Як добре те, що смерті не боюсь я... Василь Стус. Аудіовірш

"Як добре те, що смерті не боюсь я..." - вірш Василя Стуса, написаний 20 січня 1972 року в камері попереднього ув'язнення під час першого арешту поета.
***
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів'ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.
#васильстус #стусвірші #віршіукраїнською #аудіовірші #вітерзукраїни

[@viterzukrainy]

Якщо Вам подобається ідея каналу і Ви маєте змогу і бажання підтримати мій канал "Вітер з України" невеликим донатом, то це можна зробити одним зі способів нижче.
Patreon: www.patreon.com/viterzukrainy
Mono: 5375 4141 3026 7338
Буду вдячний, так я зможу зробити більше і краще. Але не забуваймо про пріоритети - в першу чергу мусимо підтримувати ЗСУ!
Дякую! Вітання з Харкова!

[@JaneFoxy]

Що жив, любив і не набрався скверни!

[@talorrrani12314]

Так, Василю, розпуклося в грядуще і ружею розквітло коло шиб...

[@user-gz4zb9zu5o]

Стус - це відкрита рана Ураїни. Його кати й досі не покарані. Це відповідальність суспільства.

[@user-rz6ws1nu8e]

«Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів'ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.»

[@tarasdmytrovych6127]

Пронизує до глибини душі. Боже, дай розуму українцям шанувати своїх героїв.

[@Brinyak1802]

Дякую!💙💛 Слава Україні! Героям слава!

[@viterzukrainy]

Дякую Вам!

[@user-hr3iq1sw5t]

Дякую за чудові вірші,які записую,вчу. Нажаль,це бажання з'явилось у мене після 14-го,але мій приклад підтверджує,що Наші гени все-одно збудяться навіть в токсичному середовищі. Слава Нашим Воїнам! (Крим)

[@viterzukrainy]

Дякую Вам!

[@SIMON1919PETLURA]

Слава Україні!🇺🇦
Героям Слава!🇺🇦

[@user-gb9pb4xo7k]

Дякую каналу за нашу просвіту.

[@viterzukrainy]

Дякую Вам!

[@user-wo2qn4mx3j]

Дякую, люблю його поезію.
Світла память герою.

[@viterzukrainy]

Дякую Вам!

[@SovietHistoryLessons]

Perfect. Thank you.

[@viterzukrainy]

Thank you!

[@oksanamuchko5628]

До глибини душі

[@lesyahoncharenko6206]

Дякую 🇺🇦♥️🇺🇦

[@m.nadiyaaa]

Неймовірно

[@user-ec9tt4wp1f]

Дякую!!!💙💛

[@viterzukrainy]

Вам дякую, Наталіє!

[@vikmason9582]

Вчив цей вірш у часи школи