Переяслав. Мандри Країною з Лілією Рубан/Pereyaslav. Traveling through the country with Lilia Ruban

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 8 июл 2020
  • Одним з найвідоміших міст Київщини є Переяслав, заснований більше тисячі років тому. Ще князь Володимир заклав на місці злиття річок Трубіж і Альта фортецю, і з тих пір Переяслав був одним з найважливих центрів Київської Русі. Потім місто належало князям Островським, мало Магдебугрскє право, а Богдан Хмельницький саме тут проводив Переяcлавскую раду в 1654 році.
    Ведуча - Лілія Рубан
    Ідея і продюсер - Лілія Рубан
    Сценарій - Лілія Рубан, Влад Сакін
    Режисер - Влад Сакін
    Оператор - Марян Ботвин
    Монтаж - Андрій Желтов
    Директор проекту - Володимир Рубан
    Менеджер з організаційних моментів - Ірина Шульга
    PR-менеджер - Лариса Манєк
    Помічник - Андрій Власенко
    Група підтримки - Оксана Новаковська , Катерина Сакін і Ерік Сакін
    Production - Ruban Production™
    Особиста подяка:
    Василенко Павло Павлович - один із засновників Переяслав - Хмельницького крейсерського яхт-клубу, член Переяслав-Хмельницького яхт-клубу, яхтсмен;
    Губенко Валентина Валеріївна - заступник міського голови м. Переяслава;
    Курченко Антоніна Миколаївна - начальник відділу культури і туризму Переяславмькоі міської ради;
    Тетяна Радіоненко - завідувач науково-дослідного відділу "Меморіальний музей Г.С. Сковороди".
    Наталія Кухарєва - завідувач науково-дослідного відділу "Музей Заповіту Т.Г. Шевченка";
    Світлана Тетеря - завідувач науково-дослідного сектору "Музей кобзарства";
    Світлана Захарченко - молодший науковий співробітник Музею обрядів;
    Олександр Колибенко - заступник генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" з науково-методичної роботи, кандидат історичних наук, професор;
    Василенко Павло Павлович - один із засновників Переяслав-Хмельницького крейсерського яхт-клубу, член Переяслав-Хмельницького яхт-клубу, яхтсмен;
    Косьмина Андрій - голова правління Переяслав-Хмельницького крейсерського яхт-клубу, яхтсмен;
    Архімандрит Антоній (Пономаренко Анатолій Миколайович), матушка Олена, Люба.
    Перея́слав - одне з найдавніших міст Русі - вперше згадується у 907, було столицею Переяславського князівства.
    Через місто протікають річки Трубіж, Карань і Альта.
    Перша літописна згадка про давній Переяславль у договорі Олега з греками сягає ще 907 року. Щодо заснування міста та походження назви "Повість минулих літ" подає легенду про Кожум'яку (Кирила, Микиту, Яна).
    Наприкінці 1080-х рр. з ініціативи єпископа Єфрема місто набуло свого кам'яного фасаду. Саме тоді тут добудували один з найвеличніших храмів давньої Русі - Михайлівський собор.
    У березні 1239 р. місто спустошили та зруйнували татаро-монгольські війська.
    Відродження Переяслава формально розпочалось 6 березня 1585 р., коли король Стефан Баторій надав князю та воєводі київському Костянтину Острозькому привілей "на осажнование мъста Переяславля". Відновлене місто отримало магдебурзьке право і власний герб, підтверджені потім грамотою Сигізмунда III в 1620 р.
    Після створення Богданом Хмельницьким полкового устрою влітку 1648 року Переяслав став центром округи - однойменного полку.
    Переяславський полк був одним з найбільших в Україні (1649 року налічував 18 сотень).
    Під час козацької війни Переяслав був важливим центром постачання зброї і харчів для війська. У цей час він відіграє роль дипломатичного центру держави. Сюди приїздили польські, московські, угорські, татарські, османські посли.
    Гетьман неодноразово звертався до московського уряду із пропозицією про військовий союз України з Московським царством. У Москві нарешті ухвалив рішення про альянс. До Переяслава 31 грудня 1653 року прибуло посольство від московського царя Алєксєя Міхайловіча на чолі з боярином Василем Бутурліним.
    7 січня 1654 року гетьман зустрівся з царськими послами для уточнення умов союзу. Зранку 8 січня 1654 року старшинська рада прийняла уточнення умов угоди.
    По закінченні ради гетьман, полковники та старшина вирушили до Успенської церкви, де склали присягу московському царю.
    До всіх міст і полків України вирушили московські посланці для складання присяги на місцях, але не скрізь їх радо зустрічали. Наприклад, київське духовенство не склало присяги і взагалі неприязно сприйняло це єднання. Також не склали присяги полковники Іван Богун і Мартин Пушкар.
    Після смерті Богдана Хмельницького між представниками старшини почались чвари та боротьба за владу. У липні 1666 року повстання спалахнуло в Переяславському полку.
    Проте місто розвивалося. Відбудували Михайлівську церкву, зруйновану татарами. Коштом гетьмана Івана Мазепи звели головний собор Вознесенського монастиря.
    Значну частину культурних пам'яток Переяслава знищили під час атеїстичної боротьби 1930-х рр. Під час Голодомору 1932-1933 в місті й районі загинуло 26 878 осіб. Ще 8800 життів переяславців забрала війна.
    Незважаючи на тисячолітню історію, 12 жовтня 1943 року, указом Президії Верховної Ради СРСР місто перейменували в Переяслав-Хмельницький. Нарешті, 26 жовтня 2017 року, депутати міської ради підтримали рішення про повернення місту історичної назви.

Комментарии • 8

  • @XRAYS
    @XRAYS 4 года назад +3

    О, приємно бачити себе в кадрі) "на роздоріжжі трьох музеів"

  • @olgabezelyuk3318
    @olgabezelyuk3318 4 года назад +2

    Очень красивые музеи и красивые места. Есть что посмотреть, очень интересные места.

  • @ua4511
    @ua4511 4 года назад +3

    Мій лайк перший!
    Дякуємо Вам за гарний контент!!!

  • @vasilyyaremenko1340
    @vasilyyaremenko1340 4 года назад

    За 22 хв не все , звісно, можна показати, але вцілому дуже цікаво і пізнавально . 👍

  • @kv9752
    @kv9752 4 года назад +1

    І це історичне,красиве місто яке як було сказано найдревніше місто київської русі хочуть зробити Бориспільським районом,-селом коротше кажучи.Ганьба!

  • @lesyagrinyuk9177
    @lesyagrinyuk9177 4 года назад

    Слава Богу, багато музеїв. Цікаво

  • @user-bt1lf9kp6j
    @user-bt1lf9kp6j Год назад

    Багато музеїв Подобається мені Ваша розповідь