Чи не покинуть нам, небого... - Тарас Шевченко (Читає: Петро Панчук)

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 17 дек 2023
  • #shevchenko #tarasshevchenko #тарасшевченко #шевченко #kobzar #кобзар
    [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. - К., 2003. - Т. 2: Поезія 1847-1861. - С. 372-373; 760-761.]
    Чи не покинуть нам, небого,
    Моя сусідонько убога,
    Вірші нікчемні віршувать,
    Та заходиться риштувать
    Вози в далекую дорогу,
    На той світ, друже мій, до Бога,
    Почимчикуєм спочивать.
    Втомилися і підтоптались,
    І розуму таки набрались,
    То й буде з нас! Ходімо спать,
    Ходімо в хату спочивать...
    Весела хата, щоб ти знала!..
    Ой не йдімо, не ходімо,
    Рано, друже, рано -
    Походимо, посидимо -
    На сей світ поглянем...
    Поглянемо, моя доле...
    Бач, який широкий,
    Та високий, та веселий,
    Ясний та глибокий...
    Походимо ж, моя зоре...
    Зійдемо на гору,
    Спочинемо, а тим часом
    Твої сестри-зорі
    Безвічнії попід небом
    Попливуть, засяють.
    Підождемо ж, моя сестро,
    Дружино святая!
    Та нескверними устами
    Помолимось Богу,
    Та й рушимо тихесенько
    В далеку дорогу -
    Над Летою бездонною /373/
    Та каламутною.
    Благослови мене, друже,
    Славою святою.
    А поки те, та се, та оне...
    Ходімо просто-навпростець
    До Ескулапа на ралець -
    Чи не одурить він Харона
    І Парку-пряху?.. І тойді,
    Поки б химерив мудрий дід,
    Творили б, лежа, епопею,
    Парили б скрізь понад землею,
    Та все б гекзаметри плели,
    Та на горище б однесли
    Мишам на снідання. А потім
    Співали б прозу, та по нотах,
    А не як-небудь... Друже мій,
    О мій сопутниче святий!
    Поки огонь не захолонув,
    Ходімо лучче до Харона -
    Через Лету бездонную
    Та каламутную
    Перепливем, перенесем
    І славу святую -
    Молодую безвічную.
    Або цур їй, друже,
    І без неї обійдуся -
    Та як буду здужать,
    То над самим Флегетоном
    Або над Стіксом, у раю,
    Неначе над Дніпром широким,
    В гаю - предвічному гаю,
    Поставлю хаточку, садочок
    Кругом хатини насажу,
    Прилинеш ти у холодочок,
    Тебе, мов кралю, посажу.
    Дніпро, Україну згадаєм,
    Веселі селища в гаях,
    Могили-гори на степах -
    І веселенько заспіваєм...

Комментарии • 3

  • @user-kc1xv9vf9y
    @user-kc1xv9vf9y 7 месяцев назад +3

    Дякую за розкішне читання, слава Україні!

  • @user-dx8ce5xw4u
    @user-dx8ce5xw4u 3 месяца назад

    ❤❤❤

  • @user-bd6go6pf4f
    @user-bd6go6pf4f 7 месяцев назад

    Батько прокляв нас цими творами своїми....