день 2. осінніх реколекцій: «Як ставати посланцем надії та довіри?»

медитація:
Вас, котрі були мертвими через ваші переступи й ваші гріхи, в яких ви колись жили за звичаєм цього світу, йдучи за князем, який панує в повітрі, за духом, що тепер діє в синах непокори. Між ними всі ми колись жили в пожадливостях нашого тіла, виконуючи волю тіла та думок, були від природи, як і інші, дітьми гніву, але Бог, Який багатий на милість, через велику Свою любов, якою нас полюбив, - нас, котрі були мертві через наші переступи, оживив разом із Христом, адже ви спасенні благодаттю, - і воскресив нас разом з Ним, і в Христі Ісусі посадив разом на Небесах. (пор. Еф 2, 1-6)
як реагую на ці слова? наскільки дорожу отриманою Гідністю: коли я, врятований безпорадний грішник - обдарований Життям Воскреслого Христа?
як підтримую в собі мою «оригінальність» отриману від Небесного Батька?
що допускаю до себе - і стаю марною «ксерокопією»?
як Діва Марія мені допомагає все наново признаватися до зла, яке допускаю?
як повторюю Богу моє фіят - щоб підтримувати в собі Божу красу? вплив та наслідування чого зробили з мене «ксерокопію»?
як часто думаю про себе, як про когось найгіршого - ради того, щоб свою гідність і вартість черпати лише від Ісуса Христа?