Уривок з поеми. Євген Маланюк. 1924 рік. Аудіовірш

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 25 авг 2022
  • "Уривок з поеми" - вірш Євгена Маланюка (1897-1968), написаний автором 5 червня 1924 року.
    ***
    Внук кремезного чумака,
    Січовика блідий правправнук,
    Я закохавсь в гучних віках,
    Я волю полюбив державну.
    І крізь папери, крізь перо,
    Крізь дні буденні - богоданно
    Рокоче запорозька кров
    Міцних поплічників Богдана -
    Тих отаманів курінних,
    Що під гармати революцій
    Уміли кинуть п'яний сміх
    В скривавлене обличчя - муці.
    Чия залізна голова
    І з-під катівської сокири
    Жбурляла в чернь такі слова,
    Що їй мороз ішов за шкіру.
    Хто в дикий вихор гопака
    Втіляв життя назустріч степу,
    Й чия упевнена рука
    Зміцняла сивого Мазепу.
    Коли ж в батуринськім огні
    Держава рухнула, тоді-то
    Вони взяли свячений ніж,
    Залізняка майбутні діти!
    Хай згинуло, хай загуло -
    Вони лишилися, як криця!
    І жадний примус, жадне зло
    Їх не примусило скоритьсяі
    Херсонські прерії - мов Січ,
    А кобзарем - херсонський вітер,
    І рідним був одразу клич:
    - Вставайте! Кайдани порвіте!
    Бо ж там тече козацький Буг
    Й - не раз червоная - Синюха,
    А я там весен вербний пух
    І дух землі - з дитинства нюхав.
    Як не калічила Москва,
    Не спокушав її розгон той -
    Та враз підвівсь, і запалав,
    І з серця кров'ю крикнув Гонта.
    ...Даремне, вороже, радій -
    Не паралітик і не лірник
    Народ мій - в гураган подій
    Жбурне тобою ще, невірний!
    Ще засилатимеш, на жаль,
    До Києва послів московських -
    І по паркету наших заль
    Ступати лаптю буде сковзько.
    #українськапоезія #поезія #маланюк #аудіовірш #вітерзукраїни

Комментарии • 16

  • @viterzukrainy
    @viterzukrainy  Год назад +1

    Як підтримати канал "Вітер з України":
    1. Підпишіться, якщо на те Ваша ласка, щоб зробити канал доступним для більшої кількості людей.
    2. Сподобалось відео - поширюйте його у соцмережах, ставте «подобається», коментуйте - так Ви допоможете зробити його видимим для ширшої аудиторії і знайти наших з Вами однодумців.
    3. Якщо Вам до душі ідея каналу та Ви маєте змогу і бажання підтримати його невеликим донатом, то буду вдячний:
    Mono: 5375 4141 3026 7338
    Patreon: www.patreon.com/viterzukrainy
    Спонсорство на RUclips: ruclips.net/channel/UCCdN8X8Ww2EUyIPilW145Pgjoin
    Так я зможу зробити більше і краще. Але не забуваймо про пріоритети - в першу чергу мусимо підтримувати ЗСУ!
    Дякую! Вітання з Харкова!

  • @oksanamoyshevych3364
    @oksanamoyshevych3364 Год назад +4

    Дякую 💙💛🇺🇦

  • @user-qz1lx4so5i
    @user-qz1lx4so5i Год назад +3

    Д,якую !💖

  • @katerynasogolova8250
    @katerynasogolova8250 Год назад +2

    Сильний вірш! Велика подяка вам за ваш канал!

  • @derschwarzerabe9848
    @derschwarzerabe9848 Год назад +2

    .... ковко, лунко, дзвінко, золотом крізь віки....

  • @oleksandrvdovin7886
    @oleksandrvdovin7886 Год назад +3

    🇺🇦🇺🇦🇺🇦

  • @olenmask1727
    @olenmask1727 Год назад +2

    Продовжуйте, корисну справу робите. Лайк, підписка.

  • @vikagurshal91
    @vikagurshal91 Год назад +4

    Внук кремезного чумака,
    Січовика блідий правправнук,
    Я закохавсь в гучних віках,
    Я волю полюбив державну.
    І крізь папери, крізь перо,
    Крізь дні буденні - богоданно Рокоче запорозька кров
    Міцних поплічників Богдана -
    Тих отаманів курінних,
    Що під гармати революцій
    Уміли кинуть п'яний сміх
    В скривавлене обличчя - муці.
    Чия залізна голова.
    І з-під катівської сокири
    Жбурляла в чернь такі слова,
    Що їй мороз ішов за шкіру.
    Хто в дикий вихор гопака
    Втіляв життя назустріч степу,
    Й чия упевнена рука
    Зміцняла сивого Мазепу.
    Коли ж в батуринськім огні
    Держава рухнула, тоді-то
    Вони взяли свячений ніж,
    Залізняка майбутні діти!
    Хай згинуло, хай загуло -
    Вони лишилися, як криця!
    І жадний примус, жадне зло
    Їх не примусило скориться
    Херсонські прерії - мов Січ,
    А кобзарем - херсонський вітер,
    І рідним був одразу клич:
    - Вставайте! Кайдани порвіте!
    Бо ж там тече козацький Буг
    Й - не раз червоная - Синюха,
    А я там весен вербний пух
    І дух землі - з дитинства нюхав.
    Як не калічила Москва,
    Не спокушав її розгон той -
    Та враз підвівсь, і запалав,
    І з серця кров'ю крикнув Гонта.
    ...Даремно, вороже, радій -
    Не паралітик і не лірник
    Народ мій - в гураган подій Жбурне тобою ще, невірний!
    Ще засилатимеш, на жаль,
    До Києва послів московських -
    І по паркету наших заль
    Ступати лаптю буде сковзько.

  • @MilaBreg
    @MilaBreg Год назад +2

    👏👏👏💐

  • @cvitlanagolybinka7494
    @cvitlanagolybinka7494 Год назад +5

    Давня поема , прочитайте іі , про часи стародавні наших українців , починаючи від часів Богдана ,революцій у боротьбі нашого свободолюбивого народу за свою Незалежність ! Скільки пройшло років у боротьбі :Залізняк, Батурінці ,Херсоннський Буг , Козацький стяг,,,,,,,і не перемогла нас Москва до сьогодні ! І чудове закінчення поеми : пошлеш своїх послів ( на переговори) московських і по паркету наших зал ступати лаптю 😂😂😂😂😂 сковзко !!!

  • @igortokar7009
    @igortokar7009 6 месяцев назад

    Мне интересно что он курил в этот день когда это написал