Дівчина сміється й плаче - Станіслав Городинський

Текст:
Вісімнадцять, двадцять два -
То літа казкові,
Коли в дівчини жнива
На полях любові,
Вправно косить парубків
Гострими очима,
А вони з усіх боків,
Наче саранчина.
Приспів:
Дівчина сміється й плаче, |
Любить лиш тебе, юначе, |
Ти її у цьому зрозумій, |
І кохання соками напій! | (2)
А як тридцять настає -
Достигає вишня,
Хай би був який вже є,
Аби заміж вийшла.
Але де ті парубки
З чорними бровами,
Бо ж намарне йдуть роки
Без любові, мамо!
Приспів.
Але вірю я, що десь
Ходить моє щастя,
Збережу любов і честь,
Може, ще придасться.
Але долю не спинить,
Ще далеко осінь,
Все одно прийде ще мить -
Він руки попросить!
Приспів.
Ти її у цьому зрозумій,
І кохання соками напій!

[@lyubovpmandsuk8416]

ТАККК ТАККК так.💗💗💗💓💓💓🍂🍂🍂🙏🙏🙏Любить лиш ТЕБЕ..💓💓💓
😘😘😘

[@Worldloverxxx7]

О, така мила пісня хорошого настрою, і в цій чудовій пісні є стільки реальності! Молодці! Вітаю! Ваш канадський фанат (и) Лондон Онт.

[@user-sl9dp8ht3p]

Спiвае Станiслав Городинський,автор та виконавець.

[@pasikaruslana]

👍🇺🇦💪

[@user-qg7bi3wd2n]

Пісня супер, дякую!!!

[@user-di8gf3do5f]

Хто тут з тік-току? 😊

[@user-sy8mm8ti4v]

Я) обожнюю українську мову і пісні💙💛

[@user-mb5pi3ik2w]

БРАВО, браво, браво!!!

[@user-nd1om5bk4m]

Випускайте частіше новіші пісні клас