А от совєтскоє воспітаніє це дійсно жах. Школа, биття дітей указками, приниження перед дошкою вчителями, "за вами колонія плаче"!!! Як взагалі можна сумувати за тим часом. Слава Україні і скорішої перемоги!!!
У 1983 році були вже інші телевізори - більші і сучасніші. Та й меблі вже були інші. Пам'ятаю, що батьки купили меблевий гарнітур десь у 1975 чи 76 році. Телевізор "Рубін" купили трохи пізніше. Та, щоб звести кінці з кінцями, одягти та прогодувати четверо дітей, батьки майже завжди здавали одну з кімнат нашої 3-кімнатної квартири.
@оlgagiritch, a може не у всіх так як у вас було. Мама згадувала мені як в буд. сусідка і директор школи поряд жили як вареники в маслі, все мали, бо були партійними і депутатами, а решта в буд. не могли у 83у купити новий тел., пралку, треба було в довжелезній черзі, і то не вистачало. Та що про 83й, я вже пам'ятаю 89-90й як за дит. одягом і посудом з 8і до 17ї з матерями діти в чеpзі вистоювали, бо 1 товар в одні руки продавали. І то найгарніше західне місто!
@@larysabuksa8717 Мої батьки працювали позмінно, щоб з дітьми завжди хтось з них був. Коли ми з братом народились, їм "добрі знайомі" пропонували віддати нас, двійню, до дитбудинку, бо ще двоє дівчаток підростало. Батьки на це не пішли. Квартиру отримали батьки, як багатодітна сім'ї, коли нам з братом виповнився рік. До того жили у врем'янці, у сусідів бабусі. Перші меблі до квартири - шафу для одягу в коридорі, дитячий стіл зі стільчиками, етажерку для книжок та іграшок, стіл в кухню - тато з другом робив сам. Спали ми з братом в колясці, що подарували йому на роботі. Бабуся віддала сімейну реліквію - письмовий стіл з різьбленням, над яким тато повісив карту Євразії. Головне для дитини - любов та увага батьків. Тому з батьком було цікаво - ми завжди щось робили: складали дрова, які він рубав для двох наших груб, працювали на дачі, робили закрутки з фруктів та овочів. Влітку - кіно на літньому майданчику у парку, качелі, самокати.
Дякую колективу Речдок за нові серії.
Хай вас усіх Бог оберігає!
🇺🇦✌️
Після 24 лютого 2022 року нових серій ще не було. Але актори з Речдоку знімаються в нових серіалах. Є цікаві і якісні.
А ще є загиблі герої - актори,які знімались у "РечДоці"😢
@@Klera777😢😢😢😢
Можете написати назви серіалів?
@@ТамилаКарандевич , я дивлюсь ще "Слід" і "К.О.Д".
Мені дуже подобаються.
"Топтун", "Поліцейський з ДВРЗ",
"Рубан".
А от совєтскоє воспітаніє це дійсно жах. Школа, биття дітей указками, приниження перед дошкою вчителями, "за вами колонія плаче"!!! Як взагалі можна сумувати за тим часом.
Слава Україні і скорішої перемоги!!!
А зараз ,,в раю при жізні ,,
@@ОксанаАбрамова-ч6с😢,,Жізні,, ? Переведи.
#@@СвітланаВаврук-э4й
Коричневі шкільні плаття.
Дякую! Хотілось би більше нових серій .🥰🥰🥰
Молодці. Дуже цікаве все.
Вкотре дивлюсь ваші фільми і кожен раз з інтересом. Жаль що мало нових серій
У 1983 році були вже інші телевізори - більші і сучасніші. Та й меблі вже були інші. Пам'ятаю, що батьки купили меблевий гарнітур десь у 1975 чи 76 році. Телевізор "Рубін" купили трохи пізніше. Та, щоб звести кінці з кінцями, одягти та прогодувати четверо дітей, батьки майже завжди здавали одну з кімнат нашої 3-кімнатної квартири.
@оlgagiritch,
a може не у всіх так як у вас було. Мама згадувала мені як в буд. сусідка і директор школи поряд жили як вареники в маслі, все мали, бо були партійними і депутатами, а решта в буд. не могли у 83у купити новий тел., пралку, треба було в довжелезній черзі, і то не вистачало. Та що про 83й, я вже пам'ятаю 89-90й як за дит. одягом і посудом з 8і до 17ї з матерями діти в чеpзі вистоювали, бо 1 товар в одні руки продавали. І то найгарніше західне місто!
@@larysabuksa8717
Мої батьки працювали позмінно, щоб з дітьми завжди хтось з них був. Коли ми з братом народились, їм "добрі знайомі" пропонували віддати нас, двійню, до дитбудинку, бо ще двоє дівчаток підростало. Батьки на це не пішли. Квартиру отримали батьки, як багатодітна сім'ї, коли нам з братом виповнився рік. До того жили у врем'янці, у сусідів бабусі. Перші меблі до квартири - шафу для одягу в коридорі, дитячий стіл зі стільчиками, етажерку для книжок та іграшок, стіл в кухню - тато з другом робив сам. Спали ми з братом в колясці, що подарували йому на роботі. Бабуся віддала сімейну реліквію - письмовий стіл з різьбленням, над яким тато повісив карту Євразії. Головне для дитини - любов та увага батьків. Тому з батьком було цікаво - ми завжди щось робили: складали дрова, які він рубав для двох наших груб, працювали на дачі, робили закрутки з фруктів та овочів. Влітку - кіно на літньому майданчику у парку, качелі, самокати.
@@larysabuksa8717, перепрошую, а "найгарніше західне" місто - це яке саме ?🤔
Різні телевізори були.
І меблі - так само.
Імпортні меблі пересічні громадяни могли купити тільки з рук. З чорного ходу розбирали тільки " уважаємиє "люди.Партійні, мєнти,кдб та ін.
Лично я на учителей не жалуюсь . Были хорошие.
Кому что-то не понятно всегда после уроков об'яснят.
Цікавою інформацією є та, що стосується матеріалів, з яких виготовляли намисто в СРСР.
Це стара серія
Така стара, як ти.Не дивись вже тоді.
Слідча на хв. 24.11 сьорбає чай з ложки,потім ще видихає зі звуком.де вона виховувалася-в лісі?інтелігентні люди так чай не пʼють.
@@ИринаБабич-т2з Ну чого ви спойлерите?