The dark-eyed girl sits silently at the desk The dark-eyed girl looks very far away To where my mother's voice still smells of tenderness Autumn is also starting at my house Veronica opens the door Maybe mom will come into the room Mom lives in heaven now Dad moved in with mom Mother reaches out from heaven Now her eyes are as black as anthracite In reality, there is no distance, no separation Don't cry, Veronica, go to sleep. My daughter, sleep For some reason, my hands forgot how to hug My lips have forgotten how to speak I remember my room I remember my dad's voice I remember the way to school I remember how the leaves smell I don't know what the word “never” means Where did such words come from? I remember the pillow on the bed I remember an open book I still remember the polka-dot dress What does “always present” mean? I also remember many stairs Too down, such strange handrails A dark room with no windows at all What does it mean to be always there? And today I dreamed of a rainbow in the sky The swing looks like a dinosaur Dad waves to me Dad tells me: see you tomorrow Mom waves to me Mom tells me: see you tomorrow Veronica opens the door Veronika sits down on the stairs I have a calm sky at home The sun is rising at my house
Темноока дівчинка мовчки сидить за партою Темноока дівчинка дивиться дуже далеко Туди, де мамин голос пахне ніжністю досі У мене вдома також починається осінь Вероніка відчиняє двері Може, мама зайде до кімнати Мама тепер живе на небі Разом з мамою поселився тато Мама з неба простягає руки Тепер в неї очі чорні як антрацит Насправді немає відстаней, немає розлуки Не плач, Вероніко, засни. Моя доню, спи Чомусь мої руки забули як обіймати Мої губи забули як говорити Я пам'ятаю свою кімнату Я пам'ятаю голос тата Я пам'ятаю дорогу до школи Пам'ятаю як пахне листя Не знаю, що значить слово ніколи Звідки такі слова взялися? Я пам'ятаю подушку на ліжку Я пам'ятаю розкриту книжку Ще пам'ятаю в горошок сукню Що означає завжди присутні? Ще пам'ятаю багато сходів Занадто вниз, такі дивні поручні Темна кімната зовсім без вікон Що означає завжди бути поруч? А сьогодні снилась веселка на небі Гойдалка схожа на динозавра Тато махає мені рукою Тато каже мені: до завтра Мама махає мені рукою Мама каже мені: до завтра Вероніка відчиняє двері Вероніка сідає на сходах У мене удома спокійне небо У мене удома сонце сходить
I've been listening to your music a lot recently... the day the algorhythm turned up with one of your videos was a really good day. Thank you for this song, and thank you for posting the lyrics. I'm still learning Ukrainian, mostly from Ukranian music. Ukranians are saving the world, I can learn declension ❤🖤
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤ Ви ДивоВижний співак , хай ВАМ буде ЩАСТЯ !!!!! , на Віки і наЗАВЖДИ !!!
❤❤❤ Юрію, все переслухала Ваше, кожна по своєму дотикається до душі, але Вероніка, пеоевершиша всі пісні. Хтось пише, що треба співати інше, світле, для когось це спогади, які рвуть душу..Але , хто не згідний, того слухати не змушу.. Дякую всім виконавцям!
Юрко, виконання, як завжди, вогінь. Та прошу не співай такого мороку. Я трохи поясню. Ми є тим, що ми носимо в собі. Носимо в собі те, що вбираємо ззовні, не всякому вдається мати Храм в середині і ним жити. Те, що маємо в середині, тим і ділилося з світом. Я, Юрку, маю клубок під горлом після тої пісні, липкий холод і пустота... розумієш? Авжеж розумієш. Юрку, сій радість, бо лиш так добро жати можна.
@@2005VOLYA так і є, але як людина почуває себе після таких спогадів? Як катком переїханий. Туга, печаль і депресія, часто й не на один день. Я б не став у свою голову заносити небезпечні думи. Хоча, кожен має вибирати сам.
Біль треба проживати, проговорювати, щоб випустити назовні,інакше він зсередини руйнує. Такі пісні для тих, кому є від чого і потрібно звільнятись, Людина може ходити, мовчки носити свій біль і навіть не знати, скільки його накопичилось. Адже навіть випллакатись не всі можуть. А така пісня відкриває дверцята і допомагає звільнитись .Інші ж інстинктивно закриваються. Нам зараз всім боляче, але все-таки не однаково, і не однаково ми з цим можемо впоратись.
неймовірно боляче. не дай Бог таке пережити. зараз це аж занадто актуально. дякую Юрій і вашій команді. боляче
Дуже чутливо. Щиро дякую .💙💛💙💛
Юрій Йосифович - це щось неймовірне, що сталось у моєму житті! Все можна забути, але пісні цього Генія - неможливо!
The dark-eyed girl sits silently at the desk
The dark-eyed girl looks very far away
To where my mother's voice still smells of tenderness
Autumn is also starting at my house
Veronica opens the door
Maybe mom will come into the room
Mom lives in heaven now
Dad moved in with mom
Mother reaches out from heaven
Now her eyes are as black as anthracite
In reality, there is no distance, no separation
Don't cry, Veronica, go to sleep. My daughter, sleep
For some reason, my hands forgot how to hug
My lips have forgotten how to speak
I remember my room
I remember my dad's voice
I remember the way to school
I remember how the leaves smell
I don't know what the word “never” means
Where did such words come from?
I remember the pillow on the bed
I remember an open book
I still remember the polka-dot dress
What does “always present” mean?
I also remember many stairs
Too down, such strange handrails
A dark room with no windows at all
What does it mean to be always there?
And today I dreamed of a rainbow in the sky
The swing looks like a dinosaur
Dad waves to me
Dad tells me: see you tomorrow
Mom waves to me
Mom tells me: see you tomorrow
Veronica opens the door
Veronika sits down on the stairs
I have a calm sky at home
The sun is rising at my house
Темноока дівчинка мовчки сидить за партою
Темноока дівчинка дивиться дуже далеко
Туди, де мамин голос пахне ніжністю досі
У мене вдома також починається осінь
Вероніка відчиняє двері
Може, мама зайде до кімнати
Мама тепер живе на небі
Разом з мамою поселився тато
Мама з неба простягає руки
Тепер в неї очі чорні як антрацит
Насправді немає відстаней, немає розлуки
Не плач, Вероніко, засни. Моя доню, спи
Чомусь мої руки забули як обіймати
Мої губи забули як говорити
Я пам'ятаю свою кімнату
Я пам'ятаю голос тата
Я пам'ятаю дорогу до школи
Пам'ятаю як пахне листя
Не знаю, що значить слово ніколи
Звідки такі слова взялися?
Я пам'ятаю подушку на ліжку
Я пам'ятаю розкриту книжку
Ще пам'ятаю в горошок сукню
Що означає завжди присутні?
Ще пам'ятаю багато сходів
Занадто вниз, такі дивні поручні
Темна кімната зовсім без вікон
Що означає завжди бути поруч?
А сьогодні снилась веселка на небі
Гойдалка схожа на динозавра
Тато махає мені рукою
Тато каже мені: до завтра
Мама махає мені рукою
Мама каже мені: до завтра
Вероніка відчиняє двері
Вероніка сідає на сходах
У мене удома спокійне небо
У мене удома сонце сходить
I've been listening to your music a lot recently... the day the algorhythm turned up with one of your videos was a really good day. Thank you for this song, and thank you for posting the lyrics. I'm still learning Ukrainian, mostly from Ukranian music. Ukranians are saving the world, I can learn declension ❤🖤
Нагадування тим, хто бажає щоб це побачило більше людей: youtube вважає коментар коментарем якщо він ВІД 7 СЛІВ
Звідки така інформація?
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤ Ви ДивоВижний співак , хай ВАМ буде ЩАСТЯ !!!!! , на Віки і наЗАВЖДИ !!!
Дякую, за Ту Душу Вашу, яка світилася весь цей час, поки Ви співали.
Одна з найчуттєвіших Ваших пісень. Проймає ❤
Боже, я мрію про те спокіне небо та щоб зійшло наше тепле та ніжне сонце 😢❤ потужно , дякую .
❤❤❤ Юрію, все переслухала Ваше, кожна по своєму дотикається до душі, але Вероніка, пеоевершиша всі пісні. Хтось пише, що треба співати інше, світле, для когось це спогади, які рвуть душу..Але , хто не згідний, того слухати не змушу.. Дякую всім виконавцям!
Юра, це дуже потужно.
💙💛👍🌻
Боже, немає слів, Юрію!
Я потім це проговорю, все те, що відчула! Дякую!
Гірко...... Прослухавши - плачу...
Дуже. Дуже.. До щему, до сліз ....
Юрко, дякую! Ридала під неї на Твоєму концерті... Нестерпно!
у мене вдома спокійне небо, у мене вдома сходить сонце!
Це мега круто, чекаю ваших концертів, дякую за творчість!
Так, крутий дядько за мікрофоном! 🤗
Вокал офігезний! Яким чином я про вас раніше не знав? Дякую, дуже круто!
Дякую тобі хресний😢
❤❤❤😢😢😢
Дуже читливо виконано)
🙏💛💙❤️🖤
😢😢😢👏🙏💙💛
дякуЮ!!
Дякую...
❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Юрко, виконання, як завжди, вогінь. Та прошу не співай такого мороку. Я трохи поясню. Ми є тим, що ми носимо в собі. Носимо в собі те, що вбираємо ззовні, не всякому вдається мати Храм в середині і ним жити. Те, що маємо в середині, тим і ділилося з світом. Я, Юрку, маю клубок під горлом після тої пісні, липкий холод і пустота... розумієш? Авжеж розумієш. Юрку, сій радість, бо лиш так добро жати можна.
❤ згідна, але для когось це спогад
@@2005VOLYA так і є, але як людина почуває себе після таких спогадів? Як катком переїханий. Туга, печаль і депресія, часто й не на один день. Я б не став у свою голову заносити небезпечні думи. Хоча, кожен має вибирати сам.
Біль треба проживати, проговорювати, щоб випустити назовні,інакше він зсередини руйнує. Такі пісні для тих, кому є від чого і потрібно звільнятись, Людина може ходити, мовчки носити свій біль і навіть не знати, скільки його накопичилось. Адже навіть випллакатись не всі можуть. А така пісня відкриває дверцята і допомагає звільнитись .Інші ж інстинктивно закриваються. Нам зараз всім боляче, але все-таки не однаково, і не однаково ми з цим можемо впоратись.
+++
Дуже гарно. А Ви випускаєте альбоми зараз? Колись купував у Вас, але про нові не чув.
🤔👍
Сльози не втримати..