Читаю відгуки про Пратчета і його Дискосвіт - і розумію наааскільки люди різні 😮 я от почала читати з Морт і мені взагалі не сподобалося, дочитала бо чекала коли ж вже почнеться все цікаве і не дочекалась 😅 а от потім прочитала Віщі сестри - і це захоплення з перших сторінок ❤
Вітаю! Я почав Пратчета з "Морта" десь два роки тому. Досі згадую деякі моменти і сміюсь😂 Мабуть тривожив цим сусідів серед ночі, як читав. Потім вирішив читати в хронологічному порядку. Перші дві слабо зайшли. Далі пішло краще. Зараз вже 7 чи 8 прочитав. Читайте Варту або Правду і якщо не зайде тоді це не ваш автор і спокійно продавайте книги. Я зануда і надто впертий, тому за все життя здається не дочитав тільки одну книгу😮 Це був "Улліс" Мабуть я до неї ще не доріс😅
Пратчет - один з найулюбленіших письменників, твори якого завжди розпалюють в мені жагу до читання) Перше знайомство з ним це "Відьми за кордоном" - казково-гумористична фантастична історія. Як на мене, це вдалий старт для знайомства з автором, щоб взагалі зрозуміти чи зайдуть інші історії
Я фанатка Пратчетта вже багато років, але з Ринсвідом тільки знайомлюсь, і по досвіду можу сказати,що цей цикл складніший за Смерть, Варту і Відьом. Загалом, мій улюблений цикл - про Варту. Я раджу читати саме його. У першій книзі циклу найкращий як на мене опис драконів евер, саме з неї я полюбила Пратчетта. Бажаю успіхів у читанні, сподіваюсь, що автор все ж таки сподобається 🩵
Хочу порадити Пратчетта починати з "Варта!Варта!", вона сама класна і ржачна, і персонажи там бомбезні. Потім мені подобається "право на чари" та "поштова лихоманка", а вже потім "правда". Дійсно перші книги Пратчетта не найкращі. А ще я насилу прочитала "рухомі картинки". Хоч і середина циклу, але вона мені прям дуже не зайшла.
Дуже цікаво як у вас складеться з книжкою 'Правда'. Мені її порадила консультантка в Сенсі, коли я запитала про книгу, яка буде позитивною і підніме настрій. Особливих сподівань не покладала, але книжка дуже зайшла. Це друга книжка цього автора, яку прочитала. Колись давно читала 'Морт' і памятаю, що теж сподобалась. Без 'ВАУ' ефекту, але доволі розважальна
Вітаю😊 В мене теж "Чаклун на сфера" йшла важко, але я її дочитала (навіть плакала у кінці) . "Таємну історію " теж читала, сподобалася. А зараз читаю "1000 осеней Якоба де Зута ", до 3-ої частини дійшла.
Про Пратчетта максимально розумію (теж 2 книги недочитаних лежить, хоча любов до нього безмежна) 💔 Але після "Правди" (до речі, дочитаної.. в муках) не хотілося більше нічого, от від слова взагалі. Пишу, бо знаю, яка ця книга популярна, і які на неї надії можна покласти, і як сильно вона може розчарувати (як це трапилось зі мною). На жаль, для мене вона виявилася найгіршою у Пратчетта і взагалі за весь цей рік. Якщо хочеться повернути цю любов до Пратчетта - дуже раджу його першу книгу з циклу про Смерть ("Морт"). І взагалі весь цикл - це просто уособлення всього "найкращого Пратчеттівського" ✨ Дуже хочу ще Варту прочитати! Кажуть, має бути класна і перші паро сторінок уривку - просто не відірватися 😍 P.S. Дякую дуже за відео! Ще не додивилася до кінця (на словах "хочу прочитати "Правду" - вирвалося "ні, ні, ні, ні, ні" і побігла одразу це все писати в коментарях 😅), але впевнена, що воно буде чудовим, як завжди ❤️
Мене так виховували батьки, що треба заставляти себе робити те, що не хочеться 😢 А зараз, коли мені майже 45, я шкодую, що замість того, щоб шукати себе і робити, що мені хочеться, я заставляла і мучила себе... Це стосується і книг. Тому вважаю, що якщо книга не йде, не цікавить - то і не треба себе силувати і читати! Втрачати свій дорогоцінний час на нецікаві і нудні книжки 👎 Тим більше, що зараз стільки цікавих, читати - не перечитати)
це дійсно дуже сумно 😔 можна спробувати робити це поступово і відкладати потенційно не цікаву книгу "на потім", переключатися на іншу книгу або читати щось паралельно. Тоді, якщо нова історія дісно захопить, то уже емоційно легше не повертатися до не цікавої книги.
Теж до цього не одразу прийшла, але коли усвідомлюєш, скільки чудових книг тебе чекає на поличках, то витрачати час на те, що явно не твоє - уже не хочеться)
Пам'ятаю, що теж "Чаклун і сфера" важко читалася, але легше, ніж "Пісня Сюзанни" - отам треш для мене був ) А "Воно" проковтнула десь за 4-5 днів - настільки захопила ця книга. Правда, епізод з холодильником читала по діагоналі, бо був тригерний.
А мені найбільше в серії вона сподобалася. Найгіршою видалася "Пісня Сюзанни". Після "Чаклуна..." треба читати "Вітер у замкову шпарину", а потім, якщо не читали раніше, зробити паузу й прочитати "Салимове Лігво", а вже тоді братися за "Вовків..." Ви помиляєтеся: Кінг свою серію "Темна вежа" не вважає "своєю найкращою роботою", він вважає серію найголовнішою своєю роботою, а найкращими своїми романами він вважає "Воно" або "11/22/63". Найулюбленіша його книги (для нього) "Історія Лізі". Роман "Воно", як і "Протистояння" обов'язкові до прочитання перед серією "Темна Вежа". Є повість "Маленькі сестри Елурії" де події передують роману "Стрілець" і хронологічно йдуть після подій роману "Чаклун та сфера". Я серію "Темна Вежа" читав двічі. Колись давно московитською, а пізніше, паралельно українською/англійською, не всю, "Пісню Сюзанни" англ., не читав, а в останню книгу серії частково зазирав в оригінал, але сказати, що читав її англійською, не можна. Роман "Воно" читав теж двічі: Вдруге прочитав впродовж тижня, не просто прочитав, я її прожив.
У Воно є непогано начитана аудіокнига, якщо цей "талмуд" як фізичний примірник дійсно дуже не практичний, то через навушники читання прискориться в рази.
"Темна вежа" Стівена Кінга" - це не кінгівський стиль, зовсім..на мою думку, цей стиль зовсім не підходить письменнику. Прочитала перші чотири частини, "Чаклун та сфера" сподобалася найбільше 😅 "Воно": деякі розділи - просто чудові, деякі занудні до неможливості
![BLACK BAG - Official Trailer [HD] - Only in Theaters March 14](http://i.ytimg.com/vi/Du0Xp8WX_7I/mqdefault.jpg)
Читаю відгуки про Пратчета і його Дискосвіт - і розумію наааскільки люди різні 😮 я от почала читати з Морт і мені взагалі не сподобалося, дочитала бо чекала коли ж вже почнеться все цікаве і не дочекалась 😅 а от потім прочитала Віщі сестри - і це захоплення з перших сторінок ❤
Вітаю! Я почав Пратчета з "Морта" десь два роки тому. Досі згадую деякі моменти і сміюсь😂 Мабуть тривожив цим сусідів серед ночі, як читав. Потім вирішив читати в хронологічному порядку. Перші дві слабо зайшли. Далі пішло краще. Зараз вже 7 чи 8 прочитав. Читайте Варту або Правду і якщо не зайде тоді це не ваш автор і спокійно продавайте книги. Я зануда і надто впертий, тому за все життя здається не дочитав тільки одну книгу😮 Це був "Улліс" Мабуть я до неї ще не доріс😅
Так і планую 🥰 дійсно сподіваюсь, що зайде))
Теж запіскі не можу добити. Важко іде. Особливо зараз давить якось.
Пратчет - один з найулюбленіших письменників, твори якого завжди розпалюють в мені жагу до читання) Перше знайомство з ним це "Відьми за кордоном" - казково-гумористична фантастична історія. Як на мене, це вдалий старт для знайомства з автором, щоб взагалі зрозуміти чи зайдуть інші історії
Дякую ✨☺️
Я фанатка Пратчетта вже багато років, але з Ринсвідом тільки знайомлюсь, і по досвіду можу сказати,що цей цикл складніший за Смерть, Варту і Відьом. Загалом, мій улюблений цикл - про Варту. Я раджу читати саме його. У першій книзі циклу найкращий як на мене опис драконів евер, саме з неї я полюбила Пратчетта. Бажаю успіхів у читанні, сподіваюсь, що автор все ж таки сподобається 🩵
Дякую 🥰✨
Хочу порадити Пратчетта починати з "Варта!Варта!", вона сама класна і ржачна, і персонажи там бомбезні. Потім мені подобається "право на чари" та "поштова лихоманка", а вже потім "правда". Дійсно перші книги Пратчетта не найкращі. А ще я насилу прочитала "рухомі картинки". Хоч і середина циклу, але вона мені прям дуже не зайшла.
Ой-ой-ой! Місто дівчат це дууже хороша книжка! Катюша, дуже раджу вам її дочитати!
Також є відчуття, що вона мені дуже сподобається 💛
Дуже цікаво як у вас складеться з книжкою 'Правда'. Мені її порадила консультантка в Сенсі, коли я запитала про книгу, яка буде позитивною і підніме настрій. Особливих сподівань не покладала, але книжка дуже зайшла. Це друга книжка цього автора, яку прочитала. Колись давно читала 'Морт' і памятаю, що теж сподобалась. Без 'ВАУ' ефекту, але доволі розважальна
Вітаю😊 В мене теж "Чаклун на сфера" йшла важко, але я її дочитала (навіть плакала у кінці) . "Таємну історію " теж читала, сподобалася. А зараз читаю "1000 осеней Якоба де Зута ", до 3-ої частини дійшла.
прям додали мені мотивації взятися за "Чаклун та сферу"))
Ведмеже місто також не можу дочитати, при тому практично на тому ж місці зупинилася)
Про Пратчетта максимально розумію (теж 2 книги недочитаних лежить, хоча любов до нього безмежна) 💔
Але після "Правди" (до речі, дочитаної.. в муках) не хотілося більше нічого, от від слова взагалі. Пишу, бо знаю, яка ця книга популярна, і які на неї надії можна покласти, і як сильно вона може розчарувати (як це трапилось зі мною). На жаль, для мене вона виявилася найгіршою у Пратчетта і взагалі за весь цей рік.
Якщо хочеться повернути цю любов до Пратчетта - дуже раджу його першу книгу з циклу про Смерть ("Морт"). І взагалі весь цикл - це просто уособлення всього "найкращого Пратчеттівського" ✨
Дуже хочу ще Варту прочитати! Кажуть, має бути класна і перші паро сторінок уривку - просто не відірватися 😍
P.S. Дякую дуже за відео! Ще не додивилася до кінця (на словах "хочу прочитати "Правду" - вирвалося "ні, ні, ні, ні, ні" і побігла одразу це все писати в коментарях 😅), але впевнена, що воно буде чудовим, як завжди ❤️
😂😂
дякую за пораду 💛 також дуже багато чула про Морт, і вона у мене поличках ж, тож, може, дійсно з неї почну)
@@далебів мене саме вона лежить недочитана 😅
Не пішло)Можливо спробую ще раз
Мене так виховували батьки, що треба заставляти себе робити те, що не хочеться 😢 А зараз, коли мені майже 45, я шкодую, що замість того, щоб шукати себе і робити, що мені хочеться, я заставляла і мучила себе... Це стосується і книг. Тому вважаю, що якщо книга не йде, не цікавить - то і не треба себе силувати і читати! Втрачати свій дорогоцінний час на нецікаві і нудні книжки 👎
Тим більше, що зараз стільки цікавих, читати - не перечитати)
це дійсно дуже сумно 😔
можна спробувати робити це поступово і відкладати потенційно не цікаву книгу "на потім", переключатися на іншу книгу або читати щось паралельно. Тоді, якщо нова історія дісно захопить, то уже емоційно легше не повертатися до не цікавої книги.
Вау. Я не вмію не дочитувати книжки. Просто все, що почала-мушу закінчити. Вражена тим, що можна просто відкласти і забути.
Теж до цього не одразу прийшла, але коли усвідомлюєш, скільки чудових книг тебе чекає на поличках, то витрачати час на те, що явно не твоє - уже не хочеться)
Пам'ятаю, що теж "Чаклун і сфера" важко читалася, але легше, ніж "Пісня Сюзанни" - отам треш для мене був ) А "Воно" проковтнула десь за 4-5 днів - настільки захопила ця книга. Правда, епізод з холодильником читала по діагоналі, бо був тригерний.
Нічого собі «Воно» за 5 днів 😍🙈
@@далебі вона летіла в мене )
А мені найбільше в серії вона сподобалася. Найгіршою видалася "Пісня Сюзанни". Після "Чаклуна..." треба читати "Вітер у замкову шпарину", а потім, якщо не читали раніше, зробити паузу й прочитати "Салимове Лігво", а вже тоді братися за "Вовків..."
Ви помиляєтеся: Кінг свою серію "Темна вежа" не вважає "своєю найкращою роботою", він вважає серію найголовнішою своєю роботою, а найкращими своїми романами він вважає "Воно" або "11/22/63". Найулюбленіша його книги (для нього) "Історія Лізі". Роман "Воно", як і "Протистояння" обов'язкові до прочитання перед серією "Темна Вежа". Є повість "Маленькі сестри Елурії" де події передують роману "Стрілець" і хронологічно йдуть після подій роману "Чаклун та сфера".
Я серію "Темна Вежа" читав двічі. Колись давно московитською, а пізніше, паралельно українською/англійською, не всю, "Пісню Сюзанни" англ., не читав, а в останню книгу серії частково зазирав в оригінал, але сказати, що читав її англійською, не можна.
Роман "Воно" читав теж двічі: Вдруге прочитав впродовж тижня, не просто прочитав, я її прожив.
У Воно є непогано начитана аудіокнига, якщо цей "талмуд" як фізичний примірник дійсно дуже не практичний, то через навушники читання прискориться в рази.
Прикольно, не бачила аудіо) можна спробувати міксувати, бо я взагалі дуже люблю щось виділяти у книзі під час читання
"Темна вежа" Стівена Кінга" - це не кінгівський стиль, зовсім..на мою думку, цей стиль зовсім не підходить письменнику. Прочитала перші чотири частини, "Чаклун та сфера" сподобалася найбільше 😅
"Воно": деякі розділи - просто чудові, деякі занудні до неможливості
Кать, ну Воно тобі доведеться дочитати, сама розумієш 😂
Бо тобі треба дізнатись, що то за фігурка Фанкопоп!
таааак! 😂😂
Террі Пратчет мені взагалі не зайшов, це було нудно і якась легка шизофренія
Щось не мій жанр це гумористичне фентезі, всі книжки вирішила продати
та я бачила 😅😅 тому і вирішила, що треба спробувати щось із його найкращого)