Доброго дня. Всього 17 підписників та 11 переглядів. Верогідність того, що хтось буде засуджувати, мала. Але не сумнівайтеся, якщо побачить більша кількість, засудять. Стовідсотків. У вас було гарне життя у Броварах, якщо вірно зрозумів. У мене було життя у Миколаєві. Робота, сім'я, дім. Але після подій 2014 року, я замислився та став аналізувати. Висновки до яких прийшов, були невтішні. Я бачив що станеться те, що сталося у 2022. Але навіть це, чесно кажучи не дуже стимулювало до якихось дій. Останньою краплею було, коли я їхав з родиною у маршрутці на гру з баскетболу старшої доньки. А попереду за водієм, сидів якийсь хлопець років 20ти. І коли жінка позаду нього, попросила його передати гроші водієві. Він почав її голосно крити матом, ображати. Казав щоб підняла свою с...ку та пішла сама передала. Поряд! Тільки поряд стояло п'ять чоловіків. Ніхто з них, і більше того, жоден з салону нічого навіть не сказав. Всі робили вигляд, що нічого не відбувається взагалі. Я протиснувся з задньої частини салону до передньої. Та спокійно сказав тому дебілу, щоб він "фильтровал базар". Той встав, та зі словами "слышишь ты, что ты там..." почав повертатись. Я не дав договорити йому. Дав короткий у щелепу, та як раз була зупинка, відчинилися двірцята. Викинув його з салону. При цьому, навіть водій який до цього мовчав, почав щось гундіти що зараз висадить мене, тому що таке в салоні не можна робити. Йому прийшлося теж закрити рота не фізично, звісно. За все подякувала, лише та сама жінка. Мене калатало до вечора. Я не міг усвідомити, що я взагалі прогавив той момент, коли люди стали такі байдужі?! А може просто закривав очі. Тоді я вирішив, що потрібно їхати геть. Заради родини. Зараз ми всі живемо за кордоном. І повірте, люди яких я попереджав що це буде рано чи пізно. Що можна ще зробити щось заради своїх дітей. Які казали мені що я блазень, тому що це маячня. Сьогодні мене ненавидять. Тому що я не там, не поряд з ними. Ми з дружиною вже мали до цього досвід життя в іншій країні. Це у нас третя за рахунком. Але діти, вперше. Тому можу лише побажати вам терпіння, успіхів, сил та бажання жити далі. Бо у вас все попереду. Вчіть інші мови. Ми з дружиною та дітьми, по суті знаємо окрім рідної та кацапської, ще дві іноземні. Це допомагає. Вчимо, вдосконалюємо. Хай щастить Вам з чоловіком.
Ну це ви звісно мене недооцінили))) поки це відео за два дні має 15 тис переглядів на інші платформі. Що не дуже ок у всій тій вашій промові то те що ви чомусь самі собі вирішили які я знаю мови, чи десь взагалі була. Бо так лише зверхність відчувається. Якщо вам добре закордоном і ви там хочете саме будувати своє життя ну то ок ✅
Доброго дня.
Всього 17 підписників та 11 переглядів.
Верогідність того, що хтось буде засуджувати, мала.
Але не сумнівайтеся, якщо побачить більша кількість, засудять. Стовідсотків.
У вас було гарне життя у Броварах, якщо вірно зрозумів.
У мене було життя у Миколаєві. Робота, сім'я, дім. Але після подій 2014 року, я замислився та став аналізувати. Висновки до яких прийшов, були невтішні. Я бачив що станеться те, що сталося у 2022. Але навіть це, чесно кажучи не дуже стимулювало до якихось дій. Останньою краплею було, коли я їхав з родиною у маршрутці на гру з баскетболу старшої доньки. А попереду за водієм, сидів якийсь хлопець років 20ти. І коли жінка позаду нього, попросила його передати гроші водієві. Він почав її голосно крити матом, ображати. Казав щоб підняла свою с...ку та пішла сама передала. Поряд! Тільки поряд стояло п'ять чоловіків. Ніхто з них, і більше того, жоден з салону нічого навіть не сказав. Всі робили вигляд, що нічого не відбувається взагалі. Я протиснувся з задньої частини салону до передньої. Та спокійно сказав тому дебілу, щоб він "фильтровал базар". Той встав, та зі словами "слышишь ты, что ты там..." почав повертатись. Я не дав договорити йому. Дав короткий у щелепу, та як раз була зупинка, відчинилися двірцята. Викинув його з салону.
При цьому, навіть водій який до цього мовчав, почав щось гундіти що зараз висадить мене, тому що таке в салоні не можна робити. Йому прийшлося теж закрити рота не фізично, звісно. За все подякувала, лише та сама жінка.
Мене калатало до вечора. Я не міг усвідомити, що я взагалі прогавив той момент, коли люди стали такі байдужі?!
А може просто закривав очі.
Тоді я вирішив, що потрібно їхати геть. Заради родини.
Зараз ми всі живемо за кордоном. І повірте, люди яких я попереджав що це буде рано чи пізно. Що можна ще зробити щось заради своїх дітей. Які казали мені що я блазень, тому що це маячня. Сьогодні мене ненавидять. Тому що я не там, не поряд з ними.
Ми з дружиною вже мали до цього досвід життя в іншій країні. Це у нас третя за рахунком. Але діти, вперше.
Тому можу лише побажати вам терпіння, успіхів, сил та бажання жити далі. Бо у вас все попереду. Вчіть інші мови. Ми з дружиною та дітьми, по суті знаємо окрім рідної та кацапської, ще дві іноземні. Це допомагає. Вчимо, вдосконалюємо.
Хай щастить Вам з чоловіком.
Ну це ви звісно мене недооцінили))) поки це відео за два дні має 15 тис переглядів на інші платформі.
Що не дуже ок у всій тій вашій промові то те що ви чомусь самі собі вирішили які я знаю мови, чи десь взагалі була. Бо так лише зверхність відчувається.
Якщо вам добре закордоном і ви там хочете саме будувати своє життя ну то ок ✅