Цікава у вас розповідь ,Станіславо, і дуже резонує із моїм станом . Дивлюся ваші відео і не лише, і ось я все зрозуміла, що ви повідали… зараз проживаємо із дітьми в Польщі . Та хоч це і близький край- гарний, привітний. Але депресія від вимушеноі еміграції не покидає мене. Хоч після початку війни ми пожили на західній Україні, то потім від туги повернулися додому в Київ, то ще цілий рік жили під ракетами, прильотами, без світла і тепла . Але із рідними, друзями і тваринками рідними нам. Лише , коли не можливо було дітям вільно навчатися і довго стали просиджувати у підвалі чи у ванні, то дійшли висновку , що навчання- то головне і життя звісно ! Але все одно не хотілося їхати. Наші люди дуже сильні , відважні і витривалі- так показала війна ! І там в Україні витає навіть в повітрі особлива енергія, такої ніде немає. Хоч як добре в гарно тут живуть люди , але вони мені Інші , навіть їжа інша . Або в мене притуплений смак. Після перемоги поїду додому!
Маріє, дякую Вам за коментар! Це правда, що так як вдома ніде не буде! Але з депресивного стану треба вибиратися, рятувати себе. Мене рятує те, що знайшла собі нову ціль - чим буду займатися і що буду здобувати, поки не вдома :) можливо і вам вдасться знайти щось, що буде тримати на плаву! Нехай у вас все буде добре ❤️
Велике Вам дякую за Вашу роботу. Дуже мені допомагали Ваші відео. Надалі Вам оптимізму. Всюди добре, а вдома- найліпше. Ви позитивна людина і все у Вас буде добре.
Наша з сином історія трішки схожа на вашу. Війна застала нас на відпочинку у Єгипті. Евакуаційним рейсом звідти потрапили в Естонію. Ми дуже вдячні естонському народу за допомогу - житло, харчування, навіть теплий одяг. Але... Так як ми виїхали з України до 24.02, в естонських службах нам відмовили в статусі тимчасового захисту, а без нього я б не змогла ніде працювати. Тому вирішили в кінці весни їхати до Польщі. Це вам добре🤣 зі знанням польської, я ж не знала на той час нічого. Мало того, моя рідна мова, нажаль, російська, то мені навіть українською спочатку було складно спілкуватися. Але жодного, жодного! дня в Польщі, на відміну від Естонії, де якраз говорять добре і російською, в нас не виникло відчуття "чужої країни" - ми були як вдома, тільки в іншому місті. Ось тут і почалося моє знайомство і з вашою Канапкою, і ще кількома каналами. Хочу подякувати за вашу роботу, можливо, якби не ці ролики в інтернеті, була і у мене ота депресія емігранта.
День добрий, Станіславо! Дякую за розповідь. Зрозуміло все, говорити важче... Так незапланована еміграція досі тримає в напрузі. Польща біля України, але я з другої сторони країни - зі сходу. Важко та тримаюся, дякую за допомогу у вивченні польської.
Nieplanowana emigracja do Kanady to bardzo duże wyzwanie. Słyszałem historie ludzi którzy przygotowywali się do tego latami, a na miejscu i tak byli zszokowani tym co zastali i ogólnie różnicą między Europą a Kanadą. Każdy kraj ma swoje wady i zalety, tak naprawdę decydują indywidualne preferencje. To co dla jednej osoby jest trudne do zaakceptowania, dla innej jest do przyjęcia po okresie adaptacji. Powodzenia i samych sukcesów 🙂
Милая пани, война началась еще в далеком 2014-м году, но вас она обошла стороной. Иначе как объяснить ваше удивление, что в 21 веке такое возможно? И в 2022-м вам, жителям западных областей в Европе сдавали квартиры за такие суммы, которые ваши земляки брали с жителей восточных областей Украины. Теперь мы все в одной лодке.
Завжди в розмові уточнюю що "повномасштабна війна". Маю друзів, які воювали на сході з 14-го, а зараз воюють знову. Маю і таких, які там загинули. Маю друзів, які втекли з Криму, коли його окупували, мала багато клієнтів з Донецька, які вивчали польську щоб виїхати далі у Польщу. Маю подруг і знайомих, які безкоштовно людей з Луганська селили в себе в дома. Я тоді ще студенткою була, мала б як - сама б допомогла. Всюди є різні люди. Нарратив про те, що на заході України не видчули війни з 14-го року придумала росія. Він ділить, а не об'єднує. Не думаю, що це корисно.
отвечу Вам по русски, хотя уверен, что Вы из россии. Человек поступками говорит за себя, а слова здесь и не нужны. Поэтому есть ЛЮДИ, и есть людишки. Пусть и Вам встречаются только хорошие ЛЮДИ.
я Вашего ответа не просила, но спасибо. Приглашаю в гости в город Ирпень Киевской области. Здесь предостаточно русскоговорящих украинцев. И думать, что русский язык принадлежит только россиянам, -большая ошибка. Как говорит Станислава, это не объединяет.
Зазвичай не залишаю коментарі, але тут не могла пройти повз. Хочеться вас підтримати. Ви сильна, змогли взяти себе в руки хоч навкруги нікого і нічого знайомого немає. Ви молодець. Я теж львів'янка, але не настільки легка на підйом. Дивлюсь і підписана на ваш канал вже давно, прросто подобається польська і те, як ви викладаєте матеріал. Продовжуйте далі свою корисну справу! Успіхів!
Dziękuję bardzo za ten kurs -za 1 hryw!!! Jestem w Polce od 24.02.2022r. Pracuję jako wolontariusz na PKP w mieście Rzeszów! Jestem z Miasta Kramatorsk. W domu nie byłam od początku wojny w UKRAINIE! Ale mam nadzieję , że wkrótce będzie spokój w UKRAINIE!!! Слава Україні та її Захисникам!!!!
Яка ви класна і позитивна. Усе у вас вийде в Канаді. Канада це як інший трохи світ, відрізняється від Польщі і України. У нас в родині вийшло все навпаки, ми маємо на руках еміграційні документи в Канаду які почали робити ще 4 роки назад, але через війну і мою вагітність на пізніх тоді термінах опинилися незаплановано у Польщі. Чоловік зараз активно шукає роботу з Польщі в Канаді, він IT-вець, але поки безрезультатів, а без роботи в Канаді з маленькою дитиною робити нічого
Дякую! Це правда, тут без роботи важко =( А яка в нього спеціальність в ІТ? Канадійці дуже повільні в роботі) В них процес рекрутації може займати 2-3-4 місяці. В мене друзі шукали роботу десь такий час. Довго відписують на резюме або взагалі не відписують 😌 Тому розумію, що процес пошуку роботи може бути довгий. Але не втрачайте надії😊
Прекрасна розповідь, Станіславо😊 Я зараз в Україні і після початку повномасштабного вторгнення почала вчити Польську. Раніше теж її вивчала, але зараз роблю це більш інтенсивно і системно. Планувала їхати до Польщі, але поки залишаюсь удома. Тому польська мова стала для мене новою ціллю в житті, заняттям, яке відволікає мене від війни. Буду вдячна за запис подібних відео🌸 Це допомагає тренувати аудіювання😉
Дякую ❤️ Богу за дар вашого життя,Станіслава! Ви велика молодчинка, в тому що робите! Почала стежити за вами. Подобається ваша манера подачі польської мови. Я теж приїхала до Польщі в часі війни зі Львова. Працювала на роботі завжди з українцями і не мала практики розмовної речі. Зараз вирішила вчитися ,бо втратила роботу і потрібно шукати нову. Розумію польську мову більшу половину ручей, але розмовляти важко. Дякую за вашу роботу!
Живемо з чоловіком і односельцями біля "війни" з березня 2022 року. Біля нас на початку квітня зупинили цю нечисть. Зараз уже велика відстань - близько 30км. Трохи тихіше. Вже не дивуємося ні ракетам, ні шахедам, ні хаймерсам, що летять над головою. В село до нас серйозно прилітало рік назад. Зараз Бог милує. У центр громади жорстко прилітало безліч разів. Залишилися без опорної школи. В травні загинули цивільні. Як це не страшно звучить - але ми звикли... Живемо і радіємо кожному дню. Перша депресія у мене минула в середині травня 2022. Це коли я повернулася додому із Дніпра. Тікали туди з чоловіком до дітей. Були місяць. День починала зі сліз, ними ж і закінчувала. Ми тоді забрали з дому, що влізло в нашу легковушку. Це небагато... В травні повернулися. Відтоді нікуди. Як можу, допомагаю наблизити перемогу. Працюю вчителем. Майже всі дітки повернулися додому. Далі Польщі ніхто не їздив. А в основному тікали на захід України (і у ваші краї також). Навчаємося дистанційно. По іншому ніяк - в зоні досяжності РСЗО. Все буде добре! Дякую Богові, що ця нечисть не прийшла у нашу громаду. Сусідам не пощастило... Дякую Вам за польську. Вивчати почала кілька років тому. Обов'язково повертайтеся в Україну після війни.
Цікава у вас розповідь ,Станіславо, і дуже резонує із моїм станом . Дивлюся ваші відео і не лише, і ось я все зрозуміла, що ви повідали… зараз проживаємо із дітьми в Польщі . Та хоч це і близький край- гарний, привітний. Але депресія від вимушеноі еміграції не покидає мене. Хоч після початку війни ми пожили на західній Україні, то потім від туги повернулися додому в Київ, то ще цілий рік жили під ракетами, прильотами, без світла і тепла . Але із рідними, друзями і тваринками рідними нам. Лише , коли не можливо було дітям вільно навчатися і довго стали просиджувати у підвалі чи у ванні, то дійшли висновку , що навчання- то головне і життя звісно ! Але все одно не хотілося їхати. Наші люди дуже сильні , відважні і витривалі- так показала війна ! І там в Україні витає навіть в повітрі особлива енергія, такої ніде немає. Хоч як добре в гарно тут живуть люди , але вони мені Інші , навіть їжа інша . Або в мене притуплений смак. Після перемоги поїду додому!
Маріє, дякую Вам за коментар! Це правда, що так як вдома ніде не буде! Але з депресивного стану треба вибиратися, рятувати себе.
Мене рятує те, що знайшла собі нову ціль - чим буду займатися і що буду здобувати, поки не вдома :) можливо і вам вдасться знайти щось, що буде тримати на плаву! Нехай у вас все буде добре ❤️
Велике Вам дякую за Вашу роботу. Дуже мені допомагали Ваші відео. Надалі Вам оптимізму. Всюди добре, а вдома- найліпше. Ви позитивна людина і все у Вас буде добре.
Дуже дякую і тишуся, що відео стали вам в нагоді! =)
Наша з сином історія трішки схожа на вашу. Війна застала нас на відпочинку у Єгипті. Евакуаційним рейсом звідти потрапили в Естонію. Ми дуже вдячні естонському народу за допомогу - житло, харчування, навіть теплий одяг. Але... Так як ми виїхали з України до 24.02, в естонських службах нам відмовили в статусі тимчасового захисту, а без нього я б не змогла ніде працювати. Тому вирішили в кінці весни їхати до Польщі. Це вам добре🤣 зі знанням польської, я ж не знала на той час нічого. Мало того, моя рідна мова, нажаль, російська, то мені навіть українською спочатку було складно спілкуватися. Але жодного, жодного! дня в Польщі, на відміну від Естонії, де якраз говорять добре і російською, в нас не виникло відчуття "чужої країни" - ми були як вдома, тільки в іншому місті. Ось тут і почалося моє знайомство і з вашою Канапкою, і ще кількома каналами. Хочу подякувати за вашу роботу, можливо, якби не ці ролики в інтернеті, була і у мене ота депресія емігранта.
День добрий, Станіславо! Дякую за розповідь. Зрозуміло все, говорити важче... Так незапланована еміграція досі тримає в напрузі. Польща біля України, але я з другої сторони країни - зі сходу. Важко та тримаюся, дякую за допомогу у вивченні польської.
Добрий день. Ви молодець! ❤️
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
❤ тримайтесь))
Nieplanowana emigracja do Kanady to bardzo duże wyzwanie. Słyszałem historie ludzi którzy przygotowywali się do tego latami, a na miejscu i tak byli zszokowani tym co zastali i ogólnie różnicą między Europą a Kanadą. Każdy kraj ma swoje wady i zalety, tak naprawdę decydują indywidualne preferencje. To co dla jednej osoby jest trudne do zaakceptowania, dla innej jest do przyjęcia po okresie adaptacji.
Powodzenia i samych sukcesów 🙂
Racja! Dziękuję bardzo i nawzajem 😊😊😊
Милая пани, война началась еще в далеком 2014-м году, но вас она обошла стороной. Иначе как объяснить ваше удивление, что в 21 веке такое возможно? И в 2022-м вам, жителям западных областей в Европе сдавали квартиры за такие суммы, которые ваши земляки брали с жителей восточных областей Украины. Теперь мы все в одной лодке.
Завжди в розмові уточнюю що "повномасштабна війна". Маю друзів, які воювали на сході з 14-го, а зараз воюють знову. Маю і таких, які там загинули. Маю друзів, які втекли з Криму, коли його окупували, мала багато клієнтів з Донецька, які вивчали польську щоб виїхати далі у Польщу. Маю подруг і знайомих, які безкоштовно людей з Луганська селили в себе в дома. Я тоді ще студенткою була, мала б як - сама б допомогла. Всюди є різні люди. Нарратив про те, що на заході України не видчули війни з 14-го року придумала росія. Він ділить, а не об'єднує. Не думаю, що це корисно.
отвечу Вам по русски, хотя уверен, что Вы из россии. Человек поступками говорит за себя, а слова здесь и не нужны. Поэтому есть ЛЮДИ, и есть людишки. Пусть и Вам встречаются только хорошие ЛЮДИ.
я Вашего ответа не просила, но спасибо. Приглашаю в гости в город Ирпень Киевской области. Здесь предостаточно русскоговорящих украинцев. И думать, что русский язык принадлежит только россиянам, -большая ошибка. Как говорит Станислава, это не объединяет.
Зазвичай не залишаю коментарі, але тут не могла пройти повз. Хочеться вас підтримати. Ви сильна, змогли взяти себе в руки хоч навкруги нікого і нічого знайомого немає. Ви молодець. Я теж львів'янка, але не настільки легка на підйом. Дивлюсь і підписана на ваш канал вже давно, прросто подобається польська і те, як ви викладаєте матеріал. Продовжуйте далі свою корисну справу! Успіхів!
Така щіра розповідь. Розумію вас! Віримо та чекаємо на перемогу. Продовжуйте канал польської. У вас завжди цікаво!❤
Дякую! Буду старатись :)
Видно і чути, що ти сумуєш за Україною. Надіюсь, скоро всі зможуть повернутися на свою Батьківщину
Я теж надіюсь! 🙏🏻
Дякую вам велике, ви неймовірна, я зараз проживаю у Варшаві і вже працюю, але інколи мовний бар’єр заважає, а ваші відео допомагають )
Dziękuję bardzo za ten kurs -za 1 hryw!!! Jestem w Polce od 24.02.2022r. Pracuję jako wolontariusz na PKP w mieście Rzeszów! Jestem z Miasta Kramatorsk. W domu nie byłam od początku wojny w UKRAINIE! Ale mam nadzieję , że wkrótce będzie spokój w UKRAINIE!!! Слава Україні та її Захисникам!!!!
Пані , щира вдячність за розуміння і підтримку УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ - ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІЇ !!!❤❤❤💙💛🤍❤
Byłoby bardzo ciekawe zrobić tour po Calgary po polsku 😉
Дуже і дуже класно! Продовжуйте такий формат, будь ласка ☺️
Супер. Вимова у вас гарна
Яка ви класна і позитивна. Усе у вас вийде в Канаді. Канада це як інший трохи світ, відрізняється від Польщі і України. У нас в родині вийшло все навпаки, ми маємо на руках еміграційні документи в Канаду які почали робити ще 4 роки назад, але через війну і мою вагітність на пізніх тоді термінах опинилися незаплановано у Польщі. Чоловік зараз активно шукає роботу з Польщі в Канаді, він IT-вець, але поки безрезультатів, а без роботи в Канаді з маленькою дитиною робити нічого
Дякую!
Це правда, тут без роботи важко =(
А яка в нього спеціальність в ІТ?
Канадійці дуже повільні в роботі) В них процес рекрутації може займати 2-3-4 місяці. В мене друзі шукали роботу десь такий час. Довго відписують на резюме або взагалі не відписують 😌 Тому розумію, що процес пошуку роботи може бути довгий. Але не втрачайте надії😊
Прекрасна розповідь, Станіславо😊
Я зараз в Україні і після початку повномасштабного вторгнення почала вчити Польську. Раніше теж її вивчала, але зараз роблю це більш інтенсивно і системно.
Планувала їхати до Польщі, але поки залишаюсь удома. Тому польська мова стала для мене новою ціллю в житті, заняттям, яке відволікає мене від війни.
Буду вдячна за запис подібних відео🌸 Це допомагає тренувати аудіювання😉
Дякую ❤️ Богу за дар вашого життя,Станіслава! Ви велика молодчинка, в тому що робите! Почала стежити за вами. Подобається ваша манера подачі польської мови.
Я теж приїхала до Польщі в часі війни зі Львова. Працювала на роботі завжди з українцями і не мала практики розмовної речі.
Зараз вирішила вчитися ,бо втратила роботу і потрібно шукати нову. Розумію польську мову більшу половину ручей, але розмовляти важко.
Дякую за вашу роботу!
Dla mnie wojna zaczęła się 10 lat temu.
Tak, rozumiem, pani Oleno. Mam nadzieję, że teraz jest pani bezpieczna i wszystko, na ile to jest możliwe, jest u Pani dobrze🙏🏻
Дякуємо за таку відвертість, терпіння нам усім❤
Дякую за Канапку
Дуже актуальні для мене уроки на каналі
Dziękuję bardzo, pani Stanislawa!
I można jeszcze joga po polsku, fajny pomysł, nie?
Dobrze, że jesteś
Дуже чекаю на прем'єру)
Ти чарівна 😍
Дякую!
Живемо з чоловіком і односельцями біля "війни" з березня 2022 року. Біля нас на початку квітня зупинили цю нечисть. Зараз уже велика відстань - близько 30км. Трохи тихіше. Вже не дивуємося ні ракетам, ні шахедам, ні хаймерсам, що летять над головою. В село до нас серйозно прилітало рік назад. Зараз Бог милує. У центр громади жорстко прилітало безліч разів. Залишилися без опорної школи. В травні загинули цивільні. Як це не страшно звучить - але ми звикли... Живемо і радіємо кожному дню. Перша депресія у мене минула в середині травня 2022. Це коли я повернулася додому із Дніпра. Тікали туди з чоловіком до дітей. Були місяць. День починала зі сліз, ними ж і закінчувала. Ми тоді забрали з дому, що влізло в нашу легковушку. Це небагато... В травні повернулися. Відтоді нікуди. Як можу, допомагаю наблизити перемогу. Працюю вчителем. Майже всі дітки повернулися додому. Далі Польщі ніхто не їздив. А в основному тікали на захід України (і у ваші краї також). Навчаємося дистанційно. По іншому ніяк - в зоні досяжності РСЗО. Все буде добре! Дякую Богові, що ця нечисть не прийшла у нашу громаду. Сусідам не пощастило... Дякую Вам за польську. Вивчати почала кілька років тому. Обов'язково повертайтеся в Україну після війни.
Дякую Вам за працю та цікаве відео.
Дякую за таке відверте відео❤
Дякуємо!
❤❤❤дякую.
❤❤❤
Чому твій хлопак не вернувся в Україну, щоб захищати свій Харків, а втік аж а Канаду?
Тому що зробив такий вибір.
Жах, для чого таке писати, кожен має право на вибір…
Želaju vam vsečtogo dobrogo :)
Nie przeszliśmy, nie przeżyliśmy. Tylko z tym utknęliśmy
Rozumiem i bardzo mi przykro, że takie rzeczy się dzieją 😞
@@KanApkaPolski 😪
То не є добре - вилучання автором коментів.
Дякую за таке відео!
Вам дякую за перегляд!)