На мою думку, кожен пише в коментарях те, що йому ближче...англійською не читаю, бо не знаю мови....та й українською мало читаю, бо не маю для цього достатньо вільного часу... але слухати про книжки мені дуже цікаво...так вміло побудована розповідь: ти розумієш про що і що очікувати, але не переказується зміст))) навіть знаю що я б хотіла почитати...вибрала для себе)))
дякую за нове відео ❤ я дуже рада, що прочитала Море Спокою і обговорила з тобою, це примножило цінність книжки для мене! і я купила Station Eleven вже 🌚
Неймовірно! Майже кожна книга з відео - потенційна кандидатка на "прочитати найближчим часом"😊 Про "Island of Sea Women" здається вже чула на якомусь буктюб каналі. Оскільки цікавлюся історією і культурою Південної Кореї, то ця книга вже в черзі на купівлю. Про хеньйо дивилася декілька дорам і читала веб-комікси (ці жінки дійсно неймовірні)😊 Не можу також оминути увагою милі серцю види Харкова❤ Дякую Вашопис сюжету "Saving Noah" вразив і зацікавив. Це повинно бути трохи скло, і на це потрібен відповідний настрій
Дякую вам! 🤎 "Island of Sea Women" дуже раджу, але обережно. Там є дуже болючі моменти пов'язані з людською жорстокістю. Зараз особливо таке важко читати. А в усьому іншому ця книга прекрасна 💔Хеньйо мене теж вразили!
... напевно все ж Південної Кореї. У Північної зовсім інша історія і не впевнений чи є там те, що культурою можна назвати. А "Island of Sea Women" так, напевно найбільше зацікавило з перелічених книг.
однаково люблю дивитися, як твої влоги так і такі книжкові підсумки 🔥🔥🔥 Вавилон періодично приманював мене в книжкових солідною палітуркою, але бачу поки не буду його в плани додавати а от Sea of Tranquility чекає тепер своєї черги на покупку))
Дуже дякую за відео! Абсолютно погоджуюся з відгуком на Вавилон. Я дуже сподівалася, що акцент буде саме на такому унікальному концепті сріблярства, але авторка ніби просто використовує його як підкладку під гострі суспільні теми. Умовно, якби замінити сріблярство на щось інше, ефект був би той самий. До речі, у мене схожі почуття викликала Сила. Ми читали її з подругами і в нас були дуже високі очікування. Така крутезна ідея, але виконання на 2/5. Ми спочатку грішили на невдалий переклад діалогів, але чим далі, тим більше розуміли, що авторці просто не вдалося допрацювати задумку.
Дякую за весняний Харків!Якщо наступна прогулянка буде по Бурсацькому узвозу і в кадр потрапить моя Alma mater - буду Вам безмежно вдячна! А Вавилон - суміш памфлета і нудної лекції.Розумію Ваше розчарування. Тримайтеся,чарівна Настусенько! Нехай ракети та інша оркська погань оминають Ваші оселі ,вулиці,парки....Господь і ЗСУ збережуться Харків!
Наступний влог, мабуть, ні, бо в мене вже відзняла половина кадрів. Хоча! Якщо буде гарна погода (бо в нас дощить останнім часом), то спробую туди дістатися 😊 Дякую вам дуже! 🤎
Бачила нещодавно в покупках у Світло бібліотек Страшне добро Вона мене дуже зацікавила Ще й писала коментар,що чекаю огляд саме на цю книгу,планувала купувати Що ж не склалось Чудове прочитане Я дуже багато саме слухаю аудіокниги українською.бо багато часу проводжу в роботі по господарству Вам дякую за цікаве відео
О після Ловця повітряних зміїв мені треба щось відпочинкове підлікувати розбите серце😅 можливо візьму Славетне життя❤ Завтра, завтра, завтра мені неймовірно сподобалась
Я Terrible Kindness, навпаки, початок слухала в пів вуха, бо він в принципі ні про що - опис жахів, і більше нічого, а от про дорослішання і конфлікт було дуже цікаво. У Сада метеликів є ще кілька продовжень, одне від одного божевільніше, але я прослухала ВСІ! :D
А мені навпаки, бо я не за цим йшла в книгу) Тому мене це роздратувало. Так, я бачила, але не певна, що читатиму. Там, на скільки я знаю, історії не пов'язані, просто один й той самий слідчий.
@@MyBrownPages і жертви з попередніх книжок тусять з агентами ФБР! Щодо Страшного добра - вважаю, це помилка видавництва, позиціонувати це як книжку про Абер(забула як далі).
Геніальний режисер Хаяо Міядзакі і Його "Студія Ґіблі". Японські імена на наші не схожі, але трохи слух зачепило.. 😅 Це в жодному разі не хейт і не занудство, відео вийшло чудове. Єдине, що краще, мабуть, лаконічно однією фразою передати ідею та задум книги без спойлерів сюжету і так, щоб був ще чіткіший перехід (трохи тон змінити), а тоді розповідати виключно враження. Все круто, просто якось зливалось все і розповідь про кожну наступну книгу не можна було чітко виділити, якщо переважно слухати відео (так-так, Ви старались і треба дивитись, але основну частину все ж треба слухати). Думка чисто диванного експерта візуала, про те як сприймалась саме розповідь та висловлення вражень про прочитане. А от фон хороший, немає занадто багато зайвого декору на поличках. Ніщо не відволікає, це добре. І все красиво. Безперервно довго говорити і писати відео в постійні тривоги не просто, впорались чудово, але під час тривоги обов'язково ідіть в укриття, можливо, з цікавою книгою, щоб трохи себе заспокоїти.
Дякую вам) Та я передаю свої враження та емоції щиро, як вони є. І звичайно ж сполерів жодних до книг не було, адже у кожному відео я передаю суто свої враження. Коли розповідаєш про книжки, важко уникати абсолютно всіх деталей, комусь щось є спойлером, а комусь ні. Тому догодити всім ніколи не вийде) Та й я не мала такого на меті, коли створювала канал. Це моє хобі й моя комфортна тепла бульбашка.
Мене колись із сюжетом підманула Маргарет Етвуд: анонс книги "Орикс і деркач" обіцяє антиутопію, наслідки страшного вірусу - і це виявляється десь сторінок 50) А загалом на 90% це історія про шкоду і жорстокість секс-індустрії. Мені такі ігри-хованки не подобаються, а в ситуації з книгою Лабораторії ще й тема чутлива.
Ого! 👀 Я колись думала теж цю книгу прочитати, але потім щось так і не взялася. Дійсно дуже прикро, коли так відбувається. І ось не дуже зрозуміло, до кого в такому випадку більше питань: до автора чи до рецензента?
Я заходила в "Вавилон" вже дуже накрученою, тому почала бачити дзвіночки майже з перших сторінок і книга дратувала. Врешті протрималась 170 сторінок і закинула😄 Питання щодо сюжету: . . . . . . . . Там же книга закінчується тим, що герої відвертають Макові війни? Тобто століття приниження для Китаю так і не почалось?
Ну перши 200 сторінок насправді найкращі в книзі, на мій смак)) Тому якщо тобі навіть там вже було все погано, цікаво що б ти сказала, коли дочитала б 😅 СПОЙЛЕР: . . . . . . . . Там була вся сіль в тому, що Британія хотіла розпочати війну проти Китаю, Робін і компанія про це дізналися й вирішили позайматися тероризмом. Захопили вежу Вавилону й вимагали, аби війну скасували. Але нічого в них не вийшло.
@@MyBrownPages ооо! Саме через це мене бісив вже початок твору . . . . . . . Якщо відштовхуватись від реальної історії, до війни з Британією Китай теж був успішною імперією, захоплював і поневолював сусідів. Кантон був єдиним містом, через яке дозволялась торгівля з заходом. Не розумію сцену на початку, де китаєць намагається виїхати до Британії на роботу, а його не беруть на корабель. Може здатись, що Китай є колонією і бідні мешканці просяться на роботу до метрополії - але ж ні🤷🏼♀️ Протягом років, які описані в книзі, Китай є імперією з імперською політикою, такий само, як і Британія того часу
@@irynaporkha про це багато хто говори у своїх відгуках до книги. Та й взагалі це насправді стосується не лише Вавилону, а в цілому риторики Кван. Вона постійно забуває, що китайська імперія далеко не свята й безневинна) Але чомусь у всьому, що коїться у світі, винні саме білі люди. А ще дуже цікаво, що авторка живе в Америці. Ну писати про колоніалізм і жити в штатах це прям я не знаю) Хоча от її жовтолика, як на мене, не така гостра в цьому плані й більш тонко написана. Хоча тема там майже все та ж.
Слухаю про "Saving Noah" і думаю, що не хочу читати, а потім проходить час і я думаю про цю книгу і мені цікаво чим закінчилось. Тож буду сподіватись, що перекладуть на українську мову
Цікаво чи напишуть коментарі про "The Island of Sea Women" чи "Saving Noah". Вангую, що таких буде мало. Буде багато коментарів про гарний Харків. Будуть коментарі про книжки написані українською, а коментів про написані англійською буде мало, мало хто читає англійською.
Зате глядачі будуть знати, що такі книги є) Бо, на жаль, багато з того, чого ми не маємо в перекладі, вартує уваги. Й насправді мати доступ до англомовної літератури, на мій погляд, дуже важливо, тому я всіляко агітую людей читати англійською й розширяти свої читацькі горизонти.
@@MyBrownPages та все правильно ви робите. Ми маємо доступ до англомовної літератури, але читати її мало хто може. Я от дуже хочу прочитати Weir "Katherine Swynford". Навіть книжку придбала (слава Якабу!). Але мало що розумію. Я підозрію, що книжок англійською, від яких я би була у повному захваті, дуже багато.
@@Inna_8_7 насправді багато хто зараз починає читати англійською, головне, аби була мотивація та впертість до цього. Бо напочатку буде дуже складно, але потім ці старання виправдають себе тільки так) Кажу це з власного досвіду, я буквально впадала у відчай коли почитала читати англійською. Зате зараз це для мене одне з найкращих рішень за життя) Ну і тепер я гадаю, що можу бути корисною навіть для глядачів на ютубі. Бо можу братися читати книжки англійською до їх виходу в нас українською, аби читачі вже мали якийсь перший відгук 🙂
Послухала лише частину про «Страшне добро» і хочу стати на захист книги. Ніде в анотації не написано, що книга про «Трагедію в Аберфані». А цитую «Роман розповідає історію одного бальзамувальника, який брав участь у ліквідації наслідків катастрофи, і про те, як це вплинуло на його життя» Саме про це і є книга. Хіба нам бреше анотація? Ні Чи хотіли б люди читати 340 сторінок читати про втрачені життя та понівечені тіла 116 дітей і трагедію їх батьків після? Скажу за себе, ні
Я рада, що книга вам сподобалася і це чудово, що ви підійшли до неї з іншими очікуваннями) Проте, як я вже сказала у відео, якщо замінити трагедію Аберфану на будь-яку іншу, це ніяк не вплинуло б на сюжет. На мою думку, анотація повинна на перше місце ставити основну сюжетну гілку, якою в даному випадку є: дорослішання хлопця, його навчання в музичній школі та становлення як бальзамувальника й наслідки від пережитого у якості волонтера. Проте анотація нам початково показує тему Аберфану. Це можна прочитати навіть в перших рядках опису на goodreads: "It is October 1966 and William Lavery is having the night of his life at his first black-tie do. But, as the evening unfolds, news hits of a landslide at a coal mine. It has buried a school: Aberfan. William decides he must act, so he stands and volunteers to attend. It will be his first job as an embalmer, and it will be one he never forgets." Для мене було цікаво почитати саме про долю цього містечка, а не про навчання хлопця в музикальній школі. Й подібний авторський хід для мене є маніпулятивним. Тому мене це й обурило)
❤завжди радію Вашему відео
Який гарний весняний Харків
Дякую вам 🥰
Так, Харків зараз квітне й зеленіє, сподіваюся в мене дійдуть руки змонтувати наступний влог і показати цю красу!
На мою думку, кожен пише в коментарях те, що йому ближче...англійською не читаю, бо не знаю мови....та й українською мало читаю, бо не маю для цього достатньо вільного часу... але слухати про книжки мені дуже цікаво...так вміло побудована розповідь: ти розумієш про що і що очікувати, але не переказується зміст))) навіть знаю що я б хотіла почитати...вибрала для себе)))
Дякую за підтримку! ❤️
Дякую Вам! Цікава розповідь!
Дякую вам! 😊
Величезне дякую, за пораду до читання Славетне життя Ей Джея Фікрі, дуже добра і цікава книга))
Так, вона надзвичайно мила і тепла) Досі коли згадую про неї, аж тепло розливається по тілу.
Ваші відео теж дуже підтримують, Море спокою дуууже сподобалась, і дуже хочу Жовтолику, всі, хто читав її англійською, хвалять
Дякую вам! 🤎
Так рада, що Море спокою читають і воно подобається!
Жовтолику дійсно рекомендую)
Початок відео як завжди ❤
таке насичене прочитане
Особливо цікаво було послухати про англомовні книжки😊
Дякую 🥰
Харків так гарно квітнув й зеленів! А зараз у нас погода зіпсувалася)
Твої відео - моя комфортна бульбашка! Знімай ще, всі цікаво дивитися дуже!
Дякую, люба 🥰😘
Привіт з Чернігова ❤Як завжди 💥
Вітання! Позавчора багато думала про Чернігів. Бережіть себе! 🤎
дякую за нове відео ❤ я дуже рада, що прочитала Море Спокою і обговорила з тобою, це примножило цінність книжки для мене! і я купила Station Eleven вже 🌚
Дякую! А я дуже рада, що тобі вона сподобалася ❤️
Клас! Я ще ні, але теж планую) Скажи, як братимешся, може почитаємо разом 👀
@@MyBrownPages може десь за кілька тижнів, я напишу :)
Неймовірно! Майже кожна книга з відео - потенційна кандидатка на "прочитати найближчим часом"😊 Про "Island of Sea Women" здається вже чула на якомусь буктюб каналі. Оскільки цікавлюся історією і культурою Південної Кореї, то ця книга вже в черзі на купівлю. Про хеньйо дивилася декілька дорам і читала веб-комікси (ці жінки дійсно неймовірні)😊
Не можу також оминути увагою милі серцю види Харкова❤ Дякую
Вашопис сюжету "Saving Noah" вразив і зацікавив. Це повинно бути трохи скло, і на це потрібен відповідний настрій
Дякую вам! 🤎
"Island of Sea Women" дуже раджу, але обережно. Там є дуже болючі моменти пов'язані з людською жорстокістю. Зараз особливо таке важко читати. А в усьому іншому ця книга прекрасна 💔Хеньйо мене теж вразили!
... напевно все ж Південної Кореї. У Північної зовсім інша історія і не впевнений чи є там те, що культурою можна назвати.
А "Island of Sea Women" так, напевно найбільше зацікавило з перелічених книг.
@@shyk1393 мій географічний кретинизм на практиці😅
@@shyk1393 дякую
однаково люблю дивитися, як твої влоги так і такі книжкові підсумки 🔥🔥🔥
Вавилон періодично приманював мене в книжкових солідною палітуркою, але бачу поки не буду його в плани додавати
а от Sea of Tranquility чекає тепер своєї черги на покупку))
Дякую, люба ❤️❤️❤️
Море спокою дійсно варта уваги)
Дуже дякую за відео! Абсолютно погоджуюся з відгуком на Вавилон. Я дуже сподівалася, що акцент буде саме на такому унікальному концепті сріблярства, але авторка ніби просто використовує його як підкладку під гострі суспільні теми. Умовно, якби замінити сріблярство на щось інше, ефект був би той самий.
До речі, у мене схожі почуття викликала Сила. Ми читали її з подругами і в нас були дуже високі очікування. Така крутезна ідея, але виконання на 2/5. Ми спочатку грішили на невдалий переклад діалогів, але чим далі, тим більше розуміли, що авторці просто не вдалося допрацювати задумку.
Дякую вам!
Ох, Сила в мене лежить на поличці й я тепер навіть не впевнена, що хочу її читати, бо вже стільки відгуків на неї чула 🙃
За собуню одразу лайк❤
Дякую за весняний Харків!Якщо наступна прогулянка буде по Бурсацькому узвозу і в кадр потрапить моя Alma mater - буду Вам безмежно вдячна!
А Вавилон - суміш памфлета і нудної лекції.Розумію Ваше розчарування.
Тримайтеся,чарівна Настусенько!
Нехай ракети та інша оркська погань оминають Ваші оселі ,вулиці,парки....Господь і ЗСУ збережуться Харків!
Наступний влог, мабуть, ні, бо в мене вже відзняла половина кадрів. Хоча! Якщо буде гарна погода (бо в нас дощить останнім часом), то спробую туди дістатися 😊
Дякую вам дуже! 🤎
💙💛🐶📘📘📘
Цікаво було слухати про книгі які вам не сподобалися, дякую 😊
Якось так вийшло, що про них я наговорила найбільше і потім вирізала десь половину, бо це було б відео на 3 години 😄
Дякую!
Харків весною,то-😍
Настя,ти дуже гарна😃
Ой дякую! 🥰
Повністю погоджуюсь з відгуком стосовно Вавилону, авторка зневажає свого читача і просто каже: "Ковтай, не думай, я вже все прожувала".
Так, мене це дуже засмутило, насправді.
Бачила нещодавно в покупках у Світло бібліотек Страшне добро Вона мене дуже зацікавила Ще й писала коментар,що чекаю огляд саме на цю книгу,планувала купувати Що ж не склалось
Чудове прочитане Я дуже багато саме слухаю аудіокниги українською.бо багато часу проводжу в роботі по господарству
Вам дякую за цікаве відео
Можливо, в когось буде інше враження про цю історію, але в мене ось таке)
Аудіокниги це моя особлива любов)
Дякую вам! 😊
О після Ловця повітряних зміїв мені треба щось відпочинкове підлікувати розбите серце😅 можливо візьму Славетне життя❤ Завтра, завтра, завтра мені неймовірно сподобалась
Ооо, то якщо вже Завтра, завтра, завтра зайшла, тоді Фікрі точно можна брати! Вона така казкова і легенька)
Нічого собі в тебе прочитане❤додала собі Saving Noah, Sea women, Світлячків, Море спокою😅
От Море спокою прям дуже раджу 🤎
Saving Noah теж, якщо любиш скляні драматично психологічні трилери)
@@MyBrownPages не дуже люблю, але чомусь дуже активно читаю😅
@@knyzhkovamaniachka хіхіхі)))
Я Terrible Kindness, навпаки, початок слухала в пів вуха, бо він в принципі ні про що - опис жахів, і більше нічого, а от про дорослішання і конфлікт було дуже цікаво.
У Сада метеликів є ще кілька продовжень, одне від одного божевільніше, але я прослухала ВСІ! :D
А мені навпаки, бо я не за цим йшла в книгу) Тому мене це роздратувало.
Так, я бачила, але не певна, що читатиму. Там, на скільки я знаю, історії не пов'язані, просто один й той самий слідчий.
@@MyBrownPages і жертви з попередніх книжок тусять з агентами ФБР!
Щодо Страшного добра - вважаю, це помилка видавництва, позиціонувати це як книжку про Абер(забула як далі).
Як цікаво, що Вавилон нам обом не дуже сподобався, але не сподобався по різному😊
Так! Я обожнюю як по-різному книжки розкриваються для кожного читача)
Геніальний режисер Хаяо Міядзакі і Його "Студія Ґіблі".
Японські імена на наші не схожі, але трохи слух зачепило.. 😅
Це в жодному разі не хейт і не занудство, відео вийшло чудове. Єдине, що краще, мабуть, лаконічно однією фразою передати ідею та задум книги без спойлерів сюжету і так, щоб був ще чіткіший перехід (трохи тон змінити), а тоді розповідати виключно враження. Все круто, просто якось зливалось все і розповідь про кожну наступну книгу не можна було чітко виділити, якщо переважно слухати відео (так-так, Ви старались і треба дивитись, але основну частину все ж треба слухати).
Думка чисто диванного експерта візуала, про те як сприймалась саме розповідь та висловлення вражень про прочитане.
А от фон хороший, немає занадто багато зайвого декору на поличках. Ніщо не відволікає, це добре. І все красиво.
Безперервно довго говорити і писати відео в постійні тривоги не просто, впорались чудово, але під час тривоги обов'язково ідіть в укриття, можливо, з цікавою книгою, щоб трохи себе заспокоїти.
Дякую вам)
Та я передаю свої враження та емоції щиро, як вони є. І звичайно ж сполерів жодних до книг не було, адже у кожному відео я передаю суто свої враження. Коли розповідаєш про книжки, важко уникати абсолютно всіх деталей, комусь щось є спойлером, а комусь ні. Тому догодити всім ніколи не вийде) Та й я не мала такого на меті, коли створювала канал. Це моє хобі й моя комфортна тепла бульбашка.
Перший привітальний коментар зі Львова❤
Вітаю! Чекаю коли вже нарешті я знову побуваю у вашому прекрасному місті 🤎
@@MyBrownPages нехай це станеться щонайшвидше за найчудовіших обставин)
Мене колись із сюжетом підманула Маргарет Етвуд: анонс книги "Орикс і деркач" обіцяє антиутопію, наслідки страшного вірусу - і це виявляється десь сторінок 50) А загалом на 90% це історія про шкоду і жорстокість секс-індустрії. Мені такі ігри-хованки не подобаються, а в ситуації з книгою Лабораторії ще й тема чутлива.
Ого! 👀 Я колись думала теж цю книгу прочитати, але потім щось так і не взялася. Дійсно дуже прикро, коли так відбувається. І ось не дуже зрозуміло, до кого в такому випадку більше питань: до автора чи до рецензента?
Хто блукав з Леопольдом Блумом і дішов з ним до кінця, спокійно буде читати "Море спокою"))
Це геть зовсім різні речі, насправді)
@@MyBrownPages так різні. Просто "Улісс" допомогає навчитись читати заплутані книжки.
@@Inna_8_7 треба буде колись це перевірити) Але поки я не готова за нього братися.
@@MyBrownPages це треба робити за компанію з якимось філологом:))
Я заходила в "Вавилон" вже дуже накрученою, тому почала бачити дзвіночки майже з перших сторінок і книга дратувала. Врешті протрималась 170 сторінок і закинула😄
Питання щодо сюжету:
.
.
.
.
.
.
.
.
Там же книга закінчується тим, що герої відвертають Макові війни? Тобто століття приниження для Китаю так і не почалось?
Ну перши 200 сторінок насправді найкращі в книзі, на мій смак)) Тому якщо тобі навіть там вже було все погано, цікаво що б ти сказала, коли дочитала б 😅
СПОЙЛЕР:
.
.
.
.
.
.
.
.
Там була вся сіль в тому, що Британія хотіла розпочати війну проти Китаю, Робін і компанія про це дізналися й вирішили позайматися тероризмом. Захопили вежу Вавилону й вимагали, аби війну скасували. Але нічого в них не вийшло.
@@MyBrownPages ооо! Саме через це мене бісив вже початок твору
.
.
.
.
.
.
.
Якщо відштовхуватись від реальної історії, до війни з Британією Китай теж був успішною імперією, захоплював і поневолював сусідів. Кантон був єдиним містом, через яке дозволялась торгівля з заходом. Не розумію сцену на початку, де китаєць намагається виїхати до Британії на роботу, а його не беруть на корабель. Може здатись, що Китай є колонією і бідні мешканці просяться на роботу до метрополії - але ж ні🤷🏼♀️ Протягом років, які описані в книзі, Китай є імперією з імперською політикою, такий само, як і Британія того часу
@@irynaporkha про це багато хто говори у своїх відгуках до книги. Та й взагалі це насправді стосується не лише Вавилону, а в цілому риторики Кван. Вона постійно забуває, що китайська імперія далеко не свята й безневинна) Але чомусь у всьому, що коїться у світі, винні саме білі люди. А ще дуже цікаво, що авторка живе в Америці. Ну писати про колоніалізм і жити в штатах це прям я не знаю) Хоча от її жовтолика, як на мене, не така гостра в цьому плані й більш тонко написана. Хоча тема там майже все та ж.
Слухаю про "Saving Noah" і думаю, що не хочу читати, а потім проходить час і я думаю про цю книгу і мені цікаво чим закінчилось. Тож буду сподіватись, що перекладуть на українську мову
Ох, вона дійсно важка. Там такий концентрований згусток емоцій, але я не могла відірватися!
Цікаво чи напишуть коментарі про "The Island of Sea Women" чи "Saving Noah". Вангую, що таких буде мало. Буде багато коментарів про гарний Харків. Будуть коментарі про книжки написані українською, а коментів про написані англійською буде мало, мало хто читає англійською.
Зате глядачі будуть знати, що такі книги є) Бо, на жаль, багато з того, чого ми не маємо в перекладі, вартує уваги. Й насправді мати доступ до англомовної літератури, на мій погляд, дуже важливо, тому я всіляко агітую людей читати англійською й розширяти свої читацькі горизонти.
@@MyBrownPages та все правильно ви робите. Ми маємо доступ до англомовної літератури, але читати її мало хто може. Я от дуже хочу прочитати Weir "Katherine Swynford". Навіть книжку придбала (слава Якабу!). Але мало що розумію. Я підозрію, що книжок англійською, від яких я би була у повному захваті, дуже багато.
@@Inna_8_7 насправді багато хто зараз починає читати англійською, головне, аби була мотивація та впертість до цього. Бо напочатку буде дуже складно, але потім ці старання виправдають себе тільки так)
Кажу це з власного досвіду, я буквально впадала у відчай коли почитала читати англійською. Зате зараз це для мене одне з найкращих рішень за життя)
Ну і тепер я гадаю, що можу бути корисною навіть для глядачів на ютубі. Бо можу братися читати книжки англійською до їх виходу в нас українською, аби читачі вже мали якийсь перший відгук 🙂
@@MyBrownPages вчити англійську треба. Наша країна їде до англізаціїї. Мені дивно, що деякі люди того не помічають. Дякую. Лайк поставила.
Послухала лише частину про «Страшне добро» і хочу стати на захист книги. Ніде в анотації не написано, що книга про «Трагедію в Аберфані». А цитую «Роман розповідає історію одного бальзамувальника, який брав участь у ліквідації наслідків катастрофи, і про те, як це вплинуло на його життя»
Саме про це і є книга. Хіба нам бреше анотація? Ні
Чи хотіли б люди читати 340 сторінок читати про втрачені життя та понівечені тіла 116 дітей і трагедію їх батьків після? Скажу за себе, ні
Я рада, що книга вам сподобалася і це чудово, що ви підійшли до неї з іншими очікуваннями)
Проте, як я вже сказала у відео, якщо замінити трагедію Аберфану на будь-яку іншу, це ніяк не вплинуло б на сюжет.
На мою думку, анотація повинна на перше місце ставити основну сюжетну гілку, якою в даному випадку є: дорослішання хлопця, його навчання в музичній школі та становлення як бальзамувальника й наслідки від пережитого у якості волонтера. Проте анотація нам початково показує тему Аберфану. Це можна прочитати навіть в перших рядках опису на goodreads:
"It is October 1966 and William Lavery is having the night of his life at his first black-tie do. But, as the evening unfolds, news hits of a landslide at a coal mine. It has buried a school: Aberfan.
William decides he must act, so he stands and volunteers to attend. It will be his first job as an embalmer, and it will be one he never forgets."
Для мене було цікаво почитати саме про долю цього містечка, а не про навчання хлопця в музикальній школі. Й подібний авторський хід для мене є маніпулятивним. Тому мене це й обурило)