Потім нас почали бомбити й потяг зупинився... Дорога крізь голод. (Розповідь)

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 31 янв 2025

Комментарии • 4

  • @Елена-б7ь
    @Елена-б7ь 23 дня назад +2

    ❤😢❤

  • @tatianazhukova4671
    @tatianazhukova4671 21 день назад +3

    Моя мама та бабуся пережили той клятий голодомор. Мене з малечу навчали збирати зі столу крихти і доїдати. Вони воліли не згадувати про ті страшні часи. Декілька раз мама згадувала як їли лободу. Але я досих пір дбайливо ставлюся до хліба. Це найцінніше для життя. Дякуйте Господу за хліб на столі.

    • @Так_як_є
      @Так_як_є  20 дней назад +1

      Так, повністю з Вами згідна!❤ Моя бабуся говорила, що до хліба потрібно ставитись дбайливо тому, що люди, які його роблять, докладають багато зусиль. Я ніколи не викидаю хліб і цьому ж навчаю свою дитину.❤

  • @roksolanakoval7911
    @roksolanakoval7911 24 дня назад +1

    Що ж, сьогоднішні українці гоняться за посліднім Айфоном. А старих не зшадують. Не згадують і своїх батьків, які живуть на мізерну пенсію.
    Може, тому і почалась ця війна.