Вірші для дітей. Українська поезія | Читає: Марія Гончар

Добірка віршів для дітей… і всіх, хто прагне світлого слова!
***
Котик, котик,
золотий животик,
а хвостик залізний -
не ходи нам пізно!
Не буди ще з ночі
нам медвяні очі,
медом, соне, ти
очі нам масти.
Будемо ми спати,
а мати співати.
І ти, наш коточку,
задрімай в куточку.
Микола Вінграновський
ЗИМОВІ ГОРОБЦІ
Ріка заснула в берегах.
Село сотається димками.
Як чорні черги у снігах,
стоять похнюплені паркани.
А на малому деревці
з такою гілкою рогатою
лузають зиму горобці
і літо-літечко пригадують...
Ліна Костенко
БІЛІ МУХИ
Білі мухи налетіли -
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
- Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! -
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху.
Щоб спіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
Максим Рильський
***
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
Платон Воронько
ЯЛИНКА
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик - плиг!
Став ялинку віднімати.
Я - сюди, а він - туди...
«Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
Порубаєте ліси -
Ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони,і граки,
І розбійниці-синиці».
Страшно стало... «Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!»
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.
Олександр Олесь
ПРО ХМАРИНКУ
Висока ялинка
торкалась хмаринки
і їй лоскотала животика.
Сміялась хмаринка,
і білі сніжинки
Зі сміхом стрибали із ротика.
Краса неймовірна!
І вже Зимовії
фарбують миловано
Голочки-вії!
Срібляться сніжинки
на віях ялинки.
А рада хмаринка
сніжить без зупинки!
Марія Дем'янюк
***
Зіронька небом літа,
Вибрався місяць на люди,
Мишка лікує кота,
Злу проганяє застуду.
Ставить компреси без слів,
Тільки зітха без упину:
Нащо на рибу ходив,
Й чоботи вдома покинув?
Олександр Жиго
КОЛИСКОВА ДЛЯ ДИТЯТИ
Спить пташиний легіт на краєчку серця,
І бульката риба - у полоні сну!
Закривай, дитино, очиці-озерця,
Вже колишуть зими раннюю весну.
У колисці-люлі, у колисці з дуба,
В постолятах Божич змовлює псалми...
Спи, моє дитятко, хай вселенська згуба
Не торкнеться серденька грудьми!
На долонях мами спить маленьке ябко,
Світить нічка зорі, звабу й ліхтарі…
Засинай, мій світе, засинай, пташатко,
Межи крил пухнастих рідної землі…
Наталя Топольницька
ДІАЛОГ В ДИТЯЧІЙ
Цокають мірно ходики,
Ціла ще ніч до ранку…
- Мамо, а зорі - родимки
Чи вогняні веснянки?
- В небі великі відстані, -
Мама дочці сказала, -
Зорі, напевно, пристані,
Станції і вокзали.
Щоб подолати срібний той
Шлях до лаштунків Божих,
Круг Зодіаку кинуто -
Карту для перехожих...
Що ж твої очі-вишеньки
Бачать на небокраї?
- Мамо, зірки - це іграшки!
Янголи ними грають!
Гойдалка в них на місяці,
Ліжка - хмарки грайливі…
- Спи, моя люба мрійнице,
Спи, синьооке диво…
Сон з-за віконця визирне,
Казка нова насниться -
Як ти летиш до зіроньки
Разом з маленьким принцем.
Знов розмалює райдуга
Ранок опісля зливи...
Спи-но, дівчатко лагідне,
Спи, синьооке диво…
Інеса Доленник