Я можу спробувати відповісти на питання "воно таке просте і наївне, чому це класика". Справді, багато класичних творів можуть складати враження примітивних і недолугих через те, що ми вже багато разів фактично про це чули. Якби Ромео і Джульєтту написали сьогодні, у 2024, характери здалися би нам занадто екзальтованими, самі колізії - занадто драматичними (хоча це і є п"єса для сцени, не забуваємо), а від сексистських жартів взагалі може знудити. Але річ у тім, що це один із перших творів про сильне і непереборне кохання, про драму неприйняття, про конфлікт батьків і дітей і тему непродуктивності помсти, багато про що. Не було б цієї оманливо простої трагедії - ми би не читали безліч сучасних романів про кохання і сімейних саг. Плюс сам сюжет Ромео і Джульєтти добре знаний навіть тим, хто не читав Шекспіра. Це символ першого трагічного кохання, високого накалу почуттів, притаманного юнакам. Я б сказала, що треба відрізняти класику як великий текст, який нас може чимось реально збагатити (хоча у багатьох випадках реально може, просто у кожного ці тексти свої і часто потрібна певна підготовка, аби отримувати від них задоволення) і класику як важливу історичну ланку, без якої не було б сучаної нам літератури, яка нам подобається.
![Seungmin "그렇게, 천천히, 우리(As we are)" | [Stray Kids : SKZ-PLAYER]](http://i.ytimg.com/vi/kAzmhLHePqU/mqdefault.jpg)
Дякую, цікавий канал 🤗
Дякую. Дуже цікаво.
Я можу спробувати відповісти на питання "воно таке просте і наївне, чому це класика". Справді, багато класичних творів можуть складати враження примітивних і недолугих через те, що ми вже багато разів фактично про це чули. Якби Ромео і Джульєтту написали сьогодні, у 2024, характери здалися би нам занадто екзальтованими, самі колізії - занадто драматичними (хоча це і є п"єса для сцени, не забуваємо), а від сексистських жартів взагалі може знудити. Але річ у тім, що це один із перших творів про сильне і непереборне кохання, про драму неприйняття, про конфлікт батьків і дітей і тему непродуктивності помсти, багато про що. Не було б цієї оманливо простої трагедії - ми би не читали безліч сучасних романів про кохання і сімейних саг. Плюс сам сюжет Ромео і Джульєтти добре знаний навіть тим, хто не читав Шекспіра. Це символ першого трагічного кохання, високого накалу почуттів, притаманного юнакам. Я б сказала, що треба відрізняти класику як великий текст, який нас може чимось реально збагатити (хоча у багатьох випадках реально може, просто у кожного ці тексти свої і часто потрібна певна підготовка, аби отримувати від них задоволення) і класику як важливу історичну ланку, без якої не було б сучаної нам літератури, яка нам подобається.
Гарна нова назва 😊
Камін перестав працювати, бо спекотно для нього😁
Перейменуй краще в книжкова кухня,віщаю з веделкою це буде фішка