Верба. Сергій Квітень.Willow. Ukrainian song by Sergiy Kviten.

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 19 окт 2024
  • Слова: Юрій Рибчинський Музика: Едуард Ханок
    Верба. Сергій Квітень.Willow. Ukrainian song by Sergiy Kviten from Vinnitsa region, Ukraine.
    „Без верби і калини - нема України”, - говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі. Верби над ставом - традиційна прикмета українського села.У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду.Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води учень. Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба - природний фільтр усіляких домішок. У лісі воду для пиття брали також під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку.
    Древні слов'яни вважали вербу священним деревом. У них вона уособлювала бога Сонця - Ярему. Верба - символ родинного вогнища. Навколо дерева водили молоду пару. Під час буревіїв проти вітру пускали вербову гілку. Так вона, мовляв, зупинить бурю. Ось такі магічні властивості вона має. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна. Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.
    Про тиху, скромну вербу народ склав багато пісень. У багатьох творах згадує вербу Т.Г. Шевченко. Перебуваючи на засланні у пустелі біля Каспійського моря, Шевченко посадив вербову гілку. Він поливав, доглядав її і виросла бона йому на втіху. Росте верба Тарасова і досі.

Комментарии • 2