Від вашого опису сюжету «Довгої ходи» стає лячно, я прям відчула, що це про війну. Наші ж хлопці теж підписались захищяти нас добровільно, від цього дуже страшно стає, що їм там доводиться терпіти 😢 Кінг як завжди піднімає гострі теми, від яких стає некомфортно.
А я люблю такий типу "психологізм" у Кінга і трохи монотоність) Долорес мені дууууже сподобалась, Довга хода трохи слабша але теж сподобалась ) Джералдова гра крута 😍
Я студенткою (давно це було) перечитала купу книг Кінга, вони були у нашій студенській бібліотеці. Прям БАГАТО книг прочитала. І всі вони мені йшли як такі.... страшні казочки, особливого жаху не визивали, оці всі містичні типу уууужасиии. До того ж у Кінга доволі часто добро перемагає зло, так би мовити. Не без втрат і не без збочень, але тим не менш. А от Довга хода була єдиною книгою, від якої я відчула саме жах і велике внутрішнє занепокоєння. Ця книга мене вразила, довго не виходила з голови після прочитання. І ніяке добро там не перемогло.... якась така.... гнитюча дуже книга. Страшна саме своєю правдоподібністю, своєю.. можливістю...
Для мене поки з прочитаних найстрашніші - «Мізері» та «Кладовище домашніх тварин». Через «Кладовище» мені взагалі нічні кошмари снились, а «Мізері» було так неприємно читати, що хотілось очі заплющувати і доводилось перерви робити 🙈
Дуже люблю слухати ваші розбори книг 🔥 Нещодавно почала читати книгу Кінга. Осінь прийшла 😅 Цікаво було послухати про кожну книгу. Якраз ці книжки я не читала. Дякую!
Розбори, так серйозно звучить 🙈😄 У мене все ще зберігається велике бажання почитати «Містера Мерседеса», тому планую цієї осені ще повернутись до Кінга (там ще й наче погода осіння описана якраз)
Довга хода написано наскільки я пам'ятаю у сімдесятих. Коли для всіх в Америці, і для Кінга, війна у В'єтнамі була ще свіжим і дуже болісним досвідом який треба переосмислити і осягнути. І для якого неможливо знайти логічні пояснення. Тому що як і для подій в книзі їх не існує. У Кінга був такий період роздумів над тим як суспільний устрій стає злочинним, і про опір такому суспільству - Довга Хода, Людина, що біжить, Лють. І так книжки спецефічні. тому що вони діють не на рівні розуму і логіки, а лише на рівні відчуттів, екзистенційного жаху, що страждання відбуваються заради страждання і нічого не має сенсу. Я б сказала що цей період для Кінга остаточно завершився написанням "Серця в Атлантиді"
У мене таких відчуттів вона не викликала, просто було нудно і все 🤷🏼♀️ Хоча тема війни, як видно навіть з тривог у цьому ж відео, мені близька. Просто книжки подобаються не всім, от і все. Для мене вона жахливо нудна і абсолютно не варта часу, який би сенс в історію автор не вкладав. «Людину, що біжить», до речі я читала. І та історія мені сподобалась значно більше)
Сьогодні почала читати «Жагу» й складно відірватись✨, хоча часом й бувають моменти «о боже, він такий розкішний й загадковий, що очей не відірвати» 😅 Радію, що не поїхала на фест у четвер й у п‘ятницю вже ярмарок розклали)
Та в четвер щось взагалі був тухляк( Можливо, отак нагорі було цікавіше, але в нас не було бажання туди йти 🤷🏼♀️ Я чомусь прям впевнена, що «Жага» мені дуже сподобається ☺️ сподіваюсь, так воно і буде
Так, 100 учасників Довгої ходи йшли туди за своєї волі, але вони ж не знали, що "дискваліфікація" значить тебе вбивають, і головний приз дуже великий і всі його хочуть. Тобто народ думав, що ну що я програю? Ну не приду першим - залишуся без приза, та й усе.
Ні, знали. Це шоу транслювали по телебаченню і вони обговорювали навіть минулі Ходи, і що натовп розступався під час обстрілів. І головний герой там ділився, що вважав, що готовий бачити ці вбивства, але його все одно вони вразили. І вони рефлексували навіть, що вони фактично самогубці, бо свідомо пішли на смерть.
Читала багато Кінга. Але в якийсь момент розізлилася на нього і винесла всі книги в ящик для книжок в місцевому сквері😅 Залишила собі дві улюблені "Роза Марена" і "Дівчинка, яка любила Тома Гордона". Особливо на виставках, фестивалях руки тягнуться до книжок Кінга, але я тримаюсь😊
Хотіла б почитати «Дівчинку…», сподіваюсь, буде наше видання. Я загалом до Кінга ставлюсь нейтрально, не улюблений мій автор, але багато його книжок сподобались. З тих, що читала, найбільше люблю «Воно» 😊
@@olhadidukh7497 розізлилась за свій настрій після його книжок. Реально прочитала штук 10 книг за короткий проміжок часу. А ще народила дочку і на емоціях не хотіла в бібліотеці "мрачних" книг😀 Така радість парковій бібліотеці сталась ще в 2015 році. Зараз не шкодую, бо так і не потягнуло на Кінга.
У першу мілісекунду не зовсім зрозуміло, про кого це "...отам, мій чоловік..."🤔 а потім дійшло😂 вже так звикла, що Марка називають по імені, що поява якогось "чоловіка" спантеличує мій слух. Але це щось новеньке, і помітно як Ліза засяяла😊
Всі ці 3 книги читала 1 місце Долорес 2 джералдова гра 3 довга хода Ви справді дуже вдало обрали книдки, бо Долорес і Джералдова це написані в один рік книги і вони таки мають один момент містичний, де вони поєднані. І теми досить схожі (домагання батьків до дівчаток, своїх дітей, дочок)😢😢😢бля
Читала 4 романи Кінга, ще 4 почала і кинула в процесі. Прийшла до висновку, що це не мій письменник. Всім серцем обожнюю екранізації його творів, але текстове першоджерело - мені чомусь нудно. Дуже нудно. Або огидно. При тому, що я доволі загартований читач трешу і чорнухи, але Кладовище домашніх тварин - одна з найогидніших книг, що я читала в житті (не в сенсі, що погано написано, а саме за внутрішніми відчуттями під час читання). Дуже хочеться розділити захоплення багатьох цим автором, тим більш що 90% анотацій його творів мене справді інтригують, але щось вже полишила надію, що романи Кінга мені сподобаються 😞
І це абсолютно нормально ❤️ Ох, мене «Кладовище» дуже тригерило темою смерті близьких і відчуття втрати. Пам’ятаю, ледь дочитала, бо снились через неї жахливі кошмари ☹️
Від вашого опису сюжету «Довгої ходи» стає лячно, я прям відчула, що це про війну. Наші ж хлопці теж підписались захищяти нас добровільно, від цього дуже страшно стає, що їм там доводиться терпіти 😢 Кінг як завжди піднімає гострі теми, від яких стає некомфортно.
Сподіваюсь, вам сподобається більше, ніж мені)
А я люблю такий типу "психологізм" у Кінга і трохи монотоність) Долорес мені дууууже сподобалась, Довга хода трохи слабша але теж сподобалась ) Джералдова гра крута 😍
Я студенткою (давно це було) перечитала купу книг Кінга, вони були у нашій студенській бібліотеці. Прям БАГАТО книг прочитала. І всі вони мені йшли як такі.... страшні казочки, особливого жаху не визивали, оці всі містичні типу уууужасиии. До того ж у Кінга доволі часто добро перемагає зло, так би мовити. Не без втрат і не без збочень, але тим не менш. А от Довга хода була єдиною книгою, від якої я відчула саме жах і велике внутрішнє занепокоєння. Ця книга мене вразила, довго не виходила з голови після прочитання. І ніяке добро там не перемогло.... якась така.... гнитюча дуже книга. Страшна саме своєю правдоподібністю, своєю.. можливістю...
Для мене поки з прочитаних найстрашніші - «Мізері» та «Кладовище домашніх тварин». Через «Кладовище» мені взагалі нічні кошмари снились, а «Мізері» було так неприємно читати, що хотілось очі заплющувати і доводилось перерви робити 🙈
Довга хода-це алюзія на на солдат,і їхнє відчуття на війні(тут В'єтнамської війни),весь трагізм і абсурд,коли приходить розуміння ціни життя.
Можливо, це крута для когось ідея, але заради цього я б все одно не мучила себе сотнями нудних сторінок)
Дуже люблю слухати ваші розбори книг 🔥
Нещодавно почала читати книгу Кінга. Осінь прийшла 😅
Цікаво було послухати про кожну книгу. Якраз ці книжки я не читала. Дякую!
Розбори, так серйозно звучить 🙈😄 У мене все ще зберігається велике бажання почитати «Містера Мерседеса», тому планую цієї осені ще повернутись до Кінга (там ще й наче погода осіння описана якраз)
@@l_booklya не сумніваюсь, що це буде цікаво.
Так, саме розбір. Бо все структуровано і зрозуміло 😉
Довга хода написано наскільки я пам'ятаю у сімдесятих. Коли для всіх в Америці, і для Кінга, війна у В'єтнамі була ще свіжим і дуже болісним досвідом який треба переосмислити і осягнути. І для якого неможливо знайти логічні пояснення. Тому що як і для подій в книзі їх не існує. У Кінга був такий період роздумів над тим як суспільний устрій стає злочинним, і про опір такому суспільству - Довга Хода, Людина, що біжить, Лють. І так книжки спецефічні. тому що вони діють не на рівні розуму і логіки, а лише на рівні відчуттів, екзистенційного жаху, що страждання відбуваються заради страждання і нічого не має сенсу. Я б сказала що цей період для Кінга остаточно завершився написанням "Серця в Атлантиді"
У мене таких відчуттів вона не викликала, просто було нудно і все 🤷🏼♀️ Хоча тема війни, як видно навіть з тривог у цьому ж відео, мені близька.
Просто книжки подобаються не всім, от і все. Для мене вона жахливо нудна і абсолютно не варта часу, який би сенс в історію автор не вкладав. «Людину, що біжить», до речі я читала. І та історія мені сподобалась значно більше)
Для мене Довга хода - це глобальна алюзія на життя.
Оу, я б не хотіла з цим асоціювати життя, в будь-яких сенсах 😄
Люблю ваші відео. Зацікавив фільм чи книга (ще не вирішила) Джеральдова гра😊
Дякую ❤️ Можу радити і те, і те, виходить 😄
А мені навпаки «Довга хода» сподобалась, я навіть перечитувала її)))
А от Долорес не зайшла взагалі 😅
Дякую за відео ❤
Тепер придивлюся до "Джералдової гри", бо читати її не дуже хотілося🤔
Тільки будьте готові до крові в одній сцені 🙈
@@l_booklya після сцен в "Американському психопаті" мене вже важко чимось здивувати😤😆
Оу 😯
Сьогодні почала читати «Жагу» й складно відірватись✨, хоча часом й бувають моменти «о боже, він такий розкішний й загадковий, що очей не відірвати» 😅
Радію, що не поїхала на фест у четвер й у п‘ятницю вже ярмарок розклали)
Та в четвер щось взагалі був тухляк( Можливо, отак нагорі було цікавіше, але в нас не було бажання туди йти 🤷🏼♀️
Я чомусь прям впевнена, що «Жага» мені дуже сподобається ☺️ сподіваюсь, так воно і буде
Мені довга хода дуже сподобалась. Це було моє перше знайомство з автором
Моїм першим знайомством було «Воно», одна з улюблених книг)
Читала Гра Джеральда ,книга сподобалася і це правда у Кінга в книгах багато не цензурної лексики,може це наш перевод такий 🤔
Можливо, я раніше увагу не звертала 😅 а тут три матюкливі книжки поспіль, тому дуже кидалось в очі)
Я починаю читати Кінга.
Блогери: та ми теж 😁
Що читаєте? 😸
Так, 100 учасників Довгої ходи йшли туди за своєї волі, але вони ж не знали, що "дискваліфікація" значить тебе вбивають, і головний приз дуже великий і всі його хочуть. Тобто народ думав, що ну що я програю? Ну не приду першим - залишуся без приза, та й усе.
Ні, знали. Це шоу транслювали по телебаченню і вони обговорювали навіть минулі Ходи, і що натовп розступався під час обстрілів. І головний герой там ділився, що вважав, що готовий бачити ці вбивства, але його все одно вони вразили. І вони рефлексували навіть, що вони фактично самогубці, бо свідомо пішли на смерть.
@@l_booklya от шо значить давно читала. Треба перечитати.
Читала багато Кінга. Але в якийсь момент розізлилася на нього і винесла всі книги в ящик для книжок в місцевому сквері😅 Залишила собі дві улюблені "Роза Марена" і "Дівчинка, яка любила Тома Гордона". Особливо на виставках, фестивалях руки тягнуться до книжок Кінга, але я тримаюсь😊
Хотіла б почитати «Дівчинку…», сподіваюсь, буде наше видання. Я загалом до Кінга ставлюсь нейтрально, не улюблений мій автор, але багато його книжок сподобались. З тих, що читала, найбільше люблю «Воно» 😊
А за що розізлились? За вислів про те, що війна це гра між президентами, часом ні?
@@olhadidukh7497 розізлилась за свій настрій після його книжок. Реально прочитала штук 10 книг за короткий проміжок часу. А ще народила дочку і на емоціях не хотіла в бібліотеці "мрачних" книг😀 Така радість парковій бібліотеці сталась ще в 2015 році. Зараз не шкодую, бо так і не потягнуло на Кінга.
У першу мілісекунду не зовсім зрозуміло, про кого це "...отам, мій чоловік..."🤔 а потім дійшло😂 вже так звикла, що Марка називають по імені, що поява якогось "чоловіка" спантеличує мій слух. Але це щось новеньке, і помітно як Ліза засяяла😊
Ми теж ще звикаємо 🙈😊
Всі ці 3 книги читала
1 місце Долорес
2 джералдова гра
3 довга хода
Ви справді дуже вдало обрали книдки, бо Долорес і Джералдова це написані в один рік книги і вони таки мають один момент містичний, де вони поєднані. І теми досить схожі (домагання батьків до дівчаток, своїх дітей, дочок)😢😢😢бля
Так, дуже пощастило, не знала про цей зв‘язок 😊
Читала 4 романи Кінга, ще 4 почала і кинула в процесі. Прийшла до висновку, що це не мій письменник.
Всім серцем обожнюю екранізації його творів, але текстове першоджерело - мені чомусь нудно. Дуже нудно. Або огидно. При тому, що я доволі загартований читач трешу і чорнухи, але Кладовище домашніх тварин - одна з найогидніших книг, що я читала в житті (не в сенсі, що погано написано, а саме за внутрішніми відчуттями під час читання).
Дуже хочеться розділити захоплення багатьох цим автором, тим більш що 90% анотацій його творів мене справді інтригують, але щось вже полишила надію, що романи Кінга мені сподобаються 😞
І це абсолютно нормально ❤️ Ох, мене «Кладовище» дуже тригерило темою смерті близьких і відчуття втрати. Пам’ятаю, ледь дочитала, бо снились через неї жахливі кошмари ☹️