Богдан Ігор Антонич «Дороги» | Вірш | Слухати онлайн

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 19 ноя 2024

Комментарии • 2

  • @innahejazi2311
    @innahejazi2311 4 месяца назад

    Боже як гарно ❤

  • @knyhoteka
    @knyhoteka  11 месяцев назад

    Розгорнулась земля, наче книжка
    (дороги, дороги, дороги).
    Зашуміла трава і принишкла,
    простелилась нам юним під ноги.
    Тільки небо і тільки пшениця
    (над нами, за нами, під нами).
    Тільки безкрай і далеч іскриться,
    тільки безвість вітає вітрами.
    Голубінь, золотавість і зелень
    (яруги, галявини, кручі).
    Розспівались таємно: дзінь-дзелень
    цвіркуни в конюшині пахучій.
    Залізиста вода із криниці
    (дороги, дороги, дороги).
    О, відкрий нам свої таємниці,
    дивний місяцю мідянорогий!
    Бо в дорогах звабливая врода
    (о зелень! о юність! о мріє!).
    Наша молодість, наче природа,
    колосистим ще літом доспіє.