Бусифiкацiю це не зупинить бо ТЦК працюють не на перемогу а нахапати людей, забулити їх до пересеру та здерти з них десь пару к баксiв. Доки в нас ТЦК не приструнять, буде жопа.
Нажаль, дана проблема стосується делеко не тільки нашого кіно. Вивчаючи українську літературу в школі, я звернув увагу, що серед творів наших письменників дуже мало таких, які би достойно прославляли український народ, його історію, його героїв. Я не пам'ятаю такого, що після прочитання якоїсь української книжки, я би сказав собі: "Які ж українці круті". Натомість, є дуже велика кількість творів, які описують страждання українців, їх поневіряння і гноблення. У Шевченка майже всі твори такі. Думаю, звідси і ростуть коріння нашого "синдрому меншовартості". Якщо ми хочемо бачити кіно, яке буде підіймати нам бойовий дух і за яке нам не буде соромно, то ми маємо починати міняти щось зі школи, а краще зі садочка.
За 30 років можна було звернути на це увагу і змінити хоч щось? Прикладів, дек українці круті безліч. Це стосується і спорту, і науки, і культури. Просто підари безхребетні прокацапські політикою займались весь цей час. В інтересах ворога.
Окрім Шевченка є ще багато українських авторів :) Наприклад, Тигролови з шкільної програми - початок про страждання і гулаг але потім головний герой втікає, мститься кривднику та знаходить своє щастя. Тобто суть твору - хто бореться в того є шанс на гарне життя.
@@andriyl5713 Так, Ідея твору не погана, але знову ж таки "страждання". Який твір не візьми повсюди ці кляті "страждання". Іван Франко " Борислав сміється", Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні", ті же "Гайдамаки" Тараса Шевченка. Всі ці твори ніби про героїв, але це не те що може викликати в людині відчуття патріотизму і гордості за свій народ. А якраз навпаки. Це моя особиста думка.
Да що там казати. Совок розвалився, коли я побачилив на касетах "Хижака" і "Командос". Холівуд , колись рулив. А "Бучу" і "Маріуполь" я просто фізично не можу подивитися, мене просто з перших хвилин сціплює. Вони розраховані на західну аудиторію
Пам'ятаю настільки я був в захваті від фільму "Кіборги" і сам був приємно здивований позиціонуванням наших хлопців не якимось мучениками, а справжніми воїнами.
Фільм в загальному патріотичний. Мені не сподобався персонаж - український військовий етнічний росіянин (такий весь удалой, напевно, "хороший рузскій"). Що без старшого брата і воювати не можемо за свою державу? В нашому інформаційному просторі треба все ватне і московицьке випалювати.
Хотілося б вже побачити бойовик про Харківський контрнаступ, де не тільки звільнили пів області за кілька днів, а знищили одну п'яту частину окупантів та змусили їх тікати (не відступати, а саме тікати)
Як щодо фільму про великий запізнілий контрнаступ у 2023, де отримали за обидві щоки? Навряд чи народ спалахне патріотизмом на тлі минулих подій, коли на даний момент на фронті дупа.
20 днів в Маріуполі, це все таки документалка, в першу чергу про долю цивільних.. Військові там були показані навіть не на другому, а радше на третьому плані. Головний герой цього фільму, це в першу чергу місто, і суспільство, яке поступово вмирає..
це чудово і це потрібно пам'ятати можливо навіть 5-10 років після війни ще раз розкрутити і примусово крутити по ТВ. Але автор каналу має рацію, що в цей час потрібен зовсім інший підхід з настроєм перемоги. ''Марафон'' до уваги не беру, бо він ніколи не зможе дотягнути до воєнного кіно
Скільки я пам'ятаю з уроків української літератури більшість творів були про страждання нашої нації. Тому і не дивно що фільми у нас такі... Дякую пане Романе за вашу працю!
Так наш гімн починається з терпільного "ще не вмерла", наче вже скоро но не зараз. А повинно бути на кшталт - "Вічно живе наша мати Україна і слава і воля".
Ви мене випередили. "Марія", "Жовтий Князь", "Сад гетсиманський". І це в девятому класі. Як зазначив автор відео, так, треба знати історію, проте, може, нам потрібно трохи возвеличувати подвиги своїх героїв. Бо інакше хочеться повішатись від безнадійності.
Це точно, пам'ятаю як в дитинстві з роззявленим ротом дивилися серіали про рюскій спєцназ, який героїчно валить чеченів. Аж бридко зараз згадувати, але факт. Перемог в нас достатньо, щоб зняти гарний екшн без зайвої філософії.
Ага, а ще " Грозові ворота", де русіш пацики без сумнівів стріляють в спину своїм побратимам, що тікають з поля бою. До речі, дуже реалістично і схоже на життя, особливо коли згадати як русак під прицілом фпв перевів стрілки на свого пораненого товариша, щоб врятувати свою шкуру. А потім ще в кінці порєченков здихає і пафосно висирає щось про " священний обов'язок захищати батьківщину". Кацапське героїчне кіно на рідкість крінжове і маразматичне, але для типового жителя боліт саме те, що треба.
Дякую що піднімаєте таке важливе питання! То все наш "національний комплекс меншовартості"! У нас ледь не все таке: кіно, музика, література. Починаючи від "Кобзаря" і до картин Марчука. Всюди нас всі ображають, а ми терпимо, терпимо, терпимо... Україна то маленька дівчинка, з заплаканими очками, у халатику, всьому в крові, а ворог сильний, безжальний, непереможний, і ніхто не поможе .... і ще кущ калини, я там лежу, мене вбили, приходьте плачте, до речі вас теж вбьють, і ваші діти будуть плакати, і потім теж помруть, і всі будем плакати і літати з журавлями. І все в цьому дусі - одні сльози, соплі, страждання. Коли людині погано їй кажуть "тримайся, ти витримаєш, потрібно бути сильним!". Потрібно бути сильними, а не тонути у горі. Сподіваюсь контенту про "силу і міць" буде більше. Поки що виглядає, наче ми ледь не "смакуємо" кожну нашу невдачу.
Повністю згоден. Помітив таку тенденцію ще в школі і це неймовірно бісило. Чомусь, саме твори з "позитивними" кінцівками там попадалился буквально лічені рази, на відміну від світової літератури, де як на підбір вистарчало "епіку".
Так, згадую всі ці соплі і стає трохи бридко. Я вже сам дізнався, що українські степи - це прабатьківщина індоєвропейських народів, що Київська Держава (Русь) буквально привела до цивілізації майже всю Східну Європу (але нажаль не змогла втримати під своєю владою одне дике плем'я...), про те що українська шляхта складала основу еліти ВКЛ, Речі Посполитої та Російської Імперії, про мучеників ОУН (мученики у героїчному розумінні, не у жалісному) і ще багато славних сторінок історії України я дізнався сам. Але не всі так копають історію, як я і інші зацікавлені люди. Про все це в школах не розповідають, а повинні змалечку.
@@kondratiyevviktor146 напевно потрібно було мені уточнювати, що мова про сінгплеєр. Була частина де совок вторгся в америку, зрежисовано так, щоб показати який ворог сильний, хоч це великим перебільшенням вийде в реальності. Реалізму немає, як у більшості американських бойовиків. В скваді чи армі здається немає сінгла? Тому пропагандистської мети ці ігри не мають.
Це там де гг каже, що в Україні нанотехнологіями вважається все, що менше ключа на 22, при тому, що він там нереально крутий програміст? Чи американці, які скинули ядерку на лабораторію, яка знаходиться в іншій країні? Чи кацап професор, який "опустив" гг через те, що він українською розмовляє, на що гг переходить на російську, бо професору так понятнєє, хоча обидва розмовляють добре англійською? Чи негри найманці, як позитивні герої, які разом з українцем їздять по пустелі і відстрілюють біороботів, які виглядають як 14 річні спортивні білі хлопчаки? Добра пропаганда виходить! Можливо Кідрук, ще щось цікаве написав, все це моя суб'єктивна думка, але то була мая перша і єдина книга цього автора, яку я дочитав і саме після неї мені не хотілося читати інші його твори. Книжку читав давно, тому згадав лише те, що мені запам'яталося найбільше.
Дивився Киборгів (один із улюблених фільмів), також сподобовся Снайпер. Білий ворон, дякую торрентові за те, що можу дивитися у Севастополі фільми об Україні і ВСУ. Російські фільми наприклад "Грозовые ворота", "9 рота", або сучасні "Битва за Севастополь", "Т-34" (цю парашу не дивився), але інші фільми 90-00х, усі ці російські фільми про Чечню, Афганістан, ВОВ про крутих російських спецназівців и десантників сприймалися добре, зараз ми бачемо наскільки вони фантастичні, навіть марвел відпочиває. Але з точки зору пропоганди для мілітаризації російського бидла зроблено на 5+. Також вважаю що потрібні не лише сьогоденні фільми, а і історичні де москолі вигрибають дуже неілюзорних пиздюлей у різні часи. Я наприклад вже не можу дивитися усі ці квартали, дизель шоу, якійсь фільми і серіали відірвані від сьогодення. Вибачте за мою українську мову, бо за 10 років у Криму, ії практично не чути, лише ютуб, а сам я не українець, вдома розмовляємо татарської. Роман дивлюсь усі твої випуски "Запорожье, заброшка, бойцовский клуб" привіт із Криму ✊ Слава Україні! P S. Дуже радіємо коли до нас як каже Стерненко, долітає Українська демократія! Бо від вибухів тремтять не лише вікна, а і кацапські сраки.
Всі у світі чекають Сталкера 2, тобто шутани хороші з сюжетом вміємо. Ігри теж булаб чудова пропаганда, наприклад про звільненя Харковщини, да там сюжет круче бувби чим у будь якій колді, про хитре вдале планування, героїзм солдат, та навіть історії де хлопці звільняли рідні села де під окупацією були їх батьки, взаємовідносини і реальне братерство в підрозділі, перші втрати, просто скарбниця, я вже мовчу що у нас номенклатура озброєння від совкового до над сучасного і власні розробки, в цеб булоб не просто цікаво грати (внутрішня пропаганда) але і продавати свій погляд за кордон (підтримка, грощі).
Погоджуюся з автором, нам зараз треба більше кіно та іншого контенту, який героїзує бійців, та їхні дії, та популяризує армію. А не фільми про трагедії, вони повинні бути для історії, але вони не повинні нав'язувати думку, що ми тільки отримуємо п--ди.
Ще у школі не любив українську літературу, бо там постійно одні страждання, смерті, голод, постійно персонажі це нещасні люди. Так і фільми майже завжди про наші страждання і про те які ми нещасні, таке потрібно тільки для західної аудиторії. Для українців потрібно робити якісь фільми про перемоги, для підняття духу, а не вбивати в голову думки про нашу немічність і хуйовість життя. Наприклад фільм про потоплення крейсера Москва, або Харківський контрнаступ, битву за Гостомель, в нас є багато перемог
плюсую. Сюди можна додати фільми про розвідку, яку також потрібно популяризувати через кіно. Бо окрім конкретних справ спецслужби, потрібно підтримувати образ за допомогою кінематографу, над чим цру , моссад і інші вже довгий час системно працюють, доповнюючи і посилюючи свій образ на телеекранах. Це база.
Дякую, грамотно. Ізраїльського кіно про героїзм бійців Цахала дивилася чимало,а от про наших воїнів і дійсно - завдяки блогерам і стоїмо. Дякую вам за роботу 🇮🇱🇺🇦
Усе вірно кажете. Ми чомусь частіше любимо намотувати шмарклі на кулак і соромимось власних звитяг.... яких чимало. І зараз таке кіно необхідне, а тужити за героями, вбитими мсклями та знімати кіно в пам'ять - після Перемоги.
І в час повномасштабної війни за виживання Нації, уряд спонсорує "Уроки толерантності". В кого свої пріорітети, кому війна і збереження власної хати, а кому привід загатитись в туза. Дякую за відео.
@@user-cr4gk4vz6r якийсь, котрий ми не в силах передбачити. Завжди в світі трапляється таке, що не можливо було очікувати. Ми хоч і бідовий народ, та всі наші сусіди довкола стагнують, у нас виховується хоч і невеличка, проте ідейна, група людей, а всі поганці потонуть у Тисі, залишивши країну вільною для діяльності добродіїв
@@user-cr4gk4vz6r ми не в кризі, а в ситації коли жінки україські виїджають з країни вагонами, а які і лишилися народжувати вони не збираються бо пропаганда лгбт, чайлд фрі, карєри вимираючого заходу забеспечена величезними коштами і на фоні них ми культурна цятка на мапі. Народжували ми в 1919 6 дітей на жінку, в 1950 у турції було 30млн, зараз 90млн, поляків 25млн, зараз 42млн. Якщо сказати що грошей нема, то жінки і впринципі не збираються наророджувати в більшості то і немає за кого вибивати ті гроші, це не демографічна криза, а культурна, українці не люблять українців і українське і весь час думають як звалити з країни.
В Україні дуже мало знімається фільмів історичного жанру, жахів, фентезі, домінують комедії та мелодрами. Думаю 70-80% всіх фільмів комедії типу кварталу і т.д. Останій москаль, Віталька, Файна Юкрайна українські комедії де висміюють українців. Що "посієш те й пожнеш" єдиний висновок.
У нас взагалі держава ПРИНЦИПОВО не займається пропагандою. Скажу більше - держава робить антипропаганду армії, державності і нації. #какаяразніца це дуже важкий удар по Україні.
@@MultiSergyk на жаль не самопливом, а під величезним тиском рашенпропаганди. Чого вони і казяться щодо української мови - бо тоді їм доведеться перекладати свою пропаганду на українську, а це гроші ))
@@tingleblade4274 система ТЦК тільки останні два місяці почала якось "починати працювати". Весь попередній час ТЦК займалось знищенням рейтингу ЗСУ.. І проблема не в конкретних ТЦК, а в кабміні і генштабі, які таким чином (не)організували роботу тцк.
У нас навіть гімн починається з "ще не вмерла", уся література і кіно про втрати, важку долю і гноблення. Можливо це і програмує роль жертви для України на міжнародній арені. Якщо ми лишатимемось травоїдними, то усі визнають право хижака на здобич
Фільм "Ми були рекрутами" мабуть найбільш мотивуючий який я бачив від держ кіно. Також нам пощастило, що хоч і пропагандистка компанія з логічних причин програшна, та все ж у нас є весільні дрони які знімають лінію фронту 24/7
Проблема в тому, що у нас постійно: журба, скрута, туга … . Таке враження, що якщо ти не страждаєш, не думаєш якусь думу тяжку що похмурить твоє чоло - то ти не українець. Ми занадто любимо «страждати» й показувати всім що ми жертви
Тут навіть проблема не в пропаганді, ми дуже мало робимо для популяризації нашої армії. Дуже якісні стікери нашої техніки чи т.п. могли б покращити становище але ніхто нічого не робить...
Я не бачу проблеми в цьому. У країнах, про які ти говориш, важко демонізувати противника, коли він багатший за тебе. Тому роблять акцент на тому, що йди воюй, бо це класно. У нашому випадку ми не робимо акцент на цьому, тому що потрібно викликати дешевий патріотизм (цим займається телемарафон), а на тому, що є ворог і що він собою представляє, і це є рефлексія, яка дає мотивацію воювати саме проти ворога. Це відрізняє від антивоєнного кіно, яке починає просто критикувати армію. Фільми, про які ти говориш, в основному мотивують людей з глибинок в США, щоб просто був мінімальний рекрутинг для підтримки армії, а в Китаї, де більшість сидить у своєму локальному файрволі, партія може знімати класичні фільми про патріотизм і населення буде їх приймати з радістю. А у нас вже в більшості з сіл воюють або ті, хто міг надихнутися мілітарі, то за допомогою тих же американських фільмів і воюють. Тому пропаганда за допомогою патріотичних фільмів буде неефективною у нас, і потрібно шукати інші способи. Крім того, останні 10 років не були найкращими, щоб знімати свій Голлівуд.
Телемарафон, це одній й ті самі новини 24 на 7, і більш... НІЧОГО. Там, продуманою(психологами,психоаналітиками, технологами) державною пропагандою, і не пахне! Та й, більшість молоді в інеті. Проте, згоден, що це конче треба(на вчора вже) зробити та реалізувати!
Вона буде неефективною не з цих причин, а з того, що ми забули власну історію та військову традицію. Московити переважають нас за підкопами, хоча це наша традиція рити окопи як городи та закопувати в чорноземи. У рефлексії є один мінус, бо вона -- вторинна. Цебто ворог проявить ініціативу раніше, ніж ми відреагуємо, ба наче в нас свого нема. Тож не треба так похабцьки відноситись щодо ,,йди воюй, бо класно'', бо за цим стоїть ціла історична традиція. І якби в наш час існувала козаччина чи воєнна старшина, то саме з таких причин вони б і воювали
А ще хочу додати, що просто агітувати за війну, знімати героїчні казочки коли війни ніколи суспільство і не бачило. Коли війна тільки на екрані то й героїзм бурлить. А коли це в тебе за вікном, чи ти ти сам за кілька кроків від епіцентру подій, від безпосередній участі в боях, то це вже не так весело. Найбільше галасують про війну ті, хто ніколи на ній не був і не буде. От і нудно їм там живеться, знімають героїчні фільмики, щоб хоч чимось спонукати народ в армію. А в нас це питання виживання і коли вже це не допомагає й ніякий фільм не допоможе.
@@Techno_Beat ваша логіка має й антитезу: спостерігаючи за ,,втомою від війни'' видно, що тим більше втомлених від неї, чим далі від поля бою. На Заході так взагалі кожна друга стрічка про антивоєнщину, а агітки за службу жорстко критикуються. Війна -- жорсткий стимул до дії, а основні маси суспільства прагнуть іти шляхом найменшого спротиву. Це можна лиш культурно переламати тими самими ,,казочками''
І це дуже дивно враховуючи, що при владі фактично «кіношники» і медійники! Може вже досить знімати за державні кошти і ліквідувати в нас Мінестерство культури?
Нарешті хтось згадав про своє враження "20 днів в Маріуполі" без нюнь і соплів. Так це важке документальне кіно але ну народ для українців які моніторили та моніторать новини там нічого нового, росія як і була країною гноєм так ним і залишилась
Війна була, є, і буде поганою, а знімаючи псевдо патріотичні фільми (тим паче з бюджетами українського кіно це буде виглядати ще більш жалюгідно) ми лише продовжуватимемо це безумство. Епоха мілитариського кіно давно пройшла, цивілізований світ вибрав шлях гуманізму!
Я теж дивився Іп Ман 3. Самого мало не знудило від того, як там китайців виставляють людьми, а американців, особливо військових - як нелюдів. З боку китайців цілком логічно. Дякую за випуск.
У нас все ж є паростки якісного, непластмасового військового, патріотичного кіно - ті ж Кіборги. Є важкі, суперреалістичні, але якісь депресивні Черкаси (де є відчуття безсенсовості всього що відбувається) Але навіть у Кіборгах (а це найкращий український фільм із 3ох десятків які я поки що бачив) наприкінці ми все одно плачемо, головного героя - розстрілює снайпер....В останній сцені солдати-новобранці збираються їхати в ДАП, (типу ми помстимося) але це все як титри... І зняв найкращий український художній фільм НЕ українець - кримський татарин (це не дорікання чи образа, а такий собі цікавий факт, нагадування) Я думаю, все ще попереду в нас. І сподіватись на державу (І В питанні кіно - теж) не варто, ми зробимо це знизу. До речі, я цієї ночі пожвавився 20 днів у Маріуполі - я скажу що цей фільм потрібно показувати в українських школах, абсолютно в кожній (і регулярно)
Гімн не терпільський, а співається на зло всім тим, хто хотів нашої смерти. Він стверджує те, що Україна -- вічна, що над нами лиш єдна ґазда -- Україна, а всі інші наші ,,пани'' ідуть за своїми кораблями, бо нима в нас іншого пана
Це одна з причин проблем з мобілізацією. Українці концентруються на поганому, весь інфопростір забитий новинами про отримання п*здюлей, некрологами, втопленими в Тисі і т.д. в Той же час, легендарні переможні події, зникають з інфопростору просто моментально. Успішне відбиття міста забувають через день, зате оди померлому солдату будуть місяцями співати. Все це приводить до інформаційного викривлення реальності, всім здається, що ми лише отримуємо п*зди, звідси й проблема з мобілізацією.
Мені здається, гарним прикладом є пісня Ярмака "Дике поле". Безвідносно жанру чи виконавця, сама пісня побудована як ода крутості наших предків та нас, їхніх нащадків, восхваляє захисників та реально заряджає на боротьбу. І при цьому, відмічу, що ця пісня досить довго трималася в топах ютуб мюзік по Україні, тобто у народу реально є попит на подібний контент - а отже потяг постійно знімати/писати/малювати "журбу" це скоріше суб'єктивне в головах митців, а не щось об'єктивно зобумовлене відсутністю попиту на контент про силу та перемогу. Підозрюю, що шкільна освіта, як не дивно, відіграла в цьому ключову роль - нас змалеча навчали, що мистецтво=журба, і патріотизм=вшанування жертв, пережитого страждання та років пригнічення. Хочеш визнання як режисер - знімай трагедію, хочеш виграти на Євробаченні - співай про геноцид. І насправді так і є, журба це теж мистецтво, і патріотизм завжди включає в себе в першу чергу вшанування жертви героїв, які все віддали за тебе і твій народ. Ключовий момент тут в тому, що це лише половина картини, а іншої половини у нас майже нема. На кожну трагедію має бути мінімум одна стрічка яка піднімає дух, на кожну сумну пісню має бути мінімум одна, яка заряджає розбити єбало ворогу. Треба щоб наш глядач подившись думав не "нам пизда", а "їм пизда!". Треба щоб західна аудиторія подившись думала не "який жах, у них нема шансів, така трагедія, шкода що нічого не можна вдіяти", а навпаки "воу, які ж вони круті, чому ми так мало їм допомагаємо?! вони ж відстоюють наші цінності та заслуговують на перемогу!". Дуже дякую за підняту тему, пане Романе, її важливість неможливо перебільшити, особливо зараз. Залишається сподіватися що подібні заклики рано чи пізно вплинуть на митців і ми побачимо якісь паростки нового, повноцінного і не однобокого, українського мистецтва.
З усією повагою,але коли я чую про кращі українські фільми тільки на пам'яті згадую Кіборги і воно найкраще працює для Усіх,там навіть у фіналі Мажор, знову приїждає для захисту аеропорту до інших новачків і на той момент він не був здан - тобто боротьба триває.Мало того,в тому фільмі розкривається багато питань на які досі важко відповісти "чи вважати Гоголя українцем?","чому мажор пішов добровольцем, коли батя порєшаєт,бо будучи на місці баті,я б його ніколи не відпустив?" - це кострубата вирізана мною фраза одного з військових,який задає питання кулеметнику. В плані фільму 38 паралель це фільм не про перемогу однозначно,там у фіналі є лінія братів, які воюють по обидві сторони і стикаються між собою (це ж пряма метафора на те,що у них сталось), Врятувати рядовго раяна про ціну перемоги (перша сцена → фінальна сцена).
Не зі всім сказаним погоджуюсь, але в цілому автор правий - ми відчутно програємо на інформаційному фронті, і це при тому, що в нас президент з медіа індустрії. Потрібно змінювати підходи і переглядати рішення держструктур, які відповідають за видатки на українське кіно
Про росіянські фільми, у всіх на слуху був фільм "Мьі із будущєго" з Данькою Козловською, куди і скінхедів приліпили, і такого собі прєпода-історіка з універа, якого сьогодні лиш призвали в армію минулого, а завтра він вже йде в розвідку, потрапляє в полон, в словесній дуелі розйобує офіцера Вермахту, отримує буханку хліба і 4 баварських ковбаски, тікає з полону,а не сам, а зі своїми пацанами, а потім йде на штурм добре укріпленої лінії оборони, прориває її, а його мотивацію були лиш "Сьінкі, надєжда толька на вас" і думка, як би це присунути санітарці, і потім він ще не хоче повертатись в 21 століття, і це все під ніхуйову музика Івана Бурляєва ( хоть він і росіянин, але музика в нього доволі хороша), і навіть цей трешак зміг в патріотизм, пропаганду армейки...і в 2017 році ми бачимо "Кіборгів" де самого харизматичного і патріотичного персонажа в кінці просто по-уєбанськи злили
Серпня вбили посередині фільму 🤔 І цей фільм повністю історичний, там всі позивні реальні, багато акторів фільму зіграли самих себе по свіжій пам'яті, згадуючи навіть де вони стояли та коли курили. )
Подивись 20 днів у Маріуполі. Так, це не патріотичне кіно про силу українського народу та війська, але це і не просто документальна стрічка, це шедевр. Тебе пронизує цей фільм, тримає з початку і до кінця. Він може надихнути піти воювати тільки хіба що з мотивації помсти, але також він привернув знову увагу всього світу до нас, та дав зрозуміти що росія країна - гній.
Так, я і досі відчуваю цю увагу всього світу, стільки всього змінилось одразу (ні). До того ж вони не знали що у нас війна, після 100500 годин реальних кадрів з руйнуваннями та жмурами. А тут очі відкрились, я прямо зараз сиджу у Ф-16, переданому після цього фільму.
@@OLDSCHOOLUA ну не може відбутися все отак одразу, як ти кажеш, та і не мало бути. Ніхто не просив ф16 зі слизами на очах, взагалі думаю ціль була зовсім інша у фільмі, не дати забути терор русні, та думаю у кожного своє бачення цього фільму, але щоб оцінювати все ж раджу подивитися.
@@user-gy4cd5xe5eпересічний вестерн думає, що йому фільмами типу "20 днів в Маріуполі" тиснуть на жалість і безумовно так і є. Насправді, я не уявляю, які такі фільми можна зняти про війну, щоб у першу чергу він сподобався самим українцям, адже у відео йдеться переважно про фільми, що стосуються воєн, які ведуться не вдома. А постійно тиснути на жалість - не варіант, а тому найкращими "документалками" є банально відео боїв, такі як публікує 3ошб та багато інших бригад. Я серйозно, показуйте це в кінотеатрах країн заходу, ми маємо "продати" їм ідею, що ми тут реально &биваємо р&усню і що передана ними техніка тут розвалює ворога. Бо вестерни так і будуть далі думати, що Зеленському в бункер, після кожного обстрілу міст України, приїзжає палет з баксами чи євро в якості допомоги.
На мою особисту думку якщо в нас створюватимуть військову пропаганду з метою забезпечити потік добровольців в українське військо, то вона має створюватись спираючісь на ідею помсти. Тобто в таких фільмах ми матимемо висвітлювати те, якби ми їм помстились за ті звірства у Бучі та Маріуполі, і чим безжальніша та жорстокіша помста московитам там буде, тим краще!
погоджуюсь з кожним вашим словом! неодноразово думала про це. зараз як ніколи потрібно навпаки підіймати бойовий дух в суспільства та надихати один одного. оплакувати і рефлексувати потрібно після. небезпечно отак розклеїтись і впасти в жалобу коли ми ще на шляху.
В школі та й дотепер не можу терпіти укр. літературу, проте з задоволенням вчитувався в зарубіжну (російські помиї сюди не враховуємо). При чому цікавила зар. література абсолютно різних жанрів та письменників. Недавно дійшов висновку чому - УСЯ укр. література це твори в стилі "Гей, тай похилилась калина", "Ой, тай зажуривсь козак", "Ой думи мої, лихо мені з вами", "Гой, та й чорноволоса дівчина тихо плаче під вербою", і десятки інших подібних прикладів. Тільки "Ай, яй, ой" та інші види зойків а також сумні історії про "Лихую недоленьку та важку доленьку". Природно що людину поступово відвертає від такого, адже набагато цікавіше прочитати твір про щось фантастичне, цікаве, де герой переборює труднощі, де уява дозволяє вималювати абсолютно новий та цікавий світ і прожити пригоду разом з головним героєм. Тому погоджуюсь з автором - потрібно робити літературну пропаганду (в хорошому світлі) та показувати українців так як американці показують своїх (Тіпів з квадратними щелепами, ідеальними посмішками які мужньо дивляться кудись в далечінь з сигарою в роті). Можливо тоді щось з того буде
В відео не згадується те що вільми самі по собі мало на що впливають, це працює в комплексі з "мілітарним маркетингом", але думаю так воно і задумувалося
Знімати фільми, в яких головна мета це задурманення людей, щоб ті пішли на мясо (самі того не підозрюючи) це зашквар як на мене і я радий, що ми ще не настільки опустились щоб поставити виробництво подібних фільмів на конвейер. Мистецтво це засіб для вираження митців, а не засіб маніпуляції держави. Конкретно в мене фільми, такі як Топ ган викликають рвотний рефлекс, так як в них крім агітації іти на вірну смерть більш нічого нема. Ми маємо дотримуватися принципів гуманізму, які б важкі не були часи. Таким фільмам як Топ ган я надаю перевагу, наприклад На західному фронті без змін, де та ж одурманена молодь під патріотичні заклики іде записуватись в піхоту і через декілька тижнів відкривають для себе пекло на землі, де весь цей патріотичний фльор підозріло щвидко вивітрюється, коли ти своїх друзів по частинам збираєш ...
Дякую всім за увагу, друзі!
Да брат, ми дартаньяни і це нас .... ....... ....., мать його йоп.
Бусифiкацiю це не зупинить бо ТЦК працюють не на перемогу а нахапати людей, забулити їх до пересеру та здерти з них десь пару к баксiв. Доки в нас ТЦК не приструнять, буде жопа.
Уважаємий ви забули снайпер білий ворон як Украінське кіно
Так, про Снайпер Білий Ворон забув..
А фільм 3 штурмової?
Нажаль, дана проблема стосується делеко не тільки нашого кіно. Вивчаючи українську літературу в школі, я звернув увагу, що серед творів наших письменників дуже мало таких, які би достойно прославляли український народ, його історію, його героїв. Я не пам'ятаю такого, що після прочитання якоїсь української книжки, я би сказав собі: "Які ж українці круті". Натомість, є дуже велика кількість творів, які описують страждання українців, їх поневіряння і гноблення. У Шевченка майже всі твори такі. Думаю, звідси і ростуть коріння нашого "синдрому меншовартості". Якщо ми хочемо бачити кіно, яке буде підіймати нам бойовий дух і за яке нам не буде соромно, то ми маємо починати міняти щось зі школи, а краще зі садочка.
За 30 років можна було звернути на це увагу і змінити хоч щось?
Прикладів, дек українці круті безліч. Це стосується і спорту, і науки, і культури. Просто підари безхребетні прокацапські політикою займались весь цей час. В інтересах ворога.
Окрім Шевченка є ще багато українських авторів :) Наприклад, Тигролови з шкільної програми - початок про страждання і гулаг але потім головний герой втікає, мститься кривднику та знаходить своє щастя. Тобто суть твору - хто бореться в того є шанс на гарне життя.
@@andriyl5713 Так, Ідея твору не погана, але знову ж таки "страждання". Який твір не візьми повсюди ці кляті "страждання". Іван Франко " Борислав сміється", Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні", ті же "Гайдамаки" Тараса Шевченка. Всі ці твори ніби про героїв, але це не те що може викликати в людині відчуття патріотизму і гордості за свій народ. А якраз навпаки. Це моя особиста думка.
@@to1tu_sr7_34b Ти наче застряг в 2014, який Тягнибок, яка свобода? Хтось ще знає ці партії? Вони у парламенті?
Все вірно, саме тому Холодний Яр не додали в шкільну програму - росіяни вважали його небезпечним. Краще Миколу Джерю)
Нам потрібен фільм як наші хлопаки давали пезди спецуре РФ в Гостомеліському аеропорту.
А хіба фільм "Кіборги" (2017) не про це?
Так в битве за Гостомель выиграли десантники РФ
@@sergeminakov8228 Кіборги про Донецький аеропорт, Гостомельський аеропорт це під Києвом, там йшли бої у 2022.
@@sergeminakov8228Ні, там Донецький аеропорт... Будь ласка, вчіть історію війни росії проти України з 2014 року
@@sergeminakov8228 фільм 2017го року розповідає про події 2022?)
Да що там казати. Совок розвалився, коли я побачилив на касетах "Хижака" і "Командос". Холівуд , колись рулив. А "Бучу" і "Маріуполь" я просто фізично не можу подивитися, мене просто з перших хвилин сціплює. Вони розраховані на західну аудиторію
Думаю їм теж воно нахєр не треба
Але не розвалився, коли в могутньому Голівуді вийшли "цільнометалева оболонка" та "апокаліпсис сьогодні" )
Пам'ятаю настільки я був в захваті від фільму "Кіборги" і сам був приємно здивований позиціонуванням наших хлопців не якимось мучениками, а справжніми воїнами.
Фільм в загальному патріотичний. Мені не сподобався персонаж - український військовий етнічний росіянин (такий весь удалой, напевно, "хороший рузскій"). Що без старшого брата і воювати не можемо за свою державу? В нашому інформаційному просторі треба все ватне і московицьке випалювати.
Хотілося б вже побачити бойовик про Харківський контрнаступ, де не тільки звільнили пів області за кілька днів, а знищили одну п'яту частину окупантів та змусили їх тікати (не відступати, а саме тікати)
Скоріше побачиш бойовик з Пилепенко, як він штурмую чоловічу дупу
Абсолютно
Як щодо фільму про великий запізнілий контрнаступ у 2023, де отримали за обидві щоки? Навряд чи народ спалахне патріотизмом на тлі минулих подій, коли на даний момент на фронті дупа.
20 днів в Маріуполі, це все таки документалка, в першу чергу про долю цивільних.. Військові там були показані навіть не на другому, а радше на третьому плані. Головний герой цього фільму, це в першу чергу місто, і суспільство, яке поступово вмирає..
це чудово і це потрібно пам'ятати можливо навіть 5-10 років після війни ще раз розкрутити і примусово крутити по ТВ. Але автор каналу має рацію, що в цей час потрібен зовсім інший підхід з настроєм перемоги. ''Марафон'' до уваги не беру, бо він ніколи не зможе дотягнути до воєнного кіно
Скільки я пам'ятаю з уроків української літератури більшість творів були про страждання нашої нації. Тому і не дивно що фільми у нас такі...
Дякую пане Романе за вашу працю!
Так наш гімн починається з терпільного "ще не вмерла", наче вже скоро но не зараз. А повинно бути на кшталт - "Вічно живе наша мати Україна і слава і воля".
@@oleksandrbespalov9713 Дійсно. Це вже щось на ментальному рівні. Хотів написати щось героїчне а вийшло знов "терпільне")
@@oleksandrbespalov9713 Дякую, послухаю.
Ви мене випередили. "Марія", "Жовтий Князь", "Сад гетсиманський". І це в девятому класі. Як зазначив автор відео, так, треба знати історію, проте, може, нам потрібно трохи возвеличувати подвиги своїх героїв. Бо інакше хочеться повішатись від безнадійності.
@REFDIANSKI Найвища? Ні, це вже смердить нацизмом.
Це точно, пам'ятаю як в дитинстві з роззявленим ротом дивилися серіали про рюскій спєцназ, який героїчно валить чеченів. Аж бридко зараз згадувати, але факт. Перемог в нас достатньо, щоб зняти гарний екшн без зайвої філософії.
Ага, а ще " Грозові ворота", де русіш пацики без сумнівів стріляють в спину своїм побратимам, що тікають з поля бою. До речі, дуже реалістично і схоже на життя, особливо коли згадати як русак під прицілом фпв перевів стрілки на свого пораненого товариша, щоб врятувати свою шкуру. А потім ще в кінці порєченков здихає і пафосно висирає щось про " священний обов'язок захищати батьківщину". Кацапське героїчне кіно на рідкість крінжове і маразматичне, але для типового жителя боліт саме те, що треба.
Іловайськ, Батальон "Донбас" =)
Знову ж таки, в цілому темна сторінка, але там саме екшон
@@Max_UkasКрокус, таджики, там теж екшн був)
В дитинстві будь-який трешняк буде за оскароносній фільм)
@@Max_Ukas Ещё есть песенка: 2 мая, праздник кетчупом пропах, и мяско подтаивает на угольках
Ще не дивився «Ми були Рекрутами», але я думаю що це і є те кіно запит на яке сьогодні має суспільство
Тільки хотів про нього написати
👍
То просто набір інтерв'ю бійців 3ої ОШБ, без сюжету. Теж непогано, але потрібне художнє кіно.
так,нажаль це просто інтерв'ю, як нижче зазначили, по рівню трушності,мабуть у 3 штурмової непогані відоси зі справжніми рекрутами.
Дякую що піднімаєте таке важливе питання!
То все наш "національний комплекс меншовартості"! У нас ледь не все таке: кіно, музика, література. Починаючи від "Кобзаря" і до картин Марчука. Всюди нас всі ображають, а ми терпимо, терпимо, терпимо... Україна то маленька дівчинка, з заплаканими очками, у халатику, всьому в крові, а ворог сильний, безжальний, непереможний, і ніхто не поможе .... і ще кущ калини, я там лежу, мене вбили, приходьте плачте, до речі вас теж вбьють, і ваші діти будуть плакати, і потім теж помруть, і всі будем плакати і літати з журавлями. І все в цьому дусі - одні сльози, соплі, страждання. Коли людині погано їй кажуть "тримайся, ти витримаєш, потрібно бути сильним!". Потрібно бути сильними, а не тонути у горі. Сподіваюсь контенту про "силу і міць" буде більше. Поки що виглядає, наче ми ледь не "смакуємо" кожну нашу невдачу.
Золоті слова.
Повністю згоден.
Помітив таку тенденцію ще в школі і це неймовірно бісило.
Чомусь, саме твори з "позитивними" кінцівками там попадалился буквально лічені рази, на відміну від світової літератури, де як на підбір вистарчало "епіку".
Так, згадую всі ці соплі і стає трохи бридко. Я вже сам дізнався, що українські степи - це прабатьківщина індоєвропейських народів, що Київська Держава (Русь) буквально привела до цивілізації майже всю Східну Європу (але нажаль не змогла втримати під своєю владою одне дике плем'я...), про те що українська шляхта складала основу еліти ВКЛ, Речі Посполитої та Російської Імперії, про мучеників ОУН (мученики у героїчному розумінні, не у жалісному) і ще багато славних сторінок історії України я дізнався сам. Але не всі так копають історію, як я і інші зацікавлені люди. Про все це в школах не розповідають, а повинні змалечку.
Американці зі своєю Call of Duty мобілізували більше молоді ніж бусифіканти. Натомість у нас виходять плаксиві новели.
@@kondratiyevviktor146 напевно потрібно було мені уточнювати, що мова про сінгплеєр. Була частина де совок вторгся в америку, зрежисовано так, щоб показати який ворог сильний, хоч це великим перебільшенням вийде в реальності. Реалізму немає, як у більшості американських бойовиків. В скваді чи армі здається немає сінгла? Тому пропагандистської мети ці ігри не мають.
При тому половина населення готова чинити активні радикальні антивоєнні дії)
@@user-it9yk6zz7f і наскільки вони ефективні, що незважаючи на це війни всеодно тривали?
@@user-it9yk6zz7f Танками левачьё давить и всйо
У них 80% работы выполняет авиация
Я згадую одразу такі українські стрічки такі як "Киборги", "Мирний 21", "Снайпер Білий ворон", "Наші котики". А не 20 днів у "Маріуполі" та "Буча".
Снайпер Білий ворон дуже низькоякісне кіно
Але треба з чогось починати
@@user-yh4ri7ho7w у деяких моментах він дуже непоганий але деякі речі дійсно в ньому є такими.
Слава Україні та її захисникам!
А в нас проблема з телемарфоном де просто відмивають гроші, а хороше кіно не хочуть зняти,навіть з фантастики могли би зняти "Бота" Кідрука
Це там де гг каже, що в Україні нанотехнологіями вважається все, що менше ключа на 22, при тому, що він там нереально крутий програміст?
Чи американці, які скинули ядерку на лабораторію, яка знаходиться в іншій країні? Чи кацап професор, який "опустив" гг через те, що він українською розмовляє, на що гг переходить на російську, бо професору так понятнєє, хоча обидва розмовляють добре англійською? Чи негри найманці, як позитивні герої, які разом з українцем їздять по пустелі і відстрілюють біороботів, які виглядають як 14 річні спортивні білі хлопчаки? Добра пропаганда виходить! Можливо Кідрук, ще щось цікаве написав, все це моя суб'єктивна думка, але то була мая перша і єдина книга цього автора, яку я дочитав і саме після неї мені не хотілося читати інші його твори.
Книжку читав давно, тому згадав лише те, що мені запам'яталося найбільше.
Дивився Киборгів (один із улюблених фільмів), також сподобовся Снайпер. Білий ворон, дякую торрентові за те, що можу дивитися у Севастополі фільми об Україні і ВСУ. Російські фільми наприклад "Грозовые ворота", "9 рота", або сучасні "Битва за Севастополь", "Т-34" (цю парашу не дивився), але інші фільми 90-00х, усі ці російські фільми про Чечню, Афганістан, ВОВ про крутих російських спецназівців и десантників сприймалися добре, зараз ми бачемо наскільки вони фантастичні, навіть марвел відпочиває. Але з точки зору пропоганди для мілітаризації російського бидла зроблено на 5+. Також вважаю що потрібні не лише сьогоденні фільми, а і історичні де москолі вигрибають дуже неілюзорних пиздюлей у різні часи. Я наприклад вже не можу дивитися усі ці квартали, дизель шоу, якійсь фільми і серіали відірвані від сьогодення. Вибачте за мою українську мову, бо за 10 років у Криму, ії практично не чути, лише ютуб, а сам я не українець, вдома розмовляємо татарської. Роман дивлюсь усі твої випуски "Запорожье, заброшка, бойцовский клуб" привіт із Криму ✊ Слава Україні!
P S. Дуже радіємо коли до нас як каже Стерненко, долітає Українська демократія! Бо від вибухів тремтять не лише вікна, а і кацапські сраки.
Всі у світі чекають Сталкера 2, тобто шутани хороші з сюжетом вміємо.
Ігри теж булаб чудова пропаганда, наприклад про звільненя Харковщини, да там сюжет круче бувби чим у будь якій колді, про хитре вдале планування, героїзм солдат, та навіть історії де хлопці звільняли рідні села де під окупацією були їх батьки, взаємовідносини і реальне братерство в підрозділі, перші втрати, просто скарбниця, я вже мовчу що у нас номенклатура озброєння від совкового до над сучасного і власні розробки, в цеб булоб не просто цікаво грати (внутрішня пропаганда) але і продавати свій погляд за кордон (підтримка, грощі).
У наш час такий фільм як "Гарячі голови" вже можно вважати крутим західним воєнним фільмом, якщо врахувати який триндець виходить останні роки)
Чесно кажучи, обожнюю цей фільм
Погоджуюся з автором, нам зараз треба більше кіно та іншого контенту, який героїзує бійців, та їхні дії, та популяризує армію.
А не фільми про трагедії, вони повинні бути для історії, але вони не повинні нав'язувати думку, що ми тільки отримуємо п--ди.
Дякую, теж давно вважаю, що наша патріотична "пропаганда" дуже відстає, а вона життєво необхідна, вона дає сили пережити найскрутніші моменти !
Ще у школі не любив українську літературу, бо там постійно одні страждання, смерті, голод, постійно персонажі це нещасні люди. Так і фільми майже завжди про наші страждання і про те які ми нещасні, таке потрібно тільки для західної аудиторії. Для українців потрібно робити якісь фільми про перемоги, для підняття духу, а не вбивати в голову думки про нашу немічність і хуйовість життя. Наприклад фільм про потоплення крейсера Москва, або Харківський контрнаступ, битву за Гостомель, в нас є багато перемог
плюсую. Сюди можна додати фільми про розвідку, яку також потрібно популяризувати через кіно. Бо окрім конкретних справ спецслужби, потрібно підтримувати образ за допомогою кінематографу, над чим цру , моссад і інші вже довгий час системно працюють, доповнюючи і посилюючи свій образ на телеекранах. Це база.
Так західній аудиторії теж нафіг не треба кино про те як нас чмирять, у них культ переможців а не терпіл.
@@reincarNation69 Прям а точку про нашi твори "Крiпаки, плак-плак, про Панiв и т.д. Я то теперь тоже понял почему оно не зазодило)
@@DarkSide-xv8tt ти українську вивчити можеш, чи щелепа відоетить
Це скоріше для західних кінофестивалів, там люблять поневіряння та нелегку долю протагоністів
згоден на 100%. Коли вже буде фільм як Азов ака 3тя окрема штурмова роздає пиздов?! або будь який інший наш славетний підрозділ
Дякую, грамотно. Ізраїльського кіно про героїзм бійців Цахала дивилася чимало,а от про наших воїнів і дійсно - завдяки блогерам і стоїмо.
Дякую вам за роботу 🇮🇱🇺🇦
Яке ж би кіно про харківський контрнаступ вийшов, ти шо
Усе вірно кажете. Ми чомусь частіше любимо намотувати шмарклі на кулак і соромимось власних звитяг.... яких чимало. І зараз таке кіно необхідне, а тужити за героями, вбитими мсклями та знімати кіно в пам'ять - після Перемоги.
І в час повномасштабної війни за виживання Нації, уряд спонсорує "Уроки толерантності". В кого свої пріорітети, кому війна і збереження власної хати, а кому привід загатитись в туза. Дякую за відео.
По факту наша нація заочно померла
ми в такі демографічні кризі виходу з якої не існує в природі
@@user-cr4gk4vz6rхоча будьмо оптимістами: якщо ми плануємо існувати не одне століття, то вихід буде)
@@user-it9yk6zz7f який вихід?
@@user-cr4gk4vz6r якийсь, котрий ми не в силах передбачити. Завжди в світі трапляється таке, що не можливо було очікувати.
Ми хоч і бідовий народ, та всі наші сусіди довкола стагнують, у нас виховується хоч і невеличка, проте ідейна, група людей, а всі поганці потонуть у Тисі, залишивши країну вільною для діяльності добродіїв
@@user-cr4gk4vz6r ми не в кризі, а в ситації коли жінки україські виїджають з країни вагонами, а які і лишилися народжувати вони не збираються бо пропаганда лгбт, чайлд фрі, карєри вимираючого заходу забеспечена величезними коштами і на фоні них ми культурна цятка на мапі. Народжували ми в 1919 6 дітей на жінку, в 1950 у турції було 30млн, зараз 90млн, поляків 25млн, зараз 42млн. Якщо сказати що грошей нема, то жінки і впринципі не збираються наророджувати в більшості то і немає за кого вибивати ті гроші, це не демографічна криза, а культурна, українці не люблять українців і українське і весь час думають як звалити з країни.
В Україні дуже мало знімається фільмів історичного жанру, жахів, фентезі, домінують комедії та мелодрами. Думаю 70-80% всіх фільмів комедії типу кварталу і т.д. Останій москаль, Віталька, Файна Юкрайна українські комедії де висміюють українців. Що "посієш те й пожнеш" єдиний висновок.
У нас взагалі держава ПРИНЦИПОВО не займається пропагандою. Скажу більше - держава робить антипропаганду армії, державності і нації.
#какаяразніца це дуже важкий удар по Україні.
Оце, 100 відсотково%!!! Ми, нажаль, як жили самопливом, так і продовжуємо... В мене, слів не вистачає, від усвідомлення цього всього🤯
@@MultiSergyk на жаль не самопливом, а під величезним тиском рашенпропаганди.
Чого вони і казяться щодо української мови - бо тоді їм доведеться перекладати свою пропаганду на українську, а це гроші ))
ТЦК действуют эффективно и так. Против силы государства нет приёма
@@tingleblade4274 система ТЦК тільки останні два місяці почала якось "починати працювати". Весь попередній час ТЦК займалось знищенням рейтингу ЗСУ.. І проблема не в конкретних ТЦК, а в кабміні і генштабі, які таким чином (не)організували роботу тцк.
Я теж не дивився " 20 Днів у Маріуполі " тому що я бачив таке у реальному житти!
У нас навіть гімн починається з "ще не вмерла", уся література і кіно про втрати, важку долю і гноблення. Можливо це і програмує роль жертви для України на міжнародній арені. Якщо ми лишатимемось травоїдними, то усі визнають право хижака на здобич
Це проблема не тільки кіно, але взагалі нашого культурного простору
Наші котики - переможний собі фільм, хоч зараз казатимуть тут, що дешева комедія.
Не просто дешева комедія, а НАЙКРАЩА дешева комедія)
Фільм "Ми були рекрутами" мабуть найбільш мотивуючий який я бачив від держ кіно. Також нам пощастило, що хоч і пропагандистка компанія з логічних причин програшна, та все ж у нас є весільні дрони які знімають лінію фронту 24/7
Дякую вам за вашу працю
Проблема в тому, що у нас постійно: журба, скрута, туга … . Таке враження, що якщо ти не страждаєш, не думаєш якусь думу тяжку що похмурить твоє чоло - то ти не українець. Ми занадто любимо «страждати» й показувати всім що ми жертви
Тут навіть проблема не в пропаганді, ми дуже мало робимо для популяризації нашої армії. Дуже якісні стікери нашої техніки чи т.п. могли б покращити становище але ніхто нічого не робить...
Що робите ви? Що пропонуєте робити іншим?
В нас кожна друга народна пісня починається з "Ой...", наче ми сука живемо самим ниттям та соплями
Ех, яблучко...🤣
Конкретно ця - пісня алкашів 😂
Я б хотів глянути про Острів Зміїний та Рускій корабль. Це був би топ і всі про це чули
Вірно! Півроку боїв у Широкіно - це одна з найяскравіших перемог того часу, на основі якої треба зняти класний український екшн!
Найсумніше те, що ми то можемо. "Кіборги" дуже якісний фільм
Я не бачу проблеми в цьому. У країнах, про які ти говориш, важко демонізувати противника, коли він багатший за тебе. Тому роблять акцент на тому, що йди воюй, бо це класно. У нашому випадку ми не робимо акцент на цьому, тому що потрібно викликати дешевий патріотизм (цим займається телемарафон), а на тому, що є ворог і що він собою представляє, і це є рефлексія, яка дає мотивацію воювати саме проти ворога. Це відрізняє від антивоєнного кіно, яке починає просто критикувати армію. Фільми, про які ти говориш, в основному мотивують людей з глибинок в США, щоб просто був мінімальний рекрутинг для підтримки армії, а в Китаї, де більшість сидить у своєму локальному файрволі, партія може знімати класичні фільми про патріотизм і населення буде їх приймати з радістю. А у нас вже в більшості з сіл воюють або ті, хто міг надихнутися мілітарі, то за допомогою тих же американських фільмів і воюють. Тому пропаганда за допомогою патріотичних фільмів буде неефективною у нас, і потрібно шукати інші способи. Крім того, останні 10 років не були найкращими, щоб знімати свій Голлівуд.
Телемарафон, це одній й ті самі новини 24 на 7, і більш... НІЧОГО. Там, продуманою(психологами,психоаналітиками, технологами) державною пропагандою, і не пахне! Та й, більшість молоді в інеті. Проте, згоден, що це конче треба(на вчора вже) зробити та реалізувати!
Вона буде неефективною не з цих причин, а з того, що ми забули власну історію та військову традицію. Московити переважають нас за підкопами, хоча це наша традиція рити окопи як городи та закопувати в чорноземи.
У рефлексії є один мінус, бо вона -- вторинна. Цебто ворог проявить ініціативу раніше, ніж ми відреагуємо, ба наче в нас свого нема.
Тож не треба так похабцьки відноситись щодо ,,йди воюй, бо класно'', бо за цим стоїть ціла історична традиція. І якби в наш час існувала козаччина чи воєнна старшина, то саме з таких причин вони б і воювали
А ще хочу додати, що просто агітувати за війну, знімати героїчні казочки коли війни ніколи суспільство і не бачило. Коли війна тільки на екрані то й героїзм бурлить. А коли це в тебе за вікном, чи ти ти сам за кілька кроків від епіцентру подій, від безпосередній участі в боях, то це вже не так весело. Найбільше галасують про війну ті, хто ніколи на ній не був і не буде. От і нудно їм там живеться, знімають героїчні фільмики, щоб хоч чимось спонукати народ в армію. А в нас це питання виживання і коли вже це не допомагає й ніякий фільм не допоможе.
@@Techno_Beat ваша логіка має й антитезу: спостерігаючи за ,,втомою від війни'' видно, що тим більше втомлених від неї, чим далі від поля бою. На Заході так взагалі кожна друга стрічка про антивоєнщину, а агітки за службу жорстко критикуються. Війна -- жорсткий стимул до дії, а основні маси суспільства прагнуть іти шляхом найменшого спротиву. Це можна лиш культурно переламати тими самими ,,казочками''
І це дуже дивно враховуючи, що при владі фактично «кіношники» і медійники! Може вже досить знімати за державні кошти і ліквідувати в нас Мінестерство культури?
Нарешті хтось згадав про своє враження "20 днів в Маріуполі" без нюнь і соплів. Так це важке документальне кіно але ну народ для українців які моніторили та моніторать новини там нічого нового, росія як і була країною гноєм так ним і залишилась
⚠️Донатимо,донатимо і ще раз донатимо на ЗСУ👊🏼!!! Old School the best👍🏼!!! Слава Україні 🇺🇦
Війна була, є, і буде поганою, а знімаючи псевдо патріотичні фільми (тим паче з бюджетами українського кіно це буде виглядати ще більш жалюгідно) ми лише продовжуватимемо це безумство. Епоха мілитариського кіно давно пройшла, цивілізований світ вибрав шлях гуманізму!
Дуже актуальна тема, мало хто це помічає...
Дякуємо за сильний контент
Наступні 10 хвилин пройдуть на чілі)
Вся українська література, це стогін, сльози і ниття. Окрім Енеїди Котляревського нічого путнього.
А Холодний Яр?
Почитай "Князь Кий"
Наш мінкульт відкрито ніфіга не робить ні для пам'яті митців ні для вироьництва гарних фільмів... дякую за випуск!!
Я теж дивився Іп Ман 3. Самого мало не знудило від того, як там китайців виставляють людьми, а американців, особливо військових - як нелюдів. З боку китайців цілком логічно. Дякую за випуск.
@vladyslavchik_2796 Я помилився. Дякую за уточнення.
Дякую Вам за велику працю та якісний контент. Слава Україні. Слава ЗСУ. Слава Добровольчій Армії.
Вам дякую!
Книга "Чорний ворон" і фільм то це натче дві різні історії які інколи мають схожості
100%
У нас все ж є паростки якісного, непластмасового військового, патріотичного кіно - ті ж Кіборги. Є важкі, суперреалістичні, але якісь депресивні Черкаси (де є відчуття безсенсовості всього що відбувається)
Але навіть у Кіборгах (а це найкращий український фільм із 3ох десятків які я поки що бачив) наприкінці ми все одно плачемо, головного героя - розстрілює снайпер....В останній сцені солдати-новобранці збираються їхати в ДАП, (типу ми помстимося) але це все як титри... І зняв найкращий український художній фільм НЕ українець - кримський татарин (це не дорікання чи образа, а такий собі цікавий факт, нагадування)
Я думаю, все ще попереду в нас. І сподіватись на державу (І В питанні кіно - теж) не варто, ми зробимо це знизу.
До речі, я цієї ночі пожвавився 20 днів у Маріуполі - я скажу що цей фільм потрібно показувати в українських школах, абсолютно в кожній (і регулярно)
потужно! сподіваюсь цей ролик побачать потрібні люди! + під кожне слово! тримаймо стрій! разом до перемоги! ЗНИЩУ І ПОВЕРНУСЬ!
В нас якийсь синдром терпіли, навіть державний гімн співаючи хочеться плакати і щоб тебе хтось пожалів
ну співай Інтернаціонал, комуняко
Це патріотичний спів,то тобі зеленські розповіли про "тугу життя",можна співати "каждий,каждий вєчєр начінаєм вдруг..."
Наш гімн звучить як пісня на поминах. Чому б не замінити на Молитву націоналіста.
@@OLDSCHOOLUA Було б ідеально, як на мене. Та й символічно, на час війни і після її закінчення.
Гімн не терпільський, а співається на зло всім тим, хто хотів нашої смерти. Він стверджує те, що Україна -- вічна, що над нами лиш єдна ґазда -- Україна, а всі інші наші ,,пани'' ідуть за своїми кораблями, бо нима в нас іншого пана
Мб "Ми були рекрутами" саме таке кіно
Пан Бернейс зробив багато для різної пропаганди в США👌 Бананові пироги , Бананова -революція! Дуже гарна робота, автору велика вдяеа👍
Слава Україні! Слава нації! Смерть внутрішнім і зовнішнім ворогам! Боже бережи Україну і її патріотів!
Є цікавий фільм Котики. Хто не чув, можете глянути
Дякую за твою неймовірну працю👍👍👍
Радий був тепе знов побачити й почути😉 . Бережи себе
Геніально і актуально !
Давно чекав на цю тему !
Подяка велика за висвітлення проблеми !
Роману Ігоровичу подяка за дуже важливу справу!
Та он, наступальна операція на Харків обл., такий блокбастер пропагандний можна зробити. І буде круто.
Це одна з причин проблем з мобілізацією. Українці концентруються на поганому, весь інфопростір забитий новинами про отримання п*здюлей, некрологами, втопленими в Тисі і т.д. в Той же час, легендарні переможні події, зникають з інфопростору просто моментально. Успішне відбиття міста забувають через день, зате оди померлому солдату будуть місяцями співати. Все це приводить до інформаційного викривлення реальності, всім здається, що ми лише отримуємо п*зди, звідси й проблема з мобілізацією.
Мені здається, гарним прикладом є пісня Ярмака "Дике поле". Безвідносно жанру чи виконавця, сама пісня побудована як ода крутості наших предків та нас, їхніх нащадків, восхваляє захисників та реально заряджає на боротьбу. І при цьому, відмічу, що ця пісня досить довго трималася в топах ютуб мюзік по Україні, тобто у народу реально є попит на подібний контент - а отже потяг постійно знімати/писати/малювати "журбу" це скоріше суб'єктивне в головах митців, а не щось об'єктивно зобумовлене відсутністю попиту на контент про силу та перемогу.
Підозрюю, що шкільна освіта, як не дивно, відіграла в цьому ключову роль - нас змалеча навчали, що мистецтво=журба, і патріотизм=вшанування жертв, пережитого страждання та років пригнічення. Хочеш визнання як режисер - знімай трагедію, хочеш виграти на Євробаченні - співай про геноцид. І насправді так і є, журба це теж мистецтво, і патріотизм завжди включає в себе в першу чергу вшанування жертви героїв, які все віддали за тебе і твій народ. Ключовий момент тут в тому, що це лише половина картини, а іншої половини у нас майже нема. На кожну трагедію має бути мінімум одна стрічка яка піднімає дух, на кожну сумну пісню має бути мінімум одна, яка заряджає розбити єбало ворогу.
Треба щоб наш глядач подившись думав не "нам пизда", а "їм пизда!". Треба щоб західна аудиторія подившись думала не "який жах, у них нема шансів, така трагедія, шкода що нічого не можна вдіяти", а навпаки "воу, які ж вони круті, чому ми так мало їм допомагаємо?! вони ж відстоюють наші цінності та заслуговують на перемогу!".
Дуже дякую за підняту тему, пане Романе, її важливість неможливо перебільшити, особливо зараз. Залишається сподіватися що подібні заклики рано чи пізно вплинуть на митців і ми побачимо якісь паростки нового, повноцінного і не однобокого, українського мистецтва.
Дякую за вашу працю!
Супер відео, ти структурував ту думку, яку я не міг зібрати до купи. Дякую що підняв таку важливу тему
Ще є класний фільм "Білий ворон". Про снайпера .
Снайпер. Білий ворон 2022 року
хороший український фільм
це над потужна перемога
Чоловіче як завжди базуєш, я максимально розділяю з тобою думку, адже так само вважав ще в 22
З усією повагою,але коли я чую про кращі українські фільми тільки на пам'яті згадую Кіборги і воно найкраще працює для Усіх,там навіть у фіналі Мажор, знову приїждає для захисту аеропорту до інших новачків і на той момент він не був здан - тобто боротьба триває.Мало того,в тому фільмі розкривається багато питань на які досі важко відповісти "чи вважати Гоголя українцем?","чому мажор пішов добровольцем, коли батя порєшаєт,бо будучи на місці баті,я б його ніколи не відпустив?" - це кострубата вирізана мною фраза одного з військових,який задає питання кулеметнику.
В плані фільму 38 паралель це фільм не про перемогу однозначно,там у фіналі є лінія братів, які воюють по обидві сторони і стикаються між собою (це ж пряма метафора на те,що у них сталось),
Врятувати рядовго раяна про ціну перемоги (перша сцена → фінальна сцена).
Снайпер Білий Ворон, дуже хороший Український фільм)
Дуже цікавий погляд! Дякую,Вам🖤🫡
Не зі всім сказаним погоджуюсь, але в цілому автор правий - ми відчутно програємо на інформаційному фронті, і це при тому, що в нас президент з медіа індустрії. Потрібно змінювати підходи і переглядати рішення держструктур, які відповідають за видатки на українське кіно
Про росіянські фільми, у всіх на слуху був фільм "Мьі із будущєго" з Данькою Козловською, куди і скінхедів приліпили, і такого собі прєпода-історіка з універа, якого сьогодні лиш призвали в армію минулого, а завтра він вже йде в розвідку, потрапляє в полон, в словесній дуелі розйобує офіцера Вермахту, отримує буханку хліба і 4 баварських ковбаски, тікає з полону,а не сам, а зі своїми пацанами, а потім йде на штурм добре укріпленої лінії оборони, прориває її, а його мотивацію були лиш "Сьінкі, надєжда толька на вас" і думка, як би це присунути санітарці, і потім він ще не хоче повертатись в 21 століття, і це все під ніхуйову музика Івана Бурляєва ( хоть він і росіянин, але музика в нього доволі хороша), і навіть цей трешак зміг в патріотизм, пропаганду армейки...і в 2017 році ми бачимо "Кіборгів" де самого харизматичного і патріотичного персонажа в кінці просто по-уєбанськи злили
Серпня вбили посередині фільму 🤔
І цей фільм повністю історичний, там всі позивні реальні, багато акторів фільму зіграли самих себе по свіжій пам'яті, згадуючи навіть де вони стояли та коли курили. )
@@torin_oak_shield хіба посередині, а не в кінці коли він дзвонив комусь по телефону
@@serhiinesterov2198 точно не пам'ятаю, але після смерті Серпня ми з родичами ще багато дивилися цей фільм :)
Може і в кінці, але не в самому.
Подивись 20 днів у Маріуполі. Так, це не патріотичне кіно про силу українського народу та війська, але це і не просто документальна стрічка, це шедевр. Тебе пронизує цей фільм, тримає з початку і до кінця. Він може надихнути піти воювати тільки хіба що з мотивації помсти, але також він привернув знову увагу всього світу до нас, та дав зрозуміти що росія країна - гній.
Так, я і досі відчуваю цю увагу всього світу, стільки всього змінилось одразу (ні). До того ж вони не знали що у нас війна, після 100500 годин реальних кадрів з руйнуваннями та жмурами. А тут очі відкрились, я прямо зараз сиджу у Ф-16, переданому після цього фільму.
@@OLDSCHOOLUA ну не може відбутися все отак одразу, як ти кажеш, та і не мало бути. Ніхто не просив ф16 зі слизами на очах, взагалі думаю ціль була зовсім інша у фільмі, не дати забути терор русні, та думаю у кожного своє бачення цього фільму, але щоб оцінювати все ж раджу подивитися.
@@user-gy4cd5xe5eпересічний вестерн думає, що йому фільмами типу "20 днів в Маріуполі" тиснуть на жалість і безумовно так і є. Насправді, я не уявляю, які такі фільми можна зняти про війну, щоб у першу чергу він сподобався самим українцям, адже у відео йдеться переважно про фільми, що стосуються воєн, які ведуться не вдома. А постійно тиснути на жалість - не варіант, а тому найкращими "документалками" є банально відео боїв, такі як публікує 3ошб та багато інших бригад. Я серйозно, показуйте це в кінотеатрах країн заходу, ми маємо "продати" їм ідею, що ми тут реально &биваємо р&усню і що передана ними техніка тут розвалює ворога. Бо вестерни так і будуть далі думати, що Зеленському в бункер, після кожного обстрілу міст України, приїзжає палет з баксами чи євро в якості допомоги.
Коли на твоїх очах чинуші наживіються на крові, а гордих казаків штабелями "обілечівають" у ТЦК, то тут вже кино не допоможе.
На мою особисту думку якщо в нас створюватимуть військову пропаганду з метою забезпечити потік добровольців в українське військо, то вона має створюватись спираючісь на ідею помсти. Тобто в таких фільмах ми матимемо висвітлювати те, якби ми їм помстились за ті звірства у Бучі та Маріуполі, і чим безжальніша та жорстокіша помста московитам там буде, тим краще!
погоджуюсь з кожним вашим словом! неодноразово думала про це. зараз як ніколи потрібно навпаки підіймати бойовий дух в суспільства та надихати один одного. оплакувати і рефлексувати потрібно після. небезпечно отак розклеїтись і впасти в жалобу коли ми ще на шляху.
Дуже велике дякую, вам, за вашу працю!!!
Сорян але 2 фільми які я згадую це Кіборги і Черкаси
Дякую за відео - озвучуєш важливі моменти, жаль тільки держкіно не почує 🥲
Кіно про 3ОШБ вийшло, чекаємо у вільному доступі!
Підтримка , піднімаєш найважливіше питання. В нас люди (народ загалом, тил) швидко втрачають запал.
Цікава тема, лейкоцит. Наближаємо перемогу і пам'ятаємо Стару школу
В школі та й дотепер не можу терпіти укр. літературу, проте з задоволенням вчитувався в зарубіжну (російські помиї сюди не враховуємо). При чому цікавила зар. література абсолютно різних жанрів та письменників. Недавно дійшов висновку чому - УСЯ укр. література це твори в стилі "Гей, тай похилилась калина", "Ой, тай зажуривсь козак", "Ой думи мої, лихо мені з вами", "Гой, та й чорноволоса дівчина тихо плаче під вербою", і десятки інших подібних прикладів. Тільки "Ай, яй, ой" та інші види зойків а також сумні історії про "Лихую недоленьку та важку доленьку". Природно що людину поступово відвертає від такого, адже набагато цікавіше прочитати твір про щось фантастичне, цікаве, де герой переборює труднощі, де уява дозволяє вималювати абсолютно новий та цікавий світ і прожити пригоду разом з головним героєм.
Тому погоджуюсь з автором - потрібно робити літературну пропаганду (в хорошому світлі) та показувати українців так як американці показують своїх (Тіпів з квадратними щелепами, ідеальними посмішками які мужньо дивляться кудись в далечінь з сигарою в роті). Можливо тоді щось з того буде
Надзвичайно важлива тема. Надіюсь це підхоплять і зрозуміють чим побільше людей
В відео не згадується те що вільми самі по собі мало на що впливають, це працює в комплексі з "мілітарним маркетингом", але думаю так воно і задумувалося
Не завжди погоджуюсь з думкою Романа, але тут на 100% згоден. Дякую за відео!
Знімати фільми, в яких головна мета це задурманення людей, щоб ті пішли на мясо (самі того не підозрюючи) це зашквар як на мене і я радий, що ми ще не настільки опустились щоб поставити виробництво подібних фільмів на конвейер. Мистецтво це засіб для вираження митців, а не засіб маніпуляції держави. Конкретно в мене фільми, такі як Топ ган викликають рвотний рефлекс, так як в них крім агітації іти на вірну смерть більш нічого нема. Ми маємо дотримуватися принципів гуманізму, які б важкі не були часи. Таким фільмам як Топ ган я надаю перевагу, наприклад На західному фронті без змін, де та ж одурманена молодь під патріотичні заклики іде записуватись в піхоту і через декілька тижнів відкривають для себе пекло на землі, де весь цей патріотичний фльор підозріло щвидко вивітрюється, коли ти своїх друзів по частинам збираєш ...
А як же "Ми були рекрутами"?
Доброго дня, дякую за Вашу працю
Дуже актуально, дякую авторе)
"Ми були рекрутами" Любомира Левицького я б згадав на цю тему. Це точно фільм про перемогу
You are the best thank you
дякую
Згоден на 100%. Не вистачає такого кіно…
Дякую!
Слава Україні 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Ворогам України достойну кару 🤕💀🔥 Дякую за вашу працю. Підтримую канал 👍👍👍 Успіхів у розвитку каналу 🇺🇦🇺🇦🇺🇦