Дякую за вашу роботу! Дякую, що відкриваєте нових важливих, впливових українських особистостей, освітлююєте їх історію та внесок в розвиток українського суспільства!
20 років тому писала дипломну по Старицькій-Черняхівській та Антоненко-Давидовичу. На передзахисті була останньою. Ті, що виступали переді мною затягнули час і завкафедрою укр. літератури не хотів слухати мене і кричав: Нікому не потрібна ні ти, ні письменники, про яких ти писала!
Дуже цікаво вас слухати завжди, але коли ви ще й відкриваєте невідомі і мало відомі, але досить вагомі постаті української історії і культури, то тут низький уклін за роботу!!!❤
Дякую за новий випуск, бажаю продовження. Важливо розповідати не лише про тих, хто найвідоміший, а й тих, хто був поряд. Поняття "перший ряд" і "другий ряд" настільки залежить від сукупності обставин, то окрема тема, як формувався канон. Щодо Старицької-Черняхівської, то вона й справді непересічна. Дуже подобається її світлина в українському строї, молода, але революційна. Ще важлива перекладацька діяльність усіх "плеядників" - так вони доводили, що українська мова є й позбавляли вимушеного читання російськомовних перекладів (ситуація актуальна й донедавна). Щодо сильних жінок у козацьку добу, то Михайло Старицький написав повість "Облога Буші", де головна героїня саме така (там ще мотив забороненого кохання з польським шляхтичем є). Важко уявити зараз (але спробуймо) наскільки ця тусовка асоціювала себе з козаками, бачила себе їх наступниками, а не лише кровними нашадками
@@Romanska.D Ви знаєте, а це дуже точний опис вашого каналу - не знаю, як у теперішніх школярів, а у мене від опису класиків у шкільних підручниках завжди голова починала боліти
МЕГА-цікавезний випуск!!! І не соромно зізнатись, що для мене також все було новим, кожен факт! Дякую вам за це! Трошки більше можна про дотичність героїні випуску до кіно?:)) п.с. Бляха, вже віддавна, понад 100 років як, факт - рсн пзд...!!! п.п.с. Крутезний браслет з годиником! ;)
Дякую за такий цікавий подкаст! Одне невеличке прохання до чоловіка на відео: будь ласка, не перебивайте співрозмовника. Бо складається таке відчуття, ніби перебивають слухачів, і тому стає набагато складніше сфокусуватися на думці. Думка дівчини має бути завершена) тільки після цього продовжуйте. З повагою.
Дякуємо за відгук! 💛 І за коментар)) ми намагаємося не перебивати одне одного, але часто не вдається 😬 ну, і заради справедливості, я цим зловживаю більше за Андрія 😅 словом, працюватимемо над цим))
Як мені подобаються ваші відео! З кожним разом дізнаюсь щось нове. Хотіла б побачити відео про Гео Шкурупія, зараз читаю його книгу і я просто в захваті. І сам письменник цікавий.
Також люблю Дівоче Медіа 🤍 Між тим, минулого місяця також дізналась про цю неймовірну жінку на виставці «Незнищенні» в Музеї видатних діячів української культури, і там навіть була відтворена тюремна камера за її спогадами, в якій вона сиділа. А ваше відео ще більше прояснило її постать. Щиро дякую!🫶
Вдячна за те, що збільшуєте кількість українського контенту. Стосовно подачі матеріалу, то хотілося б чути менше ненормативної лексики в розповіді про таку видатну діячку, особливо це різало вухо на початку. Та й взагалі було враження, що це вчитель і дещо слабка учениця обговорюють якісь теми. І як влучно помітила Дарина: в біографії батька не згадується окремо, що співавторкою була донька, знецінення жінки. От і від подкасту якесь таке враження, що чоловік говорить виважено та авторитетно, а дівчина вставляє свої п'ять копійок і не завжди доречно. Можливо я просто не зрозуміла вашу авторську задумку формату. Сподіваюсь, що мої слова спонукають до роздумів, а не до емоцій. Ще раз напишу, що дуже вдячна за ці відео, за те, що піднімаєте важливі теми, висвітлюєте постаті, які були втрачені та знищені імперією, ґрунтовно підходите до підготовки матеріалу. Бажаю вам подальших успіхів і нових цікавих тем!
@@veronica_lur я чекаю на якусь антологію з її творами, щоб трохи міксувати з іншими авторками і відійти від якогось стереотипу окремішності (в мене є таке упередження досі) 😬
@@Romanska.D «Мрія» є в антології «Шалені авторки» від Віхоли) Я люблю повні видання за різні редакції і т.д., це такий собі простір для порівнянь і спостережень)
Хотіла написати коментар під відео Агатангела Кримського, а коментарі вимкнено… 😢 тому напишу тут! 😊 Після вашого відео замовила я собі його книгу «Андрій Лаговський», помаленьку читала і от сьогодні дочитала. Враження про книгу гарні. Звичайно, не знайшла там якихось прямих розмов про гомосексуальність головного героя. Багато його внутрішнього діалогу про все що завгодно, але от формулювання, що чоловіків він любить, а жінок ні - не побачила. Місцями було трішечки нудно, проте часто й цікаво. Особливо цікаво було читати про Туапсе і обставини, як його та околиці заселяли новоприбулі «окупанти». Кінцівка дуже потішила. Все-таки той нескінченний внутрішній діалог та життєві обставини привели Андрія до дорослішання, він перестав ідеалізувати любих йому людей і згадав про матір. Цікавий приклад того, як часом швидкі й непроговорені висновки спотворюють наше сприйняття реальності і призводять до страждань
Дякуємо за відгук і враження! Що там вимкнули коментарі - несподіванка для нас! Будемо зʼясовувати в чому справа. І спасибі, що все ж знайшли спосіб для розгорнутої реакції - це завжди цікаво і важливо 💛
@@veronica_lur це важливе нагадування 💛 Оскільки я суттєво загрузла у творчості Підмогильного, найближчим часом зробимо відео для спільноти, а трошки згодом і повний епізод сподіваюсь 🤞 дякую, що чекаєте 🫶
Дякую за цікаве пізнавальне відео! Смерть Старицької-Черняхівської жахлива, та, на жаль, у ті часи це не було чимось незвичним. Багато кримських татар у 44-му загинули так само.
Ох, це ви влучно доповнили. Радянщина вбивала усіх, хто хотів бути вільними на своїй землі. Це і про українців, і про кримських татар і про інші народи, які протистояли росії. Спасибі за відгук 💛
Перед цією передачею треба було зацитувати текст Старицької Черняхівської, знайдений Мирославою Барчук: «Ми були першими українськими дітьми. Не тими дітьми, що виростають в селі, в рідній сфері, стихійними українцями, - ми були дітьми городянськими, яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями зі сповитку. Нас було небагато таких українських родин... На той час серед київської російської інтелігенції, або, вживаючи краще вже витерте слово, - буржуазії, панували недобрі відносини до всього українського, а найбільше до самих «украйнофилов»; в найкращім разі це були якісь глузливі відносини, немов до «блаженненьких» - дурників. Можна собі уявити, як переймали од батьків такі відносини діти, що, як відомо, переймають швидше за все, саме недобре і мають так багато жорстокости в серці. Ми говорили по-українськи, і батьки говорили до нас по-українськи; нас вбирали дуже часто в українські вбрання. І звичайно, і тим, і другим звертали ми на себе увагу, а разом з нею глум, посміх, кепкування, презирство. О, багато довелося прийняти нашим маненьким серцям гірких образ, незабутніх... Як дикі звірки, що з дитинства звикають до самооборони, ми повинні були змалку давати на кожнім кроці одсіч. Бідний молодий дитячий розум, бідне маненьке серце, - образою й зневагою отруєно їх з веселих, дитячих літ! Я пам’ятаю, як з сестрою гуляли ми якось в Ботанічнім саду, звичайно, в українському вбранні, балакали між собою по-українськи. Нас взяли на глум, зчинилася гидка сцена: діти, а за ними й бонни та няньки почали глузувати з нас, з нашого вбрання, з нашої «мужицької» мови. Сестра вернулася додому з ревними слізьми. З цього приводу написав тато вірш, присвячений їй: «Не сумуй, моя доле кохана».
Який розумний чоловік. Дійсно, московити нічого свого вигадати не вміють. Все мавпують. Союз визволення перемавпували на Спілку визволення. Як зараз кричать "Слава роіссі!", поцупивши "націстскоє" "Слава Україні!" Коли Андрій Богданович розповідає про Крути, то згадується подвиг українців під Вугледаром в тому році: сотня українських бійців спалила сотні танків і тисячі орків. Дивіться про цей подвиг у Бутусова. Так само як Старицька Черняхівська не поїхала з Києва, не їдуть сучасні генії, як золотий голос опери Марія Стеф'юк,яка зараз в Києві попри все. Якабу - московська мережа. Це ще Маркус казав. Не рекламуйте. Наберіть в пошуковику "Онлайн-книгарню Yakaboo звинувачують у тому, що вона співпрацює з російськими видавництвами "
Пробачте, але таке враження, що ви з Марса і в школі не вчились зовсім: ніколи не чула, нічого не знаю. Дивно, ви ж ще така молода. Якщо вам не сподобався мій коментар, то ще раз вибачте.
Ні, чому ж, сподобався) по-1, ви досить чемно це сформулювали, по-2, це добре ілюструє інформаційну бульбашку, вашу і мою, які не підозрюють про існування одне одного) ну, а головне, що цей проєкт створений саме для того, щоб такі, як я, які нічого не знають, поступово дізнавалися. Безвідносно до віку 😉
Якщо про українське, думаю, що це не дивно про «незнання». Ну, от я вчився у радянській школі і зовсім, наприклад про Старицьку- Черняхівську не чув. Бо було заборонено. Університет теж аж нічого не розповів про неї. У пострадянській Україні все було ненабагато краще. Це щастя, що ми можемо зараз говорити, відкривати для себе своє рідне і за це нас не вбʼють у своїй де країні. Цінність цього здебільшого приходить тільки зараз
Я теж молода і вчилась у школі у незалежній Україні, але нічого не чула про Старицьку-Черняхівську, хоча і раніше, і зараз люблю і читаю українську літературу постійно і класику, і сучасну, не бачу тут нічого дивного, що хтось чогось не знає😃
![Noob To Max With DRAGON REWORK In Blox Fruits [FULL MOVIE]](http://i.ytimg.com/vi/LnBMOinoOvA/mqdefault.jpg)
Вперше почула !!!! Величезна дяка!!!!
Вдячні навзаєм 🥰
Дякую за вашу роботу! Дякую, що відкриваєте нових важливих, впливових українських особистостей, освітлююєте їх історію та внесок в розвиток українського суспільства!
20 років тому писала дипломну по Старицькій-Черняхівській та Антоненко-Давидовичу. На передзахисті була останньою. Ті, що виступали переді мною затягнули час і завкафедрою укр. літератури не хотів слухати мене і кричав: Нікому не потрібна ні ти, ні письменники, про яких ти писала!
От гівнюк! Дуже прикро насправді 🥺 шкода, що вам довелося з цим стикнутися. А в якому виші це було?
У Рівному. Виш не поганий, просто іноді конфлікти всередині кафедри впливають на студентів)@@Romanska.D
Я дуже радий, що завдяки вам і цьому відео дізнався про Старицьку-Черяхівську, таку цікаву особистість
Дякую вам велике. Захотілося прочитати всі твори Людмили Старицької-Черняхівської.
Як цінно, що ви відкриваєте "непрограмні" та не дуже відомі загалу, трагічні сторінки української культури❤
Дякуємо за підтримку 💛 і за те, що відкриваєте їх разом з нами!
Ура! Обожнюю ваші підкасти. Сьогоднішня тема для мене буде відкриттям. Тільки починаю слухати. Дякую за цю роботу, мені важко її переоцінити.
Дяяякуємо тобі 💛 гарного перегляду! Радіємо, що ти з нами!
Дуже цікаво вас слухати завжди, але коли ви ще й відкриваєте невідомі і мало відомі, але досить вагомі постаті української історії і культури, то тут низький уклін за роботу!!!❤
Дякую за нову для мене постать в українській літературі!❤ Дуже цінно!
Дякуємо, що відкриваєте її разом з нами! 💛
Дякую за новий випуск, бажаю продовження. Важливо розповідати не лише про тих, хто найвідоміший, а й тих, хто був поряд. Поняття "перший ряд" і "другий ряд" настільки залежить від сукупності обставин, то окрема тема, як формувався канон. Щодо Старицької-Черняхівської, то вона й справді непересічна. Дуже подобається її світлина в українському строї, молода, але революційна. Ще важлива перекладацька діяльність усіх "плеядників" - так вони доводили, що українська мова є й позбавляли вимушеного читання російськомовних перекладів (ситуація актуальна й донедавна). Щодо сильних жінок у козацьку добу, то Михайло Старицький написав повість "Облога Буші", де головна героїня саме така (там ще мотив забороненого кохання з польським шляхтичем є). Важко уявити зараз (але спробуймо) наскільки ця тусовка асоціювала себе з козаками, бачила себе їх наступниками, а не лише кровними нашадками
Дякуємо за увагу і доповнення 💛
О! До слова, про перший і другий «ряди»… з кого ви б порадили почати тему «Розстріляного відродження»?
@@Romanska.D з Йогансена або з Остапа Вишні. Перший сприймається через ім'я як "не наш", а другий - стереотипно через свої "Мисливські усмішки"
@@ЗлатославаНовицька дякую 🤔🫶✨
Дякую за новий випуск!
Дякую за інформацію, за ваші емоції.
Було дуже, дуже цікаво.👍💖
З нетерпінням чекаю нових зустрічей з вами.
Дякуємо навзаєм! Радіємо, що ви з нами! 💛
Дуже дякую вам за просвітницьку діяльність і таку легку приємну подачу! Відео прослуховується на одному подиху, у мене аж головний біль майже минув)
«Класика без бронзи і головного болю» - так тепер себе позиціонуватимемо 😄Насправді, радіємо щиро і вдячні за відгук 💛
@@Romanska.D Ви знаєте, а це дуже точний опис вашого каналу - не знаю, як у теперішніх школярів, а у мене від опису класиків у шкільних підручниках завжди голова починала боліти
@@olenakrytska6803 о так, розумію) будемо разом змінювати ті враження 🫶
Взагалі не знала про неї, дякую, що зробили такий цікавий епізод
Дякуємо за відгук! Радіємо, що ви з нами! 💛
Ви мега круті! Слухала спочатку ваш подкаст, тепер рада вас бачити)
Дякуємо щиро! 🥰 Радіємо, що ви з нами!
Дуже класний випуск! Постать неймовірна просто ❤
Дякуємо за відгук! Радіємо, що до вподоби! 💛
Ви просто чудові, та дякую за такий подкаст 😊
Щиро дякую за просвітництво! Завжди чекаю, з нетерпінням, ваші ефіри!
Дякуємо навзаєм! Це дуже цінно 🥰 радіємо, що ви з нами!
Дуже дякую!
МЕГА-цікавезний випуск!!! І не соромно зізнатись, що для мене також все було новим, кожен факт! Дякую вам за це!
Трошки більше можна про дотичність героїні випуску до кіно?:))
п.с. Бляха, вже віддавна, понад 100 років як, факт - рсн пзд...!!!
п.п.с. Крутезний браслет з годиником! ;)
Дякуємо за підтримку і компліменти! 🥰❤️✨ про кіно піду погуглю ше, самій цікаво!
Дякую! Знала про неї давно, почула в якомусь відео. Але тепер зацікавилася її постаттю. Слухала із задоволенням)❤
Вдячні навзаєм! Радіємо, що сподобалось 💛
Вперше чую про таку постать, дякую що розповідає з таким захватом
Спасибі, що відкриваєте її разом з нами 💛
❤
Дякую за такий цікавий подкаст! Одне невеличке прохання до чоловіка на відео: будь ласка, не перебивайте співрозмовника. Бо складається таке відчуття, ніби перебивають слухачів, і тому стає набагато складніше сфокусуватися на думці. Думка дівчини має бути завершена) тільки після цього продовжуйте. З повагою.
Дякуємо за відгук! 💛 І за коментар)) ми намагаємося не перебивати одне одного, але часто не вдається 😬 ну, і заради справедливості, я цим зловживаю більше за Андрія 😅 словом, працюватимемо над цим))
Як мені подобаються ваші відео! З кожним разом дізнаюсь щось нове. Хотіла б побачити відео про Гео Шкурупія, зараз читаю його книгу і я просто в захваті. І сам письменник цікавий.
Також люблю Дівоче Медіа 🤍 Між тим, минулого місяця також дізналась про цю неймовірну жінку на виставці «Незнищенні» в Музеї видатних діячів української культури, і там навіть була відтворена тюремна камера за її спогадами, в якій вона сиділа. А ваше відео ще більше прояснило її постать. Щиро дякую!🫶
Огооо, як цікаво! … і жахаюче водночас. Погуглю цю виставку, дякую за відгук і доповнення ! 💛
Вдячна за те, що збільшуєте кількість українського контенту. Стосовно подачі матеріалу, то хотілося б чути менше ненормативної лексики в розповіді про таку видатну діячку, особливо це різало вухо на початку. Та й взагалі було враження, що це вчитель і дещо слабка учениця обговорюють якісь теми. І як влучно помітила Дарина: в біографії батька не згадується окремо, що співавторкою була донька, знецінення жінки. От і від подкасту якесь таке враження, що чоловік говорить виважено та авторитетно, а дівчина вставляє свої п'ять копійок і не завжди доречно. Можливо я просто не зрозуміла вашу авторську задумку формату. Сподіваюсь, що мої слова спонукають до роздумів, а не до емоцій. Ще раз напишу, що дуже вдячна за ці відео, за те, що піднімаєте важливі теми, висвітлюєте постаті, які були втрачені та знищені імперією, ґрунтовно підходите до підготовки матеріалу. Бажаю вам подальших успіхів і нових цікавих тем!
Дякую. 💙💛
І вам ! 🥰
Дякую!Слава Україні!Слава Героям Україні!
Вдячні, що ви з нами 💙💛
Дяка моїм любим землякам за таку цікаву розповідь ❤❤❤
Вдячні навзаєм! Радіємо, що дивитеся і підтримуєте 💛
А, «Живу могилу» читала в антологіях української готичної прози, до речі)
Мене поки найбільше «Перстень» вразив)) і багато очікую від «Крил» 🥰
@@Romanska.D«Перстнем» заінтригована з вашої розповіді, треба замовити собі обов'язково. А, взагалі-то, не вистачає сучасного повного зібрання.
@@veronica_lur я чекаю на якусь антологію з її творами, щоб трохи міксувати з іншими авторками і відійти від якогось стереотипу окремішності (в мене є таке упередження досі) 😬
@@Romanska.D «Мрія» є в антології «Шалені авторки» від Віхоли) Я люблю повні видання за різні редакції і т.д., це такий собі простір для порівнянь і спостережень)
Хотіла б вас попросити щоб зробили подкаст про Симоненка, думаю буде дуже цікаво
Дякую
зробіть, будь ласка, подкаст про Олену Телігу
Обов’язково буде! Але трохи пізніше, бо намагаємося рухатись хронологічно. Дочекайтеся будь ласка 🫶
Хотіла написати коментар під відео Агатангела Кримського, а коментарі вимкнено… 😢 тому напишу тут! 😊
Після вашого відео замовила я собі його книгу «Андрій Лаговський», помаленьку читала і от сьогодні дочитала. Враження про книгу гарні. Звичайно, не знайшла там якихось прямих розмов про гомосексуальність головного героя. Багато його внутрішнього діалогу про все що завгодно, але от формулювання, що чоловіків він любить, а жінок ні - не побачила. Місцями було трішечки нудно, проте часто й цікаво. Особливо цікаво було читати про Туапсе і обставини, як його та околиці заселяли новоприбулі «окупанти».
Кінцівка дуже потішила. Все-таки той нескінченний внутрішній діалог та життєві обставини привели Андрія до дорослішання, він перестав ідеалізувати любих йому людей і згадав про матір.
Цікавий приклад того, як часом швидкі й непроговорені висновки спотворюють наше сприйняття реальності і призводять до страждань
Дякуємо за відгук і враження! Що там вимкнули коментарі - несподіванка для нас! Будемо зʼясовувати в чому справа. І спасибі, що все ж знайшли спосіб для розгорнутої реакції - це завжди цікаво і важливо 💛
Ми чекаємо нових відео (якщо що) ❤❤❤
@@veronica_lur це важливе нагадування 💛
Оскільки я суттєво загрузла у творчості Підмогильного, найближчим часом зробимо відео для спільноти, а трошки згодом і повний епізод сподіваюсь 🤞 дякую, що чекаєте 🫶
@@Romanska.D Цікаво, бо книжечка Підмогильного лежить зараз поряд 😄
@@veronica_lur оооо, ну це доля)) скажіть, яка саме?😃
@@Romanska.D я планую перечитати «Місто» разом з «Любим другом») Тепер чекатиму ваш випуск/відео)
@@veronica_lur клас, дякую! Зафіксую собі 😉
Дякую за цікаве пізнавальне відео! Смерть Старицької-Черняхівської жахлива, та, на жаль, у ті часи це не було чимось незвичним. Багато кримських татар у 44-му загинули так само.
Ох, це ви влучно доповнили. Радянщина вбивала усіх, хто хотів бути вільними на своїй землі. Це і про українців, і про кримських татар і про інші народи, які протистояли росії.
Спасибі за відгук 💛
Зміст прекрасний, але що у вас сьогодні зі звуком?
😬 нові петлички, які мали покращити звук, а вийшло навпаки. Перепрошуємо і гуглимо, як їх переналаштувати 🧐
Перед цією передачею треба було зацитувати текст Старицької Черняхівської, знайдений Мирославою Барчук:
«Ми були першими українськими дітьми. Не тими дітьми, що виростають в селі, в рідній сфері, стихійними українцями, - ми були дітьми городянськими, яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями зі сповитку. Нас було небагато таких українських родин... На той час серед київської російської інтелігенції, або, вживаючи краще вже витерте слово, - буржуазії, панували недобрі відносини до всього українського, а найбільше до самих «украйнофилов»; в найкращім разі це були якісь глузливі відносини, немов до «блаженненьких» - дурників. Можна собі уявити, як переймали од батьків такі відносини діти, що, як відомо, переймають швидше за все, саме недобре і мають так багато жорстокости в серці. Ми говорили по-українськи, і батьки говорили до нас по-українськи; нас вбирали дуже часто в українські вбрання. І звичайно, і тим, і другим звертали ми на себе увагу, а разом з нею глум, посміх, кепкування, презирство. О, багато довелося прийняти нашим маненьким серцям гірких образ, незабутніх... Як дикі звірки, що з дитинства звикають до самооборони, ми повинні були змалку давати на кожнім кроці одсіч. Бідний молодий дитячий розум, бідне маненьке серце, - образою й зневагою отруєно їх з веселих, дитячих літ! Я пам’ятаю, як з сестрою гуляли ми якось в Ботанічнім саду, звичайно, в українському вбранні, балакали між собою по-українськи. Нас взяли на глум, зчинилася гидка сцена: діти, а за ними й бонни та няньки почали глузувати з нас, з нашого вбрання, з нашої «мужицької» мови. Сестра вернулася додому з ревними слізьми. З цього приводу написав тато вірш, присвячений їй: «Не сумуй, моя доле кохана».
Дякуємо за доповнення! Справді дуже влучно 🫶
@@Romanska.D це для тих, хто каже "Київ/Одеса/Харків завжди були русскоязічнімі"
❤❤❤❤❤❤
💙💛
Який розумний чоловік. Дійсно, московити нічого свого вигадати не вміють. Все мавпують. Союз визволення перемавпували на Спілку визволення. Як зараз кричать "Слава роіссі!", поцупивши "націстскоє" "Слава Україні!" Коли Андрій Богданович розповідає про Крути, то згадується подвиг українців під Вугледаром в тому році: сотня українських бійців спалила сотні танків і тисячі орків. Дивіться про цей подвиг у Бутусова. Так само як Старицька Черняхівська не поїхала з Києва, не їдуть сучасні генії, як золотий голос опери Марія Стеф'юк,яка зараз в Києві попри все. Якабу - московська мережа. Це ще Маркус казав. Не рекламуйте. Наберіть в пошуковику "Онлайн-книгарню Yakaboo звинувачують у тому, що вона співпрацює з російськими видавництвами "
Пробачте, але таке враження, що ви з Марса і в школі не вчились зовсім: ніколи не чула, нічого не знаю. Дивно, ви ж ще така молода. Якщо вам не сподобався мій коментар, то ще раз вибачте.
Ні, чому ж, сподобався) по-1, ви досить чемно це сформулювали, по-2, це добре ілюструє інформаційну бульбашку, вашу і мою, які не підозрюють про існування одне одного) ну, а головне, що цей проєкт створений саме для того, щоб такі, як я, які нічого не знають, поступово дізнавалися. Безвідносно до віку 😉
Якщо про українське, думаю, що це не дивно про «незнання». Ну, от я вчився у радянській школі і зовсім, наприклад про Старицьку- Черняхівську не чув. Бо було заборонено. Університет теж аж нічого не розповів про неї. У пострадянській Україні все було ненабагато краще. Це щастя, що ми можемо зараз говорити, відкривати для себе своє рідне і за це нас не вбʼють у своїй де країні. Цінність цього здебільшого приходить тільки зараз
Я теж молода і вчилась у школі у незалежній Україні, але нічого не чула про Старицьку-Черняхівську, хоча і раніше, і зараз люблю і читаю українську літературу постійно і класику, і сучасну, не бачу тут нічого дивного, що хтось чогось не знає😃
Я багатьом, хто когось не знає, трохи заздрю. Це ж оця насолода відкриття в них ще попереду)
Про Старицьку-Черняхівську дізналася в університеті на факультеті української філології. У школі, яку закінчила в 2006 році, навіть не чула.