Мені би...

Мені би кричати, плакати би мені
Вогні цього міста, що рвуть на частини
Я хочу в руки мої руки твої
За руки зникати в найкращій країні
Мені би зникати на місяць-пів року
Щоби відпочити від болю, що тліє
Мені би згадати спокійні ті кроки
Що були твоїми, та я вже не вмію
Не прагну до тиші, та спокою хочу
Не тиснути болем, хотіти до волі
Не думать про неї знульовані ночі
Засипавши рани свої пудом солі
Мені би не плакати в посмішці знову
Постійно ховаючи справжній характер
Мені би без болю, без відчаю, крові
Та всі ці нікчемні існуючі чати...
Я прагнув би спокою, прагнув би тиші
Та віри немає, зневіра присутня
Ми з віком стаємо, так прикро, брудніші
І серед бруду не знаю як бути...