Ви чули ту пригоду? Микола Фокін і Сергій Козак Ukrainian Song

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 15 сен 2014
  • Микола Фокін і Сергій Козак Ви чули ту пригоду? (І.Франко - С.Козак)
    Nikolai Fokin and Sergei Kozak Did you hear what happened ? (I.Franko - S.Kozak) Photograph - Ivan Franko
  • ВидеоклипыВидеоклипы

Комментарии • 4

  • @user-eq1xs4rb5q
    @user-eq1xs4rb5q 3 года назад +2

    Чудова пісня, чудове виконання.

  • @CopperKettle
    @CopperKettle 4 года назад +1

    Дякую

  • @Bronisliva
    @Bronisliva  8 лет назад +4

  • @CopperKettle
    @CopperKettle 4 года назад +2

    Ви чули ту пригоду?
    В часі розливу рік
    Попав у бистру воду
    Нещасний чоловік.
    В глибокім вирі б'ється
    І тоне вже туй-туй,
    До кума, що на мості,
    Кричить: "Рятуй! Рятуй!"
    А кум, що на поруччя
    Поважно лікті спер,
    Глядить критично: ."Втоне
    Чи вирне ще тепер?"
    Вкінці махнув рукою
    І мовив лиш одно:
    "Не тратьте, куме, сили,
    Спускайтеся на дно".
    Гай-гай! Таких кумів нам
    Не два, не три, не п'ять
    В житті щодня, щохвилі
    Приходиться стрічать.
    Ти в горі, нужді б'єшся,
    Мов риба у саку,
    Працюєш, тачку тягнеш,
    Мов панщину важку.
    Тут сумнів мучить душу,
    Що місце, то боляк, -
    А він лиш критикує:
    "Се зле!" і "Се не так!"
    За поміч і пораду
    Він має лиш одно:
    "Не тратьте, куме, сили,
    Спускайтеся на дно!"
    І наш народ так б'ється
    В матні вже много літ.
    І хвилі напосілись
    Його розмити слід.
    А на безпечнім мості
    Фальшивії брати
    Стоять і ждуть - чи, може,
    Щоб поміч принести?
    Стоять і ждуть на хвилю,
    Що брата проковтне,
    Числять: тепер ще вирне,
    Тепер вже, чей, пірне.
    На крик його й благання
    В них слово лиш одно:
    "Не тратьте, куме, сили,
    Спускайтеся на дно!"
    Та що се? Він не тоне,
    Хапаєсь берегів,
    Не слухає поради
    Облесних ворогів
    І під ногами чує
    Вже твердший, твердший грунт,
    А ті на мості в репет:
    "Се бунт! Се бунт! Се бунт!"
    Під ними міст хитаєсь,
    І хвиля прясла рве,
    І з мосту крик лунає:
    "Рятуйте, хто живе!
    Рятуйте більшу власність!
    Рятуйте панський лан!
    Рятуйте трон і вівтар!
    Давай обложний стан!"
    А що як Немезіда
    Собі одного дня
    Позволить жарт зробити
    І ролі поміня?
    На своїм грунті стане
    Русь міцно на ногах,
    А супротивна хвиля
    Піде по ворогах?
    І ті, що нас із виру
    Спасали мило так,
    Самі скуштують трохи,
    Який-то в мокрім смак?
    А Русь на їх благання
    Їм відповість одно:
    "Не тратьте, братця, сили,
    Спускайтеся на дно!.."