Декламує Margo. Вірш Лесі Українки “Contra spem spero!”
HTML-код
- Опубликовано: 22 авг 2024
- Вірш Лесі Українки “Contra spem spero!”. (Лат.) *Без надії сподіваюсь!
Декламує Байрачна Маргарита Євгенівна
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
[2 травня 1890 р.]
Періодично переслуховую цей вірш... Твоя енергетика, твій вогник у очах.. дякую тобі за цей чудовий вірш
Дякую за теплі слова, дякую за коментар
Молодець, Маргаритко. Пишаємось тобою.
Дякую за перегляд і коментар! Мені дуже приємно!
Надзвичайно емоційно! Аж мурашки....
Дякую за перегляд і коментар! Радію, що вам сподобалось.
Розумничка, гарне виконання,до мурашок
Дякую за перегляд і теплий коментар.
Мені сподобалось!
І захід сонця чарівний, як і юна декламаторка.
Впізнаю р. Удай, там живуть лебеді
Дякую, мені приємно!
Так, ви праві. Це мальовнича річка Удай. І лебедів ми теж зустрічали, мрію погодували їх зерном пшениці чи кукурудзи. Хліба їм не можна.
Щиро, гарно, емоційно. Лише умій, будь ласка, вчасно зупинятися. Твій замерзлий носик та рученята змушують мене хвилюватися
Добре! Обіцяю намагатися. Процес був дуже захоплюючим, комарі не заважали, а ще ми чекали сім'ю лебедів