Результаты эксперимента. Сколько давать азота под зерновые и чем обработать почву вместо плуга
HTML-код
- Опубликовано: 27 сен 2024
- Уборка пшеницы уже перевалила за половину. Год радует. Все результаты очень хорошие и даже отличные! Урожайность рекордная хотя качество зерно не дотягивает даже до фуражного! дожди смыли качество. Чтобы снизить количество обработок почвы плугом мы запустили глубокорыхлитель, который пришлось переделать из его первоначальной версии. Скоро пойдет работать на поля. Ну и единственный эксперимент этого года по зерновым - какая урожайность пшеницы по разной норме азотных удобрений КАС 32. 100 200 и 300 кг. Предшественник лен масленичный под который была вспашка.Результаты эксперимента оказались предсказуемыми
Я в агрономії мало розумію, але завжди дивлюся, Ваші, відео. Просто цікаво дивитися. Завжди заряжають позитивом. Дякую!😊
Джон Дир...Мечта моего сына.Ему 7 лет,но мечта-Джоник.Искал в ютубе про Джон Диры,набрел на Агроимпорт.Теперь мама зоотехник вместо сериалов смотрит про тонкости растениеводства...Непонятно,почему у тебя такие залипательные ролики получаются.Желаем тебе дальнейших успехов.Мирного неба вам.
Всей семье привет. Вы молодцы
Абсолютно згоден! Три дробних внесення по 40-70 азотних добрив в різних формах дають максимальний результат (при достатьному зволоженні починаючи з осені на півднні). Нехай щастить! З задоволенням спостерігаю за наступними дослідами!
эксперименты всегда интересны но было бы хорошо знать количество выпавших осадков за вегетативный период
Дякую вам і всім за працю. 👏🤗😊
Подсолнух выносит в двое меньше элементов питания из почвы, чем пшеница. Но сильно иссушает почву, поэтому и является плохим предшественником, особенно для озимых культур, так как сложнее получить осенние всходы.
Дякую за вашу роботу.😊😊😊😊😊
Попробуйте Аммофос добавить при посадке. Килограмм 150 на гектар. Эффект сразу будет виден. Надеюсь в следующем году сделаете 😊
Использовать аммофос самостоятельно или амофос + 200 кг каса?
@@aleksandromskiy1794 И так, и так можно. Только аммофос тоже даёт хороший урожай. С кас выйдет дороже просто
@@Agarza777 т.е. аммофос вы используете самостоятельно без азота? В какой дозе?
@@aleksandromskiy1794 да, используем. У нас засушливый климат, а аммофос даёт хороший старт, а это очень важно. Весной сразу видно где использовался аммофос, а где нет. Норма 150-200 кг на гектар. Вносится только при посадке
@@aleksandromskiy1794аммофос содержит азот в составе
Человек залущил рапс под посев пшеницы но тут появился Руслан и испарил последнюю влагу.
Да и если трактор буксует то нужно его догружать даже водой в колеса,как вариант...все зависит от устройства лап(билота)
Или поставить колёса поуже .
Рано работать глубокорыхлителем, почва высохнет на глубину обработки, работайте в октябре, сейчас лущение или дисковка.
У человека больше 1100 га, что он успеет за октябрь?
@@account19_90 но он же не все 1100 га будет рыхлить
Как погода будет, осенние осадки лутше проникают
Згоден з Вами. 45 см між стойками - те, що ротрібно. Ще, б, рознести їх на 2 ряди, ціни, б, не було. Дуже сумнівне твердження про те, що оранка через рік приводить до деградації грунту. При оранці ВСІ залишки заорюються в грунт, а при інших обробках вони висихають на землі і не дають віддачі. Гарних врожаїв!
Нажаль тут справа в іншому. У грунті живуть бактерії, яким за їх природою потрібен кисень (аеробні) та анаеробні (ті, яким кисень для життєдіяльності не потрібен... При обороті пласта ми знищуємо велику кількість таких бактерій... А ще вивільняємо колосальну кількість вуглецю, що утворений розпадом гумусу. Який, у свою чергу, окиснюючись утворює вуглекислий газ (це також погіршує наші кліматичні умови - парниковий ефект, думаю ви чули про таку річ)... А ще, мені доводилося спостерігати як глибоко заорана солома виорювалася через кілька років після попередньої такої обробки... У оранки, є багато мінусів... Особливо на рельєфних полях... У багатьох місцях нашої країни це є проблемою... Одна з таких зникнення (замулення) річок у наслідок водної ерозії...
@@ОлександрКИРНИЧУКзгоден. Сам особисто прикопував на городі органіку і часто знаходив її через 2 роки в майже незміненому вигляді на глибині 20-30 см.
Я по касу зробив висновок 150 кг а по селітрі 200 кг .... Найкраще і найдешевший спосіб це внести аміак найміть фірму і внесіть по 250 виведете мишей і отримаєте кращий врожай при менших затратах при тому що його вам положать на глибину до 40 см якраз і обробите поки вальтра жива...
Добрые пожелания. Молодцы. Мат желательно убирать. Слушается хуже.
Руслане! Дивуюся тим що ти робиш з пересохшим грунтом.Принципово: -невиходить якісно , нероби нічого , зачекай. Глибоке рихлення на півдні виконують восени для накопичення вологи в осінь-зимовий період.
А настраивать когда тоже осенью?
@@agroimport386добрий вечір. Спробуйте рознести лапи вашого рихлика в шахматному порядку. Крайні і середню залиште а дві перенесіть на ближній передній брус. Начебто рама дозволяє. Повинно стати легше вальтрочці
Привіт! З рихлітельом краще ходити по діагоналі шоб рядки ішли косо тоді не так кидає трактором і гарно ростягує солому , ще краще це робити на спарці , за відео як завжди лайк!
Спасибо классные ролики делаете, очень интересно вас смотреть .
Спробувать" Колісницю" Краснянського агромаш для обробітку стерні , а потім посів в мульчу.
5:22 Якщо погано тягне , спробуйте розтавити ті ж лапи в два ряди, цим самим збільшите ширину між лапами в ряду і трактору стане легше ну і догрузити трактор можна або збільшити площу зчеплення спаркою коліс(зменшиться тиск на грунт)
Цілком згідний, має зменшитись навантаження на трактор.
Руслан, дуже чекаю відео з табличками за 20-23 рік)))
Дуже цікаве відео.молодець що проводиш експеременти і ділишся відео в ютубі.
Думаю що 200 саме те . І врожай топ і агро фон поповнюється.
Любитель Траурних авто.
Попробуйте органику внести и будет вам счастье. Чтобы что то взять нужно что то дать .
Привет Руслан!У меня 6 лап тянет нюшка 70-60 на 27- 30см простой польский кретплоу 2,5. Оборота почвы нет,подъема старых семян сорняков нет,вся органика сверху прикрывает от солнца и ветра. Только никому😊
Ширина лап?
Може земля піщана тому й легше тяне а в Руслана точно земля така що рихлитель ще попробуй загнать
@@set1705 земля обычная--чернозем и ширина лап обычная для этого типа рыхлителя(как у Руслана на рыхлителе велесовском)наверное немного лошадок не достаточно.Лапы белота.
Руслан, трактор треба довантажувати зусиллям заглиблення рихлителя, тобто або потрібен навісний, без опори на власний опорний коток (щоб довантажував навіску), або ж на цьому навісному, лапи переміщати перед опорними колесами, щоб хоча б частина навантаження від заглиблення лап передавалась на колеса трактора. У вас же лапи стоять позаду, і навпаки, спираючись на опорні колеса через раму як через важіль ще і розвантажують вам трактора. Він у вас і так не надто важкої конструкції, а більше енергонасичений, але в цьому випадку цього недостатньо. Також додатково можна заливати рідину в шини, чи ставити колісні ваги додаткові. Тоді все в купі буде додавати вам зчіпного зусилля з грунтом. Але тут потрібно теж не перегнути щоб не рвало потім трансмісію, яка може не бути розрахованою на велике тягове зусилля.
З приводу навісного рихлителя то непогана на мою думку концепція, була у Щоденник фермера нещодавно у відео, подивіться якщо не бачили і зрозумієте що я маю на увазі. Так, там трактор більший, як той про який мрієте і Ви, але принцип довантаження мені сподобався і має допомогти і вам, повністю підтримую ту думку. Велес А вам в поміч в переобладнанні...
Мої вітання! Як завжди висновки цікаві і правильні. "Но есть нюанс"😂 Шутка!
Невеличкі зауваження: по перше просапні (пропашные) культури, це культури на яких, як правило, робиться просапування (міжрядна обробка), а не ті, під які роблять оранку (пахоту).Всі діляться (умовно) на культури суцільного посіву, і широкорядного (просапні). У вас соняшник - просапна культура. Льон, горох - культури суцільного посіву. А глибокої основної обробки грунту на класиці зазвичай потребують усі культури зі стрижневою кореневою системою.
2. Засвоєння добрив і урожай. Закон Лібіха ніхто не відміняв. І одним лише N урожай не нагониш. Високі норми азоту не завжди доцільні на високих агрофонах при недостатньому вологозабезпеченні. Чим більше у вас в грунті P:K, тим вищі можна давати дози N. Але при достатньому вологозабезпеченні.
Тому по льону менший приріст високих доз в порівнянні з меншими.
Строки внесення і доцільність зимового внесення: вже доведено навіть наукою, що в зонах з м'якою зимою доцільно вносити азот під зиму.
Удачі!
Так пропашные или просапные? Мне кажется это очень два разных понятия
@@agroimport386 Це одне поняття! Ну почитайте книжки "Агрономия", "Растениеводство". Я розумію, ви навчались пізніше, можливо по іншим "методичкам😅". Зараз можливо ті поняття й розмиваються: соняшник і кукурудзу сіють суцільним способом, зернові широкорядним (особливо на нулі, де зовсім немає міжрядного обробітку), але все таки класичні поняття наче ніхто не відміняв. Можлиао в західній науці таких понятть і немає. Та все ж, давайте якось стандартизуємо поняття, щоб розуміти один одного😁! 👋
Краще 100-150-200 кг добрив для півдня, а більше одним разом не має сенсу, хіба що дощі будуть вас заливати)
вопрос из-за угла. анализ КАСа делал? уверен, что там было 32 процента азота? я когда начал делать анализы сложных, которые представлены на рынке - мягко говоря офигел. Но и лаборатории тоже прекрасные. Проверял лабораторию - набирал из одного мешка 2 порции, говорил в лаборатории, что это разные удобрения и вуа-ля! они давали совершенно разные цифры по образцам. соответсвенно с этими жуликами мы прощались навсегда...
Просто спробуйте 35 % площі залишати на пар, і сіяти пшеницю та ріпак по пару.
Тільки пар справжній, восени дискування, оранка або кпє, потім весною боронування та кожні 21 день культивація.
В нас всі хто на такій технології на ногах стоять міцно. А хто займається ноутілом або сіє кожен рік то ходять без штанів.
По затратам пар так само як і сівба кожен рік. Порахуйте. І це стабільність, в найгірший рік 45 ц пшениці та 35 ріпаку маєте.
Сузили , но если бы их распределить на два ряда . Скорее легче бы было
Хорошо еще ливня перед уборкой не прошло 300 и 200 кг уложило бы как каток проехал
Попробуйте колеса чуть спустить на тракторе, чтоб не прыгал
Оранку вирівнювати??? Навчіться орати щоб не вирівнювати, дві операції за один прохід. Тоді все встигнете.
Музыка, все так красиво)
Верю в 70 ц свободно. В прошлом году била засуха і винос бил маленькій. Тіпа полупар. А в єтом году влагі достаточно....
За математику лайк!
Знайомий вніс 400 кг. селітри по мерзло-талому грунту на пшеницю. Добрива "спрацювали" відмінно. Пшениця була класна, але пройшли дощі і вона, десь, наполовину - вилягла. Він сказав, що більше 200 кг. ніколи не буде вносити. Я з ним згоден.
Бочка під кас на передку висітиме на рихлітель та і на сівалку а може підгонять і аплікатор навісний велесовці. здвинуть на ширину трактора може полегшае і середина зриватиметця більше.а ще краще покопать в полях і подивитця на якій глибині затоптане може ненада зариватця до води
Я в Советские времена, Селитру разбрасывал на руме по Снегу или Суперфосват
А я в слветские времена канкулятором гвозди забивал)))
Научись грамотно писать, а потом умничай
Если мы ввезем в Болгарию 300 кг азотных удобрений, нас будут ругать за голодание растений. Обычно норма 400-500, а есть коллеги, которые дают и больше.
Но мы сеем по норме 260-280 ц/га, так как наша земля хуже вашей. У меня в этом году средняя урожайность 5600 ц/га, есть коллеги по 7000. Рекорд - свыше 10 тонн.
Попробуйте и вы увидите результат.
Попробуйте сорт Lima Grain Авеню-это самый урожайный сорт из всех, что я знаю. Плохо выглядит посев, но как сипет, ой как сипет... Не знаю, подойдет ли он для ваших условий, но проба в несколько гектаров не помешает.
Ми сеем Lima Grain, сорт Фриски, какое ваше мнение о етом сорте ?
@@ВладимирГалаган-з7к Не знаю, до сих пор не слишал . Но в Болгария и Украина кламат и агро условия разние, можно ети сортов не подходят для вас и нас.
Привет лайк класс интернет и любопытно
Руслан найдіть десь чизель ПЧ-2.5 і трактору буде лекше
Тут у нас выхлопной коллектор не налазит на шпильки головки , так они разогревают горелкой шоб он расширился , ,,,,, я им , до сраки это всё , а они , мы русский не понимаем ! Оййййй ,,, . С этими траками .
Удачки , а мы смотрим дальше !
По листу?
А что у вас в аспирантуре, не рассказывали, что перед проведением опытов нужно несколько лет проводить уравнительный посев, и потом для контроля нужно проводить посев без удобрения, а опыты нужно закладывать в нескольких повторениях, а анализ почвы перед закладкой опыта проводился, на всех участках с разными вариантами, одного сорта, одинаковой нормой высева, даже одинаковой фракцией семян, одного и того же срока посева в один день, одинаковая норма протравителя, одинаковая норма, гербицида, фунгицида и т.д., одинаковая глубина заделки семян и т.д., а только тогда можно закладывать опыты, а проводились исследования на протяжении вегетации, на предмет ну вы сами знаете чего. После созревания проводился обмолот и установление биологического урожая вручную по всем вариантам опыта, дальше нужно было провести дисперсионный анализ по выборке данных по всех повторениях каждого варианта, а потом определить коэфициент кореляции, который и установит зависимось количества внесенного удобрения на урожайность и качество озимой пшеницы, там же узнаете и ошибку опыта, а после возобновления вегетации вы проверяли количество стеблей на кв. м, оно было одинаковым? А удобрение вы вносили в один прием и один период, одинаковый для всех вариантов?
А вас не учили что есть научный опыт а есть производственный. Есть опыты с целью получить точные данные а есть с целью наблюдения. Чтобы заложить опыты так как вы пишете надо не зависеть от урожайности на этом поле. Вы не хотите мне компенсировать затраты?
А зачем же тогда проводят опыты, по вашему, наверное что бы определить какие оптимальные затраты нужно нести при определенных условиях, этот велосипед уже давно исследован, а ваши опыты "производственные" ничего не доказали и ничего не опровергли, согласны, ибо вы сами в них сомневаетесь. Поэтому и существовали научно-исследовательские институты, которые и несли все эти затраты, что б вам не нести. Вот это и надо было обьяснить этому дробязко, которому ничего не нужно, со стороны государства.
Николаевская область это засушливый регион, и что после культурной вспашки вы получаете всходы рапса или это на поливе?
Белок не промывается )))))) это еще один квест для тебя))))
Кучи можна бороной поперек пройтись растянуть солому
А у трактора вес какой?
Який сорт пшениці?
Рихлітіля потрібно навісного щоб прижимав трактора!
+
Kad kaso 300kg duotų efekta reikia prieš sėja kalio su fosvaru tręšt🤷♂️
Единственное что приблизилось к плугу это Лемкен Рубин 12 остальное рядом не стоит ... даже несмотря на мою любовь к стерневым культиваторам
Краще пограйтеся з іншими елементами живлення може тоді якість пшениці буде краще
Наскільки ж такі відео кращі...
Може спробувати поставити дві лапи на середню балку, бо все навантаження їде на задню балку, її одірве з часом.
Пробуем. Это непросто
Привет Руслан , глубокорыхлитель это в моем понимании 30 Ти летнего стажа в земледелия эта операция проводится для пропашных культур , а вот давно забытое обработка называется плоскорез
Плоскоріз теж лишає плужну підошву після себе. Це ж при совку вже пробували, і накрилось все одним місцем з тими плоскорізами. Забули їх, і добре що так. Там біда в тому, що є велика горизонтальна площина, яка йдучи в грунті, ніби затирає краї розрізу. В лапового розпушувача такий ефект теж є, але він обмежений шириною вузенької лапки, а грунт між ними, розпущується за рахунок зсуву сусідніх шарів лапою. Тому той ефект зовсім незначний.
Доброй ночи! Вопрос как вы вносите?
В българия колеги слагат 600 кг
у вас не полный эксперимент с наутилом гусеничный трактор и дельтоплан при хим обработках результат будет получше с уважением просто вставил пять копеек
11:00 Экономического эффекта во внесении одного раза азотных удобрений нет. Первая проблема при внесении большого количество растворимого азотного удобрения - отсутствие воды. В таком случае это удобрение является недоступным для растения. Вторая проблема - это много воды, при которой выщелачивается до более 80% внесенного удобрения, в результате чего до растения доходит лишь 20% (в лучшем случае) Самое главное - это сделать растворимое удобрение нерастворимым, но доступным для растения. Чтобы растение в различные этапы своего развития получало именно столько азота, сколько ему требуется.
А сколько вносить азота? И за раз? Или за два/три? И чем?
@@agroimport386 Короткого ответа на этот вопрос нет, поэтому опишу подробно, но сжато.
Осеннее применение азота в сельском хозяйстве экономически нецелесообразно и нелогично. Нет смысла вносить азот за шесть месяцев до того, как он понадобится растениям, так как это дает время для выщелачивания и отрицательного взаимодействия с почвенным углеродом. Сомнительно, почему эта практика была начата и продолжается; возможно, логистическое удобство сыграло свою роль. Внесение азота весной или летом может сэкономить 40% стоимости внесения, перевешивая любые дополнительные усилия. Лучше рассмотреть эти вопросы, если кто-то заботится о здоровье почвы и создании микробных сообществ. Растворимый углерод имеет решающее значение для здоровья почвы, органического вещества и микробных сообществ, а внесение азота осенью, особенно безводного аммиака, может эффективно истощать растворимый углерод в профиле почвы.
Когда в почве присутствует стабильный гумус или органическое вещество, они действуют как стабилизатор углерода. Точное числовое значение этой стабилизации может варьироваться в зависимости от используемого метода тестирования, при этом различные тесты указывают соотношение, такое как 10: 1, 20: 1 или 30: 1 для углерода к азоту. Однако при добавлении в почву синтетического азота соотношение азота и углерода быстро снижается. Например, соотношение 10 к 1 может стать соотношением 6 к 1. Это означает, что вносимый азот превращается в нитраты (NO3), а процессы в почвенном профиле приводят к деградации углерода, высвобождая его в виде двуокиси углерода в значительных количествах.
Проще говоря, внесение большого количества азота осенью не способствует образованию органических веществ. Наоборот, он разлагает существующие органические вещества. Такой подход не приносит пользы ни здоровью почвы, ни удовлетворению потребностей сельскохозяйственных культур в питании. Предлагается рассмотреть альтернативный подход, такой как внесение азота в течение вегетационного периода. Было замечено с помощью анализов, что применение азота может быть снижено на 30-60%, а в некоторых случаях даже до 70%. Анализ дает представление об азотном статусе культуры, указывая на необходимость дополнительного азота. Таким образом, экспериментирование с различными сроками внесения азота и использование анализа может привести к значительному сокращению использования азота при сохранении потребностей сельскохозяйственных культур.
@@agroimport386 Теперь стоит сказать о способах внесения азотных удобрений.
Поглощение азота корнями растений и его последующее превращение в амины и белки требует больше энергии по сравнению с поглощением азота через листья растений в виде ионов аммония или нитратов.
Когда растения поглощают азот через свои листья, они часто поглощают его в форме ионов нитрата (NO3-) или ионов аммония (NH4+). Эти формы азота уже находятся в более усвояемом для растений состоянии, а это означает, что они могут быть легко включены в аминокислоты и белки без больших дополнительных затрат энергии.
С другой стороны, когда растения поглощают азот через свои корни, они часто поглощают его в форме ионов нитратов, которые в меньшей степени восстанавливаются и требуют больше энергии для преобразования в аминокислоты и, в конечном итоге, в белки. Этот процесс включает в себя несколько ферментативных реакций, требующих поступления энергии от растения. Кроме того, растению необходимо вкладывать энергию в поддержание эффективной корневой системы, чтобы облегчить поглощение азота из почвы.
Преобразование нитратов в аминокислоты и белки в корнях является энергоемким процессом, поскольку он включает в себя восстановление нитратов до нитритов (NO2-), а затем до аммония перед включением его в аминокислоты. Этот процесс восстановления потребляет энергию в форме АТФ (аденозинтрифосфата), которая является основной валютой энергии в растительных клетках.
@@agroimport386 В работе "Use of Radioisotopes to Produce High Yielding Crops in Order to Increase Agricultural Production", опубликованной на сайте MDPI, описаны данные эксперимента, в ходе которого было установлено, что из 100 % подаваемых на корни питательных веществ растение усваивало только 10 %. А из 100% питательных веществ, внесенных внекорневой подкормкой (по листу), до 90% усваивается растением.
Этот эксперимент явно указывает на пути оптимизации внесения удобрений и получения максимального ROI.
Мзурі. Чекаю, коли , в кінці кінців з'явиться в Вас в господарстві.
А як вона має з'явитись. І що саме ви чекаєте від неї
Повна шляпа, як на мене ця Мзурі!!! 300000 € за 3 метра ???!!! Бункер малуватий, а трактор треба під 300 к.с. взагалі не розумію на фіг така сівалка!!!
@@agroimport386 як з'явитися? Купити / арендувати / найняти тих, в кого є для посіву. А чекаємо від неї багато 1. Обробка ґрунту тільки для рядка. Тобто, культура росте на обробленому ґрунті ( типу, глибока оранка). 2. 80% поля залишаються необробленими, тобто зберігається все, що повинен зберегти ноутілл. Ваші думки?
Нужно сразу прикатать
Если не пашешь - глубокорыхлителем раз в 3 года
Kasa ant vėlėvinio lapo po šimta litru laistik pamatysi rezultata
Які сорти пшениць ви використовуєте .
На моём рыхлителе 5лап при ширине захвата 2 м.
А ширина лап какая
Kviečius kulėm po 6t/ha,šiaudus su lėkštėm traukiau 5cm poto su farmetu sėji kas 30cm dantis leidi 25cm giliu ir ok rapsiukas kaip lėlė
А это в какой зоне все происходит?
Николаев
Хочете протестувати класний глибокорозпушувач під соняшник під стріп-тіл. Якраз є під Ваш трактор демо.
Давайте
Вітаю Вас. Анатолієвічу Привіт🖐️
Хто це?)
Одне питання.Чому нема згадування про NPK.Ці удобрення напряму впливають на вміст клейковини.
На оз.пш.
Или в почву?
Руслан а ты не замечал как работает эта доза 100/200/300 на следующим культуры
Это не так легко заметить..
Після соняшника посіяна пшениця і там де були рядки соняшника пшениця краща.
У радянських книжках записано найшвидший спосіб вернути врожайність грунту з орати там же й написано що це на рік максимум на два і грунт відновиться після цього стресу через шість років якось двуяко але мабуть точно книжка 63 року
LIKE !!!!!!
може на вальтрі тиск в шинах чуть скинути?
Руслан Приветствую, спасибо за видос .
Вопрос -нафига тебе эксперименты не выгоднее заняться плотно классикой с севооборотом ?
Він в попередніх відео пояснював чому так. Постійна класика погіршує якість і так слабкого грунту в їх місцевості
Для повного розуміння ситуації треба було ще ділянку без внесення КАС. А ТАК ВПЕВНЕНИЙ НА 100% ЩО НІЯКОГО ЗБОЮ В ВАГАХ У ВАС НЕ БУЛО. ЗАЙМАЄМОСЯ ЗЕМЛЕРОБСТВОМ НА МИКОЛАЇВЩИНІ МАЙЖЕ ВСЕ ЖИТТЯ І ЗАВЖДИ ОТРИМУЄМО АНАЛОГІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ. В ЦЬОМУ РОЦІ 60-70 ЦТ.НОРМА ДЛЯ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.АЛЕ ВСЕ ОДНО КОЖЕН РІК ТРЕБА КОРИГУВАТИ ДОБРИВА В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПОГОДНІХ УМОВ. ГАРНИХ ВРОЖАЇВ ВАМ І ПРИБУТКУ.🇺🇦🤝✋
Николаевская область очень разная. А по контрольке без азота согласен. Но есть проблема
@@agroimport386новоодеський р-н.майже поруч.🇺🇦🤝
@@agroimport386а проблема в чому?
Плоскорез , Щербак в Новоодесі в 1980р на сортоучастку проводив досліджиня обробітку на протязі 10р і написав книгу
чи є сорт гороху який можна посіяти у середині серпня і встигнути зібрати? або які культури порадите після сої, щоб спробувати зібрати врожай, а якщо таких немає, то що посіяти на сидерати?
На следующий год гоубже зделаете
Не зрозуміло чому ви вносите тільки азот? Рослинам потрібен повний комплекс NPK! Чи ви робили аналіз грунту і у вас вистачає калію і фосфору? ( в чому я дуже сумніваюсь)
Нітроамоска може не розчинитися, я дав по куці, зверху де виспалася до цих пір лежить 😢 . У вашому краї здебільшого посуха. А якщо замість касу в рідкому стані? Як взагалі ви поновлюєте фосфор, калій, та інші мікро макро елементи, і чи підживлюєте по листу?
Интересно Исак стал сеять в той земле и в тот год собрал в 100 раз больше,чем сеял ,потому что Иегова благословил его.проверь бытие 26.12 История сына Аврама
Догрузить трактор , користуючись порадами дилера.
Доброго вечора, хотів у Вас проконсультуватися з приводу обробітку,( була оранка посів соняшника, далі дисковка- кукурудза, оранка - соя, Вінничини засушливі умови, наприклад Кука цього року в мене пропала, загнулася). Глубокортхлителя немає. З приводу азотних добрив, я десь читав якщо велика кількість азотних добрив ( не міряли?) підвищується кислотність , рослини втрачають можливість засвоєння поживних речовин ( без різниці кількості опадів, коли посуха зрозуміло сохнуть- тут інша причина). У вас як для цього року 200 Макс. Ефект, 300 - надмірно, більший колос вища ( оскільки вдалося перетравити побільше за рахунок дощів, але колос менший, тому що надміру) . Яка Ваша думка? Дякую!
За видео 👍🏻🤝🇺🇦
Холодильником джон глір можна жатку чіпати і в поле молотити замість комбайна
воду в колеса вес увеличеца скакать не буде
Вносить селитру без фосфора, деньги на ветер, значит запаса фосфора было только на эти 200кг, дальше хоть скок дай, фосфора не будет, толку не будет. Дай 150 аммофоса и 300-400 селитры, потом сравни))
А калия? Цинка? Бора? Кальция? Серы?
@@agroimport386 начни с фосфора, а вообще агрохим анализ тоже не помешает. Ну или как ты любишь заложи опыт с разными сложными и поймёшь что для тебя лучше всего будет.
@@Dmit22 это пройденный этап. Который ничего не дает
@@agroimport386 если у тебя почва высосана, в первый год вау результата и может не быть, ну в любом случае, что ты дал 200, значит фосфора у тебя было на твои 200кг селитры, у кого-то и 100 селитры не работают, ну только забывают о фосфоре
Як казав Ігор Скоцик менеджерам фірми " Ледком" -основне отримати максимальний прибуток , а не максимальний врожай..
👍👍👍
якщо маєте 1 га незайманої землі спробуйте сіяти в сівозмінні трави і подивитесь як вони впоивають на структуру грунту і ще як добрива
А влаги хватит?
@@agroimport386 Головне при сівбі, а так рослина посухостійка і як раз підходить під ваші грунти, звісно якщо буде достатньо вологи то врожай люцерни зростає дуже
А чому здвинули лапи в один ряд ене шахматним у два щоб не горнуло одним валом землю?
Не получается расставить эти лапы не влазят
@@agroimport386 погано що невлазять на мою думку і трактору було легше тянути може.
Дякую за працю
Привет, а почему вы не пресуете остатки ?
Хмельницька обл при посіві пшениці вносимо 150 кілограм амофосу і весною 250 карбоміду
І яка у вас рентабельність при такій кількості добрив?
раз до тоактора заглядають то буде передня навіска.
Володя, с велес-агро! По хлебу больше не ходи, студент, а то менеджером так и не станешь