Як дитиною бувало, Упаду собі на лихо, то хоч в сердце біль доходив,Я собі вставала тихо, що болить ? мене питали, Але Я не признавалась, Я була малою горда, щоб не плакать Я сміялась, А тепер, коли для мене жартом злим кінчиться драма, і от от зірватись має, гостра, злобна Епіграма, безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, І забувши давню гордість, плачу Я, щоб не сміятись.
Як дитиною бувало,
Упаду собі на лихо,
то хоч в сердце біль доходив,Я собі вставала
тихо, що болить ? мене питали, Але Я не признавалась, Я була малою
горда, щоб не плакать Я сміялась, А тепер, коли для
мене жартом злим кінчиться
драма, і от от зірватись має,
гостра, злобна Епіграма,
безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І забувши давню гордість,
плачу Я, щоб не сміятись.