Це не так жорстко,але я запам'ятала один момент,коли щось активно й емоційно розповідала своєму батьку,а він перебив мене і сказав:"Закрий рота,я не чую телевізор". З того моменту я більше ніколи не розповідала йому щось так само емоційно і щиро
Така ж фігня була, після постійно звинувачували мене в брехні і закритості, водили до різних ворожок і наркологів, хоча я ніколи не вживав, просто шлявся десь, щоб подалі бути від такого виховання 🤣
Я сказав своєму батьку коли мені було 8 років "але я твій син." От що він мені відповів: " Ні ні ні ,ти до мене не маєш ніякого відношення , ти весь в неї вдався". Це було боляче. З тих пір я перестав поважати його як людину.
Це було багато разів , але ніколи не забуду дві фрази . " Ти мені зіпсувала життя " було сказано мені після того , як я заступилась за неї , коли її чоловік тягав її по квартирі ( була велика сварка після якої він пішов бухати 🙂) . " Ти сама винна в тому , що хочеш п0мерти " сказала моя мама коли я відверто розповіла про те , що думаю про с@могубство кожного дня 🙂 Зараз я з нею не живу і про особисте не спілкуюся
Мій батько казав: "коли ми зрозуміли що зі старшого нічого не вийде, мм завели молодшу". У нас до сих пір чудові взаємини з сестрою. Тата вже нема, але я радий що ми встигли з ним порозумітися. Хоч ця фраза вбивала мене всю мою юність
Дякую за відео. Таких фраз було надто багато... Важко виділити щось особливо образливе, коли воно постійно повторювалось все життя. Коли в мене почались серйозні проблеми з здоров'ям, мені посиійно казали "Ой, та тєбє всєгда плоха" таким тоном, наче це не важливо і я брешу. Тим часом молодшу сестру і одного з братів в сраку цілували...Я гарно вчився в школі - але це завжди знецінбвалося купою образливих фраз, бо все це не важливо, краще б я в секті більше служив / допомагав би більше і тд... Коли якісь проблеми - воно все не важливо, та і я ж не заслуговую на підтримку. Батько постійно казав, що любов це страх і в будь якому випадку казав про "баяцца пєрєсталі". Короче вже 6 років я їх не бачу, не чую, але мені все ще погано дуже, я абсолютно не вірю в себе і свої сили, я не маю тих сил, я втратив і вигорів ще дуже давно майже від всіх хоббі. Все що я робив - мало робитися для них, інакше скандал. А їх вподобаннями мало що подобалось... Короче важко)
Друже, розділяю твій біль, співчуваю Не варто догоджати людям(батькам), яким догодити просто не можливо і вони цього не заслуговують. Спробуй стати сам собі люблячим батьком/мамою, скажи собі всі слова підтримки і любові, які хотів би почути. Зосередься на своїх власних бажаннях і потребах, подумай як їх можно реалізувати. Ти унікальний і неповторний- маєш бути впевненим у своїй цінності. Будь ласка, попілкуйся про себе!❤
То плюньте на них і розітріть. Це дико складно, зате згодом почуваєшся людиною, а не сміттям. Нащо Вам здалися родичі, які Вас не поважають? Трясця, я б мала сама почути ці слова п'ятнадцять років тому про декого з родини...
Загалом з мамою мене дуже добрі стосунки. Та народили менн досить рано і виховували як виходило. Коли дуже злилася то згадувала найгірші рими мого тата і казала що я така сама, а він був жахливою людиною. Або те що віддасть йому, на моє запитання, що якщо там де він живе буде зачинено, відповіла що просто там залишить. Це було раз, але я ніколи того не забуду
“Чому ти не такий як хтось то там?” “У всіх діти як діти а ти” …..(блаблабла там). “Я тебе правильно виховала”(категорично незгоден). Вважаю, що з точністю до навпаки, аби мені якнайважче і якнайгірше жилося. Наплювательське ставлення до моїх проблем не тільки від батьків, від усіх я їх називаю псевдородичів. Мої проблеми - це не проблеми, у мене проблем і негараздів апріорі бути не може ж. Іноді сліпа віра, що я справлюсь, якщо маю якість труднощі, “та все буде добре”, "та то ж нічого страшного" (знов мої проблеми і негаразди не є такими) Це дико бісить, який би 3,14здець не творився-та все буде добре. БІСИТЬ. Черговий раз переконуєшся, що насправді ти сам, сам по собі,. “Це ж не проблема, ну нічого страшного.” І т.д. і т.п.
@@nanionya3772 ооо про нагодував забув, "та скільки можна жерти?"(Я худуватий, але їм багато, і часто почуваюсь голодним, навіть якщо тільки-но поїв, хз чому.) Я хз, мама точно не у полі. Бабуся, тобто мамина мама, була доброю і щедрою. Коли би я не приходив/приїздив до неї завжди говорила "сідай їсти". І настільки бабуся була щедра на їжу, настільки ж мама жадібна. Та й це далеко не єдина відмінність.
Це завжди розказували жартома, як батьки чекали хлопчика по УЗІ, хоча їм казали, що може й ні, але вони мріяли. Як батько казав, що як народить дівчинку - приїде до роддому на тракторі. І народилась я. Як смішно. Ніколи не хотіла виростати, не можу сама собі сподобатись, апатія, ніяких амбіцій. Була дуже самотньою до школи, хоч і не розуміла цього. Була вражена, коли мати в третьому класі вперше заговорила зі мною просто так, а не з чисто технічних причин. І які амбіції, коли я програла вже народившись? Старша сестра чомусь вважала, що до мене ставились завжди краще, бо не дрючили як її. Але правда в тому, що в більшості випадків на мене ніколи не покладали великих сподівань 🤗 батько довго не розумів, чому в нас поганий звʼязок. Дядьку, ти дійсно згадав, що в тебе є друга дитина років у 14ть… і почав це з конкуренції за місце перед компʼютером. Потім сестра потребувала усю увагу та допомогу, виснаживши батьків. Мені сказали, люба, будь ласка, будь більш уважна, ми не зможемо так само допомогти тобі 😐 Тепер я до всрачки боюсь весілля і заводити дітей.
Нащо їм діти якщо вони такі жорстокі, що це за інерційне розмноження аби було! Таке враження наче людям потрібен офіційний дозвіл не розмножуватися, займайтеся сексом з контрацептивом і буде вам щастя, в чому проблема? А потім починається, а як же продовження роду, а спадкоємець? При тому в спадок передають не гроші, не нерухомість, не скарби якісь, а срані психологічні травми!! Так, оце так спадок, мрія кожної дитини!
в моєму випадку це розмова батьків коли в мене був перехідний період де вони сказали "краще б він взагалі не народився" - а я влаштовував їм різного роду "емоційні качелі" через те що вони не давали мені виспатись займаючись сексом і я не мав сміливіості на пряму їм про це сказати
Моя мама ніколи не думала про те, що каже. Я чудово знаю, що вона хоче померти. Знаю, що вона ненавидить тата, і те, що вона просто змушена доглядати за нами. Вона каже моєму молодшому брату прямо в обличчя, що вона краще мала б 10 дівчаток, ніж його. Принаймні, я виправдала її очікування, коли пішла вчитись на медсестру і почала отримувати стипендію. Але вона все ще каже болючі слова
Коли я була підлітком мама завжди мені казала що я з іншої планети або що мене підкинули, тому я така дивна і дуркувата. Коли у мене зʼявились перші стосунки а потім я тяжко переживала їх розрив, вона кожен раз, коли я була засмучена, звинувачувала мене у тому, що я своїм кислим обличчям псую всю атмосферу вдома. Коли вона була вагітна, а мені було 18, вона звинуватила мене у своєму поганому стані і переїхала у арендований будинок, тому що я псую їй життя і самопочуття. Тож я була вимушена без підготовки почати самостійне життя і замість університету мала піти працювати. Коли я вже виросла та стала сама мамою і приїхала до неї у гості вона спровакувала сварку зі мною, накинулась на мене з бійкою біля моєї дитини (сину було півтора роки) травмувала мене, порвала мій пірсинг а потім сказала що щиро жалкує про те, що мене народила. Зараз, якщо мене хтось питає про батьків я відповідаю що у мене є тільки бабуся
«Твоя одна нога як дві мої. Треба з цим щось робити» - сказав мій тато коли я взяла собі повну тарілку їжі (мій тато мав невелику зайву вагу і є високим, тому це навіть близько не правда). Тоді у мене були не найкращі стосунки з їжею. Це проста фраза, але тоді вона мене дуже зачепила. Після того як я доїла, пішла у туалет і викликала рвоту.
Я підслухала це на сімейній зустрічі мама хвалилася успіхами моєї сестри аж поки хтось запитав за мене на що вона відповіла коротко «А Злата?А Злата ізгой»{Для довідки: я нормально сприймаю образи якщо вони правдиві}Але про те яка я погана я дізнавалася{і дізнаюся досі} методом підслуховування . У нас є правило згідно яким я не маю про щось говорити інакше це моментально піддається шквалу осуду Я не знаю як це пояснити але є певна шкала цінностей з яких почуття на останньому
Дівчинко… образи - це не нормально, правда. Ти навчилася абстрагуватися від болю, але це не нормально і не треба їх сприймати. Подалі від таких людей ❤️🩹❤️🩹❤️🩹❤️🩹
@@АннаПавлюк-б6ф саме тому я й нормально до них відношусь.Але є люди які не сприймають образ тож я уточнила це щоб ті хто читають випадково мене не занесли до таких
О, наслухалась від обох батьків. З татом та мамою жили в одній квартирі як в комуналці (батьки розлучилися коли мені було 9). Не було можливості роз'їхатися. З батьком відносини були погані, бо він був поганим батьком. Коли я була ще юною молодою дівчиною, при сварці сказав "От виродив тебе на свою голову по молодості по глупості. А тепер все життя доводиться за це розплачуватися"..... Після цього він для мене остаточно "помер" як людина. Він продав нам свою 1/3 квартири. День його від'їзду (12.05.2006) став одним із найщасливіших днів у моєму житті. До речі, він помер в 2019 від серцевого нападу, в своїй хаті, в його рідному селі, один..... І пролежав там невідомо скільки днів, доки його тіло не виявили родичі, з якими він теж розісрався. Треба казати, що я не хотіла з ним спілкуватися? Земля йому пухом..... Але ті його слова і досі ранять, як згадую...... Мама нас виховувала, любила як могла, піклувалась. Але і вона ще з дитинства неодноразово розповідала історію, що завагітніла мною невдовзі після першого аборту, і лікар заборонила робити ще один аборт. А вона "так не хотіла мене народжувати, виходити заміж за мого батька....". Неодноразово чула я цю історію з дитинствп.... Бляха, мамки, ноги розтуляти перед придурками ви хочете, а потім псуєте дитині психіку та почуття самоцінності на все життя..... А ще, коли мені подобався якийсь хлопець, то мама "Ой, нужна ты ему! У него таких Валь вагон и маленькая тележка". А ще "тобі з твоїм вспильчівим характєром нєльзя імєть дєтєй"..... Ну якось так. Мені 41, заміж не вийшла, дітей нема. Все Вашими молитвами, мамо! (Я маму люблю, і вона мене наче любить. Але вона дуже токсична мати)
Ні з того ні з сього мій тато сказав, що викине мене з дома і я все життя буду пасти корови на полі, якщо «залечу» або не поступлю в коледж(мені було тоді 12) Це певно була така спроба «сексуального виховання»
Мама сказала мені щось типу, "давай оформимо тобі інвалідність". Це було дуже боляче, я боролася з хворобою, мені дуже була потрібна підтримка в той момент. Я її таки поборола, але сама(
Коли мені було близько 12,13 років,мене почала цікавити моя зовнішність,хотілось бути красивою,чи хоч би симпатичною.Я дивилась в дзеркало і запитала маму: на кого я схожа?Мама,не задумуючись ні на мить відповіла:на чорта! Було ще багато характеристик на мою адресу,але ця врізалась у свідомість навічно.
Список сказаного мені негативу досить великий, але викладати його не стану, єдине, що скажу так це те, що це безсумнівно вплинуло на мій світогляд та ставлення до них
@@KatyKate_так, але не всі чоловіки цікавляться генетикою. А ще мене бісять ці гендер-паті, де чоловік сердиться, коли дізнається, що буде дівчинка. Наче жінка щось вирішить
Це трапилось буквально вчора. Я сказала, що не вірю в те, що роботодавець оцінить моє ТЗ і візьме мене, на шо отримала відповідь від батька: "от би шарахнути тебе палицею, досить зневірюватись" Чи варто казати, що це не найкращій спосіб підтримати рідну людину? В нас нормальні стосунки, він просто дурачок
Ви не уявляєте, хто такі християни зі Штатів... Для них ЛГБТК+ - це навіть не страшні збоченці, як для совків, а взагалі якесь поєднання демонів зі прибульцями. Й це ще нічого, це ще норма для них. Такої дичини, як там, у наших церквах ніде крім філії рпц не чутно! До речі, ось Вам приклад. Я бі й на це всім вельми глибоко плювати. Ну, поцілувалася з дівчиною, то й що? Зате таке й таке робить, отакого й такого досягла! Так, родичі не про все знають.XD А якби я попалася комусь із тамтешніх щирих християн, то можливо, що мене б живцем спалили. США мають гарну обгортку, та всередині там лежить величезна купа лайна, яке розгрібатиме ще не одне покоління.
я з України, надіюсь прочитається, цікаво мені, чому так мало християн вірять у другий прихід Ісуса Христа, велике, загальне воскресіння, остаточний суд, встановлення на віки-вічні Царства Бога Всевишнього, яке встановить на віки-вічні мир і любов?
![Blox Fruits Dragon Rework Update [Full Stream]](http://i.ytimg.com/vi/EqDAp8udhm0/mqdefault.jpg)
www.reddit.com/r/AskReddit/comments/1ddq9iu/whats_the_worst_thing_your_parents_have_ever_said/
Це не так жорстко,але я запам'ятала один момент,коли щось активно й емоційно розповідала своєму батьку,а він перебив мене і сказав:"Закрий рота,я не чую телевізор". З того моменту я більше ніколи не розповідала йому щось так само емоційно і щиро
Така ж фігня була, після постійно звинувачували мене в брехні і закритості, водили до різних ворожок і наркологів, хоча я ніколи не вживав, просто шлявся десь, щоб подалі бути від такого виховання 🤣
"це не так жорстоко"
Якщо це для вас було "не дуже," то страшно уявити що для вас "жорстоко"
Ви не одна, нажаль 😢
Який жах 😮
Я сказав своєму батьку коли мені було 8 років "але я твій син."
От що він мені відповів: " Ні ні ні ,ти до мене не маєш ніякого відношення , ти весь в неї вдався". Це було боляче.
З тих пір я перестав поважати його як людину.
Це було багато разів , але ніколи не забуду дві фрази . " Ти мені зіпсувала життя " було сказано мені після того , як я заступилась за неї , коли її чоловік тягав її по квартирі ( була велика сварка після якої він пішов бухати 🙂) . " Ти сама винна в тому , що хочеш п0мерти " сказала моя мама коли я відверто розповіла про те , що думаю про с@могубство кожного дня 🙂 Зараз я з нею не живу і про особисте не спілкуюся
Мій батько казав: "коли ми зрозуміли що зі старшого нічого не вийде, мм завели молодшу". У нас до сих пір чудові взаємини з сестрою. Тата вже нема, але я радий що ми встигли з ним порозумітися. Хоч ця фраза вбивала мене всю мою юність
«Ти виросла не такою, якою б я хотіла» - мама, яка була відсутня в моєму житті з моїх 2 років, бо працювала за кордоном
Якою вона б хотіла 😂
Сподіваюсь ви зараз розумієте який абсурд вона сказала
Скажіть їй що вона теж не та мама яку б ви хотіли. Це працює в обидва боки
Дякую за відео. Таких фраз було надто багато... Важко виділити щось особливо образливе, коли воно постійно повторювалось все життя. Коли в мене почались серйозні проблеми з здоров'ям, мені посиійно казали "Ой, та тєбє всєгда плоха" таким тоном, наче це не важливо і я брешу. Тим часом молодшу сестру і одного з братів в сраку цілували...Я гарно вчився в школі - але це завжди знецінбвалося купою образливих фраз, бо все це не важливо, краще б я в секті більше служив / допомагав би більше і тд... Коли якісь проблеми - воно все не важливо, та і я ж не заслуговую на підтримку. Батько постійно казав, що любов це страх і в будь якому випадку казав про "баяцца пєрєсталі". Короче вже 6 років я їх не бачу, не чую, але мені все ще погано дуже, я абсолютно не вірю в себе і свої сили, я не маю тих сил, я втратив і вигорів ще дуже давно майже від всіх хоббі. Все що я робив - мало робитися для них, інакше скандал. А їх вподобаннями мало що подобалось... Короче важко)
Друже, розділяю твій біль, співчуваю Не варто догоджати людям(батькам), яким догодити просто не можливо і вони цього не заслуговують. Спробуй стати сам собі люблячим батьком/мамою, скажи собі всі слова підтримки і любові, які хотів би почути. Зосередься на своїх власних бажаннях і потребах, подумай як їх можно реалізувати. Ти унікальний і неповторний- маєш бути впевненим у своїй цінності. Будь ласка, попілкуйся про себе!❤
То плюньте на них і розітріть. Це дико складно, зате згодом почуваєшся людиною, а не сміттям. Нащо Вам здалися родичі, які Вас не поважають? Трясця, я б мала сама почути ці слова п'ятнадцять років тому про декого з родини...
Загалом з мамою мене дуже добрі стосунки. Та народили менн досить рано і виховували як виходило. Коли дуже злилася то згадувала найгірші рими мого тата і казала що я така сама, а він був жахливою людиною. Або те що віддасть йому, на моє запитання, що якщо там де він живе буде зачинено, відповіла що просто там залишить. Це було раз, але я ніколи того не забуду
“Чому ти не такий як хтось то там?” “У всіх діти як діти а ти” …..(блаблабла там).
“Я тебе правильно виховала”(категорично незгоден). Вважаю, що з точністю до навпаки, аби мені якнайважче і якнайгірше жилося.
Наплювательське ставлення до моїх проблем не тільки від батьків, від усіх я їх називаю псевдородичів. Мої проблеми - це не проблеми, у мене проблем і негараздів апріорі бути не може ж.
Іноді сліпа віра, що я справлюсь, якщо маю якість труднощі, “та все буде добре”, "та то ж нічого страшного" (знов мої проблеми і негаразди не є такими) Це дико бісить, який би 3,14здець не творився-та все буде добре. БІСИТЬ. Черговий раз переконуєшся, що насправді ти сам, сам по собі,. “Це ж не проблема, ну нічого страшного.”
І т.д. і т.п.
Сумно. Вони самі росли як бурьяни в полі, і передають це дітям -ставлячи на останнє місце підтримку/емпатію.
"Я тебе нагодував, тай досить тобі"
@@nanionya3772 ооо про нагодував забув, "та скільки можна жерти?"(Я худуватий, але їм багато, і часто почуваюсь голодним, навіть якщо тільки-но поїв, хз чому.)
Я хз, мама точно не у полі. Бабуся, тобто мамина мама, була доброю і щедрою. Коли би я не приходив/приїздив до неї завжди говорила "сідай їсти". І настільки бабуся була щедра на їжу, настільки ж мама жадібна. Та й це далеко не єдина відмінність.
Під час сварки, мені моя мама сказала що я був не бажаний, це було +-15-20 років тому, але памʼятаю як сьогодні (зараз 34)
Це завжди розказували жартома, як батьки чекали хлопчика по УЗІ, хоча їм казали, що може й ні, але вони мріяли. Як батько казав, що як народить дівчинку - приїде до роддому на тракторі.
І народилась я.
Як смішно. Ніколи не хотіла виростати, не можу сама собі сподобатись, апатія, ніяких амбіцій. Була дуже самотньою до школи, хоч і не розуміла цього. Була вражена, коли мати в третьому класі вперше заговорила зі мною просто так, а не з чисто технічних причин.
І які амбіції, коли я програла вже народившись? Старша сестра чомусь вважала, що до мене ставились завжди краще, бо не дрючили як її. Але правда в тому, що в більшості випадків на мене ніколи не покладали великих сподівань 🤗 батько довго не розумів, чому в нас поганий звʼязок. Дядьку, ти дійсно згадав, що в тебе є друга дитина років у 14ть… і почав це з конкуренції за місце перед компʼютером.
Потім сестра потребувала усю увагу та допомогу, виснаживши батьків. Мені сказали, люба, будь ласка, будь більш уважна, ми не зможемо так само допомогти тобі 😐
Тепер я до всрачки боюсь весілля і заводити дітей.
Найкраще, що можете зробити - це до психолога. Ви вже доросла людина і відповідаєте за свій стан.
Нащо їм діти якщо вони такі жорстокі, що це за інерційне розмноження аби було! Таке враження наче людям потрібен офіційний дозвіл не розмножуватися, займайтеся сексом з контрацептивом і буде вам щастя, в чому проблема? А потім починається, а як же продовження роду, а спадкоємець? При тому в спадок передають не гроші, не нерухомість, не скарби якісь, а срані психологічні травми!! Так, оце так спадок, мрія кожної дитини!
90% не думає про це. Живуть тупо за інерцією. І ллють лайно, тобто, свою думку на тих, хто замислюється
в моєму випадку це розмова батьків коли в мене був перехідний період де вони сказали "краще б він взагалі не народився"
- а я влаштовував їм різного роду "емоційні качелі" через те що вони не давали мені виспатись займаючись сексом і я не мав сміливіості на пряму їм про це сказати
Моя мама ніколи не думала про те, що каже.
Я чудово знаю, що вона хоче померти. Знаю, що вона ненавидить тата, і те, що вона просто змушена доглядати за нами. Вона каже моєму молодшому брату прямо в обличчя, що вона краще мала б 10 дівчаток, ніж його.
Принаймні, я виправдала її очікування, коли пішла вчитись на медсестру і почала отримувати стипендію.
Але вона все ще каже болючі слова
Коли я була підлітком мама завжди мені казала що я з іншої планети або що мене підкинули, тому я така дивна і дуркувата. Коли у мене зʼявились перші стосунки а потім я тяжко переживала їх розрив, вона кожен раз, коли я була засмучена, звинувачувала мене у тому, що я своїм кислим обличчям псую всю атмосферу вдома. Коли вона була вагітна, а мені було 18, вона звинуватила мене у своєму поганому стані і переїхала у арендований будинок, тому що я псую їй життя і самопочуття. Тож я була вимушена без підготовки почати самостійне життя і замість університету мала піти працювати. Коли я вже виросла та стала сама мамою і приїхала до неї у гості вона спровакувала сварку зі мною, накинулась на мене з бійкою біля моєї дитини (сину було півтора роки) травмувала мене, порвала мій пірсинг а потім сказала що щиро жалкує про те, що мене народила. Зараз, якщо мене хтось питає про батьків я відповідаю що у мене є тільки бабуся
😢
"Ми з твоєю мамою хоч хтось , а ти ніщо "
Як сумно😢
Шкода що вони не усвідомлюють, що вони "хтось" дуже тимчасово, а от звання хрінових батьків з ними на завжди
@@ВалентинаМорозова-д9з Божечко , не думав що таке може статись в реалі.
@@ВалентинаМорозова-д9зякою ж конченою людиною треба бути щоб таке зробити 😢
@@ВалентинаМорозова-д9з який жах! В неї явно МРО або соціопатія. Явно якийсь діагноз
«Твоя одна нога як дві мої. Треба з цим щось робити» - сказав мій тато коли я взяла собі повну тарілку їжі (мій тато мав невелику зайву вагу і є високим, тому це навіть близько не правда). Тоді у мене були не найкращі стосунки з їжею. Це проста фраза, але тоді вона мене дуже зачепила. Після того як я доїла, пішла у туалет і викликала рвоту.
Я підслухала це на сімейній зустрічі мама хвалилася успіхами моєї сестри аж поки хтось запитав за мене на що вона відповіла коротко «А Злата?А Злата ізгой»{Для довідки: я нормально сприймаю образи якщо вони правдиві}Але про те яка я погана я дізнавалася{і дізнаюся досі} методом підслуховування .
У нас є правило згідно яким я не маю про щось говорити інакше це моментально піддається шквалу осуду
Я не знаю як це пояснити але є певна шкала цінностей з яких почуття на останньому
Дівчинко… образи - це не нормально, правда. Ти навчилася абстрагуватися від болю, але це не нормально і не треба їх сприймати. Подалі від таких людей ❤️🩹❤️🩹❤️🩹❤️🩹
@@АннаПавлюк-б6ф саме тому я й нормально до них відношусь.Але є люди які не сприймають образ тож я уточнила це щоб ті хто читають випадково мене не занесли до таких
-Мамо там машина!
-Тю, чому ти розрепетуввлася, могла б мене ще й штовхнути під неї
Мене хотіли в психушку здати 😿
О, наслухалась від обох батьків. З татом та мамою жили в одній квартирі як в комуналці (батьки розлучилися коли мені було 9). Не було можливості роз'їхатися. З батьком відносини були погані, бо він був поганим батьком. Коли я була ще юною молодою дівчиною, при сварці сказав "От виродив тебе на свою голову по молодості по глупості. А тепер все життя доводиться за це розплачуватися"..... Після цього він для мене остаточно "помер" як людина. Він продав нам свою 1/3 квартири. День його від'їзду (12.05.2006) став одним із найщасливіших днів у моєму житті. До речі, він помер в 2019 від серцевого нападу, в своїй хаті, в його рідному селі, один..... І пролежав там невідомо скільки днів, доки його тіло не виявили родичі, з якими він теж розісрався. Треба казати, що я не хотіла з ним спілкуватися? Земля йому пухом..... Але ті його слова і досі ранять, як згадую...... Мама нас виховувала, любила як могла, піклувалась. Але і вона ще з дитинства неодноразово розповідала історію, що завагітніла мною невдовзі після першого аборту, і лікар заборонила робити ще один аборт. А вона "так не хотіла мене народжувати, виходити заміж за мого батька....". Неодноразово чула я цю історію з дитинствп.... Бляха, мамки, ноги розтуляти перед придурками ви хочете, а потім псуєте дитині психіку та почуття самоцінності на все життя..... А ще, коли мені подобався якийсь хлопець, то мама "Ой, нужна ты ему! У него таких Валь вагон и маленькая тележка". А ще "тобі з твоїм вспильчівим характєром нєльзя імєть дєтєй"..... Ну якось так. Мені 41, заміж не вийшла, дітей нема. Все Вашими молитвами, мамо! (Я маму люблю, і вона мене наче любить. Але вона дуже токсична мати)
Ні з того ні з сього мій тато сказав, що викине мене з дома і я все життя буду пасти корови на полі, якщо «залечу» або не поступлю в коледж(мені було тоді 12)
Це певно була така спроба «сексуального виховання»
Мама сказала мені щось типу, "давай оформимо тобі інвалідність". Це було дуже боляче, я боролася з хворобою, мені дуже була потрібна підтримка в той момент. Я її таки поборола, але сама(
0:11 БОЖЕ ЦЕ ПРО МЕНЕ ДУЖЕ
Те ж саме!!!
Коли мені було близько 12,13 років,мене почала цікавити моя зовнішність,хотілось бути красивою,чи хоч би симпатичною.Я дивилась в дзеркало і запитала маму: на кого я схожа?Мама,не задумуючись ні на мить відповіла:на чорта! Було ще багато характеристик на мою адресу,але ця врізалась у свідомість навічно.
Ви помітили, що тут найбільш болючі речі своїм дітям кажуть так звані віруючі люди?
Говорять ті хто самі нічого не досягли і перекладають все на дітей а віруючі просто це більшу хрінь мають в голові
- Невже якщо я живу у вашому домі, то ви маєте право поводитись зі мною як завгодно?
- Так!
Контекст: мене били.
Співчуваю😢😢😢
Надіюсь в тебе зараз все добре❤❤😊😊
Жесть 😢
Жах просто
Те саме, тримайтесь ❤🫂
Нас з братом гамселили дуже сильно, прутами, кабелями, мама навіть десь батіг знайшла, щоб було прикольніше🎉
Список сказаного мені негативу досить великий, але викладати його не стану, єдине, що скажу так це те, що це безсумнівно вплинуло на мій світогляд та ставлення до них
"русскіє тожє люді"
Слова мого батька: я зробив сина, а ти (до мами) народила мені дівку
треш, кошмарні слова, співчуваю
@@НаталіяДовгуша та я думаю, мамі таке чути теж неприємно, м'яко кажучи
@@LusyElfenLied так, батя ред флег
стать дитини залежить саме від сперматозоїда
@@KatyKate_так, але не всі чоловіки цікавляться генетикою. А ще мене бісять ці гендер-паті, де чоловік сердиться, коли дізнається, що буде дівчинка. Наче жінка щось вирішить
Це трапилось буквально вчора. Я сказала, що не вірю в те, що роботодавець оцінить моє ТЗ і візьме мене, на шо отримала відповідь від батька: "от би шарахнути тебе палицею, досить зневірюватись"
Чи варто казати, що це не найкращій спосіб підтримати рідну людину?
В нас нормальні стосунки, він просто дурачок
Перша історія і одразу в яблучко😢
6:53 пташечки співають)
Господи, хоч би своїй дитині здуру чого такого не ляпнути!
Чи є це збігом, що більшість речей кажуть мати а не батько?
Це не збіг. У татів меньше шансів щось сказати, бо на сьогоднішній день мало з них займаються дітьми взагалі.
@@olaodesa9271 на жаль так, можливо. Я не знаю, я виріс в повній нормальній сім'ї.
@@ВладимирТанченко Ну, з хорошого - ця тенденція змінюється на краще.
Мені в більшості це говорить тато але я його серйозно більше не сприймаю
Трешачок.
ну і стане президентом, що не так?
Ви не уявляєте, хто такі християни зі Штатів... Для них ЛГБТК+ - це навіть не страшні збоченці, як для совків, а взагалі якесь поєднання демонів зі прибульцями. Й це ще нічого, це ще норма для них. Такої дичини, як там, у наших церквах ніде крім філії рпц не чутно!
До речі, ось Вам приклад. Я бі й на це всім вельми глибоко плювати. Ну, поцілувалася з дівчиною, то й що? Зате таке й таке робить, отакого й такого досягла! Так, родичі не про все знають.XD А якби я попалася комусь із тамтешніх щирих християн, то можливо, що мене б живцем спалили. США мають гарну обгортку, та всередині там лежить величезна купа лайна, яке розгрібатиме ще не одне покоління.
Тоді всі в країні стануть ґеями.
Ааа перший коментар - 100% про мене!!😒
я з України, надіюсь прочитається, цікаво мені, чому так мало християн вірять у другий прихід Ісуса Христа, велике, загальне воскресіння, остаточний суд, встановлення на віки-вічні Царства Бога Всевишнього, яке встановить на віки-вічні мир і любов?