Переїзд у Німеччину: Чи Жалкую Я про Це?
HTML-код
- Опубликовано: 13 сен 2024
- Бажаю вам всього найкращого та з прийдешнім Новим Роком!
приєднуйтесь до тг каналу: t.me/ukrsamoro...
ключові слова-теги: психологія, філософія, життя за кордоном, життя в Німеччині, життя за кордоном, саморозвиток, українською, український ютуб
у голові ухилянта
з передової пишите?
Так їдьте помирати
За такі коментарі відправляю зразу в "Бан".
@@user-os6lm6sw3c ніхуя собі заявочка? такими питаннями не розкидаються, мразото
-18 років
-виїхав у 17
-студент
всім ухилянтам ухилянт😁
Мене тішить ,що таку людину, як Ви , батьки зберегли і Ваш вік зіграв на користь.
А ті шо зараз на передовій, то дурні які захищають Україну. А ті шо встигли втекти і пристроюють свою жопу в тепло, то розумні? Ніфіга! Пристосуваньці і зрадники будуть розплачуватися і на цьому і на тому світові!
Цікавий ти хлопче. Розумні в тебе батьки, оскільки і ти не дурень виріс в свої 18 років. Бажаю успіху тобі в світі.
Добрий день! Дуже приємно Вас слухати! У Вас дуже гарний голос та дуже класна українська! Дуже приємно слухати!
дякую за приємний коментар (;
ДЯКУЮ за ВІДВЕРТІСТЬ❤Цікаво !Розумний хлопець і українська ГАРНА і ЛОГІКА !УСПІХІВ !ПІДПИСУЮСЬ з задоволенням ‼️
Зовнішність, гарний тембр голосу, грамотна мова. Хлопче, йди працювати на телебачення. Або навчайся у цьомунапрямку
Реально секс
дякую за приємний комментар
Мне например неудобно общаться с нашими за границей, потому что начинают жаловаться, критиковать, грузить проблемами, а мне это в Украине надоело уже
Всем людям свойственно грузить других своими проблемами.
И вы тоже не исключение.
@@popular_psychologyні. Я полюбляю говорити про те що мені цікаво або я нерозумію, що мене дивує або розширює кругозір, що в собі помічаю....а от коли наші як прийняли рішення переїхати, продали вже щось і починають жалітися....або говорять причину що не в Україні-це небезпека. З Західної України і причина небезпека...це казка для іноземця що не знає де Львів, а де Харків. Я зустрічала може пару справжніх біженців, з усіма речами що у них є в машині-кладовці. І вони не жаліються. А інші...хто продав машину, квартиру і виїхав-да!)) Світ перевертається.
Дуже актуальну тему Вы підняли,і такі думки не тільки у Вас,привіт із Варшави.Відповідь на це є але в двох словах не напишеш але відповідь у Вас є тільки ви не здогадуватись що це може бути.
Закордон, це не домівка не рідна земля, але в нашій країні на жаль нічого доброго не створювали і боюсь, що й не буде створюватись для процвітання населення.
Згодна,самотність,туга,ментальність. Дякую за відео
Дуже дякую за відео. Ви наче мій стан описали…
Дякую за відео. Справді, будучи далеко від батьківщини, чомусь ще більше хочеться сидіти у мушлі. Гарна ідея з походами в природу. Природа - це людина, інша жива істота. Вона не говорить, але добре розуміє людські болі. Думаю, що всі ми в душі залишаємося представниками свого народу. Інша справа, якими! У Вас гарна мова. Не втрачайте навичок говорити українською.
Добрий день Пане, я вже 7 років мігрант. Але власне я вчився тут і не жалкую а навпаки. Думаю що тут краще навчання ніж у нас , та і діплом варто мати , бо то такє покращення твого життя тут . Я теж самотний, тому що дуже українців хочуть заробити більше грошей. Я вибираю просто жити та подорожувати . Теж уникаю украінців бо зазвичай то не культурні люди 😊. Але я зустрічаю які добре володіють українською гарно одягнені, та інтелігентні, то я кайфую що теж українець 😊
Уникати своїх людей це точно і я навіть сама собі не могла пояснити чому. Але більше це сором , тому що не завжди нас люблять і тому не хочеться бути причетним до негативу зайвий раз.
Вас вже просто ненавидять у всьому світі за нахабність, пристосуванство, брехню і не бажання працювати. З України втекло лайно, яке гризеться між собою і ненавидить один одного. Тому що ви лайно без гідності і совісті! Дивлюся на вас третій рік в Німеччині. Це жах!
Молодець хлопець я тоже так розумію
Є гарне англійське прислів’я . An old head on young shoulders. Це про Тебе. Очевидно, що У Тебе не буде багато підписників… на жаль сьогодні такий контент непопулярний и запит на нього невеликий. Але Твій глядач тебе знайде. Бажаю успіху
дякую за приємні слова!
Радіє душа, що в нас є така молодь.
Цікава і актуальна тема. Відношення до співвітчизників-емігрантів залежить від купи факторів, найголовніше від умов в яких доводиться співіснувати. Якщо знаходитт перспективи розвитку то автоматично знаходяться люди ( неважливо чи то українці, чи місцеві) з якими легше йти разом
Есть люди хорошие и не очень. И не имеет значения с какой он страны, на каком языке говорить, в какую церковь ходит и т д. Желаю всем мира, психологического спокойствия
Мабуть не варто але спробую допомогти :) хлопче, твоя проблема це гординя і не розуміння того що ти ще дитина. При всій повазі ти не розумієш базових речей а піднімаєш теми галактичного масштабу :) успіхів!
Дякую за випуск,натрапив випадково на Ваше відео, збираюся їхати в Німеччину з сім'єю, дружина з сином вагається,а я дуже хочу
врахуйте що якщо вагаються, то по приїзду їм буде складно! якщо рішення прийнято то краще добре їх підготувати до цього
більше відео подивитись про життя тут
хай щастить та всього вам найкращого!
Ви інвалід чи вагітний?
Дитині було 16 ,коли його вивезли батьки. Зараз йому 18. До чого це питання? @@МузаВікторівна
Їдьте невагайтесь я жалкую що раніше не виїхав привикнете потихеньку адаптіруєтесь все буде добре помолитесь Господу святому і їдьте .
@@МузаВікторівна я ВПО інвалід та пенсіонер,в мене маленький син,квартира на окупованій території,бізнес теж там.Треба робити операцію в Україні мене чекає тільки смерть,бо знаєте яка в нас медицина,тільки на папері все безкоштовно
Спробуй зходити до церкви ти ж християнин, гуртуйтесь у громаду,донатьте тим хто
став на захист Батьківщини
Сила в єдності
Миру і перемоги
Не нав'язуйте людям свої бажання, це 21 сторіччя, а ви ж вете в середньвіччі, вчитись треба, а не молитись
Я з Херсону, теж в Німеччині. Дуже хочу додому, в Україну. Дякую Вам. Ви дуже мудра молода людина.
Я приїхав додому, я б не повертався, це не те чого я очікував взагалі, спочатку 2 місяці я радів) Потім я почав жалкувати, я не люблю давати розпорядження що і кому робити, але я хочу щоб ви замислилися над цим
Я теж відчуваю себе дуже самотньою тут в Німеччині. А ще мене дуже дратує тут це російська мова яку чуєш набагато частіше ніж українську Перший рік війни я прожила в Чехії і там я чула частіше українську . А тут на кожному кроці і не розумію де свої а де росіяни.
Ти крейзі, у гарному розцумінні. Унікальний. Потенціал зашкалює. План із допомоги людям красивий, та принесеш ще багато користі. Цікаво, коли сам із часом переслухаєш, які інсайти, враження будуть) Дякую що ділешся та за щирість.
Привіт, розумний хлопець, дякую за відео. У тобі я впізнала мою доньку
Я теж була за кордоном і ця війна примусила мене туди їхати .Я думала що так буде як найкраще але всі 2.5 місяців я тільки тим і займалась що вмовляла себе о том що там мені нравиться бути.Потім я сдалась і зрозуміла що не можу і не хочу бути ємігрантом що це протиріч моєму внутрішньому Я.Не хочу міняти шило на мило.
Мне 44 года , я мама четырех детей , но переживаю в точности все то , о чем Вы говорите
Дуже круто😍
Краще бути самотнім ніж мертвим!
Також цікавить ця ьема, що відбувається в голові вимушених емігрантів, які не планціали переїхд, але їх змусили. Спілкуюся з урахнськими біженцями і дуже часто не розумію чому влни ведуть себе так дивно чи то насправді так впливає іимушене акреселення чи то просто народ такий. Якщо будуть гастуні відео - мені не виствчиди глибини з цього питання. Дякую!
Мені 37, але теж є таке: не хочу спілкуватись з нашими людьми закордоном. Не маю планів бодай на пару місяців вперед і це дуже травмує
знайомо, розділяю ваші переживання
дай Боже аби нам всім стало трошки краще (;
@@ffffarrrra я хочу додому
🥲😢😢
Я Вже 32 роки не спілкуюсь з укр і я живу комфортно.
Все що є в цьому відео - це про мене. Я повернувся додому і тепер взагалі не знаю, що мені робити) Про вкрадений сенс життя це точно підмічено.
Сказал все верно,без воды и по сути🤝
Я так думаю що для зняття стрессу треба чимсь зайнятись. Може в спортзал, працювати десь. Якщо англійська у вас добра то може краще переїхати в Ангію. Не треба зараз повертатись, ви ж все розумієте.
Я з березня 2022 в Німеччині з сином, чоловік в ЗСУ...лише зараз починається туга за Україною...ми з Бучі, були там 10-ть днів війни. Відразу у мене туги не було, ми намагалися інтегруватися, ходила на курси німецької (у мене є Б1 рівень, проходжу Б2). Ми часто тут їздили по різним містам, ходили до церкви тут , спілкувалися з німцями, робили мітинги на підтримку України, збір грошей для воїнів, робили укр фестиваль для німців, з нашими пісеями, танцями та стравами. Я можу адаптуватися в будь-якій країні майже. Лише туга за чоловіком, з яким бачилися рік тому
Так, українці себе тут по різному ведуть. Більшість просто збирає соц.гроші під подушку і навіть не намагаєтеся тут адаптуватися та інтегруватися..по два рази ходять на курси Б1, а потім не здають...є які інтегруються і виходять на роботу, особливо ті, які виїхали родинами, або потім їх чоловіки (за гроші) до них приїхали. Коли родина разом легше переносити складнощі в новій країні
Стосовно молоді, так, є хлопці, які виїхали в 16-17 років, закінчили онлайн укр школу і тут вже вчаться на аусбілдунг. Є такі, що вступили онлайн в укр вузи, і вони не планують пов'язувати життя з Німеччиною. Німці відкриті, якщо ти до них відкритий. Так, природа супер, ми з сином багато тут їздили по різним місцям, подорожі не дають зійти з розуму
@@user-sx3mz6sv4vМолодець похвалила себе! Але чому ти не в Україні? Щось не сходиться, чоловік воює а ти з неокупованої території здриснула аж в Німеччину, повна брехня, ти скоріш за все втекла за грошиками і ніякі курси не проходиш, таких сказочників теж хватає))
Іди в дупу кремле-бот)
Ті самі відчуття, тіьки в Чехії. На початку не знав нікого.
Коли їхав на вокзал де було дуже багато українців, відчув себе ніби вдома саме між людьми які спілкуються українською.
Багато хто з України пишуть про соц. гроші. в Німеччині. По-перше, не такі тут великі гроші, щоб так про це кричати, це просто впритик на основні потреби, не пошикуєш. По- друге, вже хочеться вийти на роботу, але, щоб по спеціальності робити потрібен час на вивченнв мови хоть би до рівня Б2, підтвердження дипломів, або йти на аусбілдунг, а це ще плюс 2,5-3 роки. Не всі українці згодні робити в ресторанах на кухні чи прибирати офіси, на складах, у багатьох є вища освіта.
правда! "халяви" не було і та про яку казали вже завершилася, тепер підйом буде тільки у тих хто навчається та працює, а для цього треба старатись...
@@ffffarrrraхалява була і досі є, я це бачу на власні очі. І навколо ледарі, які працювати не хочуть, не приємно дивитися. І не вчаться нормально, і не працюють. Подорожують і айфони купують. Ще підробляють в чорну, отримуючи соціал. Мерзенно це все. Німеччина так підтримала, а люди як свині. Одиниці свідомих, порядних і працюючих. На жаль
@@alpina23Рузьким бот зверху
Все вірно…
Цікавим було б почути розмірковування ще когось з тих, хто повернувся на Батьківщину, а особливо після початку війни…
Повернулася з двома дітьми додому після року життя в Нідерландах. Це було рішення нас трьох, причому діти додому прагнули більше, ніж я. Мене стримувало питання безпеки. Але оскільки син навчався на момент повернення в 10 класі і вже треба було остаточно вирішувати чи професійна освіта в Нідерландах чи підготовка до здачі НМТ і вступ вдома, то зробили вибір на користь України. Перший місяць життя вдома був важким - від питання "Як пережити повітряні тривоги?" До питання "А чи є в моїх дітей майбутнє вдома?" За місяць адаптувалася. Але є деякі але, які стосуються особисто мене і дітей. Ми живемо у маленькому містечку, у нас відносно тихо(якщо не брати до уваги повітряні тривоги), в нас є своє власне житло, в мене є робота. В Нідерландах ми жили в шелтері і мені не вистачало особистого простору(в кімнаті нас було 5-ро). Не подобалося відчувати себе людиною другого сорту, хоча до нас ставилися дуже гарно, але всеодно я не почувалася рівною серед нідерландців. В них прекрасна країна, але вона чужа. Чужі звичаї, чужі традиції. Просто відчувала себе постійно не там... Про повернення не шкодую. Старший син також. Лише донька (13 років) хоче назад - в гуртожиток до друзів, у безтурботне життя.
Нехай Господь милує, будьте там ,де Ви є.Це мій відгук як матері, я зараз у Хмельницькому.Вам випав шанс жити, то живіть, намагайтеся бути щасливими.Бо ми виживемо не всі.Те, що хтось уникне війни та залишиться жити, вчитися, працювати, тішить мене.
Є Українці, які першиц рік були в ступорі та депресії...їх відірвали за звичним жмттям, за яким вони тужать, потім почали трохи ткт адаптуватися, бо війна надовго...
Ось це дійсно "важкий" крок втекти з прифр0нт0вого Києва. 😅😅
Бішенці за халявою ви всі там))
"халява" це ілюзія ледарів))) а ті хто приїхали ЖИТИ та розвиватись це мігранти))
Entschuldigen sie bitte, це Köln?,прикольно👍😌😉
Wirklich, це Кельн!
Дуже сіре відео як наче спеціально такі кадри поставив
Спеціально)
Как давно наступило выгорание?
И нарисовался страх неопределённости...
Маєш змогу здобудь освіту, бажано вищу.Живу 30 років в Нідерландах так само не хочу спілкуатися з вихідцями спочатку з ссср , а зараз з України. Чому ? Весь світ винен що життя в них тут переважно успішно не склалось , чи хто сидить на соціалі ррзповідають так ніби тут мільйонери , а ти з престижною роботою (навіть для місцевих) розмовляєш з ними українською , бо нідерландську вони осилити вільно так і не змогли , але оця імперська зверхність з пустими кишенями ніде не ділась... Хлопче , хай тобі щастить...Що мені допомогло пробитись тут ? Я з першого дня(30 років тому) говорила всім я з України і нічого спільного не маю з росіянами.
Ваш досвід абсолютно недоречний для біженців, чим саме, Ви хизуєтесь? У вас, більше можливостей організувати волонтерський рух в своїй країні для перемоги України, ви , що, зробили в цьому напрямку?
@@МузаВікторівна тебе Європа матеріально підтримала , дає тобі дармові гроші , житло .я ж на свою зарплату 4-5 разів в рік відпочиваю десьту теплих країнах.Де твоя совість : чому не сидиш тут на хлібі і воді і всі гроші ге відправляєш в Україну.До речі по селах Західної України скільки вільних хат...Чому там не лишилась ?
@@RitaM.128 Ви йобеута? Чи хвора на голову? Війна з 2014🤞🇺🇦🇺🇦🇺🇦, що ви, особисто допомогли Україні? Збирали кошти? Може, гуманітарку відправили? Може, забрали когось на лікування? Що саме? Тільки патлами махати....Сиди там далі і пиши листи щастя....
@@RitaM.128 їдь ти в Україну, або,не пиши херні.Утримуй сірійців.І вчи Конвенції
@@RitaM.128 риторика орчихи
відгукується.
Подберите ребёнку хороший детский сад, потом отличную школу, затем прекрасный вуз, но всё это после того, как выберите замечательную страну для проживания.
В стране, где всё через Z или всё через Зе, нет будущего.
А нічого нема в головах більшості українців-
Тому що більшість приїхала бухати на ті грошодопомоги
Я там працював 11 міс
знавав таких людей. але це не означає, що всі такі!
Ты сам для себя должен определится кем хочешь стать! Все равно в какой стране! Мне видится твое прошлое в дикторской профессии или на Державному радіомовленні!нажаль в цей час без знайомства, кумівства в цю профессію(фах) тяжко потрапити! Спробувати потрібно без сумнівів!
Чому я це дивлюсь?... Живу і працюю в Києві, нікуди не евакуювалася з початку війни і не розумію цих "емігрантських страждань" ...
Якась у вас дивна вимова звуків ч, ц, щ. Не зрозуміло, чи це дефекти вимови, чи ви спеціально так вимовляєте...