"Котяча філософія" і людські страждання | Огляд книги від психологині

Поделиться
HTML-код

Комментарии • 9

  • @17fellow
    @17fellow 2 часа назад

    Я до речі прочитав за наводкою ;)
    Мені здалось що це все дуже не серйозно. це як дали в debate club два завдання - довести що коти самі кращі істоти, а іншій команді що собаки.
    Це thought experiment і автора трохи понесло від своєї зарозумності. Якщо критикувати це як будто це серйозно написано, то самосвідомість є навіть в мишей, вчені можуть медикаментозно індукувати дісассоацию(розлад самосвідомості) в них і симптоми поведінки схожі на такі в людей. Коти і малі діти також можуть бути дуже тривожними і відповідно ну яке там щастя? Порівнювати домашніх котів в яких все в житті вирішено з людьми ... ну ок ))

    • @17fellow
      @17fellow 2 часа назад

      А про цей різновид щастя дуже гарно Naval Ravikant розповідає. Це щастя без очікування чогось і порівняння з чимось. Мені здається буддізм, стоіцизм, напевно кожна перша релігія про це говорить також ) Але це доволі складно і реалістично бути міллардером як Naval це сильно допомогає з оцим всим. є поле для маневру і не треба з якимось хамлом в метро прирікатись і думати "куди це все щастя поділось зненацька?" ))

    • @17fellow
      @17fellow 2 часа назад

      Але історії про котів прикольно написані - я б краще книжку про Meo прочитав від автора. писать він вміє

    • @nesetesya
      @nesetesya  2 часа назад

      @@17fellow згодна, автора заносило, але сам концепт мені сподобався. Він мені нагадує прикол: "власники собак думають от би їхній собака став людиною, а власники котів думають як би було добре стати котом".
      Не впевнена що для дисоціації обов'язково треба мати самосвідомість.. можу помилятися

    • @nesetesya
      @nesetesya  2 часа назад

      @@17fellow так, воно дуже про усвідомленість і всі подібні практики/релігії. До речі, в якомусь відео буду критикувати стоїцизм (точніше книгу по ньому), мені це не дуже підійшло

    • @17fellow
      @17fellow 2 часа назад

      @@nesetesya Да ти вроді вже критикувала шось по стоіцизму. ) треба вже може почитати трохи Марка Аврелія може 😉? там книжка маленька і вона доволі repetative. Це дядько жив, працював імператором (останній з періоду розквіту Риму) і записував одні ті самі думки в свій журнал, намагаючись зафреймити себе, не скурвитись. Можна просто в 10 довільних місцях відкрити той журнал і получити розуміння про що це все (читати то все підряд імхо 0 сенсу). але там переклад дуже важливий бо це прям різні книжки можуть бути - я читав в перекладі на англійську від Hay вроде, і там передмова доволі велика і вона +- найкраще що я читав про стоіцизм.