Чи то недоля та неволя... - Тарас Шевченко (читає: Богдан Ступка)

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 16 окт 2024
  • За допомогою штучного інтелекту анімовано зображення Богдана Ступки
    #shevchenko #tarasshevchenko #тарасшевченко #шевченко #kobzar #кобзар
    [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. - К., 2003. - Т. 2: Поезія 1847-1861. - С. 231; 687.]
    Чи то недоля та неволя,
    Чи то літа ті, летячи,
    Розбили душу? Чи ніколи
    Й не жив я з нею, живучи
    З людьми в паскуді, опаскудив
    І душу чистую?.. А люде!
    (Звичайне, люде, сміючись)
    Зовуть її і молодою,
    І непорочною, святою,
    І ще якоюсь... Вороги!!
    І люті! люті! ви ж украли,
    В багно погане заховали
    Алмаз мій чистий, дорогий,
    Мою колись святую душу!
    Та й смієтесь. Нехристияне!
    Чи не меж вами ж я, погані,
    Так опоганивсь, що й не знать,
    Чи й був я чистим коли-небудь,
    Бо ви мене з святого неба
    Взяли меж себе - і писать
    Погані вірші научили.
    Ви тяжкий камень положили
    Посеред шляху... і розбили
    О йо́го... Бога боячись!
    Моє малеє, та убоге,
    Та серце праведне колись!
    Тепер іду я без дороги,
    Без шляху битого... а ви!
    Дивуєтесь, що спотикаюсь,
    Що вас і долю проклинаю,
    І плачу тяжко, і, як ви...
    Душі убогої цураюсь,
    Своєї грішної душі!Чи то недоля та неволя,
    Чи то літа ті, летячи,
    Розбили душу? Чи ніколи
    Й не жив я з нею, живучи
    З людьми в паскуді, опаскудив
    І душу чистую?.. А люде!
    (Звичайне, люде, сміючись)
    Зовуть її і молодою,
    І непорочною, святою,
    І ще якоюсь... Вороги!!
    І люті! люті! ви ж украли,
    В багно погане заховали
    Алмаз мій чистий, дорогий,
    Мою колись святую душу!
    Та й смієтесь. Нехристияне!
    Чи не меж вами ж я, погані,
    Так опоганивсь, що й не знать,
    Чи й був я чистим коли-небудь,
    Бо ви мене з святого неба
    Взяли меж себе - і писать
    Погані вірші научили.
    Ви тяжкий камень положили
    Посеред шляху... і розбили
    О йо́го... Бога боячись!
    Моє малеє, та убоге,
    Та серце праведне колись!
    Тепер іду я без дороги,
    Без шляху битого... а ви!
    Дивуєтесь, що спотикаюсь,
    Що вас і долю проклинаю,
    І плачу тяжко, і, як ви...
    Душі убогої цураюсь,
    Своєї грішної душі!

Комментарии • 4

  • @andrii6292
    @andrii6292 Месяц назад +1

    Дай Боже всім нам такої "убогої душі", яка була в Тараса Шевченка. Хоча б краплинку... щоб полюбити нашу неньку Україну і тих хто за неї тіло своє віддавши, молодою, алмазною душею до Господа явився... Дай Боже всім нам осягнути величину цієї жертви.
    Амінь 🙏😔

  • @СвітланаРудь-ы8ъ
    @СвітланаРудь-ы8ъ Месяц назад

    Невыносимо, невыносимо жалко Тараса!
    Как же ему было тяжело, больно, когда он писал эти строки!
    Ох!
    Люблю Шевченко!

  • @Туся-н4ъ
    @Туся-н4ъ 25 дней назад

    Можете відповісти на запитання, ви публікували фільм Тарас Шевченко 1951 року. Він платний тому що у високій якості? Я просто шукаю його у гарній якості.

    • @tgshevchenko
      @tgshevchenko  18 дней назад

      Я там якість викручував штучно за допомогою програми. Першоджерела з гарною якістю я також не знайшов.