Дякую вам, пані Лілія, що відкриваєте нові, незнані нами, імена українських письменників. Щоб всі знали, яка багата на творчість наша українська спільнота. Жаль, що письменник не зміг більше випустити друком подальші свої таори. Мабуть тому причина - утиснення української мови царським режимом.
Яке воно слава одне от жиру бисылося а друге вмерало з голду я сама з украины все и раньше все це чытала никакои там славы нема всю жизнь люды батраки то на буряках на сонечку згорают с утра до вечора трошкы пожили при советской власти а зараз горе
@@ЛидияШевченко-ц8ц Пані Лідія, ви маєте на увазі "пожили трохи" це ті кого не заморили голодом та не розстріляли? Горе в тому, що у нас сусід такий який хоче знищити нас як націю не одну сотню років.
Надзвичайно гарно описано події,як на мене то не є фантазією автора,бо і досі існують відьми та ворожки,може вже не усі мають таку могутню силу але погані справи роблять іншим людям.
🌻📚🌙Хома Купрієнко - автор єдиної збірки оповідань «Малороссийские повести и рассказы», виданої у Москві 1840 року. У передмові Купрієнко написав: «Я пишу не для того, щоб мене хвалили або лаяли, ні!.. Овсі не для того!.. Я хочу, щоб і люди знали те, що я написав, - бо тут є багацько правди, і, може, не кожний чув про те, що я в моїй книжці розказав. А коли люди будуть мене лаяти і захочуть з мене посміятися, дак Бог з ними! Я тільки що в перший раз став писати, дак не зумів скомпонувати усього до ладу - як зумів, так і зробив! І вони хоч і будуть з мене сміятись, а я все-таки не перестану писати і незабаром налагоджу і другую книжку. Що хочте, те й товкуйте про мене!» На жаль, Купрієнко своєї обіцянки не дотримав і більше нічого не видрукував. Не натрапляємо на його ім’я і в жодному з тих столичних журналів, які у той час публікували українську прозу. Можливо, він зневірився, наразившись на несправедливу критику В. Бєлінського, а може рання смерть не дала продовжити працю. Його збірка присвячена Квітці-Основ’яненкові, який, напевно, і надихнув Купрієнка своєю творчістю до літературної діяльності.
Якщо є можливість і бажання допомогти каналу. Буду дуже вдячна!
Картка Приват 4149 4378 7016 4041
Дякую за просвіту
Ще один цікавий твір у вашому виконанні. Дякую за працю. Ви мене прямо причарували своїм читанням. ❤
Дякую вам, пані Лілія, що відкриваєте нові, незнані нами, імена українських письменників. Щоб всі знали, яка багата на творчість наша українська спільнота. Жаль, що письменник не зміг більше випустити друком подальші свої таори. Мабуть тому причина - утиснення української мови царським режимом.
Дякуємо за прочитання чудового твору! Слава Україні! Героям Слава! 💛💙
Яке воно слава одне от жиру бисылося а друге вмерало з голду я сама з украины все и раньше все це чытала никакои там славы нема всю жизнь люды батраки то на буряках на сонечку згорают с утра до вечора трошкы пожили при советской власти а зараз горе
@@ЛидияШевченко-ц8ц Пані Лідія, ви маєте на увазі "пожили трохи" це ті кого не заморили голодом та не розстріляли? Горе в тому, що у нас сусід такий який хоче знищити нас як націю не одну сотню років.
Дуже дякуємо🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Дякую дуже за роботу! Яка чудова, співуча наша мова! Тільки б її і слухала! Вельми дякую! Слава Співучий Україні! Героям Слава!
Дякую вам пані Лілія.
100раз.
Дуже цікавий твір ! Дякую Вам за прочитання, за працю ! Успіхів цьому каналу !
Які ж у нас чудові казки, легенди і оповідання ! 😘Щоб на їх основі створювати фантазійні фільми, Голлівуд відпочивав би у стороні. 😊✌️🇺🇦💞
Дякую...Вперше ознайомилася з цим письменником і його творами.Пані Ліліє нехай щастить вам у подальшій такій потрібній роботі...
Дякую за чудове озвучення. Гарне оповідання хоч і моторошне. Сподіваюсь це лиш легенда.
Велике спасибі вам пані Лідія за гарно прочитаний твір.
Дякую! Дуже сподобалось
Дуже гарно прочитано!!! Щиро дякую ❤
Надзвичайно гарно описано події,як на мене то не є фантазією автора,бо і досі існують відьми та ворожки,може вже не усі мають таку могутню силу але погані справи роблять іншим людям.
🌻📚🌙Хома Купрієнко - автор єдиної збірки оповідань «Малороссийские повести и рассказы», виданої у Москві 1840 року. У передмові Купрієнко написав: «Я пишу не для того, щоб мене хвалили або лаяли, ні!.. Овсі не для того!.. Я хочу, щоб і люди знали те, що я написав, - бо тут є багацько правди, і, може, не кожний чув про те, що я в моїй книжці розказав. А коли люди будуть мене лаяти і захочуть з мене посміятися, дак Бог з ними! Я тільки що в перший раз став писати, дак не зумів скомпонувати усього до ладу - як зумів, так і зробив! І вони хоч і будуть з мене сміятись, а я все-таки не перестану писати і незабаром налагоджу і другую книжку. Що хочте, те й товкуйте про мене!»
На жаль, Купрієнко своєї обіцянки не дотримав і більше нічого не видрукував. Не натрапляємо на його ім’я і в жодному з тих столичних журналів, які у той час публікували українську прозу. Можливо, він зневірився, наразившись на несправедливу критику В. Бєлінського, а може рання смерть не дала продовжити працю. Його збірка присвячена Квітці-Основ’яненкові, який, напевно, і надихнув Купрієнка своєю творчістю до літературної діяльності.
Шкода, що наші неперевершені прозаїки, казкарі і поети стають знаменитими тільки після смерті. Яка несправедливість !!! 😭
Гарне чтиво діткам на ніч😂.
🤣
Цікаво.