Забуті та покинуті. Сатурино - село, хутір, вулиця?
HTML-код
- Опубликовано: 7 фев 2025
- Глибинна історія хутора Сатурино, або колись Сатурин Вищий, невідома. Є згадка, що належав до парафії села Пилипи.
Колгосп, що мав назву "Незаможник", утворили на хуторі 1929 року. Першим головою був Йосип Тимофійович Мельницький. Після його звільнення господарство очолив Франц Байдацький, пізніше Максим Чорномарок, Зубков та інші.
Колгосп займався птахівництвом, тваринництвом і ріль- ництвом. Змінювались і його назви - імені Косіора, імені Чкалова.
У господарстві працювало 5 ланок по 13-15 жінок у кожній. Діти навчалися у трьох класах, що розміщалися в пристосо- ваному приміщенні - селянській хаті. В класах набиралося по 13-14 учнів. До початку війни їх навчала молода еврейка Дора Мойсеївна Хаскіль. Хутір мав і свій дитячий садок, що теж містився у колишній селянській хаті - все це були домівки розкуркулених жителів.
Під час колективізації та хлібозаготівель колгоспні активісти безпощадно поводилися зі своїми земляками. Забирали все не лише у заможніших селян, а й у бідняків - до останнього качана кукурудзи, до останньої жмені квасолі. Тож не було на хуторі жодної сім'ї, в якій у жахливому 1933 році хтось би не помер з голоду. Тіла нещасних знаходили скрізь - на подвір'ях, на вулицях, під ровами. За день збирали по 7-8 спухлих від голоду покійників, везли до глибокої ями на цвинтарі, перекидали віз - і мерці падали, як каміння.
Не зламавши опір колективізації голодом, сталінські кати взялися до прямого знищення. В кожному досвідченому працьовитому господареві вбачали ворога народу. Такі люди не потрібні були радянській владі, що прагнула зробити всіх рівними у бідності й покорі. Розкуркулених і навіть чимало бідняків із Сатурина без суду відправляли до Сибіру, знищували у в'язничних підвалах, розстрілювали.
Нове лихо принесла в хутір війна. На жіночих плечах, працею підлітків довелося з руїн піднімати колгосп і хутір після звільнення від фашистської окупації. У ті роки головою колгоспу працював Евген Миколайович Ковальчук, потім - Іван Іванович Степанов, Степан Мойсейович Гребінський, Макар Зубков.
У відновленій школі дітей у повоенні роки навчали Дарія
У відновленій школі дітей у повоенні роки навчали Дарія
Тодосівна Середюк, Василь Корнилович Гриньов, Павло Семенович Назаренко, Ганна Яківна Яцькова.
У 1950 році хутір приеднали до колгоспу Каричинець- Пилипівських. Вже 1955 року тут відкрили щойно побудовану школу і дитячий садок, у якому перебувало до 30 дітей.
В господарстві діяли ферма, конюшня, кузня. У 1979 році до хутора висипали дороrу з твердим покритгям. Однак на той час багато молодик сімей у пошуках кращого життя виїхало у Миколаївську область, а тому кількість жителів у хуторі значно зменшилась. Нині він вважаеться одніею з вулиць с. Пилипи. На 2001 рук тут був 21 двір. Із 45 жителів - 36 пенсіонерів, 5 дітей шкільного віку й одна дитина дошкільного віку.
Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси:
/ @cezarowicz
Підтримати автора каналу за вже зроблені і майбутні роботи:
✅️через PATREON: / parnishonkaua
✅️через кнопку "СПОНСОРУВАТИ"
✅️через картку: 5167 9855 2027 2188
✅️через PayPal:
Закликаємо підтримувати ЗСУ:
🤝 Фонд ГО Справа громад - Допоможемо ЗСУ разом!: spgr.org.ua/uk...
🤝 Благодійний рахунок волонтерського центру для потреб ЗСУ волонтер м.Деражня Дидова Мирослава Владиславніна: рахунок ПБ 4731 2196 5046 4914
🤝 Відокремлений підрозділ- філія громадської організації
" Захист- об'єднання волонтерів" м. Деражня 5168 7451 6794 0581
📝 Стати нашим "Патроном" на: Patreon / parnishonkaua
📝 більше цікавого про історію Деражні та Деражнянщини тут:
📝 Проект "Перша Студія" все про новини та історію Деражнянщини / @anatolyi_cezarowicz
📝 Мій ТікТок / cezarovuch
📝 Я в instagram / cezarowicza
#селоСатурино #Деражнянщина #ІсторіяСатурино
Якщо вам цікавий наш проект і ви готові поділитися своїми історіями ми готові будем розглянути ваші пропозиції
Супер
дякуємо за ваш відгук
Вітання з Ізраїля ! Пів ночі не могла заснути згадувала дитинство! Так ми тусувалися з травня місяця і до осені на ставку а як тільки сходив сніг то ще одним тусовочним місцем був лісок бо там ми шукали світлячки і збирали козондрики ( проліски) а ще ми називали порби горбки за городами.Щира подяка за такі чудові спогади . Село вже фактично вимерло а теплі спогади залишилися
Вітання нашим землякам з Деражнянщини. Нашого цвіту по всьому світу.
@@Cezarowicz мені відео прислала племіниця з Польщі а я відіслала вже відео всім для кого Сатурин близький . Так що Ваше відео в Ізраїлі подивилися крім мене ще 2 жіночки і в Польші і в Одесі і в Німеччині і в Америці . Щиро дякую!
Дякую вам, бережіть себе. Завжди приємно чути гарні відгуки про свою роботу
Ну прям подарунок на День народження. Земля моїх предків. Щиро дякую !
З Днем Народженням вас
Це яка область?
Хмельницька
Я в юності теж там бував і на ставу рибу ловив і в Ніни гнатівної в буфеті останню ,,загонку'' з полювання робили приємно згадати
Переглянув як на одному подиху. Без щему у серці це неможливо дивитись... Подорожуючи разом з вами, пригадую хату моєї прабабці: глиняна, під солом'яним дахом хата вже зрівнялась із землею за 31 рік відсутності у ній життя. І вже не скажеш, що там вона колись була...
Окремо дякую за чудові пісні улюбленого гурту "Рушничок" на початку та кінці!
Продовжуйте знімати такі відео. Переконаний, що кожен пригадає щось своє, давно забуте...
Дякую за відгук. Ваша справа також важлива, бо ви оцифровуєте такі шедеври української музики про які сьогоднішня молодь навіть як і чула але не знає хто виконавець. Так що вам від мене шана та подяка
Там моя рідна хата
Хмельницька обл Деражнянский район с Пилип,вул Сатурино
@@ЛюдмилаКухар-щ1ж це зараз вулиця Сатурино, а раніше було прихутір
Поруби.як там гарно
А ведущої маму знав ще дівчиною вона з віти родом і діда знав він сторожував кажеться на ставу
саме так, він був сторожем на ставку
Дайте будь ласка посилання на музику в цьому відео!!!
Дуже круто звучить.
Яка саме? На початку чи в середині? Чи в кінці? Бо там різні композиції
дайте тайм код початку, яка композиція вас цікавить?
Було життя і не стало.
саме так, і від того якось аж непособі
Яка область?
Хмельницька
Поруби.як там гарно. тополя
біля ставка ще мій тато
садив.за ставком дивився дід Філіп.ганяв нас.не давав рибу ловити.на бричці їздив.без ноги був
І моє дитинство було на хуторі,в коперації цьотки Ніни.на ставку.аж защемило.
До хреста виходили на автобус,їз Шиїнців на Деражню
Олег,Толік,Андрій киснули в ставку днями.а риба яка ловилась