Мистецтво має два найважливіші покликання : перше - милувати наш взір, друге - містити внутрішній зміст, символізм, які змушують нас до роздумів. Тому мистецькі твори бувають різні - привабливі та змістовні.
Дякую за коментар. Зрозуміло, що кожен подає своє відображення. Плюс запит суспільства. Хотів зробити класику, але розумію, що це нікому не цікаво буде. Тільки в мене питання: а що тут з прихованої суті? В постмодернові часи, здається, нічого приховувати.
@@supyk І вам дякую, що не пройшли мимо. Скажу так: Якщо громадяни країни починають втішатися творчістю людей відверто збочених, творців, але тих творців, які не можуть вже встояти перед соблазном творити всіляку мерзоту, якщо люди в країні починають вшановувати таких "творців" в суспільній більшості своїй, то на мій погляд то вже є тривожний дзвіночок. Їх поведінка, їх пристрасть до подібної творчості, таким чином вже стає відкритою і показує саме ту приховану суть суспільства, ту його підсвідомість, яка була невидима, але яка саме через подібне мистецтво стає видимою. І як не дивно, саме в цьому є позитив від такого "мистецтва". От тільки чи позитив це? ...
Коронна фраза: "Це мистецтво, розуміємо ми його чи ні" 😅😅😅 Прекрасний ображчик наглої маніпуляції , на кшалт: "Я, з хворої голови, наробив вам у капелюха, а якщо ви не вважаєте, що вам пощастило, то ви дурні!". На таких тезах формуються секти "почитатєлєй голого короля і квадратів малєвіча" 😊 Мистецтво то від Бога, а якщо від Бога, то формується на базисі гармонії, і тому існує вічно. А дещо з того, що було в кадрі, не підпадає під божественне визначення, тому являється тимчасово існуючим побутовим мотлохом, чи будівельним сміттям. Тому для такого сміттяі є відповідне місце і живе воно не довше чим шмат лайна на дорозі. Хоч дехто вважає своїм досягненням наваляти таку купу в зоні відпочинку людей.😊
Дякую за коментар. В постмодернові часи немає еталону для вимірювання краси. Аврамічні релігії з їхнім уявленням Бога зараз теж не служать шаблоном. Немає еталони, то немає чим міряти. А, до речі, про лайно: для жука скарабея - це цілий маєток і краса, він теж Боже створіння. Тому як не крути треба визначати новий стиль життя.
@@supyk Богові богові, кесарю кесареве, скарабею скарабеєве, людям - божественне ☺ А то з чого будуть брати зразок діти божі? Чи вони вже стали дітьми скарабєєвими? ))) А пісенька, що мов би в такі-то часи більше нема еталонів, більше нема кордонів для "фантазій" уже стільки раз прокручувалась на "грамофоні історії" що скоро вже дирка буде в платівці 😅. Спасибі про "еталони" я згадав ретро і добре посміявся. Успіхів!
@@paulmin7447 Дякую за роздуми та добрі побажання. Бо в мене теж саме питання: а то з чого будуть брати зразок діти Божі? А хто є діти Божі, а хто скарабеєві? 90*60*90 - Божі, а 150*120*150 - скарабеєві? Так що є зразком: Біблія, конституція, праці Томи Аквінського чи Макіявеллі, може Коран чи Веди? Дійсно питання старе як світ. Але все ж потребує відповіді. Я стараюсь над цим працювати та й інших заохочую шукати відповіді.
Андрію,дякую,живучи у Львові,ми любимо наше місто,я люблю Личаків,Кривчиці,Кайзервальд.Ви любите наше місто.Дякую,вчимося любити мистецтво.Ми вміємо.
Дякую за коментар. У Львові є багато чого, за що можна його любити. Основне позитивно підходити до речей.
Мистецтво має два найважливіші покликання : перше - милувати наш взір, друге - містити внутрішній зміст, символізм, які змушують нас до роздумів. Тому мистецькі твори бувають різні - привабливі та змістовні.
Ті пам'ятники - то відображення ваше, прихована ваша суть.
Дякую за коментар. Зрозуміло, що кожен подає своє відображення. Плюс запит суспільства. Хотів зробити класику, але розумію, що це нікому не цікаво буде. Тільки в мене питання: а що тут з прихованої суті? В постмодернові часи, здається, нічого приховувати.
@@supyk І вам дякую, що не пройшли мимо.
Скажу так: Якщо громадяни країни починають втішатися творчістю людей відверто збочених, творців, але тих творців, які не можуть вже встояти перед соблазном творити всіляку мерзоту, якщо люди в країні починають вшановувати таких "творців" в суспільній більшості своїй, то на мій погляд то вже є тривожний дзвіночок.
Їх поведінка, їх пристрасть до подібної творчості, таким чином вже стає відкритою і показує саме ту приховану суть суспільства, ту його підсвідомість, яка була невидима, але яка саме через подібне мистецтво стає видимою. І як не дивно, саме в цьому є позитив від такого "мистецтва".
От тільки чи позитив це? ...
Коронна фраза: "Це мистецтво, розуміємо ми його чи ні" 😅😅😅
Прекрасний ображчик наглої маніпуляції , на кшалт: "Я, з хворої голови, наробив вам у капелюха, а якщо ви не вважаєте, що вам пощастило, то ви дурні!". На таких тезах формуються секти "почитатєлєй голого короля і квадратів малєвіча" 😊
Мистецтво то від Бога, а якщо від Бога, то формується на базисі гармонії, і тому існує вічно.
А дещо з того, що було в кадрі, не підпадає під божественне визначення, тому являється тимчасово існуючим побутовим мотлохом, чи будівельним сміттям. Тому для такого сміттяі є відповідне місце і живе воно не довше чим шмат лайна на дорозі. Хоч дехто вважає своїм досягненням наваляти таку купу в зоні відпочинку людей.😊
Дякую за коментар. В постмодернові часи немає еталону для вимірювання краси. Аврамічні релігії з їхнім уявленням Бога зараз теж не служать шаблоном. Немає еталони, то немає чим міряти. А, до речі, про лайно: для жука скарабея - це цілий маєток і краса, він теж Боже створіння. Тому як не крути треба визначати новий стиль життя.
@@supyk Богові богові, кесарю кесареве, скарабею скарабеєве, людям - божественне ☺
А то з чого будуть брати зразок діти божі? Чи вони вже стали дітьми скарабєєвими? )))
А пісенька, що мов би в такі-то часи більше нема еталонів, більше нема кордонів для "фантазій" уже стільки раз прокручувалась на "грамофоні історії" що скоро вже дирка буде в платівці 😅. Спасибі про "еталони" я згадав ретро і добре посміявся. Успіхів!
@@paulmin7447 Дякую за роздуми та добрі побажання. Бо в мене теж саме питання: а то з чого будуть брати зразок діти Божі? А хто є діти Божі, а хто скарабеєві? 90*60*90 - Божі, а 150*120*150 - скарабеєві? Так що є зразком: Біблія, конституція, праці Томи Аквінського чи Макіявеллі, може Коран чи Веди? Дійсно питання старе як світ. Але все ж потребує відповіді. Я стараюсь над цим працювати та й інших заохочую шукати відповіді.