У відео грає музика гурту HLIBOROB - Донбаський блюз ruclips.net/video/-leorbjaizQ/видео.html Та Вій - Не дала земля ruclips.net/video/qklTie1aQws/видео.htmlsi=Gse-RkHsVrOUkcu- Підтримати Українську добровольчу армію send.monobank.ua/jar/5ejpXnJxVm
Все на топ-рівні - кадри, подача,голос пана Кохана і звісно музика. Це вже не просто відео - це просвітницький фільм! Хащі - це радісний сум щемить у грудях.
Люди злякані невідомістю, війна близько, не знають на кого сподіватися і що їх чекає...Це страшне. Сподіваюсь, що ваші передачі колись покажуть по телевізору на широкий загал. Це дуже актуально. Щасти вам.
Дуже дякую за таку роботу! Я, як маріуполець, можу впевнено сказати, що вам вдалося передати чисте зображення Донеччини, її людей, природи! без призм та прикрас! Так, це складний регіон, але у вас гарно вийшло відобразити його таким, який він є насправді.
Як людина, яка народилася в Горлівці 2004-го року і прожила там до 2014-го хочу сказати, що колядувати, щедрувати і посівати ми ходили. Дуже добре пам'ятаю мені десь рочків 4-5 і з бабусею за руку ми йдемо посівати. Тож традиції не забувалися. Також про те що на Донбасі люди змішані, моя прабабця чиста росіянка. Тікаючи від голоду, який тоді був в російських селах, приїхала на Донбас, де зустріла мого вуйка прадіда із Закарпаття. Бабуся моя із Полтавської області, не знаю тільки звідки дід, бо він для мене "біла" пляма. Люди їхали звідусіль на заробітки й працювали на шахтах, строїлись і жили. В самому ж місті усі балакали російською, але були люди, які не дивлячись ні на що спілкувались українською. В мене була сусідка із Західної України, то вона говорила тільки карпатським діалектом.
Пам'ятаю рекламу чи то Макдональдс чи інша, то там із різних регіонів її показували, деякі люди говорили російською, але саме у Горлівці українською:) і у Польщі на роботі були двоє із Маріуполя то одна україномовна, інша російськомовна, і нічого
Мені 18 , сама з Дружківки , але у своєму дитинстві ми щедрували і колядували , на Різдво виходили святкувати цілою вулицею , мали вишиванки і прагнули вивчення своєї історії ( моє оточення) . Наші вчителя української літератури і мови це справжні герої, вони привчали нас до українського . Перебуваючи два роки в Житомирській і Київській областях , я побачила двори і вулиці грязнішими ніж вдома , людей менш патріотичними ніж вдома . І мені дуже шкода ,що Донеччина мало досліджена і недооцінена . Дякую за цей випуск ❤
Мені 24 роки. Вже маю своїх дітей. Я сам з Грузії, жив спочатку в Сухумі, після війни у Грузії переїхав у Донецьк після війни на Донбасі потім переїхав у Бахмут після повномасштабної війни у Грузію але нажаль не в Сухумі а в Батумі. Я пам'ятаю як ми так само ходили святкували, вчили українські пісні, вірші, вчителі навчали нас розмовляти нашою солов'їною мовою , історики наші розповідали нам про неймовірну багату історію нашого сурового великого трудового краю. Де б я не був чи у США, чи в Германії, Франції, Японії нічого не замінить твій рідний дім. Ніяке місто яким би воно красивим і розвинутим не було б не зможе замінити твоє рідне там де ти жив там де ти провів своє дитинство і виріс.... Моя мрія повернутися у рідний Донецьк, Бахмут, Сухумі - там де я народився після перемоги нашої сильної і мужньої країни над російським тероризмом і фашистським режимом путіна. Мене нажаль не взяли у армію так як я етнічний грузин і вважаюся у військкоматі іноземцем, а не українцем. Мене не захотіли брати навіть з українським паспортом тому що у свідоцтві про народження я записаний як грузин.... Але я себе вважаю українцем мій дід жив на Донбасі, мої давні родичі з Донбасу. Мені соромно за свою владу через те що вона мені не дозволила захищати свій дім через те що я вважаюсь не українцем а іноземцем за їхніми словами, навіть після дванадцяти років проживання в Україні мене не визнавали її громадянином, я був як біженець і лишився ним нажаль.
Я був підписаний на цей канал коли тут було більше 1к підписників. Вечером в рідному Херсоні, як молитва дивився ці чудові фільми. Маю надію колись зустріть вас хлопці, розповісти про свою батьківщину, рідне село і громаду, про європу в Україні, коли тут жили німці меноніти.
Дякую! Приємно було подивитись на рідні краї. Не була там з 2014 року. Мені Донбас здається красивим - і кургани, і терикони, і безкрайні степи з ковилою, і річки. Природа особлива, не гірша за інші регіони. Також можу підтвердити що колядувати та щедрувати ходили, співали українською - Макіївка, Донецьк, 90-ті -- 2000-ні. Донбас - це Україна!
Яку силу духу потрібно в собі нести, який тісний звязок з предками, щоб живучи в цій просякнутій совком місцині мати українське в серці. Це справжні герої, справжні люди!
Моя бабуся родом з Вінниччини. До 70-х років працювала в колгоспі в прямому сенсі в рабстві, бо тяжко було. та ще й завдяки чи то халатності чи незнання, коли люди працювали в полі, "розумники" вирішили розпилити якусь отруту від бур'янів чи добриво - того я на жаль не знаю, але потравилось багато людей і бабусі навіть дали інвалідність. В колгоспі працювати вона вже не могла, а жити за щось треба, бо була ще досить молода. Виїхати з села не мали права, бо паспортів у людей не було. Тож коли з'явилась перша можливість, їм вдалося виїхати до родичів у ростовську область. Вони і їх діти, які України вже не бачили і все життя прожили на росії, говорять українською. Хоча це єдині українці на весь хутір і живуть вони там уже більше 50 років.
Дуже гарне відео. Я киянин, який воював на Донеччині півтора року під час АТО та під час повномасштабної війни вже 2 роки воюю тут. Коли в червні 22го наша бригада приїхала на Донеччину я його ненавидів. Зараз я пройшов стадію гніву, сприйняття і я почав захоплюватись цим краєм. Я кажу мій донбас, мої степи, мої терикони і моя Донеччина. І це відео підтвердило мені мої думки. Дякую
Я була в різних краях..Але безмежно люблю цей край..Той дядечко,може не знає Донеччини,крім Селідового...Я безмежно люблю цей безмежний степ з неповторним рельєфом..Яри,балки,вибалки,рівнини..Лісочки,переліски,байраки..ставки і нечисленні річечки..Гори,гірки,пригірки,пагорби...Дух захоплює,як стоїш на Савур Могилі...І- все небо твоє..і -соняшником сонце......Нема такого краю на землі..
Сам народився на Донеччині, тут я жив и наразі живу. У невеличкому містечку Покровськ. Донбас, Донеччина - це мій рідний дім. Дуже приємно, що ви завітали до нас, та розповіли цікаві факти та історії. Дякую за роботу!
@@maxdonetsk1москвин, коли Юзівку заснували, сьогодні Донецьк, твої предки їли бліни з лопати і запивали боярою за уралом. Як там американець Бентлі позивний Техас? МГАГАГАГАГА
Друже, дякую тобі та команді щиро за цю розповідь і роботу! Не думав, що буде цікаво тобі розповідати про Донбас, бо нас завжди вважали "недоукраїнцями" та "напіврускіми". Добре, що наважився, бо Донбас - це Україна! Я сам родом з Торецька (колись був Дзержинськ), прізвище від козаків - Бордюг. Діди та прадіди - шахтарі були.
Давно маю думку, що з нашими державними проблемами, людям певного віку, потрібно заборонити право голосу на народних виборах, банально, через те, що своє вони зробили/віджили, отримали пенсію, і далі не повинні впливати на долю народу/нації. Сприйняти це, з розумінням, що, молодше покоління зможе обрати свій шлях майбутнього.
@@MultiSergyk Вы думаю наивны. Вспоминаем недавние события. Ющенко хай ,Ющенко гой . Оранжевые цвета против голубых. Молодежь за Ющенко. Уряяя. И чем закончилось ? Ничем. Точнее тем что добили последнюю штурмовую авиацию и продали системы ПВО Грузии.
@@to1tu_sr7_34b винен, далеко, не тільки Ющенко. Армію розвалювали при всіх президентах і Крим при Янику за 3млрд... А от, жити треба молодим! Факт! Революцію нам потрібно було пройти, бо те, що інші нації проходили 100-200 років тому назад, нам випало в цей час...
@@MultiSergyk,а яке моє право на свободу,вибори??Мені 70 років,але я наприклад цікавлюсь історією рідного краю(Луганщини)і всієї України в цілому.Тому ,мені не підходить "какая разница"!.Я хочу кращої долі Україні!Не стрижіть усіх пенсіонерів однаково!!!Бо, іноді молодь,теж помиляється.
Вітання зі Слов'янська! Дякую за випуск! Хочу дещо додати) Для мене Донеччина - це не тільки шахти та терикони. Є чудові куточки Лиманщини, Слов'янщини, Святогір'я. Звичайно, Приазов'є, про яке зараз відео не знімеш. Села навколо Слов'янська розмовляють українською. У місті не живе більше росіян - це наслідки зросійщення. Завдяки нашим захисникам відбувається "лагідна українізація". Бачу по сфері торгівлі. Продавці переходять на українську, яку чудово знають, але, мабуть, соромилися. З 2014 не люблю термін "Донбас". Обожнюю нашу Донеччину)) Чекаю ще цікаві випуски, бо матеріалу для досліджень ще багато)
@@devolan2524 якось люди відрізняли), бо пам'ятаю, як у дитинстві бабуся з дідусем у розмові про когось із сусідів казали - кацапи. Іноді і прізвище не треба було. У кутку усі розуміли, про кого мова...
Хлопці, ви неймовірні, робите шалено важливі наразі речі. Респект і подяка. Щодо мови на Донеччині.....та в Київі прогуляйтесь на 3 році війни, більшість киян ( я маю на увазі звичайних жителів, а не політичних блогерів ютубу) -і совєцькі старички, і , що особливо гидко, молодь- розмовляють підкреслено російською
Вітання з Запоріжжя. Хлопці, нехай бережуть вас всі боги нашої землі. Ви у нас, самі найкращі чоловіки в світі. Повертайтесь живі. З перемогою. Нам ще країну свою відбудовувати. Знаю, тяжко дуже. Тримайтесь, рідненький.... Ми вас чекаємо.
Щиро дякую команді за новий довгоочікуваний випуск. Зараз мій син захищає з побратимами цю землю вже третій рік. І як він писав, копаючи бліндаж: " Не забудемо землі Донбасу". Бо не витримували кірки і лопати, а їхні руки витримували все. Дякую кожному щирому українцю 🙏 в тому краї і Божого захисту 🙏
Thank you for this interesting documentary as well as for English subtittles. Many people even on the West think there live a majority of Russian people in Donbass. And you show what is reality. Greetings and support from The Czech Republic🇨🇿❤️🇺🇦
We don't care what people un the west ''think", they don't think at all and just live their lives eat what their media feed them. I'm from Donbass region.
Это не так. Донбасс вторая родина для многих наций. Греки , болгары , поляки ,русские , украинцы , армяне , сербы , хорваты ,молдаване , румыны , венгры , всех не перечислишь.
@@anastasia33119 o situaci se zajímám už od roku 2014. Už tehdy jsem byl udiven a naštván, jak snadno Rusku anexe Krymu prošla a jak vlažná byla mezinárodní odpověď a čekal, že tohle bude mít další následky. Pro běžného člověka u nás je skutečně těžké se v situaci vyznat, mediálním prostorem koluje tolik ruských polopravd i lží. Od února 2022 sleduji i ukrajinské kanály (i ruské, ale ty jsou často na zvracení) takže díky anglickým titulkům jsem se naučil i rozumět ukrajinsky:-) Mějte se krásně, snad to zlé brzy dobře skončí, protože pokud Rus vyhraje tak bude hůř. Nechápu, že to spousta lidí nechápe
Хочу також зауважити, що це змучена 10 роками війни область. Дуже багато людей виїхали та багато чого змінилося. У мирний час безумовно знайшли би цікаві історії, охайні села, веселих та цікавих людей
Так, гнітюче враження після перегляду.. якби я не жила там до 2014, думала б, що то суцільна сірість та зубожіння.. наша Донеччина була зовсім не така 😢
Дуже тішусь , що є там ще справжні українці , мудрі і патріотичні , як той пан , який і історію краю береже і готовий захищати свою землю. Дякую йому . Слава Україні!
Я з шахтарського селища Новодонецьке на Добропільщині. Мої батьки родом з українських сел поряд,були русифіковані там при "союзі". Жив до 22-го року у Лимані. Це все українська Донеччина,якою не займалася наша влада,але дуже потужно займалася московія. Українці у фільмі -це останній чоловік,чоловік з половецькою бабою та два пенсіонера-шахтаря. Інші -громадяни України з рос.пропагандою в голові. Людей "висвітив"2014 рік. Дякую команді Хащі за фільм про мою малу батьківщину,та Слава Україні!
Дякую Вам за Вашу роботу і цей проєкт. Я родом з невеличкого шахтарського містечка, яке окуповано з 2014 року. Народився вже у Незалежній Україні. На мій погляд, Вам вдалось донести одну з основних проблем регіону - це втрачена самоідентичність. Навіть напевно - «знищена». Людина починається з сімʼї і школи, і якщо і там і там тебе не вчать цінувати свою історію, культуру, мову - це призводить до таких наслідків.
Возможно это так. А возможно частично так. С одной стороны если до 91 года была одна история , культура . Потом резко уже другая. Это может вызвать неприятие. Плюс с 91 года начинается руина. Колхозы и совхозы закрываются. Шахты без гос поддержки закрываются. Села и поселки из-за оттока молодежи исчезают. Были такие села где остались несколько домов в центре а вокруг небольшие холмы бывшие когда-то домами. А дальше дикая степь. Когда нет работы , население быстро нищает. Уезжает за куском хлеба батрачить. Кто будет заниматься культурой ,кому нужна мова ? Когда есть нечего. Ну и те кто уезжал ишачить из Запада Украины в Европу . Они тоже не сильно заморачивались культурой ,историей. В погоне за длинным долларом. Или евро когда евро ещё не было.
@@ДмитроДніпро-ц3э Очень приятно вошь. Я Дима. Не стоит заливать " на западе украины " . Я отлично помню 90 годы когда семьи массово разваливались потому что родители уезжали до Канады за океан .как пелось в одной песне. А детей воспитывали телевизор , журналы , улица. Те кто жил долго в Европах и Канадах начинали уже забыаать язык. А их новые дети родившиеся там. Сасо собой украинский почти не знали.
Поїхали б ви, хлопці, в с. Черешенька в Деражнянському районі. Там купа дотів сталінських і тд. Бабуся там моя, їй більше 90 років і вона дуже багато може розповісти та і вподобає вас, дуже любить бабуся про життя розповідати. До неї навіть з Хмельницького журналісти приїждали з телеканалів на інтерв'ю. Саме село вимираюче і дуже мальовниче, - те, що вам треба
Останній дядько - це про міць, силу і Україну. Легше бути патріотом, коли навколи тебе живуть патріоти та однодумці. Але не зламатись і зберегти свою українськість у важких умовах - це щось неймовірне.
Дякую вам, хлопці за цей фільм. Я живу в Західному Донбасі, а батьківщина моя з 2014 року в днр... Ви дуже якісно показали мешканців цього краю. Все так. Слава Україні 🇺🇦 Слава нації!
Рідний мій край ! Як же я тебе пильного та замизганого завжди не любив !?.. поки не втратив... як же я за тобою скучив... моя рідна Луганщина😢....про тебе вже мабудь такого фільму не буде. Дякую вам хлопці ! Дякую що все це показуєте. Ви просто - КРУТІ !
Той випадок, коли чекав класичні Хащі, а тут прям така документалка про людей, в першу чергу, а вже потім про місця. Мені це ламає якісь стереотипи і уявлення про ті краї. Цікаво, як це відео буде сприйматися через роки.
Дуже сумно бачити, що через пʼять місяців після виходу цього відео більшість цих сіл вже окуповані або знаходяться на лінії фронту😢 дякую вам хлопці за якісний контент. С кожним разом відкриваю Україну для себе з іншої сторони. Ви молодці!
Дуже атмосферні кадри. Випалена, винищена, здоєна десятками років російським окупантом земля. Змінений повністю національний генофонд краю за роки геноциду українців і заслання російського зброду з окраїн безмежних сибірських пусток. Українці зрощені в суспільстві абсолютного неприйняття і приниження за національною ознакою, всі "пострижені" під радянсько-російський допустимий для виживання "еталон" стада. Дякую за неймовірну працю, "Хащі"!
Это на Украине сейчас стадо. Которое даже выехать не пускают, и арканят силком, как скот, чтобы на убой отправлять. А с Донбасса едут, куда хотят. Запели: "Мой любимый Донбасс!" А то всё был "Даунбасс", где, по словам Яценюка жили унтерменьши...
Моя бабуся розповідала, що коли вона приїхала в 60ті з села в Донецьк на навчання і розмовляла українською, то з неї сміялися. Мова винищувалась навмисно і це більш глибша проблема, ніж всім здається. росія пускала щупальці десятиріччя, цьому варто було протистояти набагато раніше
Сміялися з мови,бо дикуни. Освічена людина ж не могла і не стане сміятися з мови. А дикуни,так. Га га га. Ги ги ги. Регот,крізь який чутно тупу темність і неосвіченість. Давили більшістю і масою. Дикунське збіговисько,яке не знайшло ні розуму ні сили,інтегруватися в Україну.
А я знал людей людей которые приехали в Донбасс спасаясь от голода. И выучили украинский язык благодаря народными песням потому что в конце сороковых уличные танцы,песни и музыка были считай единственной возможностью отвлечься от тяжёлой работы и тяжкой жизни.
Та до 2014 року в кожному місті східної України, коли чули українську мову то дивились на тебе як на неповноцінного і називали кАлхозніком, хоча всі ці містяни процентів 40-50 були з сільської місцевості і рідна їхня була українська мова, але зросійщення робило свою чорну справу. Нарешті багатьом дійшло що розмовляти українською престижно і це не мова селюків, а мова предків.
@@Inkognito25украинский - мова селюков. Как было, так и осталось, особенно, сейчас, когда сами путаются в словах и их значениях. Недоразвитая мова селюков.
Крутяк!!! Був в Новогродівці! Загалом депресивно, але є непоганий парк, стадіон (хоч який), спортивні площадки біля нього. Особливо здивувало, що деякі люди в цій депресивній обстановці прибрали свою прибудинкову територію по весні, та розсадили квіти. Звичайно, регіон дуже складний в плані історичному та соціальному. Кожен робіть по силам, то переможемо! Окремо вдячний за субтитри. Вже полетіло закордон. Написано із бліндажа під Мар`їнкою.
Дуже крута робота . Відкрив для себе Донеччину з іншої сторони . Завжди думав , що це втрачена Україна , але як виявилось там ще досі в селах живе наша душа . Дуже вам дякую ❤️
Нарешті хтось підняв цю тему! Донеччина, скільки я себе пам'ятаю, в селах та селищах завжди розмовляла УКРАЇНСЬКОЮ! В містах на людей свідомо тиснули та зневажали за мову. Як людина з батьківщини І. Дзюби можу щиро сказати, що всі українські свята (християнські та язичницькі) та мова завжди були і є частиною життя місцевих, не дивлячись на вплив московії.
Це правда! І не тільки Донеччина- я з Луганщини, мої бабуся, прабабуся розмовляли українською, а сестра бабусі, вона на 15 років за неї молодша, вже російською, вона розповідала мені, що тоді неможливо було вчитися в інституті та працювати в проектному бюро, розмовляючи українською. Я взагалі тільки перед її смертю дізналася, що вона вміє українською розмовляти😢
Хащі, мають бути окремим уроком в Наших школах. Якщо в мене колись будуть діти, Я їм замість казок, буду включати Ваші відео. Величезний, палкий "привіт" з Франківська. Жалію, що рік назад не висловив вдячність Пану Кохану в реалі, коли він гуляв Нашим Містом.
Cєвєродонецьк тут - ми в захваті від цього відео, доволі об'єктивно та щиро. Дякуємо авторам за такий якісний контент, чекаємо продовження про Луганщину
Останній чоловік в інтерв'ю гарно описав все. Я також пам'ятаю що у моєму дитинстві українською було соромно балакати 😢 Дякую за випуск. Слава Україні❤
Хочу висловитись на захист міста Новогродівка. До війни це було прекрасне, квітуче, доглянуте і повне життя місто. Його буквально будували мої дідусь і бабуся, бо всі тоді гуртом переїхали і працювали максимально для майбутнього. Там пройшло майже кожне моє літо в дитинстві. Дуже прикро чути від Вас такі висновки, дивлячись на ситуацію тільки очима війни…
Чудовий тейк проти наративу що на сході залишилися лише ждуни і ті хто не любить Україну. Україна велика і єдина, а українці це народ який зберігає традиції і мову, бо вони є частиною нашого ДНК.
На Донбассе остались кому ехать некуда и незачто. Из за таких кто делят страну на языки т война. Такие комментарии оставляют те кто не понимает что такое остаться в мгновение бомжом. И вам, добрый человек, такое желаем . Раз вы такие великодушные и настоящие украинцы то вопрос: вы чем то помогли людям которые без ничего остались?
Я, ще дуже юною, потрапила в Сибір після навчання. І мене , як оформлялась на завод, дуже здивувало ...і напрягло : чому це ми, з села, потрапляючи в місто повинні були себе ломати на россійську мову, а сільський россіянин скрізь був впевнений... мене це тоді дуже зачепило. Я відпрацювала свої роки і повернулась в Україну, на Луганщину. Я помітила : хто не жив в россії, той за неї горою... але дуже багато россіян, які потрапили в Україну, щиро її полюбили і дуже дорожать нею....
Хто не жив на росії, той не бачив того повального п'янства і пофігізму. А хто колись служив в армії, їздив на вахти, чи відробляв направлення на роботу, то багато розкажуть історій про істинне лице того мордору.
Я з Донецька і хочь майже всі в місті розмовляли на росіянській , і я ,навіть на початку 2000-х ми ходили і щедрували,і посівали,і колядували на українській мові.І десь 75 % цьому були раді, а інший відсоток червоно-мордих навіть на поріг не пускав і двері не відкривав.
Мариуполь, это Россия и не лезьте туда больше со своей долбаной украинизацией. ruclips.net/video/jamButHFb8I/видео.html&ab_channel=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE
МАРИУПОЛЬ. Как похорошел город. Всё для Жителей ruclips.net/video/jamButHFb8I/видео.htmlsi=lvsaIa0iZ_QVwkra МАРИУПОЛЬ, 2 ГОДА СВОБОДЫ! ruclips.net/video/ooPWbF3QbJw/видео.htmlsi=Gqe3VIRlEuJPcu3N
@@ВоландЛисовскийЯ из Мариуполя , тебе показать как он "похорошел" ? Могу скинуть фото своего дома на "пентагоне" .Так что не рассказывай тут сказки "Венского леса " Моя тётя "живет" в прыймах уже два года , хотя топила за ваш "русский мир" вот теперь она его и кушает полной ложкой и интересуется как попасть почему-то в Германию . Вот это "похорошело и расцвело"
Я з Мирнограда, і ми в дитинстві також ходили колядувати, щедрувати, посівати і тд. Це не було дуже поширено, але в моєму оточенні ці традиції зберігались. А бабуся в селі біля м. Шахтарськ, і там також зберігались традиції) ми співали українською, це найтепліші спогади дитинства
Молодці. Дуже сподобалося. Я вже півтора роки на Донбасі і на Капітальній шахті ми стояли. Дуже точно передано стан краю, його депресивність. Гарно підібрана музика. Зараз все зазеленіло, стало гарніше. Гадаю що Донбас зміниться після війни. Слава Україні!
Мені 38,я народилася на півдні Донеччини,Тельманівський район,там було багато греків,в школі зі мною навчалися діти,біженці із Азербайджану,коли там почалася війна.В 15 переїхала в Краматорськ,потім вчилася в університеті ,5 років жила в Донецьку.За цей час,зустрічала багато різних людей, була майже в усіх містах Донеччини,не бачила і не відчувала ніяких етнічних, культурних, мовних переслідувань.Все змінилося після 2014 року...Себе я завжди вважала українкою,хоча все свідоме життя розмовляла на російській мові.Я люблю Україну і завжди любитиму!В мене багато друзів і знайомих, говорить на російській,але зараз вони захищають нашу Неньку,бо душа українська!Боляче дивитися,як РФ перетворює все на руїни і постійно вигадує щось нове,аби підкорити ,або знищити все українське! Віримо в Перемогу і справедливість!
З вас ще не вибили совок. Кацапським язиком ви мітите територію свого проживання як пес. Оте дебільне скільки кацапогавкаючих є патріотами і захищають неньку доводить до сказу. Якщо вистачило розуму і совісті стати на її захист то має вистачити і до її мови. Бля дебіли МОВА це ознака країни і твоя приналежність до країни. Винищуйте двоякість.
И грузины тоже беженцами были в Донецке,там много национальность пресутвует,и африканцы оставались жить,мой родной любимый и страдающий ДОНЕЦК😮😢😢😢наших по говору сразу можно узнать)
Була на Донеччині лише 2 рази у 2023 році. Краматорськ, Слов'янськ, солоні озера, а Святогірськ - неймовірна краса, і ліс, і річка. Впевнена, що і Серебрянські ліси колись були прекрасні. Я з півдня, та я закохалася в Донеччину
Дуже цікавий випуск. Продовжуйте, будь ласка. Часом боляче дивитись, але так приємно чути рідний говір і бачити представників української нації, яких ніхто не зміг зламати. Справжні нащадки козаків.
Мій Мирноград😢. Моя маленька батьківщина. Народився, виріс... Незадовго до повномаштабного вторгнення поховав спочатку маму, потім тата((( А тепер і не знаю, коли приїду до них на могили, переїхав із родиною до столиці... Одні хрести, і ті вже мабуть покосилися((( не встигли з братом навіть пам'ятники поставити... Лише теплі спогади про рідний край. Дякую, вам, за вашу величезну роботу🙏 Донбас - це Україна!💛💙
@@ВалентинаЧерняева-с4т мій також, і дід (мамин батько).... Район шахти 5/6 якраз і є моє дитинство.... Закінчив ЗОШ#1, колишній клуб ім.Воровського став мені другою школою - там виховувалося моє друге Я, займаючись там - я визначився у професії (дідусь там же був солістом хору). Рашистська ракета у будівлю клубу (найстарішу будівлю у місті) в цьому році не просто зруйнувала пам'ятку, а вирвала частину серця....
@@ВалентинаЧерняева-с4т і мій батько. І дідусь (тато мами). Цей район (район 5/6, або Руднік) і є моя батьківщина. Народився, вчився там (ЗОШ№1), музична школа, клуб (колишній ім.Воровського, який виховава моє друге Я, та допоміг визначитися із професією), а дідусь був солістом хору у тому ж клубі - багато теплого та рідного там!!! Маю надію на повернення у рідні краї💛💙
Прикро, що коли на Донбасі з'являється вугілля там зникає будь-яка інша історія. Моє місто заснували біглі кріпостні з Полтавщини, поруч є селище засноване 1720х роках козаками але з того періоду мало що знайдеш адже ж ми "родіна стазанавскага двіженія".
You have captured the history, landscape and people of the Donbas incredibly well and presented it perfectly for people who know very little about the region. After reading about Ukrainian history for the last 2 1/2 years (Ukrainian historians in translation only) you brought the complicated history of this region to life. In New Zealand we all support Ukraine.
Ну дуже класно знято!!! Дуже подобається дивитись ваш канал!Я із Львівщини, но цей фільм про Донеччинну передивляюсь вже третій раз, просто затягує дивитись ще раз!
Дякую за висвітлення історії мого багатостраждального рідного краю, дивилася зі сльозами на очах. Майже 15 років живу на півдні України, востаннє була в своєму рідному містечку десь за рік до його окупації в 2014-му 😔 Згодна зі словами чоловіка, який сказав, що немає в ній нічого примітного, крім териконів (хоча це все ж залежить від конкретної місцевості), і є значно красивіші й приємніші для життя місця, але... Це рідна земля, яку любиш просто за те, що вона є - такою, якою вона є - складною і суреречливою, але все одно частиною України.
Доречі,за часів Скіфів, територію сучасного Донбасу вони називали «Мертва Земля», і ці степи слугували їм місцем для поховань, кургани на Донеччині скрізь… На жаль, Донбас знову перетворюється на суцільний цвинтр, все через *бану ру*ню 🤬 Дуже крутезний випуск, дякую вам хлопці !
На одному історичному каналі розповідали, що Донеччина була населена сарматськими племенами в ті часи. І кургани у нас сарматського типу. В ті кургани пізніше ховали своїх небіжчиків половці. Часто по селах зустрічаю майже сучасні поховання на курганах. Могили, оградки, хрести, як всюди. Ці поховання першої половини 20 ст. Я з Олександрівщини. Старих сіл тут вистачає. Є такі що існували в 1860 х роках і відмічені на трьохверстовці Шуберта. А є такі, що існували ще за часів катерини другої. Мапа її часів зветься План Генерального Межування. Моє село засноване пізніше складання мапи Шуберта. А хутір, місце народження моєї бабусі зник приблизно в 30х роках
@@viktorkozlov9150 до Конца 18 века. Донбасс как территория был проходным двором. Сколько и каких племен прошло через эти степи не скажет никто. Были сарматы . И возможно ставили свои символы. А возможно были авары , анты ,склавины , обры которые тоде оставили свои следы. Половцы могли и сжигать тела как древние зороастрийцы. Погребения на курганах встречаются и сейчас. Во вторую мировую курганы активно использовали и немцы и советские как блиндажи , линии обороны. Та же Саур Могила. Многие хутора уничтожили в войну. Был случай наступала красная армия дошли до места по картам там село. А его нет. Оказалось немцы сделали полевой аэродром и село разобрали. А сколько курганов уничтожит эта война и сколько каменных истуканов это просто звиздец.
Не мертвая земля.. а царская. Хоронили скифов которые управляли всеми остальными и тут же жили. Потому и хоронили тут же. Вы ведь не будете где то отдельно хоронить своих уважаемых богатых предков где эти курганы разграбят какие то бомжи, если рядом никого не будет?
Я теж родом з Донеччини, з міста Костянтинівка, що стоїть на річці Кривий Торець, яку ви згадували. Так приємно було побачити, що у видиві, що у коментарях, стільки свідомих українськомовних людей. Вони як проміння надії у мороці війни та московської пропаганди, якою вороги все намагаються огорнути наші землі. Дуже вдячний вам, Хащі, за цей випуск. Дякую, що показуєте народові правду нашого краю. Я вірю, що зрештою вдасться повернути всі наші землі та поновити на них нормальне, спокійне українське життя, якого там так бракує вже цілих десять років. Слава Україні та її Героям💙💛❤🖤!
Як людина з промислової Луганщини, отримала велике задоволення від перегляду та впізнала багато до болі рідного у тих людях, їхніх роздумах, розмита ідентичність, суржик або україномовність сільська, говіркові калідори та хадю, ландшафти, це справді певний зріз Донбасу, без прикрас і вилизувань. Дякую що показуєте людям справжню Україну!
Я с Краматорська. Поселок Камишеваха. Навчалася в Донецьку. Моталася всюди. У нас і ставки є і ліса є. Рідний край. Сонечко світить в літу. Пасемо корови. Осінь дуже красива. Весна усе розцвітає. Саджаємо огороди. Зимою в хаті тепло. Це усе моя рідна сторінка. Моя рідна Батьківщина Україна. Слава Україні. Героям слава. Смерть проклятим ворогам.
Каракуб - село Красная поляна, поряд з Волновахою. Це грецьке село в якому ще залишилась велика діаспора греків, старше покоління зберегло грецько-татарську мову. Та традиції. Такі села є аж до Маріуполя. В цьому селі раніше був ще один завод Азовсталь. Колись було дуже заможним. Зараз під окупацією. Це село моє дитинство, моя душа та великий біль.
Маріуполь,Мелітополь,Нікополь-греческі топоніми,так само,як Нова Ласпа та Стара Ласпа.Українців до нас підселяли після 1954р.Багато було німецьких господарств-мешканців знищили та заселили українцями.
Дякую за цікаву програму і справедливі висновки в кінці 💙💛. Донбас- це Україна, ми любимо свою країну і свій рідний край. Хай все буде Україна 💙💛. Мої друзі в окупованому Донецьку мріють про Україну і чекають на визволення, далеко не всі люди Донеччини зрадники. Слава Україні і нашим Героям Вічна Слава!!💙💛
Хлопчики ,доброго ранку і гарних днів ,спокійних ,з хорошою погодою ,прекрасних зйомок вам на Донбасі !!! Дивлюсь,слухаю , чекаю новенького,і захоплююсь вами ...Всіх благ і МИРУ !!!Як же важко люди працюють !!!А своя земля протягує все одно ,навіть коли немає нічого гарного ...А міняти щось ,вже пізно ,хоч і кажуть ,що змінити можна завжди ...Не згодна ...Не у всіх легкий характер ...Відійшла від теми трішки ...Всім щастя !!!Яку культуру загубили ,а ФАМІЛІЇ СУПЕРСЬКІ,КОЗАЦЬКІ ...Скільки горя наробили московити !!!
Постійно натискала на паузу, щоб роздивитись кожний кадр - від краєвидів перехоплює дух і операторська робота дуже майстерна в кожній деталі. Дякую за роботу! Бульдозерист, родина Оселедьків, старі шахтарі, краєзнавець з Миролюбівки та чолов'яга з яблуневим садом у кінці випуску - які моцні люди!
У відео грає музика гурту HLIBOROB - Донбаський блюз ruclips.net/video/-leorbjaizQ/видео.html
Та Вій - Не дала земля ruclips.net/video/qklTie1aQws/видео.htmlsi=Gse-RkHsVrOUkcu-
Підтримати Українську добровольчу армію send.monobank.ua/jar/5ejpXnJxVm
Добрий день! Відвідайте Межирів, як буде можливість
А ще ж є інструментальна музика.
За ВіЯ окремий upvote!
@@СвятославКачмар_хмм я б теж хотів знати інструментальну музику
Розкажіть будьласка про Сабатинівську культуру. Дуже цікаво побачити що ви зможете зняти та розповісти про це місце, село. Дякую
Мій рідний Донбас! Колись я обов'язково туди повернусь!
Все на топ-рівні - кадри, подача,голос пана Кохана і звісно музика.
Це вже не просто відео - це просвітницький фільм!
Хащі - це радісний сум щемить у грудях.
Люди злякані невідомістю, війна близько, не знають на кого сподіватися і що їх чекає...Це страшне.
Сподіваюсь, що ваші передачі колись покажуть по телевізору на широкий загал. Це дуже актуально. Щасти вам.
Навіть ми програєм війну тьху не вірю, але якщо так, то ця інформації на тисячоліття покаже хто угрофіни буряти мокші під назвою.расии9
Показывали уже парочку
Здається, по Армія тв на т2 показували
@@altair2202 на мегого на їхнії власних каналах теж зустрічав відео
Показують на постійній основі,в мене батьки дивляться постійно
Дуже дякую за таку роботу!
Я, як маріуполець, можу впевнено сказати, що вам вдалося передати чисте зображення Донеччини, її людей, природи! без призм та прикрас!
Так, це складний регіон, але у вас гарно вийшло відобразити його таким, який він є насправді.
У нас , на Донеччині, і досі колядують, і посівають. Нам по 35 років і ми українці з Донеччини місто Селидове🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Все мои знакомые с Селидова говорят по русски мова не практикуется
@@Итальянец-ы1х а всі мої знайомі з Селидова говорять українською. Можливо, ви не знаєте всіх мешканців міста та у нас різні знайомі?
@@Odminey шахтеры с Селидова не один не говорит на мове чисто русский язык
@@Итальянец-ы1х де це ви бачили шахтаря, який говорить на ЧІСТО русском? Лол.
@@Odminey я с ними работал с Селидово много их было
Хащі - ви самородки!Так все відзняти,знайти такі цікаві персонажі розговорити людей.І саме почути голос цієї землі.Дякуємо.
👍💯✨🇺🇦🌼
💎💎✨✨💎💎✨✨💎💎✨✨💎💎✨✨
они самовыродки.
Чоловік в кінці випуску просто розумничок. Справжній свідомий українець.💙💛
так, хотіла саме про це написати
але який відсоток такий в області? В містах - проли-рашисти з угро-фінсько-монголоїдною антропологією
@@ottoreitstock2465Сиди на своей смереке мавпа.
@@ottoreitstock2465 відсоток свідомих проукраїнських людей такий же як і відсоток ультра проросійських. Всі інші - пасивна маса
там таких одиниці, на жаль.
Як людина, яка народилася в Горлівці 2004-го року і прожила там до 2014-го хочу сказати, що колядувати, щедрувати і посівати ми ходили. Дуже добре пам'ятаю мені десь рочків 4-5 і з бабусею за руку ми йдемо посівати. Тож традиції не забувалися. Також про те що на Донбасі люди змішані, моя прабабця чиста росіянка. Тікаючи від голоду, який тоді був в російських селах, приїхала на Донбас, де зустріла мого вуйка прадіда із Закарпаття. Бабуся моя із Полтавської області, не знаю тільки звідки дід, бо він для мене "біла" пляма. Люди їхали звідусіль на заробітки й працювали на шахтах, строїлись і жили. В самому ж місті усі балакали російською, але були люди, які не дивлячись ні на що спілкувались українською. В мене була сусідка із Західної України, то вона говорила тільки карпатським діалектом.
Згодна з вами. І колядували і посівали і в 80тих ,90тих,2000них. Може не так массово і з перевдяганням, але було в моєму місті.
Цікаво !🇺🇦🌼👍
Пам'ятаю рекламу чи то Макдональдс чи інша, то там із різних регіонів її показували, деякі люди говорили російською, але саме у Горлівці українською:) і у Польщі на роботі були двоє із Маріуполя то одна україномовна, інша російськомовна, і нічого
@@elis20029поспівали точно, коляд не пам’ятаю в донецькій області
У нас в селах недалеко від Іловайська носили кутю, колядували, щедрували, посівали в 90ті-2014 так точно)
Мені 18 , сама з Дружківки , але у своєму дитинстві ми щедрували і колядували , на Різдво виходили святкувати цілою вулицею , мали вишиванки і прагнули вивчення своєї історії ( моє оточення) . Наші вчителя української літератури і мови це справжні герої, вони привчали нас до українського . Перебуваючи два роки в Житомирській і Київській областях , я побачила двори і вулиці грязнішими ніж вдома , людей менш патріотичними ніж вдома . І мені дуже шкода ,що Донеччина мало досліджена і недооцінена . Дякую за цей випуск ❤
Мені 24 роки. Вже маю своїх дітей. Я сам з Грузії, жив спочатку в Сухумі, після війни у Грузії переїхав у Донецьк після війни на Донбасі потім переїхав у Бахмут після повномасштабної війни у Грузію але нажаль не в Сухумі а в Батумі. Я пам'ятаю як ми так само ходили святкували, вчили українські пісні, вірші, вчителі навчали нас розмовляти нашою солов'їною мовою , історики наші розповідали нам про неймовірну багату історію нашого сурового великого трудового краю. Де б я не був чи у США, чи в Германії, Франції, Японії нічого не замінить твій рідний дім. Ніяке місто яким би воно красивим і розвинутим не було б не зможе замінити твоє рідне там де ти жив там де ти провів своє дитинство і виріс.... Моя мрія повернутися у рідний Донецьк, Бахмут, Сухумі - там де я народився після перемоги нашої сильної і мужньої країни над російським тероризмом і фашистським режимом путіна. Мене нажаль не взяли у армію так як я етнічний грузин і вважаюся у військкоматі іноземцем, а не українцем. Мене не захотіли брати навіть з українським паспортом тому що у свідоцтві про народження я записаний як грузин.... Але я себе вважаю українцем мій дід жив на Донбасі, мої давні родичі з Донбасу. Мені соромно за свою владу через те що вона мені не дозволила захищати свій дім через те що я вважаюсь не українцем а іноземцем за їхніми словами, навіть після дванадцяти років проживання в Україні мене не визнавали її громадянином, я був як біженець і лишився ним нажаль.
Я був підписаний на цей канал коли тут було більше 1к підписників. Вечером в рідному Херсоні, як молитва дивився ці чудові фільми. Маю надію колись зустріть вас хлопці, розповісти про свою батьківщину, рідне село і громаду, про європу в Україні, коли тут жили німці меноніти.
а чого чекаєте? можна прямо тут розповісти, всім буде цікаво)
Дякую! Приємно було подивитись на рідні краї. Не була там з 2014 року. Мені Донбас здається красивим - і кургани, і терикони, і безкрайні степи з ковилою, і річки. Природа особлива, не гірша за інші регіони.
Також можу підтвердити що колядувати та щедрувати ходили, співали українською - Макіївка, Донецьк, 90-ті -- 2000-ні.
Донбас - це Україна!
Природа це добре, але люди...точніше насілєніє. Легше вивезти адекватних і залишити ждунів в окупації
Мій Дім - моя Донеччина! Виснажена земля, виснажені люди! Дякую Вам, Хащі!
Яку силу духу потрібно в собі нести, який тісний звязок з предками, щоб живучи в цій просякнутій совком місцині мати українське в серці. Це справжні герої, справжні люди!
Нет там совка, большинство адекватные,вибачай,що мовою Донетчини,а не домбасу
Я із Дру багато одикватних людей.
Це точно, їх там одиниці патріотів, при таких обставинах можна й забути що ти українець.👍
Молоді і люди до сорока в селах Донеччини себе українцями вважають
Моя бабуся родом з Вінниччини. До 70-х років працювала в колгоспі в прямому сенсі в рабстві, бо тяжко було. та ще й завдяки чи то халатності чи незнання, коли люди працювали в полі, "розумники" вирішили розпилити якусь отруту від бур'янів чи добриво - того я на жаль не знаю, але потравилось багато людей і бабусі навіть дали інвалідність. В колгоспі працювати вона вже не могла, а жити за щось треба, бо була ще досить молода. Виїхати з села не мали права, бо паспортів у людей не було. Тож коли з'явилась перша можливість, їм вдалося виїхати до родичів у ростовську область. Вони і їх діти, які України вже не бачили і все життя прожили на росії, говорять українською. Хоча це єдині українці на весь хутір і живуть вони там уже більше 50 років.
Дуже гарне відео. Я киянин, який воював на Донеччині півтора року під час АТО та під час повномасштабної війни вже 2 роки воюю тут. Коли в червні 22го наша бригада приїхала на Донеччину я його ненавидів. Зараз я пройшов стадію гніву, сприйняття і я почав захоплюватись цим краєм. Я кажу мій донбас, мої степи, мої терикони і моя Донеччина. І це відео підтвердило мені мої думки. Дякую
Це Українці вам дякують ❤
СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!!!!💪💙💛
Дякую і низький уклін вам воїне.
лучше бы ты урод, не приезжал, спокойнее было бы. понаехали киевские и западенские раклы.
А звідки ти? Звідки ненависть
Я була в різних краях..Але безмежно люблю цей край..Той дядечко,може не знає Донеччини,крім Селідового...Я безмежно люблю цей безмежний степ з неповторним рельєфом..Яри,балки,вибалки,рівнини..Лісочки,переліски,байраки..ставки і нечисленні річечки..Гори,гірки,пригірки,пагорби...Дух захоплює,як стоїш на Савур Могилі...І- все небо твоє..і -соняшником сонце......Нема такого краю на землі..
Дякую за цікавий випуск. Сидиш в бліндажі під Бердичами і дивишся про цей край.
Дякуємо за захист
Дякуємо вам! Молимось за вас🙏
❤
Божого захисту вам від всього ворожого 🙏
Дякую вам за захист. Бережіть себе, будь ласка, ви - майбутнє країни.
Покровськ, Мирноград, Родинське, Краснолиманська!.. Донбас був, є і завжди буде Україною!
Добропілля теж, максимально украінский регіон
І Брянка теж.
Вітання з Мирнограда!!
ага, Артемовск, Касноармейск, Димитров, Дзержинск что там еще? Весь Донбасс это махровый совок был) Жданов, Коммунарск, Ворошиловград) эх, какие навания были, поэзия)))
Cтаханов, Брянка, Луганськ!! Завжди була і буде Українська земля, а кто так не считатет... Учите историю!!!!!!!
Хащі ви Українська Національна Гордість!!! Шана, подяка і низький уклін Вам за ваш проект і вашу нелегку працю!!! Слава Україні!!!
Сам народився на Донеччині, тут я жив и наразі живу. У невеличкому містечку Покровськ. Донбас, Донеччина - це мій рідний дім. Дуже приємно, що ви завітали до нас, та розповіли цікаві факти та історії. Дякую за роботу!
А ось і русняві боти прийшли 🤡
@@maxdonetsk1москвин, коли Юзівку заснували, сьогодні Донецьк, твої предки їли бліни з лопати і запивали боярою за уралом. Як там американець Бентлі позивний Техас? МГАГАГАГАГА
Якщо знаєте адекватних українців на донеччині евакуюйте їх. Нехай там залишиться вата і московитські КАБи зроблять діло за нас.
Привет из Покровска))
@@bym-bym4610 Привіт привіт)
Друже, дякую тобі та команді щиро за цю розповідь і роботу! Не думав, що буде цікаво тобі розповідати про Донбас, бо нас завжди вважали "недоукраїнцями" та "напіврускіми". Добре, що наважився, бо Донбас - це Україна! Я сам родом з Торецька (колись був Дзержинськ), прізвище від козаків - Бордюг. Діди та прадіди - шахтарі були.
Вкотре переконуюсь, що людям після 65 голосувати зась.....Гарний випуск! Хащі професіонали
так. людина з залізної завіси живе в ній і надалі, не знаючи і не сприймаючи нічого іншого. не всі, звісно, але багацько
Давно маю думку, що з нашими державними проблемами, людям певного віку, потрібно заборонити право голосу на народних виборах, банально, через те, що своє вони зробили/віджили, отримали пенсію, і далі не повинні впливати на долю народу/нації. Сприйняти це, з розумінням, що, молодше покоління зможе обрати свій шлях майбутнього.
@@MultiSergyk Вы думаю наивны. Вспоминаем недавние события. Ющенко хай ,Ющенко гой . Оранжевые цвета против голубых. Молодежь за Ющенко. Уряяя.
И чем закончилось ? Ничем. Точнее тем что добили последнюю штурмовую авиацию и продали системы ПВО Грузии.
@@to1tu_sr7_34b винен, далеко, не тільки Ющенко. Армію розвалювали при всіх президентах і Крим при Янику за 3млрд... А от, жити треба молодим! Факт! Революцію нам потрібно було пройти, бо те, що інші нації проходили 100-200 років тому назад, нам випало в цей час...
@@MultiSergyk,а яке моє право на свободу,вибори??Мені 70 років,але я наприклад цікавлюсь історією рідного краю(Луганщини)і всієї України в цілому.Тому ,мені не підходить "какая разница"!.Я хочу кращої долі Україні!Не стрижіть усіх пенсіонерів однаково!!!Бо, іноді
молодь,теж помиляється.
Дядько в кінці відео це просто діамант серед донбаського вугілля 👏.
Все дитинство провела в с.Удачна, Гришено, в м.Покровськ. Донеччина говорить українською!!!!!
Дякую вам❤ ваша праця безцінна!!!!
Ми земляки 😊
Мені в Покровську 30 років тому місцева гопота мало пику не натовкли за українську.
Я З ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ! МИ Є УКРАЇНА!!!
2024. В ДОНЕЦК-СИТИ.ПОКАТУШКИ ruclips.net/video/S2FJwS3s2ic/видео.htmlsi=hRaFnHtSEPQKwEA3
Аххаха 😂😂😂😂😂😂😂😂
🇺🇦 💪🏻
засохни бот.
хрен тебе . это Новая Россия
Я пишу коментар для підтримки і щоб відео подивилась велика кількість людей 🙏🏻
Слава 🇺🇦
Від кінематографічності цього фільму наступив шок. Дякую команді хащі за неперевершену працю! Це потрібно перекладати і показувати західним сусідам!
І ще все без шалених коштів, які наприклад витрачаються на дурнуватий телемарафон.
Вітання зі Слов'янська! Дякую за випуск! Хочу дещо додати) Для мене Донеччина - це не тільки шахти та терикони. Є чудові куточки Лиманщини, Слов'янщини, Святогір'я. Звичайно, Приазов'є, про яке зараз відео не знімеш. Села навколо Слов'янська розмовляють українською. У місті не живе більше росіян - це наслідки зросійщення. Завдяки нашим захисникам відбувається "лагідна українізація". Бачу по сфері торгівлі. Продавці переходять на українську, яку чудово знають, але, мабуть, соромилися. З 2014 не люблю термін "Донбас". Обожнюю нашу Донеччину)) Чекаю ще цікаві випуски, бо матеріалу для досліджень ще багато)
Привіт з Краматорську!Так у нас дуже красиві місця!!!І море є,і ліси.Гарна природа.
Ви праві ..таке враження,що перший дядечко ніде не був у регіоні ,крім Селидового...
@@ЗінаїдаРем У мене таке ж враження.))
Чи багато росiян жило в Слов''янську? Як ви їх відрізняли від українців?)
@@devolan2524 якось люди відрізняли), бо пам'ятаю, як у дитинстві бабуся з дідусем у розмові про когось із сусідів казали - кацапи. Іноді і прізвище не треба було. У кутку усі розуміли, про кого мова...
Хлопці, ви неймовірні, робите шалено важливі наразі речі. Респект і подяка. Щодо мови на Донеччині.....та в Київі прогуляйтесь на 3 році війни, більшість киян ( я маю на увазі звичайних жителів, а не політичних блогерів ютубу) -і совєцькі старички, і , що особливо гидко, молодь- розмовляють підкреслено російською
Дивне відчуття, коли дивишся цей випуск в бліндажі неподалік Соледару.
❤❤❤
Не біля васюківки?)
Вітання з під Купянську,побратиме
@@Oks-yd7um Берестове
Вітання з Запоріжжя. Хлопці, нехай бережуть вас всі боги нашої землі. Ви у нас, самі найкращі чоловіки в світі. Повертайтесь живі. З перемогою. Нам ще країну свою відбудовувати. Знаю, тяжко дуже. Тримайтесь, рідненький.... Ми вас чекаємо.
Щиро дякую команді за новий довгоочікуваний випуск. Зараз мій син захищає з побратимами цю землю вже третій рік. І як він писав, копаючи бліндаж: " Не забудемо землі Донбасу". Бо не витримували кірки і лопати, а їхні руки витримували все. Дякую кожному щирому українцю 🙏 в тому краї і Божого захисту 🙏
Thank you for this interesting documentary as well as for English subtittles. Many people even on the West think there live a majority of Russian people in Donbass. And you show what is reality. Greetings and support from The Czech Republic🇨🇿❤️🇺🇦
We don't care what people un the west ''think", they don't think at all and just live their lives eat what their media feed them. I'm from Donbass region.
Это не так. Донбасс вторая родина для многих наций.
Греки , болгары , поляки ,русские , украинцы , армяне , сербы , хорваты ,молдаване , румыны , венгры , всех не перечислишь.
@@to1tu_sr7_34b для багатьох - друга. Але не для українців. Це українська земля.
Díky, že se zajímáte o skutečnou Ukrajinu a nejste příliš líný/a na to, aby číst titulky :)
@@anastasia33119 o situaci se zajímám už od roku 2014. Už tehdy jsem byl udiven a naštván, jak snadno Rusku anexe Krymu prošla a jak vlažná byla mezinárodní odpověď a čekal, že tohle bude mít další následky. Pro běžného člověka u nás je skutečně těžké se v situaci vyznat, mediálním prostorem koluje tolik ruských polopravd i lží. Od února 2022 sleduji i ukrajinské kanály (i ruské, ale ty jsou často na zvracení) takže díky anglickým titulkům jsem se naučil i rozumět ukrajinsky:-) Mějte se krásně, snad to zlé brzy dobře skončí, protože pokud Rus vyhraje tak bude hůř. Nechápu, že to spousta lidí nechápe
Хочу також зауважити, що це змучена 10 роками війни область. Дуже багато людей виїхали та багато чого змінилося. У мирний час безумовно знайшли би цікаві історії, охайні села, веселих та цікавих людей
Так, гнітюче враження після перегляду.. якби я не жила там до 2014, думала б, що то суцільна сірість та зубожіння.. наша Донеччина була зовсім не така 😢
Ваші думки оце як мої😢
Дуже тішусь , що є там ще справжні українці , мудрі і патріотичні , як той пан , який і історію краю береже і готовий захищати свою землю. Дякую йому . Слава Україні!
Нас тут богато!!
У нас на Донбасі таких не мало.
Адекватні в фільмі також чоловік з половецькою бабою,той,який саджає смородину та двоє шахтарів- пенсіонерів. Інші какаяразніца.
Які гарні краї, скільки інтелігентних, освічених, працьовитих українців виїхало зі Сходу. Дай Бог, скоро повернуться!
Я з шахтарського селища Новодонецьке на Добропільщині. Мої батьки родом з українських сел поряд,були русифіковані там при "союзі". Жив до 22-го року у Лимані. Це все українська Донеччина,якою не займалася наша влада,але дуже потужно займалася московія. Українці у фільмі -це останній чоловік,чоловік з половецькою бабою та два пенсіонера-шахтаря. Інші -громадяни України з рос.пропагандою в голові. Людей "висвітив"2014 рік. Дякую команді Хащі за фільм про мою малу батьківщину,та Слава Україні!
Добропілля дуже мальовниче, в минулому році там була.
Дякую Вам за Вашу роботу і цей проєкт. Я родом з невеличкого шахтарського містечка, яке окуповано з 2014 року. Народився вже у Незалежній Україні. На мій погляд, Вам вдалось донести одну з основних проблем регіону - це втрачена самоідентичність. Навіть напевно - «знищена». Людина починається з сімʼї і школи, і якщо і там і там тебе не вчать цінувати свою історію, культуру, мову - це призводить до таких наслідків.
Возможно это так. А возможно частично так.
С одной стороны если до 91 года была одна история , культура . Потом резко уже другая. Это может вызвать неприятие. Плюс с 91 года начинается руина. Колхозы и совхозы закрываются. Шахты без гос поддержки закрываются. Села и поселки из-за оттока молодежи исчезают. Были такие села где остались несколько домов в центре а вокруг небольшие холмы бывшие когда-то домами. А дальше дикая степь.
Когда нет работы , население быстро нищает. Уезжает за куском хлеба батрачить. Кто будет заниматься культурой ,кому нужна мова ? Когда есть нечего.
Ну и те кто уезжал ишачить из Запада Украины в Европу . Они тоже не сильно заморачивались культурой ,историей. В погоне за длинным долларом. Или евро когда евро ещё не было.
якраз понаїхавші російські во-ші не втратили свою ідентичність
@@to1tu_sr7_34b російська во-ша, це тільки у вас виникає питання "кому нужна мова"! на заході України таких питань не виникає!
@@to1tu_sr7_34b в 2000-х роках Донеччина шиковала, але російські воші, в погоні за довгим рублем, зрадили Україну!
@@ДмитроДніпро-ц3э Очень приятно вошь. Я Дима.
Не стоит заливать " на западе украины " .
Я отлично помню 90 годы когда семьи массово разваливались потому что родители уезжали до Канады за океан .как пелось в одной песне. А детей воспитывали телевизор , журналы , улица.
Те кто жил долго в Европах и Канадах начинали уже забыаать язык. А их новые дети родившиеся там. Сасо собой украинский почти не знали.
Поїхали б ви, хлопці, в с. Черешенька в Деражнянському районі. Там купа дотів сталінських і тд. Бабуся там моя, їй більше 90 років і вона дуже багато може розповісти та і вподобає вас, дуже любить бабуся про життя розповідати. До неї навіть з Хмельницького журналісти приїждали з телеканалів на інтерв'ю. Саме село вимираюче і дуже мальовниче, - те, що вам треба
Давайте залайкаєм цей комент,щоб Хащі побачили!
Лайк для просування коментаря🔥
Підтримую!
Лайк на підтримку!!!
В підтримку
За териконами сонце встає
Останній дядько - це про міць, силу і Україну. Легше бути патріотом, коли навколи тебе живуть патріоти та однодумці. Але не зламатись і зберегти свою українськість у важких умовах - це щось неймовірне.
Це прекрасна робота! Так має виглядати документальна журналістика, коли ставлять питання і СЛУХАЮТЬ відповідь!
Дякую вам, хлопці за цей фільм. Я живу в Західному Донбасі, а батьківщина моя з 2014 року в днр... Ви дуже якісно показали мешканців цього краю. Все так. Слава Україні 🇺🇦 Слава нації!
Я майже 10 років не була вдома, але навіть через монітор відчула запах нашого степу....🥺
Рідний мій край ! Як же я тебе пильного та замизганого завжди не любив !?.. поки не втратив... як же я за тобою скучив...
моя рідна Луганщина😢....про тебе вже мабудь такого фільму не буде. Дякую вам хлопці ! Дякую що все це показуєте.
Ви просто - КРУТІ !
Той випадок, коли чекав класичні Хащі, а тут прям така документалка про людей, в першу чергу, а вже потім про місця. Мені це ламає якісь стереотипи і уявлення про ті краї. Цікаво, як це відео буде сприйматися через роки.
Дуже сумно бачити, що через пʼять місяців після виходу цього відео більшість цих сіл вже окуповані або знаходяться на лінії фронту😢 дякую вам хлопці за якісний контент. С кожним разом відкриваю Україну для себе з іншої сторони. Ви молодці!
Дуже атмосферні кадри. Випалена, винищена, здоєна десятками років російським окупантом земля. Змінений повністю національний генофонд краю за роки геноциду українців і заслання російського зброду з окраїн безмежних сибірських пусток. Українці зрощені в суспільстві абсолютного неприйняття і приниження за національною ознакою, всі "пострижені" під радянсько-російський допустимий для виживання "еталон" стада. Дякую за неймовірну працю, "Хащі"!
Ваші слова могли б прозвучати в кінці відео, дуже потужно, правдиво і по-коханівськи
Ещё забыла добавить что украинцы это "богоизбранный народ"😂
Это на Украине сейчас стадо. Которое даже выехать не пускают, и арканят силком, как скот, чтобы на убой отправлять. А с Донбасса едут, куда хотят.
Запели: "Мой любимый Донбасс!" А то всё был "Даунбасс", где, по словам Яценюка жили унтерменьши...
Моя бабуся розповідала, що коли вона приїхала в 60ті з села в Донецьк на навчання і розмовляла українською, то з неї сміялися. Мова винищувалась навмисно і це більш глибша проблема, ніж всім здається. росія пускала щупальці десятиріччя, цьому варто було протистояти набагато раніше
Сміялися з мови,бо дикуни. Освічена людина ж не могла і не стане сміятися з мови. А дикуни,так.
Га га га. Ги ги ги. Регот,крізь який чутно тупу темність і неосвіченість. Давили більшістю і масою. Дикунське збіговисько,яке не знайшло ні розуму ні сили,інтегруватися в Україну.
А я знал людей людей которые приехали в Донбасс спасаясь от голода. И выучили украинский язык благодаря народными песням потому что в конце сороковых уличные танцы,песни и музыка были считай единственной возможностью отвлечься от тяжёлой работы и тяжкой жизни.
Та до 2014 року в кожному місті східної України, коли чули українську мову то дивились на тебе як на неповноцінного і називали кАлхозніком, хоча всі ці містяни процентів 40-50 були з сільської місцевості і рідна їхня була українська мова, але зросійщення робило свою чорну справу. Нарешті багатьом дійшло що розмовляти українською престижно і це не мова селюків, а мова предків.
В 60-х рр у Вінниці була одна україномовна школа.
@@Inkognito25украинский - мова селюков. Как было, так и осталось, особенно, сейчас, когда сами путаются в словах и их значениях. Недоразвитая мова селюков.
Крутяк!!! Був в Новогродівці! Загалом депресивно, але є непоганий парк, стадіон (хоч який), спортивні площадки біля нього. Особливо здивувало, що деякі люди в цій депресивній обстановці прибрали свою прибудинкову територію по весні, та розсадили квіти. Звичайно, регіон дуже складний в плані історичному та соціальному. Кожен робіть по силам, то переможемо!
Окремо вдячний за субтитри. Вже полетіло закордон.
Написано із бліндажа під Мар`їнкою.
Дай Боже зберегти життя. Вдячна, що завдяки вашій незламності маю змогу жити вдома, на Донеччині.
Хай Вас Господь боронить! Донеччина- моя мала батьківщина.
Дуже крута робота . Відкрив для себе Донеччину з іншої сторони . Завжди думав , що це втрачена Україна , але як виявилось там ще досі в селах живе наша душа . Дуже вам дякую ❤️
Дуже якісний контент. Година насолоди. Є про що подумати. Дякую неймовірно. Донбас це Україна! Слава ЗСУ і тим хто наближає перемогу.
Гарний випуск. Дуже професійно і якісно.
Сумно з цього «я хахолка, по-укрАінскі», це ж треба так себе не поважати.
Останній чоловік просто діамант.
то людська подоба така, не має нічого спільного з українцями
То пропита кацапська алкашня
Ще гірше "па-украЙОнскі".така нелюбов до української землі.... Для чого ж так перекручувати?
@@BjarniViking,та такі манкурти!Ненавиджу разом з р*снею!
Не для всіх людей одні і тіж слова мають одне значення. На Кубані теж є люди які називаюсь себе кацапами. Для старих людей це не є образливим словом
Нарешті хтось підняв цю тему! Донеччина, скільки я себе пам'ятаю, в селах та селищах завжди розмовляла УКРАЇНСЬКОЮ! В містах на людей свідомо тиснули та зневажали за мову. Як людина з батьківщини І. Дзюби можу щиро сказати, що всі українські свята (християнські та язичницькі) та мова завжди були і є частиною життя місцевих, не дивлячись на вплив московії.
дякую вам👍
Це правда! І не тільки Донеччина- я з Луганщини, мої бабуся, прабабуся розмовляли українською, а сестра бабусі, вона на 15 років за неї молодша, вже російською, вона розповідала мені, що тоді неможливо було вчитися в інституті та працювати в проектному бюро, розмовляючи українською. Я взагалі тільки перед її смертю дізналася, що вона вміє українською розмовляти😢
Макеевка 2014, Держись, Донбасс! - ruclips.net/video/0AmTNS7gziM/видео.html
У містах не було україномовних до 1974г,-до отримання паспортів селянами.А без паспорту селянам ніяк було трудовлаштуватися в місті.
Хащі, мають бути окремим уроком в Наших школах. Якщо в мене колись будуть діти, Я їм замість казок, буду включати Ваші відео. Величезний, палкий "привіт" з Франківська. Жалію, що рік назад не висловив вдячність Пану Кохану в реалі, коли він гуляв Нашим Містом.
Мій Донбас 😢😢😢
Дякую.
Cєвєродонецьк тут - ми в захваті від цього відео, доволі об'єктивно та щиро. Дякуємо авторам за такий якісний контент, чекаємо продовження про Луганщину
Рівень професіоналізму знятого продукту нічим не поступається Бі-Бі-Сі, Дольчевелі та іншим світовий медіа Холдингам. Браво, хлопці
В смысле, ЭТИ врут, как Би-Би-Си? )))
Чую Донбас. Дякую вам хлопці, 4000км від рідного краю. Дякую за ваші кадри. Донбас-Україна❤
Мої улюблені хащі!!!
Атмосфера, якість, подача , цінність і контекст на вищому рівні 🔥
Останній чоловік в інтерв'ю гарно описав все.
Я також пам'ятаю що у моєму дитинстві українською було соромно балакати 😢
Дякую за випуск. Слава Україні❤
Хочу висловитись на захист міста Новогродівка. До війни це було прекрасне, квітуче, доглянуте і повне життя місто. Його буквально будували мої дідусь і бабуся, бо всі тоді гуртом переїхали і працювали максимально для майбутнього. Там пройшло майже кожне моє літо в дитинстві. Дуже прикро чути від Вас такі висновки, дивлячись на ситуацію тільки очима війни…
Дякую хлопці,я з Мирнограду і я Українець.
Чудовий тейк проти наративу що на сході залишилися лише ждуни і ті хто не любить Україну. Україна велика і єдина, а українці це народ який зберігає традиції і мову, бо вони є частиною нашого ДНК.
А те що в україні проживає 8 млн москалів теж наратив?
Ніфіга вона не єдина... Ждунів дуже багато від сходу до заходу в усіх містах і селах, нажаль...
@@NikolaiMartsyniukі ще невідомо чи не скотиться Україна після війни знов
у болото руцькава міра
@@NikolaiMartsyniukЖДУНІВ ТРЕБА ВИЧИСЛЯТИ І ДЗВОНИТИ У ПОЛІЦІЮ
На Донбассе остались кому ехать некуда и незачто. Из за таких кто делят страну на языки т война. Такие комментарии оставляют те кто не понимает что такое остаться в мгновение бомжом. И вам, добрый человек, такое желаем . Раз вы такие великодушные и настоящие украинцы то вопрос: вы чем то помогли людям которые без ничего остались?
Я, ще дуже юною, потрапила в Сибір після навчання. І мене , як оформлялась на завод, дуже здивувало ...і напрягло : чому це ми, з села, потрапляючи в місто повинні були себе ломати на россійську мову, а сільський россіянин скрізь був впевнений... мене це тоді дуже зачепило. Я відпрацювала свої роки і повернулась в Україну, на Луганщину. Я помітила : хто не жив в россії, той за неї горою... але дуже багато россіян, які потрапили в Україну, щиро її полюбили і дуже дорожать нею....
Хто не жив на росії, той не бачив того повального п'янства і пофігізму. А хто колись служив в армії, їздив на вахти, чи відробляв направлення на роботу, то багато розкажуть історій про істинне лице того мордору.
А что, украiнская мова - тэж е Мiжнародной мовой?))
@@Norland-13 Глисти також скрізь живуть і не знають,що вони паразити ..це про вас ,якщо що..
Я з Донецька і хочь майже всі в місті розмовляли на росіянській , і я ,навіть на початку 2000-х ми ходили і щедрували,і посівали,і колядували на українській мові.І десь 75 % цьому були раді, а інший відсоток червоно-мордих навіть на поріг не пускав і двері не відкривав.
Дякую за висвітлення історії цього краю, ваша праця - це вже вклад в історію. Чоловік вкінці фільму - рідний всім нам.
Маріуполь - це Україна! Дякую вам за цей шедевр! Донеччина моя, я так сумую, я так мрію побачити тебе знову....
Мариуполь, это Россия и не лезьте туда больше со своей долбаной украинизацией.
ruclips.net/video/jamButHFb8I/видео.html&ab_channel=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE
Бегом на фронт освобождай
МАРИУПОЛЬ. Как похорошел город. Всё для Жителей ruclips.net/video/jamButHFb8I/видео.htmlsi=lvsaIa0iZ_QVwkra
МАРИУПОЛЬ, 2 ГОДА СВОБОДЫ! ruclips.net/video/ooPWbF3QbJw/видео.htmlsi=Gqe3VIRlEuJPcu3N
@@ВоландЛисовскийЯ из Мариуполя , тебе показать как он "похорошел" ? Могу скинуть фото своего дома на "пентагоне" .Так что не рассказывай тут сказки "Венского леса " Моя тётя "живет" в прыймах уже два года , хотя топила за ваш "русский мир" вот теперь она его и кушает полной ложкой и интересуется как попасть почему-то в Германию . Вот это "похорошело и расцвело"
@@Ausländer-i1vну скидывай.
Перший раз дивлюсь про Донбас, не в контексті війни, та розумію що вона в кожній хвилині цього відео!
Дякую, хлопці!
молодець краєзнавець ДОНЕЧЧИНИ--- ПОВАЖАЮ ДУЖЕ !!!! ЛЮДИНА УКРАЇНЕЦЬ !!!!!
Если бы все так рассуждали как краезнавець! Може люди бояться.
Я з Мирнограда, і ми в дитинстві також ходили колядувати, щедрувати, посівати і тд. Це не було дуже поширено, але в моєму оточенні ці традиції зберігались. А бабуся в селі біля м. Шахтарськ, і там також зберігались традиції) ми співали українською, це найтепліші спогади дитинства
Молодці.
Дуже сподобалося. Я вже півтора роки на Донбасі і на Капітальній шахті ми стояли. Дуже точно передано стан краю, його депресивність.
Гарно підібрана музика.
Зараз все зазеленіло, стало гарніше. Гадаю що Донбас зміниться після війни.
Слава Україні!
Бережіть себе, хлопці!
Як мешканець Мирнограду, хочу подякувати Вам за Вашу працю! Дякую!
Мені 38,я народилася на півдні Донеччини,Тельманівський район,там було багато греків,в школі зі мною навчалися діти,біженці із Азербайджану,коли там почалася війна.В 15 переїхала в Краматорськ,потім вчилася в університеті ,5 років жила в Донецьку.За цей час,зустрічала багато різних людей, була майже в усіх містах Донеччини,не бачила і не відчувала ніяких етнічних, культурних, мовних переслідувань.Все змінилося після 2014 року...Себе я завжди вважала українкою,хоча все свідоме життя розмовляла на російській мові.Я люблю Україну і завжди любитиму!В мене багато друзів і знайомих, говорить на російській,але зараз вони захищають нашу Неньку,бо душа українська!Боляче дивитися,як РФ перетворює все на руїни і постійно вигадує щось нове,аби підкорити ,або знищити все українське! Віримо в Перемогу і справедливість!
З вас ще не вибили совок. Кацапським язиком ви мітите територію свого проживання як пес. Оте дебільне скільки кацапогавкаючих є патріотами і захищають неньку доводить до сказу. Якщо вистачило розуму і совісті стати на її захист то має вистачити і до її мови. Бля дебіли МОВА це ознака країни і твоя приналежність до країни. Винищуйте двоякість.
Абсолютно адекватный, реалистичный комментарий. Добра Вам и мирного неба на всю оставшуюся жизнь❤
А,зараз, ви, де ?Мабуть в Канаді?
И грузины тоже беженцами были в Донецке,там много национальность пресутвует,и африканцы оставались жить,мой родной любимый и страдающий ДОНЕЦК😮😢😢😢наших по говору сразу можно узнать)
@@Yulia-t9p3nЧто-то я африканцев в Донецке давненько не видела, зато из Забайкалья - полно!
Була на Донеччині лише 2 рази у 2023 році. Краматорськ, Слов'янськ, солоні озера, а Святогірськ - неймовірна краса, і ліс, і річка. Впевнена, що і Серебрянські ліси колись були прекрасні. Я з півдня, та я закохалася в Донеччину
Неймовірний випуск.
Неймовірно тяжка доля цього краю.
Неймовірні люди.
Дуже цікавий випуск. Продовжуйте, будь ласка. Часом боляче дивитись, але так приємно чути рідний говір і бачити представників української нації, яких ніхто не зміг зламати. Справжні нащадки козаків.
Молодці хлопці . Велика робота вами проводиться.Мирного неба всім і добра.
так
Хащі ,ви неймовірно круті й талановиті✌️👍👏
Мій Мирноград😢. Моя маленька батьківщина. Народився, виріс... Незадовго до повномаштабного вторгнення поховав спочатку маму, потім тата((( А тепер і не знаю, коли приїду до них на могили, переїхав із родиною до столиці... Одні хрести, і ті вже мабуть покосилися((( не встигли з братом навіть пам'ятники поставити... Лише теплі спогади про рідний край. Дякую, вам, за вашу величезну роботу🙏 Донбас - це Україна!💛💙
Наш батько все життя працював на шахті 5/6 ім. Димитрова.
@@ВалентинаЧерняева-с4т мій також, і дід (мамин батько).... Район шахти 5/6 якраз і є моє дитинство.... Закінчив ЗОШ#1, колишній клуб ім.Воровського став мені другою школою - там виховувалося моє друге Я, займаючись там - я визначився у професії (дідусь там же був солістом хору). Рашистська ракета у будівлю клубу (найстарішу будівлю у місті) в цьому році не просто зруйнувала пам'ятку, а вирвала частину серця....
@@ВалентинаЧерняева-с4т і мій батько. І дідусь (тато мами). Цей район (район 5/6, або Руднік) і є моя батьківщина. Народився, вчився там (ЗОШ№1), музична школа, клуб (колишній ім.Воровського, який виховава моє друге Я, та допоміг визначитися із професією), а дідусь був солістом хору у тому ж клубі - багато теплого та рідного там!!! Маю надію на повернення у рідні краї💛💙
Можете приїхати. Люди все ще живуть у Мирнограді.
@@ТамараПрибиоьская так, я знаю - в селі біля Мирнограду живе мамина сестра. Але приїхати наразі не маю змоги(((
Прикро, що коли на Донбасі з'являється вугілля там зникає будь-яка інша історія. Моє місто заснували біглі кріпостні з Полтавщини, поруч є селище засноване 1720х роках козаками але з того періоду мало що знайдеш адже ж ми "родіна стазанавскага двіженія".
Я жила до окупації в містечку на Азовському морі, і весь Донбас їздив до нас на море...Я так всю географію Донбасу вивчила))
Привет
Жаль что нет людяности
Есть чувак с шахты засядько
Многого расказыавал
You have captured the history, landscape and people of the Donbas incredibly well and presented it perfectly for people who know very little about the region. After reading about Ukrainian history for the last 2 1/2 years (Ukrainian historians in translation only) you brought the complicated history of this region to life.
In New Zealand we all support Ukraine.
Ну дуже класно знято!!! Дуже подобається дивитись ваш канал!Я із Львівщини, но цей фільм про Донеччинну передивляюсь вже третій раз, просто затягує дивитись ще раз!
Сильну роботу робите, команді Хащі,дякуємо.
Дякую за висвітлення історії мого багатостраждального рідного краю, дивилася зі сльозами на очах. Майже 15 років живу на півдні України, востаннє була в своєму рідному містечку десь за рік до його окупації в 2014-му 😔
Згодна зі словами чоловіка, який сказав, що немає в ній нічого примітного, крім териконів (хоча це все ж залежить від конкретної місцевості), і є значно красивіші й приємніші для життя місця, але... Це рідна земля, яку любиш просто за те, що вона є - такою, якою вона є - складною і суреречливою, але все одно частиною України.
Життя мого любов - Донеччина Моя!🇺🇦🧡🖤⚒️
Дуже сильний випуск про Донеччину. Думаю колись вийде у світ друга частина про цей чудовий край. Хлопці дякую за велику проведену роботу👌👍
Як завжди до мурашок. Рівень любові до України у ваших відео зашкалює. Чудові місця.
Доречі,за часів Скіфів, територію сучасного Донбасу вони називали «Мертва Земля», і ці степи слугували їм місцем для поховань, кургани на Донеччині скрізь… На жаль, Донбас знову перетворюється на суцільний цвинтр, все через *бану ру*ню 🤬
Дуже крутезний випуск, дякую вам хлопці !
На одному історичному каналі розповідали, що Донеччина була населена сарматськими племенами в ті часи. І кургани у нас сарматського типу.
В ті кургани пізніше ховали своїх небіжчиків половці.
Часто по селах зустрічаю майже сучасні поховання на курганах. Могили, оградки, хрести, як всюди. Ці поховання першої половини 20 ст.
Я з Олександрівщини. Старих сіл тут вистачає. Є такі що існували в 1860 х роках і відмічені на трьохверстовці Шуберта. А є такі, що існували ще за часів катерини другої. Мапа її часів зветься План Генерального Межування.
Моє село засноване пізніше складання мапи Шуберта. А хутір, місце народження моєї бабусі зник приблизно в 30х роках
@@viktorkozlov9150 до Конца 18 века. Донбасс как территория был проходным двором. Сколько и каких племен прошло через эти степи не скажет никто.
Были сарматы . И возможно ставили свои символы. А возможно были авары , анты ,склавины , обры которые тоде оставили свои следы.
Половцы могли и сжигать тела как древние зороастрийцы.
Погребения на курганах встречаются и сейчас.
Во вторую мировую курганы активно использовали и немцы и советские как блиндажи , линии обороны.
Та же Саур Могила.
Многие хутора уничтожили в войну. Был случай наступала красная армия дошли до места по картам там село. А его нет. Оказалось немцы сделали полевой аэродром и село разобрали.
А сколько курганов уничтожит эта война и сколько каменных истуканов это просто звиздец.
На заході Харківщини тече ріка Мерчик. Від слова "смерть". Бо все узбережжя в скифських курганах.
Курганів по одному на кожне поле. Дітям заборонялось підходити до курганів, бо проклянуть покійники
Не мертвая земля.. а царская. Хоронили скифов которые управляли всеми остальными и тут же жили. Потому и хоронили тут же. Вы ведь не будете где то отдельно хоронить своих уважаемых богатых предков где эти курганы разграбят какие то бомжи, если рядом никого не будет?
Нарешті, година кайфу. Дякую Вам за роботу Хащі 🥰
Це вже добрячий такий кінематограф! Дякую Хащі!
Я теж родом з Донеччини, з міста Костянтинівка, що стоїть на річці Кривий Торець, яку ви згадували.
Так приємно було побачити, що у видиві, що у коментарях, стільки свідомих українськомовних людей.
Вони як проміння надії у мороці війни та московської пропаганди, якою вороги все намагаються огорнути наші землі.
Дуже вдячний вам, Хащі, за цей випуск. Дякую, що показуєте народові правду нашого краю.
Я вірю, що зрештою вдасться повернути всі наші землі та поновити на них нормальне, спокійне українське життя, якого там так бракує вже цілих десять років.
Слава Україні та її Героям💙💛❤🖤!
Дякую за цікавий фільм про рідні степи. Хащі, я ваш фанат!
Дякую за цей Донбас. Зерна України проростають в цих чудових людях! Наша рідна і така різна країна
Величезний респект чоловіку з 40-50 хвилин. Дуже цікавий співрозмовник.
Як людина з промислової Луганщини, отримала велике задоволення від перегляду та впізнала багато до болі рідного у тих людях, їхніх роздумах, розмита ідентичність, суржик або україномовність сільська, говіркові калідори та хадю, ландшафти, це справді певний зріз Донбасу, без прикрас і вилизувань. Дякую що показуєте людям справжню Україну!
ті ж самі відчуття виникли
я теж з Луганщини
Теж на "калідорі" аж сердцю тепло стало)) ну наше ж! Луганська область. Колідор, тю, шо, сінєнькіе, вагонєтка, тормозок))) Ще сумую за абрикосами.
+, і теж з Луганщини (Рубіжне)
❤❤❤😢
Я с Краматорська. Поселок Камишеваха. Навчалася в Донецьку. Моталася всюди. У нас і ставки є і ліса є. Рідний край. Сонечко світить в літу. Пасемо корови. Осінь дуже красива. Весна усе розцвітає. Саджаємо огороди. Зимою в хаті тепло. Це усе моя рідна сторінка. Моя рідна Батьківщина Україна.
Слава Україні. Героям слава. Смерть проклятим ворогам.
Вітання землякам🫡
Дуже Вам дякую за теплі слова
Каракуб - село Красная поляна, поряд з Волновахою. Це грецьке село в якому ще залишилась велика діаспора греків, старше покоління зберегло грецько-татарську мову. Та традиції. Такі села є аж до Маріуполя. В цьому селі раніше був ще один завод Азовсталь. Колись було дуже заможним. Зараз під окупацією. Це село моє дитинство, моя душа та великий біль.
Маріуполь,Мелітополь,Нікополь-греческі топоніми,так само,як Нова Ласпа та Стара Ласпа.Українців до нас підселяли після 1954р.Багато було німецьких господарств-мешканців знищили та заселили українцями.
Дякую за цікаву програму і справедливі висновки в кінці 💙💛. Донбас- це Україна, ми любимо свою країну і свій рідний край. Хай все буде Україна 💙💛. Мої друзі в окупованому Донецьку мріють про Україну і чекають на визволення, далеко не всі люди Донеччини зрадники. Слава Україні і нашим Героям Вічна Слава!!💙💛
Ніхто Донєцк вже не відвоює, треба бути реалістами; і він не потрібен Україні з його 60-70% ватників-московитів-угро-фінів-монголоїдів
Хлопчики ,доброго ранку і гарних днів ,спокійних ,з хорошою погодою ,прекрасних зйомок вам на Донбасі !!! Дивлюсь,слухаю , чекаю новенького,і захоплююсь вами ...Всіх благ і МИРУ !!!Як же важко люди працюють !!!А своя земля протягує все одно ,навіть коли немає нічого гарного ...А міняти щось ,вже пізно ,хоч і кажуть ,що змінити можна завжди ...Не згодна ...Не у всіх легкий характер ...Відійшла від теми трішки ...Всім щастя !!!Яку культуру загубили ,а ФАМІЛІЇ СУПЕРСЬКІ,КОЗАЦЬКІ ...Скільки горя наробили московити !!!
Постійно натискала на паузу, щоб роздивитись кожний кадр - від краєвидів перехоплює дух і операторська робота дуже майстерна в кожній деталі. Дякую за роботу!
Бульдозерист, родина Оселедьків, старі шахтарі, краєзнавець з Миролюбівки та чолов'яга з яблуневим садом у кінці випуску - які моцні люди!
я не знаю як це можна дивитися без емоцій. музика, люди, відеоряд, просто неймовірно зроблено. талантище. дякую, це неймовірна робота