Ірина Рубець - Ти відчуваєш до мене довіру?

Ти відчуваєш до мене довіру?
Я не повідаю тайни твоєї
жодному ворогу, жодному звіру…
Жодному другові також. Із нею
мовчки заляжу немов у гробниці
Тутанхамона її артефакти,
я берегтиму її, мов самиця
вовчої зграї пильнує нащадків,
я відбиватиму, наче фортеця
злісні навали чужих артилерій,
кожного з тих, що йому заманеться
пхатись до неї в зачинені двері.
Я таємницї душі не розкрию,
більше не бійся за неї, віднині
не прислухайся до подихів в шию,
не перемінюй паролі до скрині,
що поміщала її споконвіку..!
Не забинтовуй себе, мов каліку,
тісно скувавши до всякого руху,
не відсахайся і мовчки послухай -
я берегтиму її, аж допоки
сам не відпустиш, розпрямивши спину.
Так до життя повертається спокій -
як віднаходиш довіру
в людині.

[@Голосземлі]

Ви ще й красуня!!) Я закохана в Ваші вірші і Вашу манеру. Дякую що Ви є!

[@vooolya7683]

Гарно! Найлюбиміша моя поетеса!❤🌸🌸🌸

[@АлесяПастух-э9я]

це неймовірно...скільки усвідомлень відкривається разом з Вашими віршами!дякую!!!❤

[@ЛюбовьБрехунова]

Відмінно!!! Шедеври

[@bogdangaza8054]

Дуже гарно!

[@Валерія-г6я]

Це чудово. Для мене довіра- то все... усе можна пережити рука в руці, плече до плеча, якщо мати довіру...

[@MykhailoMykyta]

Треба йти у Львів на каву))