Гербіцид, фітотоксичність соломи, фузаріоз... Все разом накладається. Таке саме бувало, задовбало тому ось рішення. Соя, технологія. Раз на 3-5 років інокуляція бульбочковими вистачить. Проблема в тому що бульбочкові пізно з'являються або їх мало. Як допомогти бульбочковим прижитися. Зараз моя соя обліплена бульбочковими максимально, більше ніде не бачив. Також коріння має сильний бактеріальний запах. Соя оброблена склероцид+азотофіт, чистий гумат 80г/т (якщо засуха то 50г/т, амінокислоти 70г/т. Амінокислоти ензим, кіссон, баклан, без зайвих домішок. Без хімічного протруйника, ні фунгіцидного ні інсектицидн. Бульбочковими не оброблялась 9 років. Ще ніякі добрива чи вдала погода не давали такого старту сої та булбочкових бактерій як зараз обробка насіння. Обробка насіння додатково мікоризним інокулянтом сухим дуже корисна, дорого але точно окупиться. Коткувити не треба, краще ланцюгом за сівалкою закрити вологу. Глибина посіву 5...7см, міжряддя 30...40. По цвітінню обробити Склероцид 2л/га. Обробіток грунту під сою. Якщо був сидерат перед соєю то можна сіяти без обробітку. По дисковці можна якщо сівалка дозволяє. Якщо оранка то дуже мілка до 14см і одразу ущільнити культиватором з котком. Раз на 5років можна орати 20см але одразу щось сіяти. Сидерат перед соєю: курудза, суданка, гречка, льон, гірчиця сарептська (зовсім трошки). Після такої сої пшениця може дати до 80-90ц без азотних добрив якщо замінити хім азот на біопрепарати, особливо при обробці насіння. Після сої азот є в грунті, в рештках але мало доступного фосфору. На зернових секрет в обробці насіння бактеріями, вони дають доступний фосфор, коренева система разом з azotobacter збирають азоту вдосталь. Хімічний азот треба обмежити до 60кг (25кг д.р.) карбаміду (сівалкою) або кас у квітні (у березні занадто рано) але це якщо є великий запас вологи. Базово замість азотних добрив треба весною вносити біодеструктор триходерма+азотобактер+морські водорості (агрітема 85%), це замінить 100кг селітри за рахунок мінералізії та розкладання решток. Обробка насіння азотобактер додатково заміняє ще 100кг селітри. А от 100кг селітри підсмажують біоту, промивають кальцій та сірку, знищують органіку, гумус, солому яка має величезну вологоємність. Добрива на лінію посіву пригнічують біоту. Тому посів без добрив але насіння обробляти біпрепаратом, гумат (мінімум), амінокислоти. Зернові доведеться сіяти на міжряддя 25см або більше щоб була висока концентрація бактерій в рядку. Якісне NPK (яра, джіва) не можна вносити на лінію посіву, а краще їх внести при посіві сидератів як є волога, під культивацію.
Гербіцид, фітотоксичність соломи, фузаріоз... Все разом накладається.
Таке саме бувало, задовбало тому ось рішення.
Соя, технологія.
Раз на 3-5 років інокуляція бульбочковими вистачить. Проблема в тому що бульбочкові пізно з'являються або їх мало. Як допомогти бульбочковим прижитися.
Зараз моя соя обліплена бульбочковими максимально, більше ніде не бачив. Також коріння має сильний бактеріальний запах.
Соя оброблена склероцид+азотофіт, чистий гумат 80г/т (якщо засуха то 50г/т, амінокислоти 70г/т. Амінокислоти ензим, кіссон, баклан, без зайвих домішок. Без хімічного протруйника, ні фунгіцидного ні інсектицидн. Бульбочковими не оброблялась 9 років.
Ще ніякі добрива чи вдала погода не давали такого старту сої та булбочкових бактерій як зараз обробка насіння.
Обробка насіння додатково мікоризним інокулянтом сухим дуже корисна, дорого але точно окупиться.
Коткувити не треба, краще ланцюгом за сівалкою закрити вологу. Глибина посіву 5...7см, міжряддя 30...40. По цвітінню обробити Склероцид 2л/га.
Обробіток грунту під сою. Якщо був сидерат перед соєю то можна сіяти без обробітку. По дисковці можна якщо сівалка дозволяє. Якщо оранка то дуже мілка до 14см і одразу ущільнити культиватором з котком. Раз на 5років можна орати 20см але одразу щось сіяти.
Сидерат перед соєю: курудза, суданка, гречка, льон, гірчиця сарептська (зовсім трошки).
Після такої сої пшениця може дати до 80-90ц без азотних добрив якщо замінити хім азот на біопрепарати, особливо при обробці насіння. Після сої азот є в грунті, в рештках але мало доступного фосфору.
На зернових секрет в обробці насіння бактеріями, вони дають доступний фосфор, коренева система разом з azotobacter збирають азоту вдосталь.
Хімічний азот треба обмежити до 60кг (25кг д.р.) карбаміду (сівалкою) або кас у квітні (у березні занадто рано) але це якщо є великий запас вологи.
Базово замість азотних добрив треба весною вносити біодеструктор триходерма+азотобактер+морські водорості (агрітема 85%), це замінить 100кг селітри за рахунок мінералізії та розкладання решток.
Обробка насіння азотобактер додатково заміняє ще 100кг селітри.
А от 100кг селітри підсмажують біоту, промивають кальцій та сірку, знищують органіку, гумус, солому яка має величезну вологоємність.
Добрива на лінію посіву пригнічують біоту. Тому посів без добрив але насіння обробляти біпрепаратом, гумат (мінімум), амінокислоти.
Зернові доведеться сіяти на міжряддя 25см або більше щоб була висока концентрація бактерій в рядку.
Якісне NPK (яра, джіва) не можна вносити на лінію посіву, а краще їх внести при посіві сидератів як є волога, під культивацію.
Калію напевно дефіцит . Але в вас чуть інакше.
Налито, або змив гербіциду.