Я тут народилася, неподалік, в селі Преображенівка. Такі до, щему в серці, рідні місця! Оповіді маленької дівчинки з села Преображенівка. Цікаво зануритись у свою пам'ять. З якого часу я себе пам'ятаю? Мабуть так років 4-5-ти. Бачу залите ☀️ сонцем подвір'я, наша довга хата(ще стара) - перед нею кущики троянд ( мабуть то була шипшина, тільки низенько підрізана), а далі розлогі яблуні і верба біля колодязя. Чомусь згадався час, чи то день на Паску, такий сонячний, яскравий! Як вийти на вулицю, то це суцільний вінок: бо з обох сторін вже розквітли яблуні і вишні, подекуди абрикоси й груші. Пізніше їх повиривають, коли розширюватимуть вулицю! Я стою в цьому золотому сяйві в новому платтячку з штапелю( пошила тітка Марія Меланіна, ходили з мамою до неї, зазделегідь, вона мене обміряла...Мама б і сама пошила, та коли їй, на роботі. Чуб, як співають сусідські півні, вдивляюсь у дорогу, що веде на край села - це мій всесвіт! По - перше, в кінці живе мій двоюрідний дід Антон Чубарь( бабусі моєї Мотрі рідний брат). Відстань від нашої хати до його рівно 1 км., - дід казав. Так от спостерігаю за життям вулиці, цікаво, а що роблять мої старші сестри Валя, Галя, Женя, брат Вова! Невже ще сплять? Чи мене найпершу вбрали! -Ой, хтось уже йде з того кінця вулиці, може то дід до нас?- Побіжу скажу!
А я з Преображенівки (Андрі'ївки), рідні місця.
Дякую!
Я тут народилася, неподалік, в селі Преображенівка. Такі до, щему в серці, рідні місця!
Оповіді маленької дівчинки з села Преображенівка.
Цікаво зануритись у свою пам'ять. З якого часу я себе пам'ятаю?
Мабуть так років 4-5-ти.
Бачу залите ☀️ сонцем подвір'я, наша довга хата(ще стара) - перед нею кущики троянд ( мабуть то була шипшина, тільки низенько підрізана), а далі розлогі яблуні і верба біля колодязя.
Чомусь згадався час, чи то день на Паску, такий сонячний, яскравий!
Як вийти на вулицю, то це суцільний вінок: бо з обох сторін вже розквітли яблуні і вишні, подекуди абрикоси й груші. Пізніше їх повиривають, коли розширюватимуть вулицю!
Я стою в цьому золотому сяйві в новому платтячку з штапелю( пошила тітка Марія Меланіна, ходили з мамою до неї, зазделегідь, вона мене обміряла...Мама б і сама пошила, та коли їй, на роботі.
Чуб, як співають сусідські півні, вдивляюсь у дорогу, що веде на край села - це мій всесвіт!
По - перше, в кінці живе мій двоюрідний дід Антон Чубарь( бабусі моєї Мотрі рідний брат). Відстань від нашої хати до його рівно 1 км., - дід казав.
Так от спостерігаю за життям вулиці, цікаво, а що роблять мої старші сестри Валя, Галя, Женя, брат Вова! Невже ще сплять? Чи мене найпершу вбрали!
-Ой, хтось уже йде з того кінця вулиці, може то дід до нас?- Побіжу скажу!
Берестова, Тимофіївка, Преображенівка (Андріївка),Осадче, Цементове, Тельман)
Звук заслуживает отдельной похвалы. Одно понял, что в Берестовой есть особая порода коней 11:19