Доброго ранку✨Щира посмішка викликає в мене почуття довіри, але на жаль, остання моя зустріч з людиною, яка щиро посміхалась ще й полізла обіймати, закінчилась не приємно та тривожно🙌Дякую за інформацію, буду більш пильною і обовʼязково тепер дивлюсь на очі людини☺️👍
Як приємно зустрічатися з Вами зранку у вихідні! Дякую! Згадала, що не раз бачила усмішку у студентів, які не знали відповіді на питання. Чому вони посміхаються? Відповідали - то від нервів. Тепер зрозуміло. Щирих усмішок нам так не вистачає!
❤❤❤ Дякую вам, прекрасна тема. Якраз сьогодні зранку прогулювалася парком, зустрічала знайомих, які усміхалися щиро і ти їм у відповідь теж дарував усмішку 😊 , а потім ще йшла і ця усмішка не зникала з обличчя, тому що якась тиха радість переповнювала тебе 🎉 І це один з моїх глімерів на сьогодні 🙏❤️🇺🇦
Дякую , пане Олеже! Очі то бачили, та мізків було замало😂, а на старість коли мізки є, то вже й не дуже треба купувати. Слава богу діти народжуються , коли ми молоді та дурні.😂
Щирість і не щирість усмішки завжди відчувала інтуїтивно, а погляд в очі ставить крапку в голові про відчуття які маю від усмішки і далі комунікація складається на вибір який миттєво формується в голові... дивна річ ці гойдалки від яких залежать наш вибір 🤔😉
Американська посмішка в магазинах, взагалі всюди де хочуть тобі щось продати...Очі, пряма посмішка, тривалість посмішки (2 - 4 секунди)....дивитися в очі ....Дякую за етюд і практичні знання...
Дякую! Я також рада, що знайшла Ваш клуб, посміхаючись на веселі речі, які Ви знаходите. Я думаю, що також важливо відстежувати свої відчуття під час і після спілкування з людиною, що посміхається тобі, бо нещірість все одно залишає відчуття якогось спустошення. А ще мені здається важливо не тільки той, хто посміхається а і той кому посміхаються, наприклад якщо навіть посмішка щіра, а людині не подобається та людина яка посміхається, вона також може відчувати це як фальшиву усмішку.
Дякую вам за етюд і музику🦋 Так, усмішка не завжди щира, і змого досвіду моє тіло починає тривожитись, хоча співбесідник усміхається і говорить правильні і приємні речі.
Мені здається що частіше ведуться на нещиру посмішку такі ж самі нещирі люди. Спостерігала за знайомими жінками коли їх починали приваблювати, на мою думку, зовсім нещирі чоловіки, і я бачила як вони між собою грають театральну нещиру комедію. Потім жінки жалілися які вони обмануті але самі вони теж були нещирі до цих чоловіків. Таку ж ситуацію спостерігала з чоловіками, з самого початку були нещирі і приймали нещирість а далі жалілися на те які жінки. Тому тут підходить фраза: яке їхало таке здибало.
Доброго дня, я помічаю що завжди намагаюся посміхнутися коли починаю розмовляти с людиною і коли слухаю теж. Напевно мені здається що так краще мене сприймають 😊
Ще пригадали по темі. Там де щелепа зажата і постійна вимущена усмішка. Можна тільки поспівчувати. Бачу і розумію куди то шлях. Але ж не від доброго життя людина робить той вимушений вибір. А Ваші етюди саме з цього починалися. Що спочатку здоров'я. .... Хоча в теорії так, можна з фахівцем переглянути своє ставлення. Але ж середньостатистична людина поки не заболить, не просто за гроші нікуди не піде, а тим більше до всього з приставкою психо, вона і безкоштовно не буде слухати. Коротше, поки що не для нашої країни. Щось в принципі міняється, як вектор, але глобально. Поки ті зміни дійдуть до, навіть не треба казати про якийсь там хутір, просто кудись дійдуть, то скільки пройде ще двадцять років....( А то й п'ятдесят.(
Фантазую, і була б рада якщо б кількість і якість моїх коментарів на RUclips, хоч якимсь боком складала відчуття переживання таго реального пацієнта що в невідомо який раз очікує на допомогу. А то, велика різниця в контакті тут і там. Тут можна не читати, а там треба посміхатися(
І щиро щаслива, що виявляється і у Вас бувають пацієнти, яких ви ще б сто років очікували. А то ви весь такий ідеальний...підручники з комунікації пишите...
Доброго ранку Олегу Созонтовичу. Не сприймаю. Натомість думаю, що і дійсно помітила саме щиру усмішку , в той момент коли Ви вчора казали що читали презентацію для лікарів, нову, з Pink Floyd, і її тут не буде. Виникло питання чому там була усмішка і саме щира. Але ж то зрозуміло, що то особисте. Щось там собі придумала з цього приводу , та й забула. А етюд підняв і нагадав.
"Схемы помогают вспоминать. Наша память работает лучше, когда мы обладаем схематической репрезентацией событий и людей, с которыми мы сталкивались в прошлом, потому что схема приносит с собой множество деталей (Hirt, 1990). Например, Кохен (Cohen, 1981) продемонстрировал участникам исследования видеокассету, на которой были сняты женщина и ее муж, находящиеся дома. Половине участников было сказано, что женщина работает библиотекарем, а другой половине, что она - стюардесса. Некоторые из особенностей женщины соответствовали схеме «библиотекарь» (которая определялась отдельно), например, то, что она носит очки, ест салат, пьет вино и играет на пианино. Другие особенности совпадали со схемой «стюардесса»: в ее комнате лежал шар для боулинга, отсутствовали книжные полки, женщина ела шоколадный торт. В дальнейшем участников попросили вспомнить детали фильма. Они лучше вспоминали детали, которые не противоречили схеме, притом независимо от того, когда оценивалось воспоминание - сразу же после просмотра или неделю спустя (см. также Madey, Gilovich, 1993)."
Про всяк випадок перепрошую за коментар, бо може зачіпати чутливе питання, а не маю бажання ображати, не можу уявити роботу психіатра, який не вдає посмішку у своїй роботі, для того щоби спонукати позитивну емоцію пацієнта і протидіяти негативній, наприклад такій як агресія. Дякую за відео.
Є посмішка на основі внутрішньої посмішки, коли Є посмішка для професійного спілкування, коли пацієнту, учню, покупцю, діловій людині комфортно бачити ненасуплене, нероздратоване , небайдуже обличчя. Таку посмішку потрібно вміти тримати. Інакше - ти ще недосконалий фахівець у сфері надання різноманітних послуг.
У школі є психолог, у дітей нерозуміння, замовчування, комплекси...Але навіть натяк батькам чи дитині, що можна поспілкуватись хай навіть зі шкільним психологом викликає реакцію: у мене дитина нормальна! Або: Я не псих з психологом спілкуватись! Так і живемо.
Цікаво. Виявляється імпульсивність, то не є обов'язково рисою характеру, а може бути як наслідок настрою...." Если во время посещения предполагаемого места работы вы были в хорошем настроении, вы, возможно, обратили несоразмерно большое внимание на все позитивные особенности работы и рабочего окружения. Тем не менее если вы были в плохом настроении, вы могли придать большее значение кажущимся недостаткам данной должности. Позднее, при принятии решения по поводу работы, в том случае, если вы посетили компанию в хорошем настроении, вы могли бы принять решение абсолютно импульсивно, на основе позитивных моментов полученного опыта. С другой стороны, если вы были в плохом настроении, вы могли бы анализировать свои впечатления более методично и даже «увязнуть» в процессе принятия решения. Таким образом, такие эмоциональные факторы, как настроение, могут в значительной степени влиять на суждение и принятие решений."
Хочу запитати. Відношення до батьків може бути ілюстрацією відношення в майбутній сім'ї. Вчасно помітили невідповідність. Стала аналізувати знайомі сім'ї. І знайшла немало протилежних ситуацій. Чоловік з батьків збуває пил, а сім'ю тримає в чорному тілі. Яка ваша думка з цього приводу?
Чи можете записати етюд, як себе поводити з військовими, коли Вони не тверезі, порушують правила проживання в готелях, які треба, а які не можна робити зауваження. Єдине, що зрозуміла, не може бути агресії ні в словах, ні в інтонації. Дякую Вам за працю.
Дякую, Олег Сазонович!
Пишу перед переглядом, бо знаю, що у вас завжди цікаво. Слухаю із насолодою. 👍
Доброго ранку. Щира людина, на мій погляд, людина чесна, правдива, людина, яка посміхається очима, бо очі-це душа людини❤
😊🎉❤ Дякую.
Дякую за етюд ❤ Надивилися в Німеччині на такі усмішки, моторошне відчуття після такого.
Доброго ранку✨Щира посмішка викликає в мене почуття довіри, але на жаль, остання моя зустріч з людиною, яка щиро посміхалась ще й полізла обіймати, закінчилась не приємно та тривожно🙌Дякую за інформацію, буду більш пильною і обовʼязково тепер дивлюсь на очі людини☺️👍
Як приємно зустрічатися з Вами зранку у вихідні! Дякую! Згадала, що не раз бачила усмішку у студентів, які не знали відповіді на питання. Чому вони посміхаються? Відповідали - то від нервів. Тепер зрозуміло. Щирих усмішок нам так не вистачає!
❤❤❤ Дякую вам, прекрасна тема. Якраз сьогодні зранку прогулювалася парком, зустрічала знайомих, які усміхалися щиро і ти їм у відповідь теж дарував усмішку 😊 , а потім ще йшла і ця усмішка не зникала з обличчя, тому що якась тиха радість переповнювала тебе 🎉 І це один з моїх глімерів на сьогодні 🙏❤️🇺🇦
Дякую , пане Олеже! Очі то бачили, та мізків було замало😂, а на старість коли мізки є, то вже й не дуже треба купувати. Слава богу діти народжуються , коли ми молоді та дурні.😂
Дякую!❤😊
Олеже Созонтовичу, дякую Вам за Вашу щирість!
А посміхаємося ми не для когось, а для себе, свого настрою і позитиву.
Дякую, Док, за те що Ви з нами)
Щирість і не щирість усмішки завжди відчувала інтуїтивно, а погляд в очі ставить крапку в голові про відчуття які маю від усмішки і далі комунікація складається на вибір який миттєво формується в голові... дивна річ ці гойдалки від яких залежать наш вибір 🤔😉
Американська посмішка в магазинах, взагалі всюди де хочуть тобі щось продати...Очі, пряма посмішка, тривалість посмішки (2 - 4 секунди)....дивитися в очі ....Дякую за етюд і практичні знання...
Доброго ранку Олеже Созонтовичу,відповідь на питання чому звертаю увагу на зморшки на лиці людини,дещо співпадає!
Дякую Вам за Вашу працю 😅
Дякую! Я також рада, що знайшла Ваш клуб, посміхаючись на веселі речі, які Ви знаходите. Я думаю, що також важливо відстежувати свої відчуття під час і після спілкування з людиною, що посміхається тобі, бо нещірість все одно залишає відчуття якогось спустошення. А ще мені здається важливо не тільки той, хто посміхається а і той кому посміхаються, наприклад якщо навіть посмішка щіра, а людині не подобається та людина яка посміхається, вона також може відчувати це як фальшиву усмішку.
Дякую. Теж так думаю, дивлюся в очі і визначаю, що це за людина.
Дякую вам за етюд і музику🦋
Так, усмішка не завжди щира, і змого досвіду моє тіло починає тривожитись, хоча співбесідник усміхається і говорить правильні і приємні речі.
Дуже цікаво. Дійсно, очі не бачили, ще й були засліплені ендорфінами. Хоча все здавалося справжнім.
Дуже корисні поради. ❤
Мені здається що частіше ведуться на нещиру посмішку такі ж самі нещирі люди. Спостерігала за знайомими жінками коли їх починали приваблювати, на мою думку, зовсім нещирі чоловіки, і я бачила як вони між собою грають театральну нещиру комедію. Потім жінки жалілися які вони обмануті але самі вони теж були нещирі до цих чоловіків. Таку ж ситуацію спостерігала з чоловіками, з самого початку були нещирі і приймали нещирість а далі жалілися на те які жінки. Тому тут підходить фраза: яке їхало таке здибало.
Теж про це думала, бо щось в цьому 💯є❤️🩹
В кого є мета і зацікавленість нею - до кінця - ЖИТИМЕ!
Очі - дзеркало душі.
Буває іскряться очі від посмішки, а буває посмішка розчарування…
Дякую,супер
Відкритість та чарівна щира посмішка у житті творять дива!🎉
Доброго дня, я помічаю що завжди намагаюся посміхнутися коли починаю розмовляти с людиною і коли слухаю теж. Напевно мені здається що так краще мене сприймають 😊
щира усмішка може бути тільки у щирої людини і людини з добрими намірами
Ще пригадали по темі. Там де щелепа зажата і постійна вимущена усмішка. Можна тільки поспівчувати. Бачу і розумію куди то шлях. Але ж не від доброго життя людина робить той вимушений вибір. А Ваші етюди саме з цього починалися. Що спочатку здоров'я. .... Хоча в теорії так, можна з фахівцем переглянути своє ставлення. Але ж середньостатистична людина поки не заболить, не просто за гроші нікуди не піде, а тим більше до всього з приставкою психо, вона і безкоштовно не буде слухати. Коротше, поки що не для нашої країни. Щось в принципі міняється, як вектор, але глобально. Поки ті зміни дійдуть до, навіть не треба казати про якийсь там хутір, просто кудись дійдуть, то скільки пройде ще двадцять років....( А то й п'ятдесят.(
Фантазую, і була б рада якщо б кількість і якість моїх коментарів на RUclips, хоч якимсь боком складала відчуття переживання таго реального пацієнта що в невідомо який раз очікує на допомогу. А то, велика різниця в контакті тут і там. Тут можна не читати, а там треба посміхатися(
І щиро щаслива, що виявляється і у Вас бувають пацієнти, яких ви ще б сто років очікували. А то ви весь такий ідеальний...підручники з комунікації пишите...
Доброго ранку Олегу Созонтовичу. Не сприймаю. Натомість думаю, що і дійсно помітила саме щиру усмішку , в той момент коли Ви вчора казали що читали презентацію для лікарів, нову, з Pink Floyd, і її тут не буде. Виникло питання чому там була усмішка і саме щира. Але ж то зрозуміло, що то особисте. Щось там собі придумала з цього приводу , та й забула. А етюд підняв і нагадав.
"Схемы помогают вспоминать. Наша память работает лучше, когда мы обладаем схематической репрезентацией событий и людей, с которыми мы сталкивались
в прошлом, потому что схема приносит с собой множество деталей (Hirt, 1990).
Например, Кохен (Cohen, 1981) продемонстрировал участникам исследования
видеокассету, на которой были сняты женщина и ее муж, находящиеся дома. Половине участников было сказано, что женщина работает библиотекарем, а другой
половине, что она - стюардесса. Некоторые из особенностей женщины соответствовали схеме «библиотекарь» (которая определялась отдельно), например, то, что
она носит очки, ест салат, пьет вино и играет на пианино. Другие особенности совпадали со схемой «стюардесса»: в ее комнате лежал шар для боулинга, отсутствовали книжные полки, женщина ела шоколадный торт. В дальнейшем участников
попросили вспомнить детали фильма. Они лучше вспоминали детали, которые не
противоречили схеме, притом независимо от того, когда оценивалось воспоминание - сразу же после просмотра или неделю спустя (см. также Madey, Gilovich,
1993)."
Про всяк випадок перепрошую за коментар, бо може зачіпати чутливе питання, а не маю бажання ображати, не можу уявити роботу психіатра, який не вдає посмішку у своїй роботі, для того щоби спонукати позитивну емоцію пацієнта і протидіяти негативній, наприклад такій як агресія.
Дякую за відео.
Посмішку - навряд. Зацікавленість скоріше добрий доктор має тримати, тим більш до психічно послаблених.
Є посмішка на основі внутрішньої посмішки, коли
Є посмішка для професійного спілкування, коли пацієнту, учню, покупцю, діловій людині комфортно бачити ненасуплене, нероздратоване , небайдуже обличчя. Таку посмішку потрібно вміти тримати. Інакше - ти ще недосконалий фахівець у сфері надання різноманітних послуг.
Війна - тригер особистої кризи…
У школі є психолог, у дітей нерозуміння, замовчування, комплекси...Але навіть натяк батькам чи дитині, що можна поспілкуватись хай навіть зі шкільним психологом викликає реакцію: у мене дитина нормальна! Або: Я не псих з психологом спілкуватись! Так і живемо.
Цікаво. Виявляється імпульсивність, то не є обов'язково рисою характеру, а може бути як наслідок настрою...." Если
во время посещения предполагаемого места работы вы были в хорошем настроении, вы, возможно, обратили несоразмерно большое внимание на все позитивные
особенности работы и рабочего окружения. Тем не менее если вы были в плохом
настроении, вы могли придать большее значение кажущимся недостаткам данной
должности. Позднее, при принятии решения по поводу работы, в том случае, если
вы посетили компанию в хорошем настроении, вы могли бы принять решение
абсолютно импульсивно, на основе позитивных моментов полученного опыта.
С другой стороны, если вы были в плохом настроении, вы могли бы анализировать свои впечатления более методично и даже «увязнуть» в процессе принятия
решения. Таким образом, такие эмоциональные факторы, как настроение, могут
в значительной степени влиять на суждение и принятие решений."
Хочу запитати. Відношення до батьків може бути ілюстрацією відношення в майбутній сім'ї. Вчасно помітили невідповідність. Стала аналізувати знайомі сім'ї. І знайшла немало протилежних ситуацій. Чоловік з батьків збуває пил, а сім'ю тримає в чорному тілі. Яка ваша думка з цього приводу?
Чи можете записати етюд, як себе поводити з військовими, коли Вони не тверезі, порушують правила проживання в готелях, які треба, а які не можна робити зауваження. Єдине, що зрозуміла, не може бути агресії ні в словах, ні в інтонації. Дякую Вам за працю.
Не треба нікому вірити
Не вір, не бійся, не проси - ЗЕкявський слоган.
Не бачили. І не купляли. Брехало й бреше далі
Кожному по вірі його дається. І Вам теж.
@Ївга-э1т кожному