Так пронизливо ... Сиджу здоровий мужик, просто реву, тому що розумію, як не вистачає мене моїм дітям, через кляту війну не можу їх побачити, коли я їм так потрібен
дууууже вам дякуємо! це саме те , що хочеться почути. і правда, наш формат не зумолюється комедією. це СТОРІТЕЛІНГ, що дуже схоже на моно-виставу або монолог. і такий формат обумолює безліч жанрів. розвиваєм цю тему. дякуємо🙏🩶
Мені здається що цю промову мають послухати всі жінки і чоловіки які покинули своїх дітей заради себе і свого ,,щасливого,, життя і ніяк не підтримують діток ,які ось так як цей (маленький хлопчик) , хочуть простої розмови та роз'яснення,що ти ні в чому не винен, ти просто дитина і так склалося життя але я завжди буду поруч і буду завжди твоєю Мамою чи Татом. Кирило молодець❤❤❤ Дякую тобі Дуже хочеться щоб тобі справді стало легше
Дуже дякую Кирилу про цей виступ, розширяє горизонти стендапу, та розкриває його більше як людину. Бо вийшла дійсно повноцінна глибока моно-вистава, а не просто стендап чи контент. І дуже розумію, чого він збрехав про смерть батька. Бо я з двох до 12 років жила без нього, а в 12 він дійсно помер, і так, це дійсно правда, з поганим мертвим батьком легше жити ніж з поганим живим. Тому засудження за цю брехню зовсім немає, це самозахист. Дякую не тільки Кирилу а засновникам цього каналу що робите такий контент і даєте місце різному❤
Реально до сліз😢 Але те що ти сильний і крутий то факт ! Подякуй свому "татові" може якби він так не вчинив ми б ніколи не побачили такого супер харизматичного , яркого ,актора, коміка , співака ❤ Ти класний ! Дякую за всю твою працю яку ти робиш !
Кирило, моя Вам повага, моя історія схожа, тільки фінал якраз інший. Але Ви людина з великим серцем, яка робить великі речі, що варті поваги. Тому завжди це пам'ятайте і бережіть себе!
ви можете поділитись своєю історією в коментарях, якщо вам це допоможе, ми прочитаємо і відповімо добрим словом, але краще все ж таки проговорити вашу історію з кимось з близьких.
Дякую,Кирило! Мій тато під час зустрічі через 14 років після розлучення батьків назвав мене Юля (Я Наталя),спитав чи жива моя прабабця і не згадав про існування у мене брата (його ж сина). Проте він сказав що я виросла дуже чуйною дитиною бо я,щедра душа,дала йому на пиво. Надсилаю тобі свої ментальні обійми і дозвіл кричати 1 будь-який випуск Тік-Ток патруля,я і слова поганого не напишу 🤐
Це так відверто, глибоко і боляче. Хочеться вас обійняти❤️ Кирило Ганін. Важко від цієї сповіді. Ще більше болить від усвідомлення, як же багато історій про "дитинство без батька".
тому ми і показуємо такі історії, щоб цого траплялось менше. хай якщо хоч один татусь після цієї історії зробить правильно - це буде вже маленька перемога.
це тим, чим ми займаємось на шоу. проговорюємо віжкі історії, які не розкажеш з гумором, ділимось цим з вами, щоб ви знали, що не одні. ніхто не ідеальний, і ця історія тому доказ
Такі історії дуже цінні, дякую за відвертість і що ділитесь, вірю що це дуже допоможе тим хто немає батька по схожим причинам, адже важливо розуміти що ти не один такий на цьому світі і погані батьки нажаль це не рідкість і діти не винні в тому
Історію про смерть батька вигадав дуже правдоподібну, в Ізраїлі таке справді трапляється. Завдяки Кирилу я зрозумів, що набагато легше втратити батька в 4 роки через те, що він є реально поганою людиною, ніж таким чином, як Кирило. Адже в результаті ми дійшли до одного й того ж результату: я ніколи не вважав цю людину своїм батьком, хоч і зміг пробачити його. Дякую, Кирило!
Послухала Кирила і зрозуміла, що ми інколи й самі не знаємо настільки багато в нас нашої внутрішньої сили... Ми плачемо, нарікаємо на життя, обставини, інших людей, але день за днем вперто йдемо вперед, щось робимо, розвиваємось, робимо помилки, виправляємо, щоб врешті побачити в собі цю силу... Щоб проговорити цю силу вголос собі і людям, що й зробив у своєму виступі Кирило... Дякую Вам, пане Кириле за мої сльози... Це непросто вивернути свою душу на загал, але Ви вже й самі зрозуміли настільки Ви сильна особистість, тому вірю, що впораєтеся й надалі... Дякую❤
Дякую, Кириле, що ви про це розповіли, це дуже показово вивільнювати такі правдиві історії, бо коли навколо "успішний успіх", а в мене "пиздець", то виникає сильний дисонанс.
Ну, такого Ганіна я ще не бачив. Дякую за історію. Кирил, в тебе все вже добре, ти досяг на багато більше, ніж багато хто, у кого є батько. А можливо, воно і на краще, ніж би ти бачив через день п'яного батька на дивані.
Кирило, дуже чипляє за душу... Дуже... Бляха, люди такі різні. Різне ставлення до самих наблизьких, різне ставлення до друзів. Повагу потрібно заслужити. Але потрібно шукати харашо, там де ти несеш відповідальність
дійсно вийшло як сповідь. доволі відверто та сильно . Кирило молодець, що знайшов у собі сили , щоб розповісти це. у нас у всіх є ті чі інші проблеми з батьками і деякі з них ми навіть з друзями не можемо обговорити ..
Кирил Ганін, дуже показовий момент, що за успішним коміком, смішною, сильною людиною стоять важкі життєві ситуації та моменти. Це і робить нас такими якими ми є, і було дійсно цікаво і приємно почути від повязаної із жартами людини такі слова. Цю історію ніхто не очікував почути при натисканні на відео, навіть прочитавши назву. І це дійсно добре що після цього тобі стане легше по ти цим поділився і ми це сприйняли повір нормально. Дякую за круту історію над якою може задуматися і зробити якісь висновки кожен. Як мінімум не робити таких ж помилок...
Я, як жінка 45ти років, можу сказати, що не можна шукати виправдання покидькам! Він, як чоловік, міг покинути жінку, тому що пройшла закоханість, через час виявилося, що різні погляди і прагнення. Але!!! Морозитися від власної дитини? Це не вчинок чоловіка і в цьому нема йому виправдання.
Кирило не один хто після того як їхній батько пішов, "хоронять" його. У мене є багато знайомих у котрих немає батька, і всі вони говорять що він помер. Хоча у всіх їх він живий. Але мабуть для того аби це легше пережити, як каже Кирил, вони придумали такий альтернативний Всесвіт. В якому людина яка їх найбільше образила, понесла таке жорстоке покарання.
А в багатьох він дійсно помер, судячи з коментарів. Від нас батько пішов в іншу родину, пішов, і ніколи не повертався. Настільки «ніколи», що коли ми випадково зустрілись поглядами в маршрутці, ніхто з нас - не подав вигляду, що ми знайомі. Так було кілька разів. А потім він помер, ми не цікавились як, але на похорон прийшли. Коли всі прощались, я навіть не підійшов - бо для мене він вмер давно. Мабуть, штука в тому, що пробачити «мертву» людину, значно простіше ніж живу
Кирило дуже сильно нагадав як в мене самого через брехню і підстави було трохи зіпсоване життя у дитинстві... У чотирнадцять років я почав втрачати зір і мене після дев'ятого классу звичайної школи відправили навчатись у спецінтернат для слабозорих. Там своєрідна атмосфера і погано відносяться до тих хто знає більше ніж інші учні, або більше за вчителів... Мене постійно пробували гнобити, але фізично я не міг нічого зробити. Хоча були декілька спроб, але закінчилось тим що після кожних канікул мої рюкзак та сумку ретельно перевіряли щоб не було ножів чи ще чогось для самозахисту :) Тоді я навчився морально принижувати усіх однокласників... А брехати навчився у той самий час, бо інакше було важко виживати, особливо коли декілька разів підставляли. Перший раз було коли мій однокласник вкрав у іншого картку для таксофону (може хтось пам'ятає такі штуки на початку двохтисячних). Той самий крадій звинуватив мене і мій голос ніяк і ніким не враховувався. Я тоді віддав гроші за картку яку я навіть не бачив, і почав по школі росповсюджувати різні плітки про крадія. Ніби то я від когось щось почув про цю худобу... Другий раз було коли однокласниця наїхала на мене що я копався у її сумці поки нікого небуло у классі. Мене тоді навіть вчителі спробували гнобити, але усім дуже не сподобалось коли я при усіх сказав хто з ким чпокається та бухає на территорії школи)))) Шок забеспечив надовго))) Остання підстава була коли один даун дав мені гроші щоб я купив на радіоринку у Донецьку йому магнітофон "Маяк". В мене небуло часу на канікулах щоб вештатись у пошуках цього магнітофона і я потім коли повернувся з канікул передав гроші одному хлопцю щоб той передав. Той що хотів магнітофон звинуватив мене що я йому винен гроші і що йому нічого не передавали, і почали погрожувати росправою і поставили на лічильник. Після того як по школі я роспустив чутку що ці двоє знаходяться у дуже "гарних" стосунках між собою, на мене вже не звертали увагу. Дуже багато чого можна росповісти з життя і кумедного і жахливого, але задовбусь писати)))) Усім бажаю усього гарного та ніякої брехні у житті!
ви навіть не уявляєте на скільки цінний ваш коментар! дякуємо за кожне відверте слово! справжній приклад свідомості не дивлячись на всю ту жорстокість яку коїли діти. дякуємо вам! хай вам щастить! 💛
Від цього тобі легще точно не стане . Але ....всі страхи з дитинства вони в тебе присутні , або це гарна гра ))) Но ..... хочу тобі порадити , що ти вже давно дорослий!!!! Будуй свое життя !!! Саме найкраще !!!!!❤❤❤
Відверто, на відверте. Дякую, Кирило, за щирість! Я старша за Вас, на десять років. Мої батьки, розлучилися, я була зовсім мала. Нас троє дітей. Я і два брати близнюки. Різниця у віці, півтора роки. Мама, ніколи, ніколи не говорила погано про тата! Одне з останнього, що памʼятаю з дитинства про тата, як він, вкрав для мене спідницю і сказав, не говорити мамі (я їй так і не сказала ). Пʼятнадцять років потому, він прийшов, намагаючись відновити «сімейні цінності». Я пішла на зустріч. Через час, мені подзвонили з поліції і попросили приїхати за татом і заплатити за нього гроші. Я приїхала. Заплатила. Більше ми не бачилися. Декілька років потому, мамі подзвонила його співмешканка і сказала, що тато помер. В нього не було документів і ми пізно дізналися про його смерть. Його поховали, як невідомого у загальній могилі. Ми досі не знаємо де саме. Посміхніться, Кириле, у Вас, все прекрасно! Щиро бажаю Вам, бути кращим, за Вашого батька! Ви людина, яка створює, а не руйнує! Дякую🫶
Від нас батько пішов, коли мені було 15. Пішов в іншу родину, пішов, і ніколи не повертався. Настільки «ніколи», що коли ми випадково зустрілись поглядами в маршрутці, ніхто з нас - не подав вигляду, що ми знайомі. Так було кілька разів. А потім він помер, ми не цікавились як, але на похорон прийшли. Коли всі прощались, я навіть не підійшов - бо для мене він вмер давно. Мабуть, штука в тому, що пробачити «мертву» людину, значно простіше ніж живу. Жінки (дружини) це переживають як власну зраду. Але багато хто, з них, не думає про дітей в цей час. Не в сенсі забуває, а в сенсі, вони не розуміють, що для дітей це теж зрада
Кирило, як же сумно((( і все одно ти шукаєш йому виправдання((( у тебе з мамою як раз все добре, бо невідомо як би Ви жили, маючи пияку в домі. Душевна сповідь (бо стендапом не повернувся язик назвати)
Живу в Израиле, сам с 2003 года. Сразу стал искать упоминание про убийство охранника(а потом оказалось, что это твоя фантазия). Жаль, что тебе пришлось через это пройти. Надеюсь ты от этого оправишься когда-нибудь и ты будешь для своих детей лучшим примером и символом отца, который может быть. Кирюх, ты красавчик! П.С. Те, кто дали нам свое ДНК не стали автоматически родителями - это право надо заслужить.
На мою думку Кирило в єдиному помиляється. Дійсно кожен мріє, щоб йому було «харашо», але ще більше людина мріє щоб було «харашо» його(її) дітям. Бо продовження роду закладено на генетичному рівні. І ось коли стає «збій» а генетиці і людина починає своє «харашо» ставити на перше місце - то це вже не людина і навіть не савець…І нехай зараз попрілітає «ми живемо в сучасному суспільстві» і т.і., але це моя думка і мені байдуже на хейт і образи, проте іншу точку зору завжди готовий почути.
@@show.storiesua безперечно у Ганіна вийшов класний перформанс. Браво! Доносити дорослим людям, як правильно робити, а як ні, це вже запізно. Це перформанс, крик душі, в першу чергу має бути всім мамам і папам, щоб вони виховували своїх дітей такими, які б брали відповідальність за свої вчинки та своїх майбутніх дітей. З дітей ще можна виховати достойних дорослих. А дорослим засранцям (як батько Кирила і багатьох інших малих) вже запізно щось пояснювати
Ох, ця історія так схожа на мою, але в мене ніби лайтовіше. Тато пішов від мами, вони розлучились і ми не бачили його півроку взагалі, а живемо в одному селі. Потім ми почали рідко, але пересікатись з ним, він їздив на машині, а ми ходили піщки там в магазин або на зупинку автобусну, і щоразу коли він нас бачив, я бачила його погляд на нас з сестрою молодшою, він відвертався і робив вигляд що не бачить і не знає нас. А це село, ніколи не стоїш на зупинці сама, і найчастіше ми бачили його саме за таких обставин. Я тоді дуже сильно нервувала, як чоловік у відео думала що зі мною не так і тп. Завжди сподівалась що ніхто не спитає "це не твій тато поїхав, а чого не поздоровався, а вони правда не живуть разом". Тут всі лізуть не в свої справи, особливо до дітей. Мені на той момент було 17, але я не була психологічно зрілою, тому і зву себе дитиною. Соромно зізнатись, але весною мені буде вже 20, а я досі незріла дитина. І от в один такий день я стояла на зупинці зимою, мала їхати на екзамен здається. Не пам'ятаю що було з екзаменом, чи я пішла іншим разом на перкздачу, чи були автомати і все було ок, але в той день я стояла на зупинці одна, проїхав мій тато, проігнорував мене і я розревілась прямо там, я живу біля зупинки, тому просто розвернулась і швидко пішла додому, сльози течуть по щокам, нижня губа трясеться дико, а я стримуюсь щоб не заридати в голос. Зайшла додому, сіла на крісло бфля вхідних дверей і почалась істерика. Прибігла мама, заспокоює, питає що сталось. А я ледве говорю, так погано мені. Розказала їй ледь-ледь що тата бачила і він не поздоровався. Мама заспокоїла трохи, дала щось заспокійливе і сказала який тато поганий. І я не знаю що сталось, але скоріш за все мама йому подзвонила, написала або ще якось зв'язалась, бо потім він почав з нами інколи бачитись, інколи дзвонив, коли бачив махав, зупинявся спитати чи не підвезти. Я в той час вже закінчувала перший курс, почав возити молодшу сестру до школи, вона в сусідньому селі вчиться. Зараз майже не бачимось, але іноді скидує мені пару гривень на карту, коли попрошу, сам ні. Найгірше тут те, що я його люблю дуже, так само як раніше, хоч він бив, ображав, обзивав і не поважав ні мене ні маму ні сестру. Я його боюсь, не можу захищати свої кордони, в мене не виходить стримувати емоції, навіть коли зла і кричу потім просто ридаю, він кинув нас за кілька днів до початку мого навчання в університеті, я досі ненавиджу унік через це, бо мені доводилось натягувати посмішку коли хотілось ревіти і не виходити з кімнати. Я не пам'ятаю жодного разу коли він бив мене, не пам'ятаю якими словами обзивав, єдиний мій спогад це коли він прийшов дуже п'яний і сказав що хлопці в селі кажуть шо я курва-простітутка-блядь, мені було 13 років і я ніколи не ходила навіть за ручку з хлопцем. Він тоді сказав шо вб'є мене вночі, я боялась спати, а він сидів біля мого ліжка пів ночі. Коли я встала рано він просив у мене пробачення, сказав шо був дурний, шо випив, але він не просив сильно, він знав шо я не маю вибору, це була формальність просто. А мені тоді було так дивно всередині що я сидфла з посмішкою і сказала шо пробачаю. А недавно мама розказала, що в той вечір-ніч він мене бив, дуже сильно і жорстоко. Не знаю чим, напевно руками. Я не пам'ятаю цього. Значить психіка сховала це від мене, але той факт що я нічого не пам'ятаю значить що він завжди бив і знущався. Щоразу коли ми розмовляли він доводив мене до сліз. В мене досі постійно болить голова, я через все нервую і тривожусь, до сліз. Мене вбиває те, що при тому що він робив мені, як ображав і зневажав, я люблю його майже так само сильно як маму, яка ніколи не била, дуже рідко кричала і завжди підтримувала. У мене ніколи не було стосунків, ніхто не запрошував мене погуляти або на дискотеках в школі ніхто не кликав танцювати. Я ніколи не цілувалась. І напевно скоро нічого з цього в мене не буде. Я не вважаю себе песимісткою, але не бачу сенсу жити, єдине що мене тримає це мама, вона сказала, що помре якщо я вб'ю себе. Мама мій якір. Поки вона жива я буду жити, це точно. Але коли вона помре я не знаю що буду робити. Я нікуди фактично не ходжу, унік вфднімає весь час, сили і нерви. Влітку 2026 я закінчу навчання, піду працювати і часу на відносини, дружбу і розваги не буде тим більше. І я буду єбашити щоб забезпечити маму. І тихо прожигати життя. А потфм в сорок років помру одинока і нещасна. Стараюсь про це не думати, але зараз коли пишу це все сльози навертаються, піду поплачу і спати. Дякую що вислухали, вибачте, накипіло)
Ох, бай зе вей, мама завжди захищала мене перед татом, сама була бита, але мене не давала в обіду, того разу не змогла захистити, а не розходились бо жінка в нашій країні має терпіти і берегти сім'ю, бо дітям треба тата, бо це ж нічого що тато ображає і псує менталку, головне він є
1. Це жорстко і жорстоко. 2. Ви не винна і маєте повне право на почуття, любов, обійми і щасливе життя. Ви вільна, як Україна. 3. Батя твій мудло. Заяву на нього треба. А не оце все. А я б і поліцію не викликав, сам би справився. Впевнений ви знайдете собі доброго чоловіка який буде вас оберігати. І 4. Напишите його ініціали на всякий?
Кирило я відверто скажу що не дуже сприймав тебе за агресію, але ти відкрився з іншої сторони. Маю таку саму біль, але ми не в змозі цього змінити. Ми будемо кращі!!!!
Як же потрібні такі історії, ця історія мені сильно відбилася. Як пояснити своїй дитині, що справа не в ньому, просто люди так вчиняють😢? Просто йдуть і не повертаються
безумовно з дитиною має бути конеакт! однозначно пояснити як є, що таке в житті відбувається, або звернутись до спеціаліста, який знає як це робиться🙏🩶
Вітання! це місце, де ви можете висловити свою думку і ніхто вас за це не засудить.....йо велкам
Чушь для ідіотів - проговорити 😂😂😂
До мурашок
Це гарний і не дооцінений напрям в стендапі. Адже стендап це не тільки і не стільки сміх. Стендап це можливість виразити себе. Дякую.
цінуємо ваш коментар! 🙏💛
@ЄвгенПідвисоцький 👍
Так пронизливо ...
Сиджу здоровий мужик, просто реву, тому що розумію, як не вистачає мене моїм дітям, через кляту війну не можу їх побачити, коли я їм так потрібен
ви хоч це розумієте і точно маєте причини для цього. ваші діти вами пишаються. це трохи інше💛
Кирило це був сильний вчинок. Дякую за відвертість. Всього тобі найкращого. Ти гарна людина
Це не стендап це справжня міні вистава 🔥🔥🔥👏👏👏
дууууже вам дякуємо! це саме те , що хочеться почути. і правда, наш формат не зумолюється комедією. це СТОРІТЕЛІНГ, що дуже схоже на моно-виставу або монолог. і такий формат обумолює безліч жанрів. розвиваєм цю тему. дякуємо🙏🩶
Мені здається що цю промову мають послухати всі жінки і чоловіки які покинули своїх дітей заради себе і свого ,,щасливого,, життя і ніяк не підтримують діток ,які ось так як цей (маленький хлопчик) , хочуть простої розмови та роз'яснення,що ти ні в чому не винен, ти просто дитина і так склалося життя але я завжди буду поруч і буду завжди твоєю Мамою чи Татом.
Кирило молодець❤❤❤ Дякую тобі
Дуже хочеться щоб тобі справді стало легше
впевнений йому стало легше! справді
Дуже дякую Кирилу про цей виступ, розширяє горизонти стендапу, та розкриває його більше як людину. Бо вийшла дійсно повноцінна глибока моно-вистава, а не просто стендап чи контент. І дуже розумію, чого він збрехав про смерть батька. Бо я з двох до 12 років жила без нього, а в 12 він дійсно помер, і так, це дійсно правда, з поганим мертвим батьком легше жити ніж з поганим живим. Тому засудження за цю брехню зовсім немає, це самозахист. Дякую не тільки Кирилу а засновникам цього каналу що робите такий контент і даєте місце різному❤
обійняли вас всією командою🙏💛
Ні ну таку історію розповісти далеко не всі можуть. Це сильно! 💪 Респект, Ганін!
це правда, точніше, багато хто не розповість
Реально до сліз😢
Але те що ти сильний і крутий то факт !
Подякуй свому "татові" може якби він так не вчинив ми б ніколи не побачили такого супер харизматичного , яркого ,актора, коміка , співака ❤
Ти класний ! Дякую за всю твою працю яку ти робиш !
дякуємо що дивитесь нас та даєте такі влучні коментарі🩶
Може таки краще б ми цого не знали і в нього в сім'ї було всеидобре...
Дуже круто. Глибинно. До сліз. До мурашок на тілі. Стільки емоцій від виступу… дякую! 🙏 Я думаю, що багато кого це торкнуло так чи інакше персонально.
🤝🤍
Сильно😢Дякую, Кириле, Ви- особистість🎉🎉🎉 Удачі Вам, нових стендапів❤❤❤❤❤
Кирило, моя Вам повага, моя історія схожа, тільки фінал якраз інший. Але Ви людина з великим серцем, яка робить великі речі, що варті поваги. Тому завжди це пам'ятайте і бережіть себе!
🙏🤍
Спогади пішли. .але про матір, яка десь є, але для мене вмерла. Мені здається ,якби я так розповіла все- стало би легше! Ти молодець!
ви можете поділитись своєю історією в коментарях, якщо вам це допоможе, ми прочитаємо і відповімо добрим словом, але краще все ж таки проговорити вашу історію з кимось з близьких.
Неля, обіймаю вас, незнайому людину з таким знайомим мені та болючим досвідом 🫂
Дякую,Кирило! Мій тато під час зустрічі через 14 років після розлучення батьків назвав мене Юля (Я Наталя),спитав чи жива моя прабабця і не згадав про існування у мене брата (його ж сина). Проте він сказав що я виросла дуже чуйною дитиною бо я,щедра душа,дала йому на пиво. Надсилаю тобі свої ментальні обійми і дозвіл кричати 1 будь-який випуск Тік-Ток патруля,я і слова поганого не напишу 🤐
😂😂😂думаю йому не треба дозволи)) але ядякуємо за коментар!
@show.storiesua та це ж індульгенція,він може всім відповідати що я дозволила і саме зараз той самий випадок коли можна🤣
Це так відверто, глибоко і боляче. Хочеться вас обійняти❤️ Кирило Ганін. Важко від цієї сповіді.
Ще більше болить від усвідомлення, як же багато історій про "дитинство без батька".
тому ми і показуємо такі історії, щоб цого траплялось менше. хай якщо хоч один татусь після цієї історії зробить правильно - це буде вже маленька перемога.
Це сповідь , дитяча травма яку варто проговорити. Не всі можуть таке зробити. Бажаю ,щоб вам стало легше на душі🫂😘
це тим, чим ми займаємось на шоу. проговорюємо віжкі історії, які не розкажеш з гумором, ділимось цим з вами, щоб ви знали, що не одні. ніхто не ідеальний, і ця історія тому доказ
проговорювати травми для слабаків. а особливо на загал
@@drama17avaтак, все правильно. Настоящі мужики не говорять про проблеми, вони просто мовчки вішаються в туалеті🙄
Такі історії дуже цінні, дякую за відвертість і що ділитесь, вірю що це дуже допоможе тим хто немає батька по схожим причинам, адже важливо розуміти що ти не один такий на цьому світі і погані батьки нажаль це не рідкість і діти не винні в тому
Чувак, це до сліз! Дякую! Тисни й далі! Це топ!❤🫵🥰😘😇
Історію про смерть батька вигадав дуже правдоподібну, в Ізраїлі таке справді трапляється. Завдяки Кирилу я зрозумів, що набагато легше втратити батька в 4 роки через те, що він є реально поганою людиною, ніж таким чином, як Кирило. Адже в результаті ми дійшли до одного й того ж результату: я ніколи не вважав цю людину своїм батьком, хоч і зміг пробачити його. Дякую, Кирило!
💛
Послухала Кирила і зрозуміла, що ми інколи й самі не знаємо настільки багато в нас нашої внутрішньої сили... Ми плачемо, нарікаємо на життя, обставини, інших людей, але день за днем вперто йдемо вперед, щось робимо, розвиваємось, робимо помилки, виправляємо, щоб врешті побачити в собі цю силу... Щоб проговорити цю силу вголос собі і людям, що й зробив у своєму виступі Кирило... Дякую Вам, пане Кириле за мої сльози... Це непросто вивернути свою душу на загал, але Ви вже й самі зрозуміли настільки Ви сильна особистість, тому вірю, що впораєтеся й надалі... Дякую❤
дякуємо за відвертість 🤍
Дуже велике дякую, вам, за вашу працю
Реально круто! Кирил реально молодець! Просто красава
Чекав, коли буде смішно - не сталось....як і це й монолог не став зайвим. Сльози, нажаль без сміху. Наснаги, Кириле!
такий формат🤷♂️ дякуємо)
Дуже сумна ...але в одночас сильна розповідь ...Дай Боже тобі Кирил , щастя справжнього ,сили ...ну і звісно здоровя .
Боже, як боляче. Сльози градом. І, як завжди у Кирила Ганіна, жодного зайвого слова: локанічно, потужно, геніально💪. Дякую за вікно у Вашу душу🙏
приходте ще🙏💛
Дуже крута історія! Нарешті і до нас доходить, що стендап - це не тільки про те, щоб поржати...
Кирило молодець. Дуже харизматичний та симпатичний. Нехай щастить в усьому.
Кирило ти дуже сильна людина! Історія пробрала до сліз🤝
🤝🤍
Обійняла! ❤
Це було дуже.. сильно!
Кирило - це було ну прямо таки мощно, з усього що знав і бачив до цього це відкрило зовсім з іншої сторони
ну так і формат же новий)
Прикута увага до розповіді цілий час... Велика подяка, Кирило, що поділився! ❤
Дякую, Кириле, що ви про це розповіли, це дуже показово вивільнювати такі правдиві історії, бо коли навколо "успішний успіх", а в мене "пиздець", то виникає сильний дисонанс.
ну тепер ви бачите, що не все так ідеально...
Потужно і сміливо. Кирило незвичайний комік він людяний.Дякую❤
Включила, щоб посміятись, але, натомість, плакала.
Це було так відкрито, неочікувано і щиро 💜
Дякуємо вам 🤍
Ну, такого Ганіна я ще не бачив. Дякую за історію. Кирил, в тебе все вже добре, ти досяг на багато більше, ніж багато хто, у кого є батько.
А можливо, воно і на краще, ніж би ти бачив через день п'яного батька на дивані.
повністю з вами згодні!🙏💛
Кирило, дуже чипляє за душу... Дуже... Бляха, люди такі різні. Різне ставлення до самих наблизьких, різне ставлення до друзів. Повагу потрібно заслужити. Але потрібно шукати харашо, там де ти несеш відповідальність
Яка слушна думка, дякуємо вам 🤝🏻
Дякую 🫶 розворушив всі емоції ❤️🔥
дійсно вийшло як сповідь. доволі відверто та сильно . Кирило молодець, що знайшов у собі сили , щоб розповісти це. у нас у всіх є ті чі інші проблеми з батьками і деякі з них ми навіть з друзями не можемо обговорити ..
нажаль, це правда...
Повага Кирило.
Кирил Ганін, дуже показовий момент, що за успішним коміком, смішною, сильною людиною стоять важкі життєві ситуації та моменти. Це і робить нас такими якими ми є, і було дійсно цікаво і приємно почути від повязаної із жартами людини такі слова. Цю історію ніхто не очікував почути при натисканні на відео, навіть прочитавши назву. І це дійсно добре що після цього тобі стане легше по ти цим поділився і ми це сприйняли повір нормально. Дякую за круту історію над якою може задуматися і зробити якісь висновки кожен. Як мінімум не робити таких ж помилок...
Я, як жінка 45ти років, можу сказати, що не можна шукати виправдання покидькам!
Він, як чоловік, міг покинути жінку, тому що пройшла закоханість, через час виявилося, що різні погляди і прагнення.
Але!!! Морозитися від власної дитини? Це не вчинок чоловіка і в цьому нема йому виправдання.
тут згоден, нічого додати
Я б ще додала: і нехай іде в сраку.
Кирило, величезне спасибі за потужний стендап-сповідь, в деяких реченнях був опис і мого життя. Дякую ❤
Я думаб це цікавий няпрямок для нашої сцени та медіапростору, дякую за ідею та шоу!
🤍 🤗
Дякую, Кирило, за таку відверту бесіду
Реально в кінці охуєлі
Тепер і мені стало легше, чувак. Дякую.
🙏💛
Кирило не один хто після того як їхній батько пішов, "хоронять" його. У мене є багато знайомих у котрих немає батька, і всі вони говорять що він помер. Хоча у всіх їх він живий. Але мабуть для того аби це легше пережити, як каже Кирил, вони придумали такий альтернативний Всесвіт. В якому людина яка їх найбільше образила, понесла таке жорстоке покарання.
слушна думка, дякуємо🙏🩶
А в багатьох він дійсно помер, судячи з коментарів.
Від нас батько пішов в іншу родину, пішов, і ніколи не повертався. Настільки «ніколи», що коли ми випадково зустрілись поглядами в маршрутці, ніхто з нас - не подав вигляду, що ми знайомі. Так було кілька разів. А потім він помер, ми не цікавились як, але на похорон прийшли. Коли всі прощались, я навіть не підійшов - бо для мене він вмер давно.
Мабуть, штука в тому, що пробачити «мертву» людину, значно простіше ніж живу
Несподівано. Круто 👍
Молодець ❤❤
Сиджу реву😢 сильно
🙏🏻❤️🩹
це гранично щиро і відверто і боляче, дяка за сміливість, сил і терпцю
🤝🤍
Сильно!!! Сміливо! Повчально!✊🏻🇺🇦
Дякую, Кирило,за щирість
дякуємо за коментар 🙏🩶
Ти крутий хлопче! Дякую!
Я ще такого ніколи не бачила. Це супер мега сильно , я в захваті від вас ❤❤❤
🤍 приємно, дякуємо
Ооо, це сильно! Впевнена, що дійсно стало легше.
Кирило, ти крутий 💪
Це правда!
Кирило... Дякую за правду... Це було сильно
Кирило дуже сильно нагадав як в мене самого через брехню і підстави було трохи зіпсоване життя у дитинстві...
У чотирнадцять років я почав втрачати зір і мене після дев'ятого классу звичайної школи відправили навчатись у спецінтернат для слабозорих. Там своєрідна атмосфера і погано відносяться до тих хто знає більше ніж інші учні, або більше за вчителів... Мене постійно пробували гнобити, але фізично я не міг нічого зробити. Хоча були декілька спроб, але закінчилось тим що після кожних канікул мої рюкзак та сумку ретельно перевіряли щоб не було ножів чи ще чогось для самозахисту :)
Тоді я навчився морально принижувати усіх однокласників...
А брехати навчився у той самий час, бо інакше було важко виживати, особливо коли декілька разів підставляли. Перший раз було коли мій однокласник вкрав у іншого картку для таксофону (може хтось пам'ятає такі штуки на початку двохтисячних). Той самий крадій звинуватив мене і мій голос ніяк і ніким не враховувався. Я тоді віддав гроші за картку яку я навіть не бачив, і почав по школі росповсюджувати різні плітки про крадія. Ніби то я від когось щось почув про цю худобу... Другий раз було коли однокласниця наїхала на мене що я копався у її сумці поки нікого небуло у классі. Мене тоді навіть вчителі спробували гнобити, але усім дуже не сподобалось коли я при усіх сказав хто з ким чпокається та бухає на территорії школи)))) Шок забеспечив надовго))) Остання підстава була коли один даун дав мені гроші щоб я купив на радіоринку у Донецьку йому магнітофон "Маяк". В мене небуло часу на канікулах щоб вештатись у пошуках цього магнітофона і я потім коли повернувся з канікул передав гроші одному хлопцю щоб той передав. Той що хотів магнітофон звинуватив мене що я йому винен гроші і що йому нічого не передавали, і почали погрожувати росправою і поставили на лічильник. Після того як по школі я роспустив чутку що ці двоє знаходяться у дуже "гарних" стосунках між собою, на мене вже не звертали увагу.
Дуже багато чого можна росповісти з життя і кумедного і жахливого, але задовбусь писати))))
Усім бажаю усього гарного та ніякої брехні у житті!
ви навіть не уявляєте на скільки цінний ваш коментар! дякуємо за кожне відверте слово! справжній приклад свідомості не дивлячись на всю ту жорстокість яку коїли діти. дякуємо вам! хай вам щастить! 💛
Від цього тобі легще точно не стане . Але ....всі страхи з дитинства вони в тебе присутні , або це гарна гра ))) Но ..... хочу тобі порадити , що ти вже давно дорослий!!!! Будуй свое життя !!! Саме найкраще !!!!!❤❤❤
Дякую за Вашу плідну роботу. ❤ Слава Україні 🇺🇦
🙏🩶
ГЕРОЯМ СЛАВА!
Відверто, на відверте.
Дякую, Кирило, за щирість!
Я старша за Вас, на десять років.
Мої батьки, розлучилися, я була зовсім мала.
Нас троє дітей. Я і два брати близнюки. Різниця у віці, півтора роки.
Мама, ніколи, ніколи не говорила погано про тата! Одне з останнього, що памʼятаю з дитинства про тата, як він, вкрав для мене спідницю і сказав, не говорити мамі (я їй так і не сказала ). Пʼятнадцять років потому, він прийшов, намагаючись відновити «сімейні цінності». Я пішла на зустріч. Через час, мені подзвонили з поліції і попросили приїхати за татом і заплатити за нього гроші. Я приїхала. Заплатила. Більше ми не бачилися. Декілька років потому, мамі подзвонила його співмешканка і сказала, що тато помер.
В нього не було документів і ми пізно дізналися про його смерть. Його поховали, як невідомого у загальній могилі. Ми досі не знаємо де саме.
Посміхніться, Кириле, у Вас, все прекрасно!
Щиро бажаю Вам, бути кращим, за Вашого батька! Ви людина, яка створює, а не руйнує!
Дякую🫶
дякуємо за щирі слова! ваша історія дуже важлива для нас! хай вам щастить! 🙏🤍
Від нас батько пішов, коли мені було 15. Пішов в іншу родину, пішов, і ніколи не повертався. Настільки «ніколи», що коли ми випадково зустрілись поглядами в маршрутці, ніхто з нас - не подав вигляду, що ми знайомі. Так було кілька разів. А потім він помер, ми не цікавились як, але на похорон прийшли. Коли всі прощались, я навіть не підійшов - бо для мене він вмер давно.
Мабуть, штука в тому, що пробачити «мертву» людину, значно простіше ніж живу. Жінки (дружини) це переживають як власну зраду. Але багато хто, з них, не думає про дітей в цей час. Не в сенсі забуває, а в сенсі, вони не розуміють, що для дітей це теж зрада
ще й яка......
Like! 👍😥
Дуже сумна історія😨 Тримайся хлопче.
порядок🤍💪
Дякую за сповідь, у вас все ❤, я писала листи батькам про свої відчуття, але так і не віддала, і не віддам(, але мені легше 🥺❤️
здається той лист має дійти до адресатів. може вийти дуже мила історія.
Клас. Не знаю як Кирило вчився, він каже "не дуже", але бачила його в Вікторині у ВКВ, так він там просто молодець! Жвавий розум та відчуття гумору!
надихаєте на запрошення наступних учасників нашого шоу)
Дякую за україномовний канал, підтримую вас
🤍дякуємо вам за коментар. Цінуємо вас!
Це було … навіть не знаю яке слово тут буде доречно, дуже сильно!
І справді так 👍🏻
Дякую. Важливо!
Кирило, як же сумно((( і все одно ти шукаєш йому виправдання((( у тебе з мамою як раз все добре, бо невідомо як би Ви жили, маючи пияку в домі. Душевна сповідь (бо стендапом не повернувся язик назвати)
сторітелінг підходяще слово) так і формат називається💛
Живу в Израиле, сам с 2003 года. Сразу стал искать упоминание про убийство охранника(а потом оказалось, что это твоя фантазия). Жаль, что тебе пришлось через это пройти. Надеюсь ты от этого оправишься когда-нибудь и ты будешь для своих детей лучшим примером и символом отца, который может быть. Кирюх, ты красавчик!
П.С.
Те, кто дали нам свое ДНК не стали автоматически родителями - это право надо заслужить.
Бляха,плачу. Перший раз від розповіді коміка плачу. Але ж нехай тобі буде легше 😢
трошки інший формат. сторітелінг
Дуже мощно, Кирило молодець
На мою думку Кирило в єдиному помиляється. Дійсно кожен мріє, щоб йому було «харашо», але ще більше людина мріє щоб було «харашо» його(її) дітям. Бо продовження роду закладено на генетичному рівні. І ось коли стає «збій» а генетиці і людина починає своє «харашо» ставити на перше місце - то це вже не людина і навіть не савець…І нехай зараз попрілітає «ми живемо в сучасному суспільстві» і т.і., але це моя думка і мені байдуже на хейт і образи, проте іншу точку зору завжди готовий почути.
дякуємо за ваш коментар! повністю з вами згоден! чекаємо хейтерів...
Тут Ви трішки перегинаєте 😊. Багато ссавців зʼїдає потомство при народженні!
@@Світлана-ь5щ так може воно і на краще, аніж «кинути»?
Кирило, браво!!!
Привіт, дякую, несподівано, проте прекрасно!Я вам так вірю...і мені хочеться обміняти вас маленького🤗💋. Дякую 🌷 Неймовірно 😢.Дуже дуже
🤍дякуємо вам за коментар)
Дякую за те шо ти зумів зачипити душу та ти маєш рацію азе у такий не простий для Неньки час. Слава Нації
Це капець , чому я не знав про цей канал. !
як приєєєємно 🙏🩶
У нас таких дітей пів країни (а то й більше), так що не парься))) ти не один)
нажаль, це правда, але має бути механізм який забезпечить дітям безполісне розставання батьків. про це треба говорити в масах!
@@show.storiesua безперечно у Ганіна вийшов класний перформанс. Браво!
Доносити дорослим людям, як правильно робити, а як ні, це вже запізно. Це перформанс, крик душі, в першу чергу має бути всім мамам і папам, щоб вони виховували своїх дітей такими, які б брали відповідальність за свої вчинки та своїх майбутніх дітей. З дітей ще можна виховати достойних дорослих. А дорослим засранцям (як батько Кирила і багатьох інших малих) вже запізно щось пояснювати
Ох, ця історія так схожа на мою, але в мене ніби лайтовіше. Тато пішов від мами, вони розлучились і ми не бачили його півроку взагалі, а живемо в одному селі. Потім ми почали рідко, але пересікатись з ним, він їздив на машині, а ми ходили піщки там в магазин або на зупинку автобусну, і щоразу коли він нас бачив, я бачила його погляд на нас з сестрою молодшою, він відвертався і робив вигляд що не бачить і не знає нас. А це село, ніколи не стоїш на зупинці сама, і найчастіше ми бачили його саме за таких обставин. Я тоді дуже сильно нервувала, як чоловік у відео думала що зі мною не так і тп. Завжди сподівалась що ніхто не спитає "це не твій тато поїхав, а чого не поздоровався, а вони правда не живуть разом". Тут всі лізуть не в свої справи, особливо до дітей. Мені на той момент було 17, але я не була психологічно зрілою, тому і зву себе дитиною. Соромно зізнатись, але весною мені буде вже 20, а я досі незріла дитина. І от в один такий день я стояла на зупинці зимою, мала їхати на екзамен здається. Не пам'ятаю що було з екзаменом, чи я пішла іншим разом на перкздачу, чи були автомати і все було ок, але в той день я стояла на зупинці одна, проїхав мій тато, проігнорував мене і я розревілась прямо там, я живу біля зупинки, тому просто розвернулась і швидко пішла додому, сльози течуть по щокам, нижня губа трясеться дико, а я стримуюсь щоб не заридати в голос. Зайшла додому, сіла на крісло бфля вхідних дверей і почалась істерика. Прибігла мама, заспокоює, питає що сталось. А я ледве говорю, так погано мені. Розказала їй ледь-ледь що тата бачила і він не поздоровався. Мама заспокоїла трохи, дала щось заспокійливе і сказала який тато поганий. І я не знаю що сталось, але скоріш за все мама йому подзвонила, написала або ще якось зв'язалась, бо потім він почав з нами інколи бачитись, інколи дзвонив, коли бачив махав, зупинявся спитати чи не підвезти. Я в той час вже закінчувала перший курс, почав возити молодшу сестру до школи, вона в сусідньому селі вчиться. Зараз майже не бачимось, але іноді скидує мені пару гривень на карту, коли попрошу, сам ні. Найгірше тут те, що я його люблю дуже, так само як раніше, хоч він бив, ображав, обзивав і не поважав ні мене ні маму ні сестру. Я його боюсь, не можу захищати свої кордони, в мене не виходить стримувати емоції, навіть коли зла і кричу потім просто ридаю, він кинув нас за кілька днів до початку мого навчання в університеті, я досі ненавиджу унік через це, бо мені доводилось натягувати посмішку коли хотілось ревіти і не виходити з кімнати. Я не пам'ятаю жодного разу коли він бив мене, не пам'ятаю якими словами обзивав, єдиний мій спогад це коли він прийшов дуже п'яний і сказав що хлопці в селі кажуть шо я курва-простітутка-блядь, мені було 13 років і я ніколи не ходила навіть за ручку з хлопцем. Він тоді сказав шо вб'є мене вночі, я боялась спати, а він сидів біля мого ліжка пів ночі. Коли я встала рано він просив у мене пробачення, сказав шо був дурний, шо випив, але він не просив сильно, він знав шо я не маю вибору, це була формальність просто. А мені тоді було так дивно всередині що я сидфла з посмішкою і сказала шо пробачаю. А недавно мама розказала, що в той вечір-ніч він мене бив, дуже сильно і жорстоко. Не знаю чим, напевно руками. Я не пам'ятаю цього. Значить психіка сховала це від мене, але той факт що я нічого не пам'ятаю значить що він завжди бив і знущався. Щоразу коли ми розмовляли він доводив мене до сліз. В мене досі постійно болить голова, я через все нервую і тривожусь, до сліз. Мене вбиває те, що при тому що він робив мені, як ображав і зневажав, я люблю його майже так само сильно як маму, яка ніколи не била, дуже рідко кричала і завжди підтримувала. У мене ніколи не було стосунків, ніхто не запрошував мене погуляти або на дискотеках в школі ніхто не кликав танцювати. Я ніколи не цілувалась. І напевно скоро нічого з цього в мене не буде. Я не вважаю себе песимісткою, але не бачу сенсу жити, єдине що мене тримає це мама, вона сказала, що помре якщо я вб'ю себе. Мама мій якір. Поки вона жива я буду жити, це точно. Але коли вона помре я не знаю що буду робити. Я нікуди фактично не ходжу, унік вфднімає весь час, сили і нерви. Влітку 2026 я закінчу навчання, піду працювати і часу на відносини, дружбу і розваги не буде тим більше. І я буду єбашити щоб забезпечити маму. І тихо прожигати життя. А потфм в сорок років помру одинока і нещасна. Стараюсь про це не думати, але зараз коли пишу це все сльози навертаються, піду поплачу і спати. Дякую що вислухали, вибачте, накипіло)
Ох, бай зе вей, мама завжди захищала мене перед татом, сама була бита, але мене не давала в обіду, того разу не змогла захистити, а не розходились бо жінка в нашій країні має терпіти і берегти сім'ю, бо дітям треба тата, бо це ж нічого що тато ображає і псує менталку, головне він є
1. Це жорстко і жорстоко. 2. Ви не винна і маєте повне право на почуття, любов, обійми і щасливе життя. Ви вільна, як Україна. 3. Батя твій мудло. Заяву на нього треба. А не оце все. А я б і поліцію не викликав, сам би справився. Впевнений ви знайдете собі доброго чоловіка який буде вас оберігати. І 4. Напишите його ініціали на всякий?
Мені не зрозуміти, але мати теж було важко…(
Гарно і відверто
Це дуже сильно і боляче, так шкода, що через вчинки дорослих потім все життя страждають діти😓
Кирило я відверто скажу що не дуже сприймав тебе за агресію, але ти відкрився з іншої сторони. Маю таку саму біль, але ми не в змозі цього змінити. Ми будемо кращі!!!!
🙏🙏🙏🙏💛💛💛💛
Ну, Ганін це любов❤
Це сильно
Друже відчуваю тебе, мій батько пішов із сім'ї коли мені було п'ять. А шість років тому він помер
😨🤍
Обнимашки Ганіну
Круто
Проплакала весь монолог. Моя дитина зараз в такій же ситуації.
😨🤍 треба проговорити з дитиною про це. маю надію ви так і робите, або є дитячі психологи які готують до того.
ЛЮДИНА!
Це дуже сильно💔
Ой Ганін, ти молодець❤
Як же потрібні такі історії, ця історія мені сильно відбилася. Як пояснити своїй дитині, що справа не в ньому, просто люди так вчиняють😢? Просто йдуть і не повертаються
безумовно з дитиною має бути конеакт! однозначно пояснити як є, що таке в житті відбувається, або звернутись до спеціаліста, який знає як це робиться🙏🩶
Дякую
Кирило, складне життя і такі схожі історії 😢
Завжди хотів посидіти за кермом тепловоза. Ти зруйнував мої мрії. Будь ти здоровий.
🫣😂
Сильно😢
Бережи тебе Боже, це було сильно і відверто
Друже, ти воскресив Стендап, таким яким Справжній Стендап має бути, 🫡♥️🦁
стендап зазвичай сприймають як комедійний формат. в нашшому випадку це сторітелінг. де не обмежуються комедією
Дуже откровенно круто. Чи змоглаби я так?
Я плачу...сильно...Колишніх дітей не буває...
🙏🤍