@@user-pl7to1we4q, горня, горнятко - маленький горщик, який використовували для приготування густих страв, зокрема каші та борщу. Звичайний розмір горняти між 1 та 2 літрами, але існували і менші варіанти на півлітра-літр для приготування страв для дітей.У таких горнятках також зберігали масло, сметану або молоко. У західних областях України (у регіоні південно-західного наріччя) «горнятком» подекуди називають чашку. Однак посібник «Чистота і правильність української літературної мови» Пантелеймона Ковалева радить не вживати це слово в такому значенні, вважаючи його хибним. Відмінність полягає в тому, що горнятко є не тільки столовим посудом, як кухоль або чашка, але й кухонним, котрий використовують для приготування страв на вогні.
Гарно добрИдень. Гарно добрий день. Гарно різноманіття. Я з Іванофранківщини, але мені цікаво слухати, як говорять люди в інших областях. В мені не прийде в голову їх виправляти. Бо тоїх рідна говірка. Їздимо, люди, Україною і прислухаймося один до одного.
Можливо виправляти й не треба, а от зауважувати - це й як треба, коли людина розмовляє суржиком, та ще таким ганебним, що гаси світло. Мову слід захищати плекати.
Дякую за цей випуск. І дуже тішуся, що у нас зараз філологи стали популярними, так само як історики. Нарешті, мовні, та історичні дискусії вийшли за межі суто професійних кіл.
Дякую за гостю й живу бесіду. Давно читаю пані Ольгу. Не з усім погоджуюсь, але шаную її як професіналку й просвітницю. Особливо гаряче підтримую її боротьбу за фемінітиви. Юлю, ви також на висоті, інтелект і якісна підготовка до інтерв'ю. Дивлюся кожен випуск з вдячністю
вона дуже приємна і людяна в особистому спілкуванні. ми ж знали її фейсбучну іпостась) Бувають гості (гідні, але важкі) від яких тонкошкіра я потім довго відходжу, а тут щось таке щире і справжнє залишилось як післясмак
Мені теж "тяжко" говорити слово проєкт, але як гарно це слово звучить з вуст моєї дитини. Син не знав, як його вимовляли раніше і з його вуст це звучить дуже органічно.
А ви знаєте у скількох одеситів не повертався язик Французький бульвар називати Французьким, вони називали його Пролетарським (така його назва була при совку). Проте наразі у молоді (і не лише у молоді) не повертається язик називати цей бульвар Пролетарським.... Чого так, не знаєте?
Яка чарівна гостя! З такою любов'ю про мою рідну полтавську говірку! Просто музика для вух. Моє найулюбленіше з Полтавської говірки слово - пішліть. Це замість ходімо, наприклад: "пішліть гулять" замість "ходімо гуляти".
Для мене " контент" не приємний. Приємний український зміст. Мова - це душа. Англізми - бур'яни у будь-якій мові, звичайно, крім англійської. Це всеодно, що пити молоко разом з огірками.
Не можу отямитись після фрази про суржик: "Щось страшне... Ледь не такий, як на Харківщині..." Ок, у пані Ольги позиція проти суржику як перехідного явища. А мої батьки-бабусі-дідусі все життя спілкуються в побуті "страшним харківським суржиком", проте цілком нормально послуговуються українською письмово / публічно (офіційні документи, робочі наради тощо). А це "напівмова" -- то в них мало не "напівжиття"? Здивувало, що пані Ольга нічого не знає про сільську мову свого району -- хіба не на кожному філологічному є прекрасна діалектологічна практика? Яка дає змогу поглянути на інший бік "страшного суржику": поїхати в село й відкопати в цих нескінченних сільських чи індивідуальних говірках просто перла безцінні? Суржик -- це не завжди про перехід на українську. Це часто про збереження українських мовних цінностей. Тож дуууже однобокий, "розколювальний" погляд, може змусити боятися, ба навіть нескінченно "стіснятися" (так я казала в дитинстві) себе й свого роду, сумніватися у своїй повноцінності. Просто за "напівмову", якою говорю переважно тільки з мамою і тільки в рідній хаті.
Мене ще заїдає, чому всі говорять про Харківській, Дніпровський, Київський суржик. А не про Львівський, Закарпатський суржик з польської, венгерської чи румунської мови з українською???
(я відео ще не подивився, тому, можливо, я в чомусь його повторю, або заперечу, я ще й сам не знаю :) ) Не плутайте суржик з діалектом. Суржик у мовленнєвому плані -- це не просто діалектична суміш мов, що було б (і є) природньо для прикордонних територій. Суржик -- це те, що з мовою роблять самі її носії, намагаючись замістити одну мову іншою, але толком не знаючи жодної. Це розмиття кордонів між мовами з послідуючим зникненням однієї мови на користь іншої. Рекомендую почитати книгу Лариси Масенко "Суржик: між мовою і язиком" (є у вільному доступі в інтернеті; принагідно дякую Підпільній Гуманітарці за згадку цієї чудової праці, звідки я про неї й дізнався). Суржик є небезпечним для мови, оскільки це навіть не сформований діалект чи нова мова, це процес, і цей процес завжди йде до викорінення однієї з мов з ужитку. З іншого ж боку, борці з суржиком часто країв не бачать і пропонують просто позбуватися незручних слів, бо "якби лишень не як в Росії", хоча слово могло або бути спільнослов'янським, або навіть прийти в російську з української, краще там зберегтися, а потім прийти до нас з російської назад. І що, на основі того, що це є в російській, ми маємо збіднювати українську? Перетопчуться!
@@igor_klimov У тому й річ, що у відео дуже узагальнено згадано суржик, і багато хто просто ризикує змішати в цьому невгодному "казані" навіть все те, що суржиком і не є. Звісно, є літературна мова, мовці мають прагнути до її опанування, чистоти, вдосконалення. Але треба обережніше з визначеннями, коли йдеться про побутове мовлення великого відсотка українців. Щоб не вийшло: суржик = діалект = говірка = незнання мови = розумова обмеженість = зрада (можна продовжити)... А взагалі редактори ой як потрібні скрізь, тому й такі розмови теж)
Ви плутаєте говірки та діалекти із суржиком. Суржик - це ШТУЧНЕ утворення, нав'язане Україні російською імперією. Мова - це показник належності до нації. Ті, що розмовляють суржиком, хто вони? Суржиковці? Суржиков'яне? Які можуть бути цінності у суміші української із російською? Не йдеться про просте запозичення деяких слів. Як казала моя матуся " лезла по лестнице, впала з дробини" Яка у цьому цінність? Ви про що?
Дякую! Дуже цікаво і корисно. Прихильниця славнозвісної редакторки. Скажу тільки про переступний рік. Дуже подобається! Колиcь в такий високосний рік, змінилась моя доля. От би ми переступили війну!
Слово "горнЯ" у нас на Поділлі вживається або вживалося раніше, але не в значенні - чашка, а у значенні невеликий горщик, горнята-близнята, це пара горщиків невеликого розміру поєднаних однією ручкою. В такому посуді носили їсти в поле, бабуся розповідала, що вона носила в таких татові їсти, аналог сучасних судочків)))))
До речі, про фемінітиви... Запросіть на ефір професорку з Івано-Франківська Марію Брус. Вона досліджує історію фемінітивів уже понад 20 років. Знає про них усе.
Дчкую за випуск. Вз задоволенням читаю п. Ольгу, а відео прослузала кілька разів. До речі, із великим задоволенням б дивилася ютуб Ольги Васильєвої! Сподіваюся, колись буле така можливість!
Як же кумедно бачити цю боротьбу яка не має жодних шансів) Англійська настільки швидко вривається у нашу мову що ці намагання з нею боротися схожі на намагання долонями лавину зупинити)
Ну тобто те саме. Налили з пустого в порожнє. Крінж (від англ. to cringe - здригатися) - це почуття дискомфорту й сорому - зокрема за іншу людину - викликане дивними чи смішними подіями. Very embarrassing, because of being so bad or silly.
вважаю в нас повно слів які треба адекватно перекласти, або знайти відповідники, а не битись за доброго дня , наприклад викрас - це пробне фарбування , пододєяльнік, тощо, їх мегабагато, на жаль всім до цього немає діла
Авжеж 😊 У західних словʼян теж переступний: у чехів - přestupný rok, у словаків - priestupný rok, у поляків - rok przestępny. Але цікавим є те, що колись це слово було поширене й у східних областях України, а не тільки в західних. Наприклад, на Луганщині казали «пересту́пний». У сербській і хорватській мовах теж prestupna / prijestupna godina (рік). І в білоруській: пераступны год. "Високосний" тільки в росіян і болгар.
Мову мають розвивати письменники, технічні рецензенти. Я хочу чути вишукані слова у віршах, прозі, у технічних книгах, блогах. І лінгвісти мають не змінювати мову, а досліджувати і пропонувати суспільству варіанти для змін В Україні кожен адміністратор, кожен чинуша став де факто руйнівником та вопогом для народу.
@@npocmo. "Вишукані" сло в технічних книгах марно шукати. Для технічної мови досить простих, зрозумілих, та не обтяжених маразмами термінів. Мені деякий українофоб наводив доводи тітки-лікарки: медичні терміни українською жахливі. У ввдповідь я сказав, що медицина наполовину складається з хімії, яку в Україні почали вивчати раніше за Московщину. Їх "науковець" Ломоросов навчався в Київо-Могилянці, і вде потім довчався в Пруссії, та першими викладачами в московській академії були викладачі з КМА. То тільки пришелепкувата Соня розповідала про "скриньку перепихунців", що ввзьмеш з мавпи з руССкого оскалу(миру)?!
Ага, особливо ЗМІ, куди назбирали копірайтерів-недоучок. А ті, своєю чергою, завзято взялися вигадувати свої слова, коли не знають мови, тупо протягувати російську кальку: мова йде, поводить себе, виглядає (про зовнішність), вирішують, а не розв'язують питання, "видається" замість "здається мені, що"; тягти за вуха діалекти, на кшталт "наразі", до того ж вперто й без варіантів. Вже нудить від того "наразі". А реклама - то я взагалі мовчу та ридаю! Картопля у них краше смакує з Колою, замість "смачніша"... І ще багато чого, треба почати збирати перли у записничок))) Хто контролює чистоту мову й ЗМІ, де ті редактори й мовознавці, де Фаріон, чому не бере на себе відповідальність навчати, готувати кадри медійників? Проте дуже "гарно" лається й принижує всіх хто під руку попаде))) Як же людям вивчати мову, якщо з усіх чайників чують лише карикатуру на мову 🤔
@@lorik4aika Пані Ларіса, я поділяю Ваші почуття, дещо солідарен. Хочу нагадати, що мова - то багатогранний чинник. Тут і історія, і культура, і геополітика, а насамперед нпше виживання та комерційний інтерес. Згадайте як в тому ж Донецьку перед окупацією діти та дорослі переважно йшли на мультик "Тачки" з якісною креативною українською озвучкою. В Франції є цвла програма бородьби із засиллям англіцизмів, а ведучих каналів штраіують та позбавляють робочих місць. Але головне - ініоресурс має працювати на людей, протидія дешевому політичному популізму а ля гоп-банда мародерів Зеленського, протидія ворожій пропаганді, виховання у кожному українці до критичного сприйняття б.я. інформації, особливо якщо вона людині подобається. Бо, солодкими речами встелена дорога в пекло.
А мене ковбасить від "крайній" стосовно часу. Це так швидко поширилось з росії, навіть там це критикували фахівці ще років надцять назад. А тепер у нас. 😢
@@Viktoriia-fb2yk чому раптом не послідовно? Люди, що кажуть "крайній" замість "останній", бо бояться зурочити, що чогось більше не буде, явно забобонні і того схильні до не логічних вчинків. А люди, що кажуть "крайній" на того, хто скраю, можуть бути, як забобонними, так і не забобонними
Дякую! Слухала і знову згадала, що ніщо не дратує так в спілкуванні, як постійні виправляння та пошук "правильної" української мови🙃 Можливо тому, що колись у мене була подружка з "граматичних наці", вона виправляла помилки в книжках, статтях і чужих зошитах, якщо людина сиділа поруч.Просто через плече:)) Це справді дуже бісить
мене теж бісить, особливо коли чужі і непрохано)) А нашу гостю на початку серії я сама попросила мене виправляти - з розважальною метою. І щоб продемонструвати на власному прикладі - помилятися не соромно)
Звісно, не дуже приємно , що тебе пхають в твої помилки, але ж це можливість сказати наступного разу правильно.Мені здається, правильніше бути вдячним за науку.
@@user-pe5hx1jt6t Неприємно, коли люди лізуть з непроханими порадами і впевненістю. Людина може свідомо обирати, що вона вважає правильним і доцільним, а що помилковим.
@@user-pk4vl9fc5l Обожнюю, коли люди поводяться грубо і нахабно, та думають, що вони мають право бо вони розумніші (дуже цікаво, хто їм це сказав). Розумні, як на мене, в першу чергу тактовні і вчать інших не непроханими порадами, а власним прикладом, їх хочеться слухати і наслідувати.
У будь-якому разі бажаю пані Олі та її дитинці благословіння та здоров'я. Нехай все буде добре у вашій родині: наснага, щастя, кохання. А ви зробіть будь ласка добре Українській мові: позбавте її брудних ідеологічних домагань. Дякую.
Якби пані Ольга не сперечалася, але у Вінницькій області, у селі моя бабця, та і всі, казала горнятко, гладущик( глечик тобто), баняк, чара( пательня, сковорода у інших), слоїк( банка) і багато- багато таких слів, що, наприклад, у Запорізькому селі навіть не чули і не зможуть вгадати, що то воно є. Гадаю, що від горнятка мова не засмітилася, мені воно рідне.
@@olha.vasylieva.litred Чому не спілкуватися літературною? Так ви, пані Ольга, самі відповіли: «ніхто з мовознавців не йде до людей» і на селі будуть розмовляти так, як розмовляли їх діди- прадіди і сваритися немає жодного сенсу. Дякую, вас цікаво було послухати.
@@olha.vasylieva.litredа що поганого в діалектах? Хіба це те, через що треба сваритися? Ну звикли галичани казати на чашку горнятко, хіба їм це заборониш? Діалекти - це багатство й розмаїття мови.
@@mary-anna8298Ви просто не читали баталій під моїм дописом "Пристрасті за горнятком". Галичани обстоюють думку, що чашка - росіянізм, і горнятко треба ввести в літературну мову замість чашки.
))) Добранiч, як у польській dobranoc. Це все надзвичайно цікаво, але автоматично робить неграмотними більшість українців, і неписьменними теж ). Поступ точно має бути.
«Понавішували кугутів та ліхвиків нема де діду йти..» - сопів на нас дід у дні великого прання. Яке щастя, що в моєму житті була різна мова, «канхвєти» та «кохве» моїх стареньких згадую з ніжністю і теплом.
@@yuliaborysko5387 раз на тиждень ми у дворі натягували шнури і розвішували на ньому випрані речі. Ліхвики - то ліфчики, а кугутИ - то колготки дідовою мовою)))
Шкода, що за кордоном молодь та підлітки розмовлять між собою російською, і на них тут взагалі немає ніякого впливу , їм якось соромно говорити українською 😢, що з цим робити не відомо. Для біженців за кордоном не вистачає якоїсь програми з популяризації української мови 😊
А в Україні ця молодь говорила українською? Які батьки - такі й діти! Соромно говорити українською хіба що обмеженим українцям. За кордоном є суботні українські школи. Було б бажання!
Пані Юлю, запросіть, будь ласка, до бесіди Юлію Сливку. Надзвичайно цікава та глибока особистість, зокрема в темі мови. Дякую вам за проект та цікавих гостей!
Ого скільки закидів у бік академічних мовознавців, а діагнозів! Хоча пані Ольга така обізнана завдяки саме їхнім науковим розвідкам і кропіткій праці. Хіба плюралізм поглядів чи іншу думку хтось уже відмінив. Чи зараз дискусія не в пошані, а лише "срач"? Гостя не зовсім повно розуміє сучасні гендерні тенденції, які панують у просторі, що називаємо колективним Заходом. Пані Юліє, думаю, слушно було б запросити до розмови також когось із Інституту української мови чи Національної комісії зі стандартів державної мови.
Це стосується тільки їхнього ставлення до фемінітивів. Академічні мовознавці ніяк не можуть пояснити, чому вони вважають іменники з нульовим закінченням іменниками спільного роду.
А ви як фахівчиня-філологиня не розумієте цього? Тотожні за звуковою оболонкою слова здатні передавати різні лексичні значення. Це ж вас не обурює? То чому обурює граматична омонімія?
Якось коли слухаю пані Фаріон , то все звучить органічно, а ось ваша гостя - то в мене склалося враження, що в неї серце готове до бійки! Це - сумно. Бийтеся зі східними сусідами, а між собою не потрібно. І горНятко - це симпатично!
Проблема не в Прізвищах, а в манері в поведінці . Ми невербально сприймаємо , тому по суті експерти можуть бути праві 1000 разів, а по формі ні, бо транслюють агресію, зухвальство, високомірність.Ледь додивилася інтервʼю. Було відверто страшно. Навіть в коментарі, який пишу страшно наробити помилок. Але За рідну мову болить дуже . І страшніше втратити людське обличчя , коли хочеться , щоб українці говорили українською
@@olgalyashenko4584 раз у печері Еміне Баїр Хасар кримська татарка, екскурсоводка, ляпнула, шо це з тюркської мови. мене сильно перетрусило, і я спитав: з якої ж це блять тюркської мови. для цапомовних, та й для українців, вкрай необхідно підкреслювати, шо це саме кримські слова, а не якісь міфічно тюркські. так і тут. чому ми не говоримо, шо крейда чи дах - це з германських мов, а прямо кажемо - з німецької мови. або ви ж не кажете. шо валіза це з романських мов. бо це просто з французької мови. шо значить це дурнувато-колоніальне "з тюркських мов"???
Кримсько татарьська мова відноситься до тюркської групи мов, Це поняття " тюркська группа" об'єднує 35 мов. Слово запозичене з турецької мови, але похідні слова є в арабській, польській та румунській мовах. Що занадто, то не здраво
Цікава розмова. Я вживаю різні варіанти, і спокійно сприймаю коли інші кажуть інакше. Для мене, наприклад, чашка звичне слово, і я рада, що з ним насправді все ок. Очевидно, "горнятко" співрозмовника не викликає в мене бажання когось переконувати. Бо, банально, я не маю експертизу і, як показав цей запис, все ж мають місце різні варіанти. "Спасибі" мені подобається. "Проєкт" муляв, але зараз сама вживаю і не помічаю. Проте протягом розмови мені не до кінця була зрозуміла полеміка в цьому інтерв'ю. Бо у підсумку все впиралось в позицію Ольги, яка пояснює як виникли ті чи інші варіанти та чому варто обирати якійсь один. А у Юлії постійно лунає контраргумент, "мені не подобається, я не звикла, мене тіпає". А когось не тіпає, що далі? Навіщо тоді в принципі досліджувати ці всі питання, і писати цю розмову, якщо все впирається у звичку й у вподобання. А правила, виявляється, це зайвий привід нервувати. Ну і на останок, моя думка, не експерта, а простого носія мови - суржик, це не таке вже страшне явище. До того, колись намагалась зрозуміти різниці між суржиком, діалектом і говіркою, і виявилось, там часто така тонка межа, що нам простим людям розібратись без спеціалізованої освіти - зась. Тому, сама вживаю, і нікого не засуджую. Аби не московською.
Я не вважаю себе грамар наці, але, до прикладу, журнал vogue український має просто якусь біду з українською мовою в дописах. Я їх виправляю і виправляю. Чекаю коли вони вже мені платитимуть за редагування 😂. Просто дивуюсь редакції. Солідне видання, а не спромоглися на грамотного редактора?
Продовжуючи дискусію про горнятко та чашку, хочу зауважити, що горня-- це велика посудина, у якій готують їжу на вогні, а горнятко- це маленька посудина з ручкою, з котрої п'ють напої. Живу в Польщі майже п'ять років, читаю різні мовні блоги. З них мені відомо, що наприкінці кожного року визначають новостворені слова та проводиться конкурс на краще молодіжне слово року. Раджу відвідати сторінку Paulina Mikuła.
@@nikolaymashkovski2003 а в нашому кутку Київщини та Києва горщики це горщик, а глечики це глечики, а чашки то чашки завжди були і у бабусь, і у прабабусь. Без всяких додаткових слів🤷
@@Viktoriia-fb2yk з української пісні: - А ми такі паровАні, Як горнятка мальовані. Ой, Іване, серце мОє, Нема краще, ніж ми двоє!... То по-вашому, "горнятка мальовані" це два маленьких ковальських горна)), ще й розмальовані?
@@user-pl7to1we4q Асоціативний ряд це поняття, яке використовується в психології та когнітивній науці для опису способу, яким ми зберігаємо та відновлюємо інформацію. Ця концепція базується на теорії асоціацій, яка вважає, що наш мозок об’єднує інформацію завдяки зв’язкам між різними поняттями або явищами. Асоціації виникають спонтанно. Навіть якщо людина розуміє значення слів асоціації можуть пов'язувати поняття з іншими.
Дякую за цікаву розмову, пані Ольга надихає змінюватися. Головне щоб було бажання вчиться, я в процесі . Юлія окремо дякую Вам і команді за розмови, завжди корисно і важливо.
особисто не знайома та зветралась і питала. Вона дуже відзивчива, контактна, допомагаюча. навіть якось трошки була позаїдалась, але мене не заблокували)))
@@olha.vasylieva.litred дякую. у вас дуже оригінальний і чудовий контент. Ви й самі це знаєте, особливо через те, що інколи крадуть. Вам я гидоту не пишу, але по темі просто буває не можу втриматись)))
Таке вживання виправданне виключно для нескляних ємностей. Така різниця притаманна багатьом мовам. Наприклад, у фр. мові un ver - склянка, un cornet de glace - рожок морозива, un goblet - стаканЧИК з папіру чи пластику тощо.
Люди добрі, ну просто супер науковий аргумент: я так звикла, Я все життя так називаю/вимовляю тощо, БО я так звикла! Та скільки ж Вашого життя у порівнянні з віком мови! До совєтів називали ось так, совєти привчили називати по-іншому, то за моє життя я знаю тільки таку назву? І не хочу притаманне українське слово/вимову вживати, тому що я так звикла?!😂
Мені дуже подобається пані Редакторка і я часто підтримую її в коментарях, я обожнюю фемінітиви, але щодо суржика маю зовсім іншу думку. Може, тому що перші роки життя в селі на Донеччині суржик, чи може й наш діалект, був тим прекрасним, чого я не мала згодом у місті. А згодом у іншому селі, але у Криму. Тож, суржик - то щось рідне і близьке, мова бабусі й діда. Потім любові до діалектів мені додала викладачка з діалектології в університеті. Євгеніє Антонівно, знаю, Ви евакуювалися з Горлівки, сподіваюся, з Вами все добре! Вважаю, що літературна мова - це прекрасне явище, але доволі вітринне. Діалект же - цілком допустимий для розмовної мови. З усіма фонетиними, лектичними та граматичними особливостями (давньоминулий час, наприклад, який зустрінеш тепер тільки на заході). Наша мова прекрасна тим, що багатогранна. Давайте збережемо це! Разом з тим, літературну норму маємо знати. А от користуватися вже - за бажанням :))
Добридень. Прошу також прокоментувати поширений останнім часом вислів "від слова взагалі", який часто використовують для більшої аргументованості думки. Не можу зрозуміти звідки взялося і чому стає популярним. Дякую
Риторика п.Юлії про "проєкт" мені трохи нагадує впертих російськомовних, котрим "нєудобна разгаварівать, іба всю жизнь так гаварілі" Водночас, було б добре, якби ви не узагальнювали. Я з 80-х. Вдома завжди говорили "порохотяг". Це може і не правильно, але стверджувати, що так ніхто не говорить, не варто
Навпаки, йдеться не про російськомовних, а про людей з українською базою у поколіннях. "Проєкт" вживалося лише в частині Галичини, до того ж певний час десь між 20-30-ми роками. На додаток, у словниках значилося як виняток з правила 🤗 А ми втручаємося у офіційну державну мову й намагаємося притягти до неї розмовні або діалектичні варіації. Це неправильно. Бо всі діалекти неможливо втулити у загальноприйняту мову на рівні міжнародного спілкування, у використанні офіційних, державних документів, інструкцій, методик тощо. А діалекти - це чудово. Та нехай залишаються й надалі діалектами. Ми будемо з любов'ю їх слухати й розрізняти за ними, з якої ж частини України ця людина, яка зараз зі мною спілкується)))
Я не філолог, але мені дуже дивно чути, коли люди називаються "суржиком" якийсь перехідний період людей, які вчать мову. І ніхто цих людей не цькує і не виправляє кожне слово. Суржик - це саме мішанина. Коли від українсього в тій мові мало, що лишається. Зате зручно, не треба змінюватися, типу "ось така в мене українська". А по факту то якісь покрученні намагання говорити московиською.
Це такий етичний прийом щоб допомогти долати ніяковість тим, хто боїться помилок. Як на мене, боротьбі із мішаниною буде в пріоритеті виключно при наявності мовців. Зараз пріоритет саме збільшення мовців
Одна справа - англізми у відповідних сферах, інша - переносити їх у повсякденність. Крайній термін - усі зрозуміють, дедлайн - я, наприклад, лише нещодавно дізналася, що це таке.
Мова людини, що спілкується суржиком відрізняється від мови тих, хто переходить з російської і не треба ці явища плутати. Суржик - це не стадія переходу від російської до української. Ті, хто переходить - міксують слова як їм зручніше і використовують перші які згадають і це не суржик, а тимчасова мішанина слів, що зникає після переходу або коли перехід не відбувається. Суржик - це, можна сказати, "штучно створений діалект" який сформувався під тиском домінуючої мови за тими ж самими мовними принципами, за якими були сформовані всі інші мови та діалекти. Думаю, подібний процес відбувався із західними діалектами під владою Польщі чи Австроугорщини. Можна також згадати англійську мову з її французьким минулим, але ж суржиком її не називають. Будь яка мова - це суміш мов попередників та сусідніх мов, тому, наприклад, не могла японська мова виникнути на території Франції чи Італії. В дійсності, людина вважає рідною мовою ту сукупність слів, алгоритмів формування речень та вимови яким її навчили змалку. Думаю, основна складність боротьби із суржиком полягає в тому, що носії вважають його своєю рідною мовою. Крім того, в медіапросторі сформовано дуже дивне ставлення до регіональних особливостей: якщо західні, то це діалекти, а центральні та східні - то все суржик, так згадують, що там є слобожанщина, наддніпрянщина та пару інших, але вклинюється наратив про суржик, а після цього з'являється меншовартість цих діалектів в порівнянні із західними, хоча літературна мова була сформована якраз на базі надніпрянського діалекту. Дуже часто діалектизми центру та сходу записують в русизми, в свою чергу аргументуючи це тим, що у мові є "красивіші" слова, які після досліджень виявляються полонізмами в "другому чи третьому поколінні". Є також поширена мачня, що людина, яка розмовляє суржиком, плутається "обирає слова" і тд. - ні вона змалку вживає одне й те саме слово для позначення об'єкту чи явища, але для офіційної мови це слово - русизм, полонізм, мадяризм і тд, в її ж системі координат - це рідна мова. Вона може почати плутатись саме коли приходить в школу і знайомиться з офіційною мовою та починає на кожному слові задумуватись чи будуть її гнобити за слова з її "рідної мови", тоді як між собою люди розмовляють не задумуючись про вибір слів. Між іншим, останнім часом в Україні з'явився "російський суржик", коли, наприклад людина заходячи в маршрутку каже "У мєня посвідчення", і як на мене - це дуже позитивнай фактор, що означає початок домінування української в деяких сферах.
ЦА́РИ́НА́ «брама при вході до села; лан, поле, вруна; вигін, сіножать; (перен.) галузь» запозичення з румунської мови; рум. ţárină «поле, лан, нива, рілля», як і ţară «країна, область, край, місцевість», походять від лат. terra «земля; край, країна»; виведення слова ца́ри́на́ від цар (Bern. I 127) є помилковим;
🔥Вподобали «Жовті Кеди»? Підтримайте розвиток каналу!
👉Patreon: www.patreon.com/zhovtikedy
👉Банка: send.monobank.ua/jar/75SS4tNRwy
👉BuyMeaCoffee: buymeacoffee.com/zhovtikedy
А як на мене, "горнятко " чудове слово : ). Горнятко кави - звучить божественно
Згадайте українську пісню:
- А ми такі паровАні,
Як горнятка мальовані.
Ой, Іванко, серце моЄ,
Нема краще, ніж ми двоє...
@@user-pl7to1we4qпісня то угорського народу по усім приметам, положена на галицький суржик.
(Українка.з класичної, великої, України!).
@@user-pl7to1we4q, горня, горнятко - маленький горщик, який використовували для приготування густих страв, зокрема каші та борщу. Звичайний розмір горняти між 1 та 2 літрами, але існували і менші варіанти на півлітра-літр для приготування страв для дітей.У таких горнятках також зберігали масло, сметану або молоко.
У західних областях України (у регіоні південно-західного наріччя) «горнятком» подекуди називають чашку. Однак посібник «Чистота і правильність української літературної мови» Пантелеймона Ковалева радить не вживати це слово в такому значенні, вважаючи його хибним. Відмінність полягає в тому, що горнятко є не тільки столовим посудом, як кухоль або чашка, але й кухонним, котрий використовують для приготування страв на вогні.
Гарно добрИдень. Гарно добрий день. Гарно різноманіття. Я з Іванофранківщини, але мені цікаво слухати, як говорять люди в інших областях. В мені не прийде в голову їх виправляти. Бо тоїх рідна говірка. Їздимо, люди, Україною і прислухаймося один до одного.
Можливо виправляти й не треба, а от зауважувати - це й як треба, коли людина розмовляє суржиком, та ще таким ганебним, що гаси світло. Мову слід захищати плекати.
Дякую за цей випуск. І дуже тішуся, що у нас зараз філологи стали популярними, так само як історики. Нарешті, мовні, та історичні дискусії вийшли за межі суто професійних кіл.
Дякую за гостю й живу бесіду. Давно читаю пані Ольгу. Не з усім погоджуюсь, але шаную її як професіналку й просвітницю. Особливо гаряче підтримую її боротьбу за фемінітиви. Юлю, ви також на висоті, інтелект і якісна підготовка до інтерв'ю. Дивлюся кожен випуск з вдячністю
Не такою уявляла собі пані редакторку...)) Наживо вона просто суцільний позитив. Дякую Вам, Юлю, вчергове і дякую гості за її діяльність
вона дуже приємна і людяна в особистому спілкуванні. ми ж знали її фейсбучну іпостась) Бувають гості (гідні, але важкі) від яких тонкошкіра я потім довго відходжу, а тут щось таке щире і справжнє залишилось як післясмак
Мені теж "тяжко" говорити слово проєкт, але як гарно це слово звучить з вуст моєї дитини. Син не знав, як його вимовляли раніше і з його вуст це звучить дуже органічно.
Я от не розумію, чому зі словом 'об'єкт' усе ок, а 'проєкт' усіх дратує😝
@@mariagorova3337 і з дієтою теж все добре
А ви знаєте у скількох одеситів не повертався язик Французький бульвар називати Французьким, вони називали його Пролетарським (така його назва була при совку). Проте наразі у молоді (і не лише у молоді) не повертається язик називати цей бульвар Пролетарським.... Чого так, не знаєте?
Яка енергійна і приємна Гостя, дякую Юлія і команда за корисний випуск! 😊кайф
Ой, як же я чекала редакторку не лише почитати, а й послухати ) дякую ) дівчата, ви чудові!
Пані Ольга у своєму Фейсбуку і пані Ольга тут - дві різні пані на моє сприйняття :) Дякую за випуск, дуже цікаво!
ви шо люди, вчаділи? царина - це ж від țarină - лан, поле ітд, що у свою чергу походить від țară - країна. при чому тут цар?
+ carina - хорватська митниця
@@user-xm6ui6xw1n до хорватської царини воно стосунку не має. це румунізм.
У Стефаника та Кобилянської часто зустрічається "царинка" в значенні земля, поле.
Дякую за пояснення. Часом і філологів треба поправляти.
@@oksanalysak8593 і в Коцюбинського
Дівчата! Ви-супер! Ковток води живої! Дякую!
Поки всі обговорюють вірний правопис, українські діти продовжують спілкуватися між собою расейською.
Перепрошую
Має бути ПРАВИЛЬНИЙ, а не ВІРНИЙ
Бо їхні батьки - довбні, а держава - жодним чином на це не реагує!
@@user-vq4xb6bz3y ну от) дякую звичайно) але дітям плювати на таке і вони обирають чомусь мову окупанта...
Так важливо ж, щоб вам не було плювати. Наш канал про те, що починати треба з себе і змінювати передусім себе, а далі воно піде - як кола по воді)
@@user-vq4xb6bz3y а правильний, бо правопису вірити не можна?
Яка чарівна гостя! З такою любов'ю про мою рідну полтавську говірку! Просто музика для вух. Моє найулюбленіше з Полтавської говірки слово - пішліть. Це замість ходімо, наприклад: "пішліть гулять" замість "ходімо гуляти".
Дякую за якісний україномовний контент!! ❤❤❤❤❤
Для мене " контент" не приємний. Приємний український зміст. Мова - це душа. Англізми - бур'яни у будь-якій мові, звичайно, крім англійської. Це всеодно, що пити молоко разом з огірками.
@@Mykhailo-qe6jt Скоріш за все - "неприйнятний" або "прийнятний".
Дуже цікавий випуск, і тема актуальна і гостя така завзята)))
до речі, щодо "проєкту". мені воно спочатку теж дуже різало слух, але потім якось випадково почала сама іноді так говорити, і мені сподобалось 🙂
я вже не можу інакше говорити) дуже органічно увійшло))
А мені воно російське "піво" нагадує 😂
Але ж так казали ще у 19 ст.
@@user-tv5ks7nm2k
Під впливом московитів
Не можу отямитись після фрази про суржик: "Щось страшне... Ледь не такий, як на Харківщині..." Ок, у пані Ольги позиція проти суржику як перехідного явища. А мої батьки-бабусі-дідусі все життя спілкуються в побуті "страшним харківським суржиком", проте цілком нормально послуговуються українською письмово / публічно (офіційні документи, робочі наради тощо). А це "напівмова" -- то в них мало не "напівжиття"? Здивувало, що пані Ольга нічого не знає про сільську мову свого району -- хіба не на кожному філологічному є прекрасна діалектологічна практика? Яка дає змогу поглянути на інший бік "страшного суржику": поїхати в село й відкопати в цих нескінченних сільських чи індивідуальних говірках просто перла безцінні? Суржик -- це не завжди про перехід на українську. Це часто про збереження українських мовних цінностей. Тож дуууже однобокий, "розколювальний" погляд, може змусити боятися, ба навіть нескінченно "стіснятися" (так я казала в дитинстві) себе й свого роду, сумніватися у своїй повноцінності. Просто за "напівмову", якою говорю переважно тільки з мамою і тільки в рідній хаті.
Мене ще заїдає, чому всі говорять про Харківській, Дніпровський, Київський суржик. А не про Львівський, Закарпатський суржик з польської, венгерської чи румунської мови з українською???
(я відео ще не подивився, тому, можливо, я в чомусь його повторю, або заперечу, я ще й сам не знаю :) )
Не плутайте суржик з діалектом. Суржик у мовленнєвому плані -- це не просто діалектична суміш мов, що було б (і є) природньо для прикордонних територій. Суржик -- це те, що з мовою роблять самі її носії, намагаючись замістити одну мову іншою, але толком не знаючи жодної. Це розмиття кордонів між мовами з послідуючим зникненням однієї мови на користь іншої. Рекомендую почитати книгу Лариси Масенко "Суржик: між мовою і язиком" (є у вільному доступі в інтернеті; принагідно дякую Підпільній Гуманітарці за згадку цієї чудової праці, звідки я про неї й дізнався). Суржик є небезпечним для мови, оскільки це навіть не сформований діалект чи нова мова, це процес, і цей процес завжди йде до викорінення однієї з мов з ужитку.
З іншого ж боку, борці з суржиком часто країв не бачать і пропонують просто позбуватися незручних слів, бо "якби лишень не як в Росії", хоча слово могло або бути спільнослов'янським, або навіть прийти в російську з української, краще там зберегтися, а потім прийти до нас з російської назад. І що, на основі того, що це є в російській, ми маємо збіднювати українську? Перетопчуться!
@@igor_klimov У тому й річ, що у відео дуже узагальнено згадано суржик, і багато хто просто ризикує змішати в цьому невгодному "казані" навіть все те, що суржиком і не є. Звісно, є літературна мова, мовці мають прагнути до її опанування, чистоти, вдосконалення. Але треба обережніше з визначеннями, коли йдеться про побутове мовлення великого відсотка українців. Щоб не вийшло: суржик = діалект = говірка = незнання мови = розумова обмеженість = зрада (можна продовжити)... А взагалі редактори ой як потрібні скрізь, тому й такі розмови теж)
Так, це сприймається як знецінення
Ви плутаєте говірки та діалекти із суржиком. Суржик - це ШТУЧНЕ утворення, нав'язане Україні російською імперією.
Мова - це показник належності до нації. Ті, що розмовляють суржиком, хто вони? Суржиковці? Суржиков'яне?
Які можуть бути цінності у суміші української із російською? Не йдеться про просте запозичення деяких слів.
Як казала моя матуся " лезла по лестнице, впала з дробини" Яка у цьому цінність? Ви про що?
Як завжди дякую пані Юлії за випуск!
Дякую! Дуже цікаво і корисно. Прихильниця славнозвісної редакторки. Скажу тільки про переступний рік. Дуже подобається! Колиcь в такий високосний рік, змінилась моя доля. От би ми переступили війну!
Слово "горнЯ" у нас на Поділлі вживається або вживалося раніше, але не в значенні - чашка, а у значенні невеликий горщик, горнята-близнята, це пара горщиків невеликого розміру поєднаних однією ручкою. В такому посуді носили їсти в поле, бабуся розповідала, що вона носила в таких татові їсти, аналог сучасних судочків)))))
З української пісні:
- А ми такі паровАні,
Як горнятка мальовані.
Ой, Іване, серце мОє,
Нема краще, ніж ми двоє...
До речі, про фемінітиви... Запросіть на ефір професорку з Івано-Франківська Марію Брус. Вона досліджує історію фемінітивів уже понад 20 років. Знає про них усе.
Та ні - професорку мабуть не треба. А професори там є?
Ні, краще запросити доктора мовознавства Ірину Фаріон, зі Львова.
Дчкую за випуск. Вз задоволенням читаю п. Ольгу, а відео прослузала кілька разів. До речі, із великим задоволенням б дивилася ютуб Ольги Васильєвої! Сподіваюся, колись буле така можливість!
Щиро дякую вам! ❤
Крутий випуск! Чесний лайк (вподабайка)))
Донейт - офіра, пожертва, даток. Донат - не пончик, а пампушок або ПУНДИК
Як же кумедно бачити цю боротьбу яка не має жодних шансів) Англійська настільки швидко вривається у нашу мову що ці намагання з нею боротися схожі на намагання долонями лавину зупинити)
@@user-bt5ns2nc9xборотися, то таке...але мені українською- красивіше, більш влучно...для українців.
Крінж - стидоба або ганьба. В котексті коли тобі за когось є соромно, то в нас у Львівській області говорлили - стидоба.
Ну тобто те саме. Налили з пустого в порожнє. Крінж (від англ. to cringe - здригатися) - це почуття дискомфорту й сорому - зокрема за іншу людину - викликане дивними чи смішними подіями. Very embarrassing, because of being so bad or silly.
в нас на Донеччині теж :)
На Київщині недалечко від меж Київа, також говорили - стидобА.
Кринж
А нащо потрібні ці запозичення: крніж, хєйт, донат ... тощо?
вважаю в нас повно слів які треба адекватно перекласти, або знайти відповідники, а не битись за доброго дня , наприклад викрас - це пробне фарбування , пододєяльнік, тощо, їх мегабагато, на жаль всім до цього немає діла
Пододєяльнік - підковдра)
Дуже цікаво,живо! Теж часто бісять вивіски та реклама, а ще деякі ведучі на тб,зазвичай,це відбувається,коли люди не відчувають мову...
Юля за горнятко -ДЯКУЮ!!!
Яка чудова філологічна nerd-иня! Дякую за випуск!
Переступний це круто !!! дякую
Авжеж 😊 У західних словʼян теж переступний: у чехів - přestupný rok, у словаків - priestupný rok, у поляків - rok przestępny. Але цікавим є те, що колись це слово було поширене й у східних областях України, а не тільки в західних. Наприклад, на Луганщині казали «пересту́пний». У сербській і хорватській мовах теж prestupna / prijestupna godina (рік). І в білоруській: пераступны год. "Високосний" тільки в росіян і болгар.
І мені дуже подобається,то я за зміну, або правильніше - повернення...
Дуже цікава бесіда. І як не дивно, але мені більше подобається вимова слова "проєкт".
Мені теж. Зручніше.
Світ тварин , рослин бджіл -краще. Переступний рік -чудово😊
Мову мають розвивати письменники, технічні рецензенти.
Я хочу чути вишукані слова у віршах, прозі, у технічних книгах, блогах.
І лінгвісти мають не змінювати мову, а досліджувати і пропонувати суспільству варіанти для змін
В Україні кожен адміністратор, кожен чинуша став де факто руйнівником та вопогом для народу.
та ну... які вишукані слова у технічних книгах? 🤔
@@npocmo.
"Вишукані" сло в технічних книгах марно шукати. Для технічної мови досить простих, зрозумілих, та не обтяжених маразмами термінів.
Мені деякий українофоб наводив доводи тітки-лікарки: медичні терміни українською жахливі.
У ввдповідь я сказав, що медицина наполовину складається з хімії, яку в Україні почали вивчати раніше за Московщину. Їх "науковець" Ломоросов навчався в Київо-Могилянці, і вде потім довчався в Пруссії, та першими викладачами в московській академії були викладачі з КМА.
То тільки пришелепкувата Соня розповідала про "скриньку перепихунців", що ввзьмеш з мавпи з руССкого оскалу(миру)?!
Ага, особливо ЗМІ, куди назбирали копірайтерів-недоучок. А ті, своєю чергою, завзято взялися вигадувати свої слова, коли не знають мови, тупо протягувати російську кальку: мова йде, поводить себе, виглядає (про зовнішність), вирішують, а не розв'язують питання, "видається" замість "здається мені, що"; тягти за вуха діалекти, на кшталт "наразі", до того ж вперто й без варіантів. Вже нудить від того "наразі".
А реклама - то я взагалі мовчу та ридаю! Картопля у них краше смакує з Колою, замість "смачніша"... І ще багато чого, треба почати збирати перли у записничок)))
Хто контролює чистоту мову й ЗМІ, де ті редактори й мовознавці, де Фаріон, чому не бере на себе відповідальність навчати, готувати кадри медійників? Проте дуже "гарно" лається й принижує всіх хто під руку попаде))) Як же людям вивчати мову, якщо з усіх чайників чують лише карикатуру на мову 🤔
@@lorik4aika
Пані Ларіса, я поділяю Ваші почуття, дещо солідарен.
Хочу нагадати, що мова - то багатогранний чинник. Тут і історія, і культура, і геополітика, а насамперед нпше виживання та комерційний інтерес.
Згадайте як в тому ж Донецьку перед окупацією діти та дорослі переважно йшли на мультик "Тачки" з якісною креативною українською озвучкою.
В Франції є цвла програма бородьби із засиллям англіцизмів, а ведучих каналів штраіують та позбавляють робочих місць.
Але головне - ініоресурс має працювати на людей, протидія дешевому політичному популізму а ля гоп-банда мародерів Зеленського, протидія ворожій пропаганді, виховання у кожному українці до критичного сприйняття б.я. інформації, особливо якщо вона людині подобається.
Бо, солодкими речами встелена дорога в пекло.
@@lorik4aika💯
А мене ковбасить від "крайній" стосовно часу. Це так швидко поширилось з росії, навіть там це критикували фахівці ще років надцять назад. А тепер у нас. 😢
І мене ковбасить, але це у мене маркер щодо мовця, який то вживає. Зразу відмічаю - забобонний, може не логічно мислити
А крайній в черзі? Бо там же два края 🤣
@@Viktoriia-fb2yk крайній в черзі - ок
@@olgatomenko1828 бо в черзі не забобонні? Якось не послідовно🙄
@@Viktoriia-fb2yk чому раптом не послідовно? Люди, що кажуть "крайній" замість "останній", бо бояться зурочити, що чогось більше не буде, явно забобонні і того схильні до не логічних вчинків. А люди, що кажуть "крайній" на того, хто скраю, можуть бути, як забобонними, так і не забобонними
Дякую! Слухала і знову згадала, що ніщо не дратує так в спілкуванні, як постійні виправляння та пошук "правильної" української мови🙃 Можливо тому, що колись у мене була подружка з "граматичних наці", вона виправляла помилки в книжках, статтях і чужих зошитах, якщо людина сиділа поруч.Просто через плече:)) Це справді дуже бісить
мене теж бісить, особливо коли чужі і непрохано)) А нашу гостю на початку серії я сама попросила мене виправляти - з розважальною метою. І щоб продемонструвати на власному прикладі - помилятися не соромно)
Важко прийняти що хтось розумніше, того і така реакція.А я люблю , коли мені підказують.....
Звісно, не дуже приємно , що тебе пхають в твої помилки, але ж це можливість сказати наступного разу правильно.Мені здається, правильніше бути вдячним за науку.
@@user-pe5hx1jt6t Неприємно, коли люди лізуть з непроханими порадами і впевненістю. Людина може свідомо обирати, що вона вважає правильним і доцільним, а що помилковим.
@@user-pk4vl9fc5l Обожнюю, коли люди поводяться грубо і нахабно, та думають, що вони мають право бо вони розумніші (дуже цікаво, хто їм це сказав). Розумні, як на мене, в першу чергу тактовні і вчать інших не непроханими порадами, а власним прикладом, їх хочеться слухати і наслідувати.
У будь-якому разі бажаю пані Олі та її дитинці благословіння та здоров'я.
Нехай все буде добре у вашій родині: наснага, щастя, кохання.
А ви зробіть будь ласка добре Українській мові: позбавте її брудних ідеологічних домагань.
Дякую.
Якби пані Ольга не сперечалася, але у Вінницькій області, у селі моя бабця, та і всі, казала горнятко, гладущик( глечик тобто), баняк, чара( пательня, сковорода у інших), слоїк( банка) і багато- багато таких слів, що, наприклад, у Запорізькому селі навіть не чули і не зможуть вгадати, що то воно є. Гадаю, що від горнятка мова не засмітилася, мені воно рідне.
Чому не спілкуватися літературною (спільноукраїнською !) мовою, щоб носії різних діалектів не сварилися між собою, обстоюючи свої говірки?
@@olha.vasylieva.litred
Чому не спілкуватися літературною? Так ви, пані Ольга, самі відповіли: «ніхто з мовознавців не йде до людей» і на селі будуть розмовляти так, як розмовляли їх діди- прадіди і сваритися немає жодного сенсу. Дякую, вас цікаво було послухати.
@@olha.vasylieva.litredа що поганого в діалектах? Хіба це те, через що треба сваритися? Ну звикли галичани казати на чашку горнятко, хіба їм це заборониш? Діалекти - це багатство й розмаїття мови.
@@mary-anna8298Ви просто не читали баталій під моїм дописом "Пристрасті за горнятком". Галичани обстоюють думку, що чашка - росіянізм, і горнятко треба ввести в літературну мову замість чашки.
@@olha.vasylieva.litred пані Ольго, чи ви читали статтю Нечуя-Левицького "Криве дзеркало української мови"? Цікаво було б почути вашу думку.
Ось вам ще коментар українською. Добрий день!
))) Добранiч, як у польській dobranoc.
Це все надзвичайно цікаво, але автоматично робить неграмотними більшість українців, і неписьменними теж ).
Поступ точно має бути.
Дякую Юлія вам...🌷🌷🌷
Як завжди цікаво, емоційно. Приємна гостя.
Дякую,Юля, справді горнятко це горнятко(кружка),а горщик це горщик,наприклад для квітів...
«Понавішували кугутів та ліхвиків нема де діду йти..» - сопів на нас дід у дні великого прання. Яке щастя, що в моєму житті була різна мова, «канхвєти» та «кохве» моїх стареньких згадую з ніжністю і теплом.
шо воно означа? в цьому сенсі - понавішуваному - кугути і ліхвики?
Думаю,що понавішали труси і ліфчики:) @@yuliaborysko5387
@@yuliaborysko5387 раз на тиждень ми у дворі натягували шнури і розвішували на ньому випрані речі. Ліхвики - то ліфчики, а кугутИ - то колготки дідовою мовою)))
@@yuliaborysko5387Я здогадуюсь, що колготки і бюстгалтери😊
@@yuliaborysko5387колготи і ліфчики- в перекладі на інший суржик😂
Вот такий контент потрібно просувати, класний!
Дякую за випуск, отримала купу задоволення!
А ми завжди вживали Переступний рік і я зі Львова
Шкода, що за кордоном молодь та підлітки розмовлять між собою російською, і на них тут взагалі немає ніякого впливу , їм якось соромно говорити українською 😢, що з цим робити не відомо. Для біженців за кордоном не вистачає якоїсь програми з популяризації української мови 😊
А в Україні ця молодь говорила українською? Які батьки - такі й діти! Соромно говорити українською хіба що обмеженим українцям. За кордоном є суботні українські школи. Було б бажання!
Пані Юлю, запросіть, будь ласка, до бесіди Юлію Сливку. Надзвичайно цікава та глибока особистість, зокрема в темі мови. Дякую вам за проект та цікавих гостей!
Ото будуть розриви пуканів серед тих, хто не може терпіти експертності. Доречі, щодо пуканів, треба спитати у пані редакторки в ФБ, як правильно 😂
Хто є пукани - 95 квартал чи ті, котрі його терпіти не можуть?
@@tregubeне знаю, ви знаєте вираз «розрив пуканів» з соцмереж?
@@tregubeТі хто його переглядають.
@@tregube пукани від слова пукати)
Я різко перейшла на українську, відколи мій син пішов на війну. Не бачу проблем. Всі у школі вивчали українську. Читайте..читайте..!!!!!
Неодмінно підпишусь на сторінку Ольги Васильєвої!
"жовті кеди" відстають від життя 😅❤
просто респект за випуск 👏👍🫂✌️.СпасИбі вам)),але горнятко то все ж красИво звучить..
Дякую. Отримала неймовірне задоволення.
Люто плюсую проти " 42:08 виглядала"
Ну, так - " виглядає з буди пес", як сказала пані Ольга).
Адже є в нашій мові багатозначність слів і ти так гарно виглядиш має право на існування
Ого скільки закидів у бік академічних мовознавців, а діагнозів! Хоча пані Ольга така обізнана завдяки саме їхнім науковим розвідкам і кропіткій праці. Хіба плюралізм поглядів чи іншу думку хтось уже відмінив. Чи зараз дискусія не в пошані, а лише "срач"? Гостя не зовсім повно розуміє сучасні гендерні тенденції, які панують у просторі, що називаємо колективним Заходом.
Пані Юліє, думаю, слушно було б запросити до розмови також когось із Інституту української мови чи Національної комісії зі стандартів державної мови.
Це стосується тільки їхнього ставлення до фемінітивів. Академічні мовознавці ніяк не можуть пояснити, чому вони вважають іменники з нульовим закінченням іменниками спільного роду.
Бо є поняття мовної омонімії
@@user-fb1gz9qy9u А омонімія тут до чого?
А ви як фахівчиня-філологиня не розумієте цього? Тотожні за звуковою оболонкою слова здатні передавати різні лексичні значення. Це ж вас не обурює? То чому обурює граматична омонімія?
@@user-fb1gz9qy9uПро яку граматичну омонімію йдеться? Самі придумали? :) Нехай тоді буде пан посолка, пан лікарка, пан професорка.
Якось коли слухаю пані Фаріон , то все звучить органічно, а ось ваша гостя - то в мене склалося враження, що в неї серце готове до бійки! Це - сумно. Бийтеся зі східними сусідами, а між собою не потрібно.
І горНятко - це симпатично!
Проблема не в Прізвищах, а в манері в поведінці . Ми невербально сприймаємо , тому по суті експерти можуть бути праві 1000 разів, а по формі ні, бо транслюють агресію, зухвальство, високомірність.Ледь додивилася інтервʼю. Було відверто страшно. Навіть в коментарі, який пишу страшно наробити помилок. Але За рідну мову болить дуже . І страшніше втратити людське обличчя , коли хочеться , щоб українці говорили українською
@@user-dz8sr2we5x аналогічно. агресія приховується, але вона присутня
Це мовний комсомол. Хунвейбіни.
Дякую! Як же надихають такі енерджайзери! Потужно й безкомпромісно, як сонячне проміння.🙂
Філіжанка - слово кримськотатарського походження.
Вам же сказали з "тюрських мов".
@@olgalyashenko4584 раз у печері Еміне Баїр Хасар кримська татарка, екскурсоводка, ляпнула, шо це з тюркської мови. мене сильно перетрусило, і я спитав: з якої ж це блять тюркської мови. для цапомовних, та й для українців, вкрай необхідно підкреслювати, шо це саме кримські слова, а не якісь міфічно тюркські. так і тут. чому ми не говоримо, шо крейда чи дах - це з германських мов, а прямо кажемо - з німецької мови. або ви ж не кажете. шо валіза це з романських мов. бо це просто з французької мови. шо значить це дурнувато-колоніальне "з тюркських мов"???
Кримсько татарьська мова відноситься до тюркської групи мов, Це поняття " тюркська группа" об'єднує 35 мов. Слово запозичене з турецької мови, але похідні слова є в арабській, польській та румунській мовах. Що занадто, то не здраво
звідки запозичили каву, звідти і філіжанку
@@olgatomenko1828 Дійсно, бо ж ніхто не запропонує вам "філіжанку чаю")).
ПроЄкт- я говорю і обожнюю !!!!!!
Соціяльний проєкт підготувала катедра соціології і запустила його у прямому етері....
@@user-tv5ks7nm2k дуже гарно звучить
Сподобалась Ваша гостя, підписалась в фейсбуці, буду тепер знати, як правильно писати і говорити, бо правила міняються, а школа буда дуже давно😂
Цікава розмова. Я вживаю різні варіанти, і спокійно сприймаю коли інші кажуть інакше. Для мене, наприклад, чашка звичне слово, і я рада, що з ним насправді все ок. Очевидно, "горнятко" співрозмовника не викликає в мене бажання когось переконувати. Бо, банально, я не маю експертизу і, як показав цей запис, все ж мають місце різні варіанти. "Спасибі" мені подобається. "Проєкт" муляв, але зараз сама вживаю і не помічаю.
Проте протягом розмови мені не до кінця була зрозуміла полеміка в цьому інтерв'ю. Бо у підсумку все впиралось в позицію Ольги, яка пояснює як виникли ті чи інші варіанти та чому варто обирати якійсь один. А у Юлії постійно лунає контраргумент, "мені не подобається, я не звикла, мене тіпає". А когось не тіпає, що далі? Навіщо тоді в принципі досліджувати ці всі питання, і писати цю розмову, якщо все впирається у звичку й у вподобання. А правила, виявляється, це зайвий привід нервувати.
Ну і на останок, моя думка, не експерта, а простого носія мови - суржик, це не таке вже страшне явище. До того, колись намагалась зрозуміти різниці між суржиком, діалектом і говіркою, і виявилось, там часто така тонка межа, що нам простим людям розібратись без спеціалізованої освіти - зась. Тому, сама вживаю, і нікого не засуджую. Аби не московською.
Я не вважаю себе грамар наці, але, до прикладу, журнал vogue український має просто якусь біду з українською мовою в дописах. Я їх виправляю і виправляю. Чекаю коли вони вже мені платитимуть за редагування 😂. Просто дивуюсь редакції. Солідне видання, а не спромоглися на грамотного редактора?
Продовжуючи дискусію про горнятко та чашку, хочу зауважити, що горня-- це велика посудина, у якій готують їжу на вогні, а горнятко- це маленька посудина з ручкою, з котрої п'ють напої. Живу в Польщі майже п'ять років, читаю різні мовні блоги. З них мені відомо, що наприкінці кожного року визначають новостворені слова та проводиться конкурс на краще молодіжне слово року. Раджу відвідати сторінку Paulina Mikuła.
Розумієте, горн - це у ковалів)) і горня мале теж в них)) і горнятко))
Тому, горнятко кави - таке, наче, десь в кузні сиджу🤷
Зауважу,горня - найменший горщик у "наборі" горшків у якому в печі парила молоко моя бабка. Київщина, початок 70-х років минулого століття.
@@nikolaymashkovski2003 а в нашому кутку Київщини та Києва горщики це горщик, а глечики це глечики, а чашки то чашки завжди були і у бабусь, і у прабабусь. Без всяких додаткових слів🤷
@@Viktoriia-fb2yk з української пісні:
- А ми такі паровАні,
Як горнятка мальовані.
Ой, Іване, серце мОє,
Нема краще, ніж ми двоє!...
То по-вашому, "горнятка мальовані" це два маленьких ковальських горна)), ще й розмальовані?
@@user-pl7to1we4q Асоціативний ряд це поняття, яке використовується в психології та когнітивній науці для опису способу, яким ми зберігаємо та відновлюємо інформацію. Ця концепція базується на теорії асоціацій, яка вважає, що наш мозок об’єднує інформацію завдяки зв’язкам між різними поняттями або явищами.
Асоціації виникають спонтанно.
Навіть якщо людина розуміє значення слів асоціації можуть пов'язувати поняття з іншими.
Добрий день) ви чудові) було цікаво
На одному подиху. Дуже дякую. Поділилася з друзями. Дяяякуууюю. Лайк.
Підписана пару тижнів тому. Не шкодую. Дуже подобається.
на Львівщині вживають ПОРОХОТЯГ .
На Франківщині теж ❤
"Переступний рік" завжди вживали в нашому селі на Жидачівщині. Так само, як і високосний.
Дякую за цікаву розмову, пані Ольга надихає змінюватися. Головне щоб було бажання вчиться, я в процесі . Юлія окремо дякую Вам і команді за розмови, завжди корисно і важливо.
От мені побаються люди які можуть обгрунтувати свою позицію.
Дякую за цікавий контент про мову
Дуже цікаво для мене. Дуже!
особисто не знайома та зветралась і питала.
Вона дуже відзивчива, контактна, допомагаюча.
навіть якось трошки була позаїдалась, але мене не заблокували)))
Дякую 🤗 Бо блокую тільки нахаб, які приходять написати якусь гидоту. Не хочу, щоб такі мали доступ до мого контенту, в який вкладаю час і душу.
@@olha.vasylieva.litred дякую.
у вас дуже оригінальний і чудовий контент. Ви й самі це знаєте, особливо через те, що інколи крадуть.
Вам я гидоту не пишу, але по темі просто буває не можу втриматись)))
@@olha.vasylieva.litred дякую за контент. Він у вас оригінальний і цікавий.
Я можу написати гидоту по темі, а не про вас😅.
@@olha.vasylieva.litred ваш контент цікавий і оригінальний,
Нема сенсу вам гидоту писати...а от по темі я можу)))))
ЮліЄ, дякую!
Дякую за реабілітацію стакана) бо ʼпластянкаʼ ще так-сяк звучить, а решта варіацій ну зовсім сумнівна)
Будь ласка 😊 Морозиво у вафельній СКЛЯНЦІ чи то вафлянці - це кринж))
Таке вживання виправданне виключно для нескляних ємностей.
Така різниця притаманна багатьом мовам. Наприклад, у фр. мові un ver - склянка, un cornet de glace - рожок морозива, un goblet - стаканЧИК з папіру чи пластику тощо.
Що за гарний кулон на шиї пані Юлії, обрис України - птах, що злітає♥️
Дякую) Українське. Порцеляна ручної роботи. Майстерня називається Yaglyna
А мені подобається «переступний» рік❤
А закарпатцям що робити?😂 ґаті, айно, шваблики та інші чудові слова
Люди добрі, ну просто супер науковий аргумент: я так звикла, Я все життя так називаю/вимовляю тощо, БО я так звикла!
Та скільки ж Вашого життя у порівнянні з віком мови!
До совєтів називали ось так, совєти привчили називати по-іншому, то за моє життя я знаю тільки таку назву? І не хочу притаманне українське слово/вимову вживати, тому що я так звикла?!😂
Тому я підписана на Підпільну Гуманітарку))
Послиця була тільки одна і та поїхала в Болгарію
Випуск класний, і, як на мене, дуже веселий😊 Пані Юля (Юліє), запросіть пані Наталію Адаменко, будь ласка) ❤
Надзвичайно цікаво і надихаюче, дякую❤
Мені дуже подобається пані Редакторка і я часто підтримую її в коментарях, я обожнюю фемінітиви, але щодо суржика маю зовсім іншу думку. Може, тому що перші роки життя в селі на Донеччині суржик, чи може й наш діалект, був тим прекрасним, чого я не мала згодом у місті. А згодом у іншому селі, але у Криму. Тож, суржик - то щось рідне і близьке, мова бабусі й діда. Потім любові до діалектів мені додала викладачка з діалектології в університеті. Євгеніє Антонівно, знаю, Ви евакуювалися з Горлівки, сподіваюся, з Вами все добре! Вважаю, що літературна мова - це прекрасне явище, але доволі вітринне. Діалект же - цілком допустимий для розмовної мови. З усіма фонетиними, лектичними та граматичними особливостями (давньоминулий час, наприклад, який зустрінеш тепер тільки на заході). Наша мова прекрасна тим, що багатогранна. Давайте збережемо це!
Разом з тим, літературну норму маємо знати. А от користуватися вже - за бажанням :))
Зворушливий коментар, дякую щиро. А підкажіть-но прізвище викладачки. Мо', ми розшукаємо її для інтерв'ю)
@@yuliaborysko5387 Гопштер Євгенія Антонівна, в мене викладала один семестр в ГДПІІМ.
Добридень. Прошу також прокоментувати поширений останнім часом вислів "від слова взагалі", який часто використовують для більшої аргументованості думки. Не можу зрозуміти звідки взялося і чому стає популярним. Дякую
З чим точно погоджуюсь, це 'сервіс, менеджер, дизайнер '- точно не українські слова і вони особисто мене дратують так само, як московитьський ізик.
Поставлю вам файник👍🏻
Якщо так казати не можна- мені все одно)), почула десь тут, на RUclips, і мені сподобалось 🙂
Я теж вживаю слово "файник" - воно миліше за слово "вподобайка".
Переступний рік на Львівщині теж говорять
Риторика п.Юлії про "проєкт" мені трохи нагадує впертих російськомовних, котрим "нєудобна разгаварівать, іба всю жизнь так гаварілі"
Водночас, було б добре, якби ви не узагальнювали. Я з 80-х. Вдома завжди говорили "порохотяг". Це може і не правильно, але стверджувати, що так ніхто не говорить, не варто
Ой… порівняли. Одне слово і впертих недалекоглядних російськомовних українців порівняли.
Навпаки, йдеться не про російськомовних, а про людей з українською базою у поколіннях. "Проєкт" вживалося лише в частині Галичини, до того ж певний час десь між 20-30-ми роками. На додаток, у словниках значилося як виняток з правила 🤗
А ми втручаємося у офіційну державну мову й намагаємося притягти до неї розмовні або діалектичні варіації. Це неправильно. Бо всі діалекти неможливо втулити у загальноприйняту мову на рівні міжнародного спілкування, у використанні офіційних, державних документів, інструкцій, методик тощо.
А діалекти - це чудово. Та нехай залишаються й надалі діалектами. Ми будемо з любов'ю їх слухати й розрізняти за ними, з якої ж частини України ця людина, яка зараз зі мною спілкується)))
От Ви зараз самі написали "нЄудобно", з натяком на росіян))) Чим краще "проЄкт"?
Може ще про "піво" будемо сперечатися? 🤔😂
Інфлюенцер звучить медично.
Гидко.
Інфлюенца
Флюс…
Флюїд, тече з носа.....
Я не філолог, але мені дуже дивно чути, коли люди називаються "суржиком" якийсь перехідний період людей, які вчать мову. І ніхто цих людей не цькує і не виправляє кожне слово. Суржик - це саме мішанина. Коли від українсього в тій мові мало, що лишається. Зате зручно, не треба змінюватися, типу "ось така в мене українська". А по факту то якісь покрученні намагання говорити московиською.
Це такий етичний прийом щоб допомогти долати ніяковість тим, хто боїться помилок. Як на мене, боротьбі із мішаниною буде в пріоритеті виключно при наявності мовців. Зараз пріоритет саме збільшення мовців
Я теж не підтримую концепції 'суржику'. Зросійщена українська, нічого більше
Дякую, дуже цікаво та інформативно.
Юля, захоплююся вашою роботою.
Якщо не можете собі дозволити вживати англіцизми - будьте першими в сфері новітніх технологій і слова з вашої мови будуть вчити в усьому світі.
Одна справа - англізми у відповідних сферах, інша - переносити їх у повсякденність. Крайній термін - усі зрозуміють, дедлайн - я, наприклад, лише нещодавно дізналася, що це таке.
Потрібно запропонувати нашому суспільству відеоуроки на 15 хвилин з цікавими українськими перекладами з російської!❤
У мене такий же тик від слова проєкт... Не можу так говорити...
Мені подобається ця жінка. Я також створила слово - голкозбиральне світло. Таке біле чисте світло, коли можна голки позбирати)
Горнятко це горщик для страв, для напоїв - чашка і кухоль!!!! Дякую ❤❤
Горнятко - це маленький горн же))
В нас чашка- кружка, кварта😂
Мова людини, що спілкується суржиком відрізняється від мови тих, хто переходить з російської і не треба ці явища плутати. Суржик - це не стадія переходу від російської до української. Ті, хто переходить - міксують слова як їм зручніше і використовують перші які згадають і це не суржик, а тимчасова мішанина слів, що зникає після переходу або коли перехід не відбувається. Суржик - це, можна сказати, "штучно створений діалект" який сформувався під тиском домінуючої мови за тими ж самими мовними принципами, за якими були сформовані всі інші мови та діалекти. Думаю, подібний процес відбувався із західними діалектами під владою Польщі чи Австроугорщини. Можна також згадати англійську мову з її французьким минулим, але ж суржиком її не називають. Будь яка мова - це суміш мов попередників та сусідніх мов, тому, наприклад, не могла японська мова виникнути на території Франції чи Італії.
В дійсності, людина вважає рідною мовою ту сукупність слів, алгоритмів формування речень та вимови яким її навчили змалку. Думаю, основна складність боротьби із суржиком полягає в тому, що носії вважають його своєю рідною мовою. Крім того, в медіапросторі сформовано дуже дивне ставлення до регіональних особливостей: якщо західні, то це діалекти, а центральні та східні - то все суржик, так згадують, що там є слобожанщина, наддніпрянщина та пару інших, але вклинюється наратив про суржик, а після цього з'являється меншовартість цих діалектів в порівнянні із західними, хоча літературна мова була сформована якраз на базі надніпрянського діалекту.
Дуже часто діалектизми центру та сходу записують в русизми, в свою чергу аргументуючи це тим, що у мові є "красивіші" слова, які після досліджень виявляються полонізмами в "другому чи третьому поколінні".
Є також поширена мачня, що людина, яка розмовляє суржиком, плутається "обирає слова" і тд. - ні вона змалку вживає одне й те саме слово для позначення об'єкту чи явища, але для офіційної мови це слово - русизм, полонізм, мадяризм і тд, в її ж системі координат - це рідна мова. Вона може почати плутатись саме коли приходить в школу і знайомиться з офіційною мовою та починає на кожному слові задумуватись чи будуть її гнобити за слова з її "рідної мови", тоді як між собою люди розмовляють не задумуючись про вибір слів.
Між іншим, останнім часом в Україні з'явився "російський суржик", коли, наприклад людина заходячи в маршрутку каже "У мєня посвідчення", і як на мене - це дуже позитивнай фактор, що означає початок домінування української в деяких сферах.
Дякую за чудовий коментар, сфотографувала собі) зроблю серію про перехід і суржик
ЦА́РИ́НА́ «брама при вході до села; лан, поле, вруна; вигін, сіножать; (перен.) галузь»
запозичення з румунської мови;
рум. ţárină «поле, лан, нива, рілля», як і ţară «країна, область, край, місцевість», походять від лат. terra «земля; край, країна»;
виведення слова ца́ри́на́ від цар (Bern. I 127) є помилковим;
Так, царина - румунізм. Але це помилка не пані Ольги, а пані Юлії, яка хоче викинути того "царя" звідусюд.
Наша мова як пісня❤ Має бути зрозуміла і згодна про склянку, бо паперовий стаканчик це логічніше
Не впевнена,але вперше чую наголос ПономАрів .
Завжди представляли професора :"Олександр ПономарІв"
Аналогічно.