Шуба. Аудіокниги українською
HTML-код
- Опубликовано: 9 фев 2025
- До яких тільки хитрощів не вдавалися жінки, щоб придбати омріяне хутро. Про один з таких випадків ця iсторiя. Підтримати канал:
www.privat24.u... або станьте спонсором цього каналу:
/ @tetiana_oliynik_audio...
ЩИРО дякую Вам , пані ТЕТЯНО , за цю НЕЙМОВІРНУ ІСТОРІЮ , сповнену ЛЮБОВІ , ТЕПЛА , ДОБРА , РАДОСТІ , ПОВАГИ ОДИН ДО ОДНОГО !!!❤🎉❤
ТАКОЮ має бути РОДИНА і СІМ'Я !!! ❤🎉❤
Дякую за чудове, чуттєве озвучення !!!❤🎉❤
Щиро дякую вам, пані Анно, що поділилися своїми думками!
Дуже сподобалася. Дякую Тетяно.
Спасибі, пані Ольго!
Дякуємо,щиро дякуємо.
Спасибі за коментар!
Дякую вам за працю 🤗!
Пригадала, як в дитинстві, в гостях, у селі, забивали кролика, і як він пищав, спогад залишився на все життя!
Тепер не їм м'яса кроля!
А якщо іноді і готую чоловікові, бо він любить, то навіть ніколи не коштую ні на сіль, ні на смак!
От такі сумні спогади на все життя!
Тож ви розумієте як ніхто!
У меня такая же история 😢 дед держал кролей. У меня слёзы от рассказа😢
Дуже дякую! 💛💙💛💙👏
Вдячна за увагу!
❤ дякую ❤
Вдячна вам за коментар!
Дякую.❤❤❤🎉😊
Вдячна за коментар!
Дякую за цікаву історію!❤💙💛
Дуже приємно, дякую за увагу до моєї творчості!
Спочатку шуба, потім мерседес, шубу возить, потім ще щось, а вся сім я під дудку молоді пляше. Дуже гарне читає жіночка, але оповідання залишило гіркий присмак, та враження не закінченого
Але ж в них i життя лише на початку. Та може бути і так, як ви описали)) Хто зна, куди занесе.
Дуже дякую за цікаве оповідання❤❤❤🎉🎉🎉 гарний вечір вийшов у мене😊
Радію, що воно вам сподобалось!
Дуже цікаво зануритися в давні часи і дізнатися більше про минуле життя, моду і цінності.
Дякую за вашу увагу!
Цікавий твір,буває ж таке... Дякую Вам!❤❤❤❤
Дякую за увагу, пані Лариса!
❤️💯🙆Дякую за розповідь,вийшли всі спогади на поверхню...😮
Дякую за коментар! Так, багато хто з нас застав тi часи!))
Щиро дякую!❤🎉
Дякую за коментар!
Я читала американське оповідання про шубу,там жінка придбала таки шубу,але виявилось що її треба носити з туфлями на високих підборах,від яких боліли ноги,можна ходити тільки у заклади де є кондиціонер,бо в шубі спекотно.Це хутро стало карою,вона спробувала позбавитись шуби забувши в ресторані,але її запам'ятали і повернули,потім шуба була забута у таксі і жінка сподівалась що її більше не побачить,але шубу повернули їй знову.
Цікавий сюжет! Повчальний.
Дякую;❤🇺🇦
Вдячна за увагу!
Ооооо. Знайома історія :). Якось мої батьки , заради капелюха для зятя , виростили нутрій . А ось м'ясо вся рідня відмовилася їсти . Мовляв - криса та і все. Зате ми з друзями по гуртожитку посмакували :). Що до капелюха -вийшов добрячим. Зять носив багато років :).
Цікава історія! Тож ви в курсі справи)) Дякую за коментар!
У 90х я теж захотіла полушубок із нутрії і ми купили з чоловіком його,зайнявши 100 доларів у сусідки...😊
Дякую за увагу!
Комент в підтримку українського контенту!!!
Щиро дякую!
💛💙
Дякую!
❤❤❤
Дякую!
❤️
Дякую!
❤
Дякую!
Кто же в царских шубах ездит в общественном транспорте. 😅😅😅😅
Раніше їздили, я застала ті часи )) А королівські шуби із хутра соболя, а не якоїсь там чернобурки. Дякую за коментар!
Молодо-зелено.
І не кажіть!)))
Дітвора, у 80ті роки не було у нас розмірів S. Були 44,46, 48, 50 і,д, Та й калькуляторів не було, були рахівниці. Ха.ха.ха...🤣
Калькулятори вже зʼявились, в мене був наприкiнці 80-х, памʼятаю) Розміри лише на iмпорт, то правда)))
А я чекала якоїсь інтриги. На жаль...
Дякую за коментар. Прикро, що ви ïï не помітили.
А я чекала інший поворот від любительки шуб😊
Бідні кролики, у мене теж у 00 була кролика,зараз би ні защо не носила б
Зараз змінився менталітет населення. Але тоді це було актуально.
Історія так собі 😢. Чесно, в кінці очікувала, що дорослі приймуть дорослу сторону і підкажуть зятю, що не треба класти все в жертву забаганок жінки, коли тебе не стати, а тут всі якісь, як діти: шуба - вінець щастя життя 😢. Сьогодні в мене дорослий син, і якби він розказував мені про забаганки своєї дівчини, я б сказала: молодець, виконуй! і він би сам шукав цих грошей, і був би гордий собою, а не тим, що всі скинулися, зе й у кредити залізли. Соромно за хлопця і дивно за батьків.
Дякую, що поділилися своєю думкою! Хлопець сам виплатить кредит, а батьки лише трохи допомогли йому. Всі люди різні. До того ж, в тi часи життя було інше. Ця історія на реальних подіях з життя справжніх людей, я лише трохи прикрасила її та художньо виклала у текст.
Дуже неприємне відчуття від сюжету оповідання
Що вас так збентежило?
Дякую за якісний український контент, нічого не можу чути ворожим усрускім нацистським окупантським ізиком!!!!!!!
Гадаю, кожен з нас вас розуміє та підтримує! Дякую за коментар!