цікава та глибока особистість. Наче її не до кінця розкрили. Запросіть, будь ласка, її на довше обговорення. Впевнена, що аудиторії буде цікаво)
Зараз якась наче тенденція, всі хочуть бути самі, без сім'ї, будувати кар'єру. Що робити сімейним людям, для котрих це - сенс життя? Чому зараз всі такі сильні і незалежні, не можу зрозуміти. Думки вголос.
Самотня ≠ Одинока ❤
Завжди нагадуйте собі, що у вас є Ви!
Дякую за запрошення і, що слухали.
Тішуся, що ми знайомі особисто. І дякую за комплімент 😊
Монро, Ви прекрасна!😍Дякую за щирість та відвертість!❤
Ви супер ❤❤
Чому? "Самотня" - це і є "одинока", тільки українською.
Дякую Монро за офігенні слова, виявляється я не одна постійно на стрьомі на вулиці, або в колі сторонніх людей ..
Ну нарешті у вас неперевершена, чудова Монріта! Вона справжній скарб❤️ чудова людина❤️
Люблю свою самоту. Для мене бути наодинці з собою - це комфорт, справжність, безпека. Мені ніколи не буває нудно. У голові завжди цілі світи та галактики. Просто не відчуваю потреби у комусь. Сама заробила, сама потратила, сама зготувала, сама з’їла. Купила, що хотіла. Пішла куди і коли хотіла. Зробила ремонт, який хотіла. Вибрала колір меблів, які подобається мені, а не комусь. Маю дві подруги. З першою можу не бачитися місяцями, навіть роками, але все одно вона залишається на одній хвилі зі мною. Вона та, з якою в переписці я не прощаюся, бо наш діалог без меж. Інша подруга не така. Вона ображається, якщо я не хочу зустрітися. Тому іноді піддаюся їй і вилажу між люди. Але норма для мене - десь раз в три місяці. Потім кілька тижнів заряджаю свою соціальну батарейку.
Кінню вас
Якщо Ви втрачаєте сили та "ресурси" від звичайного спілкування з людьми, простішої комунікації з соціумом або прогулянкою з подругою, - це говорить про слабкість і мінімальний ресурс енергії для звичайного соціального життя, повсякденного. Якщо соціум вибиває Вас із рівноваги на 2 тижня, - це слабкість моральна, слабкість психічна, відсутність вітальності, - а не сила та самотність. Самотність тут спосіб зберегти себе і врятуватися від контакту з соціумом, а по суті, це життя в коконі себе, своєї віртуальності і своєї Егоїчності.
Накопичуйте ресурс та сили для життя, - тоді Вас не доведеться ховатися за самотністю та усамітненням.
@@avaheihчудово написано. Підтримую, відчула те ж.
надихнули)
@@avaheih Не всім людям потрібно багато бути в соціумі. Людина пише, що їй так кайфово, а ви придумали вже якісь діагнози для неї))
Мені 45 років. З дитинства я розуміла, що я одна. В мене була повна сім'я, благополучна, ще і дві сестри. Мене не треба було розважати, няньчити, бути зі мною. Все це я робила з собою сама. Потім вийшла заміж, розлучилась, є дитина. Вже 10 років без стосунків. І ніколи в житті я не відчувала себе самотньою. Бо самотність це про залежність від інших. А в мене немає цієї залежності. Я розумію, що в житті я одна, і люблю бути одною. Я- це найкраще, що у мене є.
Монро просто прекрасна в своїх роздумах, досвіді по темі. Одна насолода була слухати.
Живу з 2020 року сама,діти виросли...
трохи було важко, а потім сподобалось.
3се життя жила ради своєї сім'ї, а зараз прийшов мій час.
Якщо в тебе є робота, та приятелі, та ти сам собі цікавий ,то ти щаслива людина.
Ходи в театри в кіно, подорожуй, розвивався у любому віці.
Немовби про мене написали. Згодна з кожним словом.
Дивлюся заради пані Монро✨
Фрік шоу!
"Від себе не втечеш в подорожах", так само можливо сказати- від себе не втечеш і спілкуючись годинку в кафе з подружкою 😊
В нас в голові є досвід чи програма- коли ми з кимось в театрі/кіно тощо, нам веселіше, тому і відчуваємо самотність- просто треба здобути нову звичку чи перепрограмувати себе- нормально в одиночку кудись ходити, а люди взагалі про нас не думають, бо вони думають лише про себе 😊
P.S. я пішла одна на останній концерт Скрябіна в Одесі, бо ніхто не захотів...тепер в мене спогади на все життя, як Андрій шуткував, як здоровкався з усім першим рядом, в тому числі зі мною, який був крутий концерт, а могла на нього і не попасти 😢
Ви молодець, а я не потрапила колись на останній концерт Скорика через чоловіка...
Про концерт 👍🏼дуже сильний приклад.
У мене якраз навпаки, якщо я одна в кіно або на концерті, я зосереджена і не відволікаюсь. А коли в компанії, то завжди на задньому фоні думни, а раптом їм нудно, не подобається і т.п.
Мені подобається пані Монро, шкода, що в неї не склалося особисте життя. Вона справжня і хочеться їй побажати всього найкращого.❤
У неї чудове особисте життя, яким я надихаюсь, і зовсім не думаю що такій яскравій жінці з таким відчуттям любові та цікавості до себе і світу їй можна лише позаздрити , точно не співчувати
Завжди любила ходити в кіно сама. Є чоловік та друзі, але от чомусь подобалось самій. Памʼятаю це було 8 березня, я пішла на якийсь фільм і жіночка на касі каже «візьміть краще от цей квиток в першому ряду, він одинокий. Не розбивайте пару в центрі залу» . Я така ніфіга, один в центрі залу купила. 😊
Так, пані Монро, ви потрібні. Ви допомагаєте триматись в цей буремний час. ❤
Мені комфортно самій проводити час, подорожувати, гуляти) А коли я сама вдома, то чудово вмію себе розвеселити. Навіть вголос сміюся і можу щось собі говорити, називаючи себе на ім'я😂 Цікаво, чи ще хтось так робить, чи це нездорово))) Але я люблю себе, і коли я на самоті, то роблю все для того, щоб почуватися добре. І, до речі, день народження, який я провела наодинці з собою - один із найкращих за все життя)
Нормально, я постійно з собою говорю і теж сміюся з своїх жартів))))) думала що я одна така)) На ім'я себе називаю коли дуже замучена і треба заспокоїтись) Живу сама, буває тижнями ні з ким не спілкуюсь. Є собака і кішка. Думаю ми нормальні і самодостатні. ❤️
Це теж моя фішка розмовляти з собою)) особливо в супермаркеті біля поличок)) а останнім часом тягне співати в голос, коли йду по вулиці)
Я вже два роки перебуваю у самотності.Щомісяця знаходжу по малесенькій крупиночці шматочки, уламки свого Я.помалу збираю докупи,вчуся бути собою,вірити собі,цінувати себе,свій час,любити себе...
І у Вас все вийде!
@@OnthesamepageUA дякую за підтримку ❤️
Обіймаю.
Я не самотня, не одинока!
Я - вільна😏
Монро дуже комфі. Я люблю її з дитинства, а зараз вона і мудра ще до всього. Психологиня сказала цікаві речі, але не погоджуючись, що ми не можемо сердитися на себе.
А щодо самотності. Я вперше за 30 років життя живу сама і це кайф. Люди бояться самотності. Я і є самотність
У мене є оціночне судження та неприємні відчуття від початку випуску. У Каті з‘явилася манера пояснень, яку я бачила у молодих психологів «я тепер все знаю за життя, всім розповім і всіх полікую». Звісно, можна перемотати цей випуск чи попередній і прямо навести прикладів, які саме фрази я так оцінила. Але ton of voice прямо впізнаю. А коли до співрозмовниць та до мене (як до частини аудиторії) ставляться по-менторськи ті, кому я за менторство не платила, я починаю злитися. Бо оці «просвітлені повчання» сприймаю як агресію і хочу «виштовхати» людину назад з мого простору в її межі. Я хочу слухати про особистий досвід, а не узагальнення «як має бути». Тому зараз із задоволення слухаю Наті та її досвід. А Ясю в позиції зверху я ніколи не помічала, тому тут радію і цікавлюся без змін❤
Все життя живу з кимось, свою кімнату мала лише з 15 до 18 років. На даний момент вже 4-й рік живемо з чоловіком в однокімнатній квартирі, тому мій особистий простір це моменти, коли коханого нема вдома)) Тоді я вмикаю музику, серіали, ютуб і просто насолоджуюсь самотністю. В цей момент весь простір - мій особистий)
Жах
Раніше якось соромилась того, що в мене ніби менша потреба в людях і комунікації, думала, що я якась соціофобка, але якось прийняла цю сторону себе. А тут почула, що це ще й в цілому нормально) І дійсно більше якийсь тиск соціуму - мені наче окей самій бути, але всі якось говорять про те, де вони на побаченні були, чи в кого які сімейні проблеми, і відчуваєш себе ніби білою вороною.
А соло-подорожі - це ТОП! Єдине що - треба помоніторити, на скільки це буде безпечно, бо не в усі місця я готова їхати сама)
Можна змінити коло спілкування, де будуть обговорюватися більш цікаві і актуальні для вас теми
я в шоці
Монро просто супер! така класна, така свідома, така спокійна, така чутлива. чому я не знала цього раніше, кайф
Зараз напишу коментар для Наті.Я дитина розлучених батьків,мені було 3 роки при розлученні.Я жила на 2 будинки і мені було взагалі класно.2 різних міри,нічого не набридає.Я дитиною взагалі не страждала,а насолоджувалася можливістю жити саме так.І дім мені відчувався однаково що там,що там.
Слово «самість» має більше спільного зі словом «єство», «сутність», це не про самотність.
дякую за ваш коментар! а то я гуглю вєе півгодини, бо ніколи не чула слово "самість" у тому ключі, що у відео розповідають, і думала, це я вже шось не то, чи таки вони придумали на рівному місці термін)
@@alexandraiurkova2549чомусь коментарі про цю помилку повидаляли тут
Дякую! Зайшла пошукати такі коментарі. На жаль, філософію мало хто вчив. Вище чудово підібрали інше слово - самота. Як solitude. Коли ти сам, але тобі не самотньо.
@@User-mf-0022 Так, solitude і loneliness чудово показує цю різницю. Подумала ще про слово single, яке має більш нейтральний характер в англ. але інколи перекладається як самотній/самотня, тобто не в відносинах. І це недоречно додає негативний відтінок
фух, не тільки мені це різало слух
Як я розумію Наті🥲сама зараз в таких стосунках, ніби і є поруч, а по факту сама🥲дякую за випуск, дуже важлива тема😍
Буду дивитися через Монро за якою спостерігаю ще з прековіду, її тревел влогі та паті на кухні при локдауні. На цьому тижні її адмін в телезі мене заблокував за іншу думку і я дуже засмучена. Сподіваюсь вона побачить цій меседж🌈
Заблокував бо мабуть було за що
Не сумуйте 🌸
@@NevgamovnaMonroтак я і не сумую. Не розумію як в вас помилилася і те, що вам до психологіні з таким мисленням ще років 50ть.
Пані, в нас є всі скріни як з каналу Монро, так і з інших де ви писали контроверсійні речі. 😉
Не обовʼязково , мене блокували просто за оффтоп на каналі стерненка, на іншому взагалі не зрозуміло за що, якщо ти активний дописувач, то просто поганий настрій адміна і ти в бані@@pogostemon_
Монро - вогонь ! ❤️🔥
Дівчатка , я вас попочала дивитись ще до війни. А поті у вас з`явились спонсори, ви стали камерними. Монро права, ви як ті матрони. Вас дивишся і хочеться спати. Не хочу вас образити. Ваш драйв загубився десь. Дякую за Монро. Вона трошки вас розбудила, але не надовго.)))
Блін, Монро така гарна, жіночна, класна. А за любов до тварин окремий лайк
Монро просто кайф!!!!! Так хочеться цієї внутрішньої правди, і Монро її дає❤❤❤
дякую, Монро - неперевершена. Дякую за ваші подкасти, ви - неймовірні.
Про парну культуру. Коли я подорожую, то важко знайти номер для однієї людини. Тільки для двох
Дівчата, шеймінг людей без відносин - супер тема! Буду чекати цього випуску з нетерпінням!
Окреме дякую за те, що запросили Монро♥
БОЖЕЕЕЕЕ МОЯ НАЙУЛЮБЛЕНІША, НАЙКРАЩА, НАЙПРЕКРАСНІША МОНРО!!!!! мені 15, а я дивлюсь її ще з «дитинства», з моменту як мама лягала спати, вмикала її відео , а я з кімнати підслуховувала😂
я так сильно чекала коли її почнуть запрошувати НА ВСІІІ БЛІН канали, вона настільки прекрасна й цікава,я хочу бачити її більше в контексті з іншими людьми 😭😭 ДЯКУЮЮЮ!! ДЯКУЮ ЕБАУТ🥺
Я обожнюю Монро! Вона неймовірна! Дуже дякую за цей випуск!
Лайк пані Монро! Завдяки їй я почуваю себе не самотньою.. її етери дуже підтримують❤! І підтримували на початку війни! Дякую!!
Дуже важлива для мене тема...бо самотність мені просто обридла...я усе розумію, що треба себе пізнавати, що іноді це дуже потрібно. Але коли ти не можеш знайти свою людину (половинку), щоб просто поруч помовчати, щоб разом просто потриматися за руки - самотність стає ненависною. Дякую за ефір ❤
Той самий випадок, коли цікаво слухати Монро, а всі інші- зайві.
Дуже крута тема! Два рази у мене був період самотності, коли я уходила від чоловіка. Кожен цей період був наступним кроком до моєї самості, тобто як стати особистістю. І наші відносини з чоловіком теж покращувались і переходили на вищий рівень.
Але для цього треба вміти рефлексувати. Це як зняти з себе модний одяг і побачити своє оголене тіло зі всіма його недоліками, над якими треба працювати чи самостійно, чи з психологом
Немає ніяких стандартів!!! Якщо людина сама і їй добре, то це і є нормально для цієї людини!❗
соло-подорожі неймовірні. була вже в 4 країнах самостійно та багатьох містах України, час на роздуми та пошук власних (ненав'язаних суспільством або дитинством) цінностей і понять про цей світ.
щодо самотності в моєму випадку вийшло досить цікаво, адже був період припинення досить близьких і важливих стосунків. згодом після трьох місяців вперше відчула щастя за останній час і саме наодинці
хм, фраза "(у самотності) можна народити саму себе" дала мені ключик до розуміння фільму Poor Things. це так, офтоп коментар)
Люблю свою самоту))) мені так комфортно)), багато моїх знайомих і подруг мені співчувають….і що цікаво, ті хто співчувають, у стосунках тільки заради ідеї, щоб бути не одинокою, або, як сказала мені, моя знайома, що якщо поряд біля тебе чоловік, то значить ти комусь потрібна, тобто, так у людини формується самооцінка)))
Кожному своє))))
Я та людина в якої завжди щось розмовляє для фону. З ранку і до поки не заснеш і коли сама йду по вулиці. Але мені подобається жити і самій і з кимось. Від великої кількості близьких друзів не відчуваю себе самотньою ніколи
Я мрію хоч трохи побути сама! Я мати двох малюків і чоловік працює з дому. Моя самотність - коли я бавлю тільки одного малюка. Я кинула слухати (бо читати - то розкіш) Робінзона Круза тому що я його просто ненавиджу. Він чілить собі на тропічному острові з козами і бананами, і страждає. І це ще не кажучи про війну і світові тренди.
😂😂😂😂😂 теж саме, але без дітей. Обидва вдома працюємо і я просто збігаю на спорт щоб побути сама) а чоловіку норм, він навушники вдів іначе іншого світу і не існує)))
Монро можна слухати вічно! Обожнюю😍
Самість це не самотність, а введене Юнгом складне поняття.
Са́мість - архетип, який є глибинним центром і виразом психологічної цілісності окремого індивіда. Виступає як принцип об'єднання свідомої і несвідомої частин психіки та одночасно забезпечує виокремлення індивіда з навколишнього його світу.
Цікаво.а можливе поєднання свідомого і несвідомого?
Може порадите книгу,де про це почитати?
@@НаталіяКосик-з1ьКнига Aion. Нариси щодо символіки самості
Карл Густав Юнг
Дякую, що ви про це написали. Бо першу частину програми хотілось дівчатам підказати)
@@НаталіяКосик-з1ьу Юнга та його послідовників є безліч книг. Загугліть
Самість - термін запропонований Г. Юнгом і означає архетип, який представляє поєднання обох частин - свідомої і несвідомої особистості.
Люблю самоту опісля взаємодії з людьми. Без цієї взаємодії - не люблю
Так само, читаєте мої думки!
Доволі довго працювала з безхатьками. Помітила, що це здебільшого дууууже самотні, відсторонені від суспільства та інших людей люди. Це вже як наслідок: вони стали такими через слабкі соціальні зв'язки. Більшість з них або не могли/не вміли / боялися / тощо... будувати сильні зв'язки з іншими людьми протягом життя.
Монро дуже гарна
Монро твий мэйкап це просто розь€бешн...дуже крутий 😍🔥🔥
Помічаю не раз, коли Яся має свою думку, Ната і Мотрічка спільно нападають на неї. Я розумію, що ви подружки за кадром, але не треба так 🥲
Усамітнення - це процес суб'єкта. Це рішення людини усамітнитися. Захотіти піти в кафе/кіно одній, пройтися по парку - це усамітнення
Самотність - це процес об'єкта. Це не рішення людини. Так сталося. Самотність - це, коли з 10 відвідувань кіно, 9 були на самоті і одне з якимось стрьомним чуваком/жінкою або хтось витягує силоміць.
То ж "через самотність ми приходимо до усамітнення..." Я б сказав, навпаки, людина може прийняти рішення про усамітнення (бо це її рішення) і не піти кудись з кимось, не зробити, не долучитися... бо хоче побути на самоті, але не завжди вона так само легко може повернутися, бо це вже залежить не тільки від неї і, таким чином, людина може перейти до самотності.
Подорожі на наодинці - це про додаткову відповідальність, якщо така відповідальність була відсутня до того. І це значне послаблення відповідальності, якщо відповідальність була на 100%. Але у переважній більшості випадків подорожі на одинці не мають відношення до самотності. Бо під час подорожі занадто багато вражень, щоб відчути самотність.
Про відкриті двері і нікого вдома - це кльово, якщо є сім'я і кожного разу, відкриваючі двері, нас очікує армагедон. І от, якщо після 100500 раз армагедону, нікого вдома, тихо, все на своїх місцях - цt супер.
Але коли 100500 приходиш до пустої квартири, коли відомо скільки чого в холодильнику, де що лежить, квартирою ширяться тільки твої звуки і так весь час - це може бути не супер.
Про страх самотності - я б сказав не так. Самотність значно важче осягнути не будучи самотнім. Можна уявити відсутність однієї близької людини, ніж повну відсутність людей поряд, тобто самотність. Таким чином, це страх не самотності, а страх втратити кохану/близьку людину та страх безпорадності.
+Як мені казала якось одна знайома "Мені треба відчувати себе затребуваною". Можливо це ще страх бути "незатребовуваною".
Самотність це не піти одній в кіно, це ходити так за замовчуванням і іноді, у якості виключення з правила, з кимось.
Самотність, це ввечері, лягаючи спати, усвідомлювати потребу прокинутися і піднятися вранці..... інакше тебе через тиждень два знайдуть сусіди через сморід.
На сході зародилися, але вже продаються і у нас так звані подушки обнімашки для самотніх.
Самотність це свідома чи несвідома сублімація та пошук активності щоб бути зайнятим і не відчувати ту саму самотність.
Це кіт, якого не "достатньо", а без якого самотність з'їла би взагалі.
Взагалі, моє враження, що це не тема для цього каналу... це все одно, що канал піднімав би тему про дискримінацію чоловіків чи як прожити на 2тисячі грн/міс. Суть вашої діяльності - це бути в соціумі.
Як результат... Ви робите висновки, що самотність (у вашому розумінні) це може бути і непогано... це дивляться люди, які от те, що я привів... і думаю, то може це норм?... може я занадто багато хочу?...
Суто IMHO.
Один з найкращих випусків завдяки Монро, дуже глибока і цікава людина
Monritta видала базу. Роз'єбейшн❤🔥
Маю надію, що то була не база ЗСУ
Монро,я вами щиро захоплююсь!Дякую за правду,дякую за щирість,дякую за вашу ОСОБИСТІСТЬ!❤
Монро шикарна, дякую за цей випуск!)
Дякую за підняття такої важливої теми! Дякую за неймовірну пані Монро❤!!
монро - бусінка) обожнюю її) от прийшла, заповнила собою весь ефір) дякую, що запросили її)
Дякую вам за цей випуск! Це правда прям в ❤
Найбільше самотньо себе відчуваєш коли твій вибір бути самотнім (без стосунків та постійного спілкування з друзями/рідними) вважають нездоровим…
З дитинства гостре відчуття самотності. Не було сестер-братів, батьки залишали своїм батькам. Потім подружки ніби були, але... шукала рідну душу. Ранилась, але шукала. Пощастило знайти вірну людину! Є сімя, дитина, далека родина. Ціную, люблю, але інколи іду кудись і розумію, що крім мами немаю кому подзвонити...
Ізоляція - вимушена еміграція, коли все чуже і ти сам на сам з собою
Тут в діло йде порада психолога "Йдіть до людей". Насправді навкого вас є люди, які зрозуміють вас та розділять ващі переживання, ті ж самі емігранти або переселенці. головне не закриватися і не тримати себе в цій вимушеній ізоляції. Тримайтесь і відкривайтеся світу, і памятайте, що ви не одна, і що ви є у себе! 💓🙏
Самотність нестрашна, тільки, коли вона неповна, тобто є друзі, якщо вона цілковита, то через певний проміжок часу починає роз'їдати з середини...
Так😢
Останнім часом не заходять випуски, але Монро- це просто топ!
Цікава тема, дякую, що підняли її і як то буває дуже часто співпадіння з моїми внутрішніми переживаннями зараз (рекоментації ютубу страшна річ🤣, хоч і не гуглила нічого такого).
Я не почувала себе якось самотньою, бувало, що якийсь тимчасовий спад настрою, але зазвичай знаходжу собі заняття і все ок. Бути наодинці зі своїми думками для мене також ок, я їх не боюсь, навпаки порефрексувати на якусь тему (подискутувати у думках сама з собою) - це ок. У дитинстві була така розкіш - власна кімната, тому завжди мала свій простір і сидіти там безвилазно було моїм улюбленим, хоч і купа гуртків та репетиторів цей час обмежували. Завжди могла себе чимось зайняти.
По подорожам - люблю сама все планувати і сама реалізовувати ці плани, колись боялась, але як вперше спробувала - страх пішов і більше не повертався. Але з кимось подорожувати і бачити радісні очі від твоєї продуманої програми - то також незабутньо. І, зазвичай, навіть на заплановані кимось подорожі я робила "план Б", щось завжди так і відбувалось, що цей план був у нагоді. У цьому контексті було б цікаво, аби ви зробили якесь обговорення на тему довіри (у стосунках, у дружбі і т.д.), цікаво послухати різні думки)
А по роздумах зараз то скоріше якесь внутрішнє бажання про когось піклуватись, розумію, що можна типу переключатись на себе, завести собаку і т.д., але от якось типу розділяти день з кимось... Раніше такого не було, але зараз якось ці думки виринають все частіше і частіше. Мабуть, у цьому випадку треба як ви і зазначили почати записувати свої думки і робити щоденник)
Монро для себе відкрила саме під час війни. Дякую, що з'явилася в моєму житті ❤!!!
Самотність- це круто. Навіть, коли ти в стосунках. Буває в побалакати нема з ким по душам, але нічого...ми є в себе
Дуже сподобався випуск, і особливо його прикраса - ваша гостя. ❤
Мені трохи забракло пояснення, чому нам треба саме "живе" спілкування, і чому спілкування через месенджери не може його замінити. Зараз через очевидні обставини, подруг розкидало по світу і немає можливості випити кавусю в кафешці, але ми робимо це по відеозв'язку, проводимо ті ж самі розмови, ділимося апдейтами ітд. Тобто, єдине що змінилося - це те, що ми одна одну не можемо торкнутися, обійняти, ітд. Але у всьому іншому, спілкування залишилось таке ж саме, а з деякими навіть почастішало. Хотілося б, щоб психолог дав такому явищу оцінку, це хіба не вирішує проблему самотності?
Люблю бути сама)
Після народження сина і весілля таких нагод майже не залишилось
Чекаю на пенсію😂
Дякую за такий цікавий випуск! Стосовно самотності, я щось роблю для себе, або прибоираю, або кудись іду, або дивлюсь фільм. Залежить від настрою 😊
Рекомендую фільм на тему: Людині потрібна людина-
"Незвіданна земля" з Робін Райт
О спаді, які гарні дівчата❤!
Маленький аналіз для розуміння потреб і які вони бувають.
Можно виділити три головні потреби людини( чоловіка і жінки).
А саме,
потреба у соціалізації ( бабуськи біля під їзду,
що обговорюють довжину ваших спідничок, це теж соціалізація.
Людина не може бути одна, спілкування- це потреба.
Але, в одночас, після реалізації своєї потреби у спілкуванні людина хоче бути на самоті.
Для жінок це менш важливо,
а для чоловіків,
і це доведено( ремонт розетки, або інша дурня «по хазяйству» для чоловіка це втрата його чоловічих гормонів- це доведений факт) тому спати, або валятись на дивані, піску на пляжі чи щось таке- це потреба чоловічої гормональної системи для виживання ( щоб не стати третім полом). Це як для жінки потреба потеревенити із подружайками по телефону 😊! ну майже.
Далі йде потреба у безпеці.
І у звʼязку із тим що тепер ми маємо війну у себе в Україні, бо були слабкими, потреба у безпеці зрозуміла кожному, особливо жінці, бо це безпека дітей.
Третя потреба, надважлива, але без попередніх мало реалізуємо, потреба у розмноженні свого ДНК 🧬. Хоча людина хоче сексуального життя, із точки зору фізіології і потреб це потреба розмноження.
І це надскладний процес , хоча чомусь всі вважають що тут для них все зрозуміло 😊.
Це не так.
Ось простий приклад: населення землі складає багато мільярдів ( десь 7-8)
Тож населення землі зростає?
Ні, населення землі скорочується.
А чому воно скорочується і хто про це каже голосніше інших, це інша тема 😊
Вважаю, що відчуття самотності повино бути в міру. Треба вміти захистити себе, коли потрібно, але і не відірватися від світу. Бути в контакті з внутрішнім світом і з навколишнім.
Монро красуня і дуже мила. Дякую за гостю❤
В англ мові є кілька слів для самотності “loneliness” і “solitude”. І от перше, як і наше слово «самотність» має більш негативних характер, сумний і наче тяжкий. А от слово solitude більше означає цілісність тебе як особистості. Воно подобається і ближче мені набагато більше і, на мою думку, має краще описувати людей, які не в стосунках. Тому що сам не означає самотній! ❤
+++
Монро робить багато чого, що й я для відновлення. Ну, жінка просто вогень. Класно, що запросили її
Монро, Монро, Монро❤❤❤❤ так , потрібна людям!!! Це букет улюблених квітів, смачна кава, неперевершена
Святкую свій День народження сама. Це такий кайф, словами не передати 😎
Монро просто офігенна ❤
Дівчата, ви всі класні, але дивилася тільки заради Монро 😊
Я зараз знаходжусь за кордоном в селі. Майже нікуди не ходжу (нема куди) і майже ні з ким не спілкуюсь. Доволі важко знаходити спільну мову з багатьма людьми тут за рядом причин і великої різниці умов життєвих обставин, поглядів і тому подібному. Мою потреби в контактах закриває український ютуб, кішка і розмови по телефону з сім’єю. Я не відчуваю себе самотньою)
Повертайтесь в Україну й не нийте
@@uakov4643скиглити вірно. Де перебувати людині не ваша справа.
@@uakov4643 я не нила
@@uakov4643ви запрошуєте до себе додому?
Не можу погодитися, що якийсь подкаст, музика чи будь-що фонове може заглушити власні думки.
Навіть коли я в душі, валить вода і з колонки лунає якась музика, я можу провалитися у власні думки і не чути нічого фонового.
Мені здається, шо це вже питання бажання чути чи не чути власні думки, продовжувати діалог з собою, чи намагатися перемкнутися на фон.
Дуже дякую ! Це те що потрібно було зараз)
Класний випуск, дякую
Вже не вперше мені ріже вухо фраза "борюся з стереотипом". В психологій стереотип - це ефективний засіб економії ресурсів за потреби швидкої оцінки середовища.
Це як "борюся з короткотривалою пам'ятю" - хочу все записувати на довготривалу пам'ять. Але короткотривала пам'ять дуже корисна штука, яка допомагає нам не захаращувати голову тисячами чеків і мільйонами облич незнайомців і т.д.
Також стереотип нам допомагає спілкуватися і орієнтуватися в великому соц.середовищі.
Як не варто використовувати короткотривалу пам'ять для інфо про наших близьких, так само і соціальний шаблон (стереотип) до рідними чи під час іншого близького! спілкування.
Дивилась Монро по телевізору з 10 років і завжди сприймала як впевнену, цікаву, дуже гарну, енергетично багату дівчину 🥰 успіхів вам❤
Я ще не навчилася отримувати задоволення від самотності. Але я вчуся та йду до прийняття себе)
Боже! Я доросла до Вашого подкасту. Дівчата - ви круті! Піднімаєте важливі теми, і що для мене важливо, говорите з власного досвіду.
Чудовий випуск , цікаві думки, дякую всім, чекаю на нові!
Був у мене роман з французом, таке наче кохання "аж до хмар" (2 місяці). Якось у ресто він сказав мені дещо не дуже тактовне, і я "зів'яла", настрій зіпсувався, хотілося десь сховатися. Але зрештою я "сховалася" в його обіймах у нього вдома і розказала йому безліч дуже сокровенних для мене речей, трохи меланхолійних, але таких світлих...
Потім ми кохалися, і це було прекрасно. І я сказала йому: дякую тобі за ніжність, любий.
А наступного дня він написав, що не хоче продовжувати, бо побачення було сумне, а він хоче таку, як я, але завжди позитивну 🙄🥴..
Я відповіла, що такої, як я, більше немає, і попрощалась. Але це був такий удар під дих..😢😢😢 Відчуття зради й самотності..
За тиждень він виплив, і я пробачила, бо любила (дурепа!). Він ішов ще разів 5, поки не пішов остаточно з формуванням: ти моє солодке божевілля, але ти не можеш бути моєю дружиною, бо мені потрібна автономна (незалежна) жінка (а не біженка з дитиною)
Було дуже боляче
Чудовий випуск, дякую! Гостя просто казкова - глибока, розумна і заряджає енергією. Але не погоджуюсь з Монро - в кадрі дівчата виглядають дуже здорово, і особисто в мене нема відчуття, що вони якісь занадто серйозні чи сковані :) Дякующе раз! натхнення і успіхів Ебауту!
Перший раз дивлюсь ебаут, бо тут Монро)❤
*_"Головна місія стосунків - оберігати самотність один одного"_* - ця фраза резонує зі мною, тому пішла шукати її в оригіналі. Раптом, якщо хтось також любить цитати...
Виявляється, вона належить не Рільке, а Jean-Louis Servan-Schreiber і в його творі "Les amants du grand café" ("Коханці великого кафе") звучить так:
(фр.) "La mission essentielle d'une relation est de protéger la solitude de l'autre."
(англ.) "The essential mission of a relationship is to protect the solitude of the other."
На мою думку самотність - це ніби щось негативне, а усамітнення- більш до позитивного. З роками стала більш самотня, ніж раніше, і це хуйова штука((( подруг, як виявилося, немає, а з чоловіками дружити не виходить, вони хочуть більшого😢😢😢
гарний та актуальний випуск👍
окремий привіт Мотрі від бази госпітальєрів🙃
🫶🏽🫂
Монро така справжня людина. Пішла підписуватися на неї в соц мережах. Дякую за випуск!
Зі спортом підміченно влучно , це прямо про мене мій особистий простір - це біг , та спортивний майданчик , де я хочу бути сам 😊
Дівчата, дякую за підготовку випуску - дуже важлива тема! Але хотілося більше пані Монро, дуже цікава та глибока особистість. Наче її не до кінця розкрили. Запросіть, будь ласка, її на довше обговорення. Впевнена, що аудиторії буде цікаво)
Зараз якась наче тенденція, всі хочуть бути самі, без сім'ї, будувати кар'єру. Що робити сімейним людям, для котрих це - сенс життя? Чому зараз всі такі сильні і незалежні, не можу зрозуміти. Думки вголос.
Тому що люди бувають різні. Хтось хоче бути сам,а хтось з сім'єю. Шукайте таких самих людей, в чому проблема?
@@imp3010 ок.
Монро - прекрасна ❤
Привіт всім монренятам😉
Привіт ❤️
Привіт❤
🫶🏻