Точка зору залежить від точки сидіння. У кожного свій досвід, цінності і пріоритети. Я маю гарне порівняння - працюю в тій же компанії, що і до приїзду в Канаду. Але вільного часу в мене більше тут. Літо кожні вихідні на природі, кемпінги, озера. Під кінець літа син сказав, що це його найкраще літо і це для мене важливо. А показний гламур це не для нас. + є можливість відкладати на старість. Україні вдячний за освіту, але забракло можливості самореалізації на Батьківщині тому і мігрували. Переломом стала фраза, почута в 2014 серед друзів, після революції: "ми не пожили, то хоч наші діти заживуть". Цю фразу я чув в колі моїх батьків в 90ті, потім в 2004. Така от історія.
Так, багато хто тут заради дітей. Знаю тих, хто жив в Ірландії, а потім переїхав сюди з дітьми. Так там дітей наших булили, не сприймали місцеві діти. А тут діти щасливі! Бо Канада різноманітна, різнокольорова, і вони не єдині імігранти. Все в порівнянні.
Якість картинки стала краще, та і звук. Поміняли камеру? Про Канаду, звичайно, сказати нічого не можу, за мене про Канаду говорите ви😉, а от про Україну, мабуть, що своє враження маю. І воно таке, що тут майже нічого не вирішує зарплата й чесна праця. Тисячі й тисячі персіонерів з 5 тис гривень пенсії і менше збрехати не дадуть. Тут треба уміти жити. Щось крутити мутити, домовлятись, мати зв`язки, вміру й невміру красти, купувати, продавати, правильно вкладати - тоді в тебе все буде ок. Тай сам, майже все життя із ЗП вище середньої, під його кінець не маю й частини того, що мають деякі постійно бідкаючі знайомі та співробітники🙃. Ну то таке, кінець у всіх все одно буде один. Можливо в Канаді якось по іншому і трудом можна собі щось натрудити? Ну хоча б старість без злиднів.
Я з Вами згодна. Якщо не вмієш «крутитися», то там важко досягти вершин. І багато всього на показ, «понти». Тут ніхто не міряється багатством, але тим, як зекономив 🫣😂. Навіть багатіі- всі шанують свої кошти, бо тут вони важко даються. Дуже шкода наших пенсіонерів. 😥 Тут не всі заможні на пенсії, але є дах над головою і не голодні. А камера то ми тестували Google Pixel 9.
Дякую це дійсно цікавий погляд 🤔на зміну людини в інших обставинах та вимог👏🏿🇺🇦🇨🇦🇨🇦❤продовжуйте в таких параметрах🇺🇦Україна вже ніколи не буде така яку ми ПАМЯТАЄМЮ❤
Аж сумно стало, від фрази, що Україна така вже не буде… Це правда. Але нам людям завжди не комфортно при змінах: гарних чи поганих. Хочу вірити, що в майбутньому, Україна стане тільки кращою, і все подолає 🙏🏻
Я не злорадствую. Але вашому чоловіку дуже було важко і погано. А на нулі в Україні все ок. Так що живіть і радійте, що ваш чоловік з ногами, і живий. І слава богу
Дякую що ділитесь своїми думками в "Щоденнику іммігранта". Успіхів і натхнення Вам в 2025 році 🙂 На мою думку , для життя дуже важливо відчуття безпеки. Якщо Канада дає таке відчуття - це чудово! Страх і невизначенність, з початком відкритої агрессії россії проти України, руйнує це відчуття у мене.
Дуже співчуваю, дуже розумію! Ви знаєте, я навіть тоді думала, що запізно приїхала. Найкраще було б дитиною, або хоча б підлітком... Але іноді думаю краще пізно, ніж ніколи. Навіть у 48 є хоча б надія, що буде захищена старість, якщо буде статус.
Ви приємна жінка ,дякую за розповідь!
Дякую Вам
Ви чудова🎉будьте благословенні❤
Дякую Вам
Ми тут у Львові в підвалах без світла...то ж ...краплина світла від вас що десь вирує життя ....і слава Богу❤ми обов'язково переможемо, Слава Украіні
Дякую Вам, бережіть себе! 🙏🏻
Героям Слава!
Що ви в підвалах у Львові робите
Ви реально у Львові?
You are doing a great job! Thank you !
Thank you so much!
Дуже влучне порівняння!!!
Точка зору залежить від точки сидіння. У кожного свій досвід, цінності і пріоритети. Я маю гарне порівняння - працюю в тій же компанії, що і до приїзду в Канаду. Але вільного часу в мене більше тут. Літо кожні вихідні на природі, кемпінги, озера. Під кінець літа син сказав, що це його найкраще літо і це для мене важливо. А показний гламур це не для нас. + є можливість відкладати на старість. Україні вдячний за освіту, але забракло можливості самореалізації на Батьківщині тому і мігрували. Переломом стала фраза, почута в 2014 серед друзів, після революції: "ми не пожили, то хоч наші діти заживуть". Цю фразу я чув в колі моїх батьків в 90ті, потім в 2004. Така от історія.
Так, багато хто тут заради дітей.
Знаю тих, хто жив в Ірландії, а потім переїхав сюди з дітьми. Так там дітей наших булили, не сприймали місцеві діти. А тут діти щасливі! Бо Канада різноманітна, різнокольорова, і вони не єдині імігранти. Все в порівнянні.
Якість картинки стала краще, та і звук. Поміняли камеру? Про Канаду, звичайно, сказати нічого не можу, за мене про Канаду говорите ви😉, а от про Україну, мабуть, що своє враження маю. І воно таке, що тут майже нічого не вирішує зарплата й чесна праця. Тисячі й тисячі персіонерів з 5 тис гривень пенсії і менше збрехати не дадуть. Тут треба уміти жити. Щось крутити мутити, домовлятись, мати зв`язки, вміру й невміру красти, купувати, продавати, правильно вкладати - тоді в тебе все буде ок. Тай сам, майже все життя із ЗП вище середньої, під його кінець не маю й частини того, що мають деякі постійно бідкаючі знайомі та співробітники🙃. Ну то таке, кінець у всіх все одно буде один. Можливо в Канаді якось по іншому і трудом можна собі щось натрудити? Ну хоча б старість без злиднів.
Я з Вами згодна. Якщо не вмієш «крутитися», то там важко досягти вершин. І багато всього на показ, «понти». Тут ніхто не міряється багатством, але тим, як зекономив 🫣😂. Навіть багатіі- всі шанують свої кошти, бо тут вони важко даються. Дуже шкода наших пенсіонерів. 😥 Тут не всі заможні на пенсії, але є дах над головою і не голодні.
А камера то ми тестували Google Pixel 9.
Дякую це дійсно цікавий погляд 🤔на зміну людини в інших обставинах та вимог👏🏿🇺🇦🇨🇦🇨🇦❤продовжуйте в таких параметрах🇺🇦Україна вже ніколи не буде така яку ми ПАМЯТАЄМЮ❤
Аж сумно стало, від фрази, що Україна така вже не буде… Це правда. Але нам людям завжди не комфортно при змінах: гарних чи поганих. Хочу вірити, що в майбутньому, Україна стане тільки кращою, і все подолає 🙏🏻
Я не злорадствую. Але вашому чоловіку дуже було важко і погано. А на нулі в Україні все ок. Так що живіть і радійте, що ваш чоловік з ногами, і живий. І слава богу
Я знаю,дякую 🙏🏻
Поганий коментар теж коментар - покращує рейтинг відео
Дякую що ділитесь своїми думками в "Щоденнику іммігранта". Успіхів і натхнення Вам в 2025 році 🙂
На мою думку , для життя дуже важливо відчуття безпеки. Якщо Канада дає таке відчуття - це чудово!
Страх і невизначенність, з початком відкритої агрессії россії проти України, руйнує це відчуття у мене.
Ви праві- відчуття безпеки дуже важливо. Дуже Вам дякую за підтримку! 🤗
Бережіть себе 🙏🏻🙏🏻🙏🏻
Так увас були ті 14років ,а в мене немає мені 48 ,я почуваю себе не дуже 😊
Дуже співчуваю, дуже розумію! Ви знаєте, я навіть тоді думала, що запізно приїхала. Найкраще було б дитиною, або хоча б підлітком... Але іноді думаю краще пізно, ніж ніколи. Навіть у 48 є хоча б надія, що буде захищена старість, якщо буде статус.