"I wasn't getting the help I wanted." Dmytro Sukhodolskyi, Serhii Hnezdilov / ++ podcast
HTML-код
- Опубликовано: 19 май 2024
- "When one doctor tells you that it's better to cut off your hand, it's better to ask another," Dmytro Sukhodolskyi shares his experience. He had 18 bullet wounds and has been undergoing treatment for over 500 days. Now the man is waiting for another operation.
What does a seriously injured person face after being injured? What made Dmytro unpleasantly impressed in the military hospitals in Ukraine? How did he get to Poland for treatment and what are the features there? How did he become a participant in the "Save a Limb" program and what did it give him?
And also on rehabilitation centers, cheap endoprostheses, the work of the Ministry of Veterans Affairs, foster care services and the experience of returning to normal life.
Watch and listen to the "++ podcast" - a conversation between serviceman Serhii Hnezdilov and veteran, ambassador of the "Save a Limb" program, Dmytro Sukhodolskyi.
00:00 presentation of the guest
02:09 on how it all began in 2014
04:44 the moment of the injury, what preceded it
09:03 "at one of the turns we were met by the recon"
10:19 "I see that I am bleeding"
11:04 "I see that the car is already on fire and the driver is gone"
13:03 18 bullet wounds: "When they did the hospital commision to me, they counted 32-33 scars"
13:19 "the first operation takes 12 hours, and the total operations are over 20"
13:47 "I was still very lucky - they put on harnesses, everything else, and it took 30 minutes to drive on an essentially flat track."
14:46 "the seriously wounded were kept in the corridors"
15:29 "I realized that they were not providing the help I wanted"
15:42 "if they said right away that you wouldn't be able to see, I might have accepted it calmly"
16:16 "as for the eye, I'm not losing hope... or I'll be the Terminator"
16:57 "what do you want, you have a second eye"
17:50 "they didn't know what to do next with the hand, because it took a lot of bullets"
17:58 "probably this hand saved my life"
19:23 "first they found an infection, we have this problem in military hospitals because they don't have time to treat wounds"
20:42 on treatment in Warsaw
21:36 "I was just being lifted by 3-4 men in a wheelchair"
23:06 can we say that after being wounded, a soldier starts another war
23:47 "thank you for your service, get well now"
24:45 "our state is not designed for this, to call you and ask if you want to help, you have to do it yourself"
26:11 "in the hospital they said: "Wait three months, the leg will recover on its own", but it started to hurt like hell"
27:03 on the "Health of the Ukrainian People" fund and the national program "Save a limb"
29:26 "since the beginning of the injury, the treatment has been going on for over a year and a half"
29:42 about the problems of rehabilitation
31:04 about communication from the Ministry of Veterans Affairs
32:30 "where is the information for the guy about his nearest rehabilitation center?"
33:50 about the Patronage Service of the 3rd Assault Brigade
34:43 about the fact that wounded soldiers, especially in small towns and villages, do not know where to look for help and support
36:41 about the path of a soldier after being wounded
37:42 "when one doctor tells you that it is better to cut off your hand, it is better to ask another"
38:15 "I used to be able to do only this, reach to my nose"
38:40 "the doctor said: "You are too young for arthroplasty, but we will do a bone graft for you""
39:11 "we buy the cheapest endoprostheses designed for cancer patients"
39:53 about the work of the Ministry of Veterans Affairs
42:50 about the national program "Save a limb": "It's cool when you have options"
Друзі, «++ подкаст» збирає на 3 комплекти FPV-обладнання та дрони для 56 Маріупольської ОМБР. Наша ціль - ще 3 повноцінних розрахунки FPV для бригади. Потрібні VR-окуляри, антени, пульти - і це все не так уже й дешево коштує. Дякуємо всім, хто залишається з нами.
🔗Посилання на банку send.monobank.ua/jar/8Fs1MVXe47
💳Номер картки банки 5375 4112 0998 5279
Велика подяка нашим славним воїнам ! Слава ЗСУ !
Важко уявити, як можна витримати таке фізичне і психологічне навантаження . І тіло , і душа травмовані , так потрібна підтримка суспільства . А суспільство...
Подяка і шана!
Велика дяка героям за захист і наше життя
безмежно дякую вам за подкаст. ви піднімаєте справді важливі наболівші теми. дякую вам за чудового гостя. бажаю тільки успіхів у вашій справі.
Бідні наші ветерани... на фронті була війна за незалежність від рашистів, а після поранення починається боротьба за своє здоров'я і життя😢
Дякую за висвітлення іншої сторони війни, за Вашу службу
Здавалобись, яке щастя, що вижив. Але виявляється ні. Попадання в госпіталь так описуєте, як проходження через сім кіл пекла. Я вважаю, що ми замало говоримо про поранених воїнів і їхнї проблеми. Треба залучати ширшу громадськість і розголошувати цю проблему, і змушувати бюрократів діяти.
Погоджуюся. Поки тебе беруть у військо, ти потрібен. А потім все сам себе рятуй
Дима,спаибо тебе,Благодаря таким как ты героям и стоит наша украина с украиским флагом
Дякую Дмитру за захист ! Сил вам та відновлення ! Додам, що я з Полтавської області і лікарі в Полтаві це жах, ще й корупціонери всі.
Низький уклін Вам, вдачі натхнення в житті і кохання на всі роки!❤❤❤
Як обурюють деякі "лікарі", які ненавидять свою роботу і людей, але чомусь продовжують ходить на роботу🤬. Дякую за цю розмову. Слава Героям України! У Гнєзділова чудовий костюм.
Як боляче читати, слухати! 😢
Міцного здоров'я захисникові!
Низький уклін за захист!
You are all brave people. I wish you good health and to be safe. Get well fast. Thanks for the English version. Slava Ukraine.
Абсолютно потріьна тема правда рятує
Здоровʼя вам, хлопці!
Серце зжимається.
Я вдячна вам. Дякую.
Завдяки таким як ви, ми можемо прокидатись під небом українським
Так. Навіть київський військовий шпиталь не був готов до прийому такої кількості важкопоранених. Особливо з політтравмами.
Шпиталь старий. Багато корпусів.
Центр міста, парк із старими деревами. В літку є місця з прохолодою...
Але. Тільки новий корпус, де є перехід в відділення травматології, має ліфт.
В іншіх корпусах самі хлопці, які вже гарно ходять на 2-х ногах, проходять реабілітацію перед відправкою на фронт, допомагають перенести інвалідну коляску з пораненим на інші поверхи.
В травматології були нові ліжка.
Європейський стандарт.
Видно, що прийшла допомога з різних західних країн. Приїжджали комісії, делегації.
А в іншому відділенні, маленькі ліжка з панцерною сіткою.
Як в літньому лагері для школярів.
Денний стаціонар.
Не було горячої води.
Волонтери встановили бойлер.
Не було кондиціонерів в палатах.
Тако ж від волонтерів прийшов такий подарунок.
До цього, в середині літа температура в палаті досягала 28-30 градусів.
Хлопці прикуті ло ліжка. Ні сісти, не встати... Усі в поту.
Місць для всіх поранених в шпиталі не хватало. А лежати багатьом треба було місяцями...
Тому на 5-6 добу після операції переводили, кудись в інше відділення, звільняли койку для новоприбулих...
Але в цьому місці, денний стаціонар, була сама душевна команда лікарів та медсестер, та чудова чуйна реабілітолог.
Вони працювали як згуртована сім'я, на повні сили.
І це з 2014 року в нас шла війна.
Государство якісь кошти виділяло на медицину.
А там був совок.
Наче час зупинився...
Інститут нейрохірургії навіть генератора не мав. В той час, восени 2022, часто світло зникало після бомбардувань.
Тоді нейрохірурги зупиняли операції, відкладали на іншій день і повертали пацієнтів в палати...
І це було в столиці!!!
Спасибо супрун и Ко за реформу!
Бажаю герою відновлення зору
Даааа!!! Медицина в нас гівно!!! Тримайтеся хлопці ,Слава героям!!!
Респект.
🔥Будьмоʼ🔥
Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
Хоч і не понімають ніхрена.
Воно не перекладається!
Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК.
Будьмо! Будьмо - це про те, що ми є, були і будемо. Це про те, що нас не вбити. Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому. А радше загинемо, але не здамося.
Будьмо - це воля, це Січ. Це вічний гул Дикого Степу!
Будьмо! - це Україна. Це вишиванки, й хрущі над вишнею. Це наші старі кладовища і давні могили. Це Голодомор і колективізація. Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник. Тарас, Леся, Франко. Жадан і Іздрик, Козак-Систем. Драч, Павличко і Вінграновський. Червона калина. Це - Мазепа і Мотря. Богдан і Петлюра. Це - тіні забутих предків. Це Василь Симоненко і Ліна Костенко. Василь Стефаник і Нечуй Левицький.
Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати. Харків і Суми, і Полтава. І Коктебель! Лузанівка і Пересипський міст…
Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду. І хлопці розпрягають коней. І сорочку мати вишила мені. Червоними і чорними нитками…
Під копитом камінь тріснув…
Будьмо - це донати і безпілотники.
Будьмо - це окопні свічки і камуфляжні сітки.
Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна. Будьмо - це українські прапори над гробками.
Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками…
Будьмо - це вранці лугом, босими ногами… І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі… І білий сніг на зеленому листі…
Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
Святий Вечір, щедрий Вечір!
Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!
Всі ці проблеми з пандусами, лікарями та діагнозами, без підтримки в плані як рухатись, які реабілітаційні центри обирати- все це проходять батьки дітей з інвалідністю. Це проблема не тільки госпіталів. Якщо директор Київської поліклініки забороняє піднятися з возиком з дитиною, якій 12 років на другий поверх, чи будуть батьки боротися за цю можливість. Ні, бо життя з хворою дитино вимагає купу ресурсу. І так все залишається.
На 18.45хв відео зупинилося , І НЕ БУЛО ЗВУКУ... 🤔😏
Так, на хвилину відео, наче підвисає..
Пост в підтримку ютуб каналу українською мовою!
Хай квітне український ютуб!
А поьім молодиє і юниє бізнесмени скажуть патронажній службі сховатися десь в кутку, бо вони лякають юних предпринимателей
Велика шана воїну, тільки нас порівнювати з Америкою не варто, можна з Афганістаном, наприклад
полтава то страшне місто в плані медицини) камєнний вєк
в кмк4 мене на кроваті нормально возили з етажу на етаж
у вас щось з відео трапилось тут 18:38
Звук відсутній!
+
в мене чомусь звук відсутній в відео😱
!
Чи це, часом, не син того самого Віктора "Дідусіка" Суходольского? Легенди яка вже не з нами.
Щось ви зі світлом перемудрили. Не видно ні ведучого, ні гостя. Будь ласка, кріейтри відео, робіть картинку такою, щоб можна було і ведучого, і гостя нормально бачити!
поміняйте на стройки на ноуті))) все нормально видно!
@@user-ko3pe5sc3z Нормальні в мене налаштування!
Обличчя ведучого в тіні, очі його в тіні, обличчя гостя в тіні. Дуже дратує.
Можливо світло так задумане, щоб ту частину обличчя, де око, яке втратив воїн, не було чітко видно
@@taratara9843 В такому випадку можна було поміняти гостя і ведучого місцями і вуаля)
Таке світло у кількох останніх відео. Звичайно, що так задумували (гра світла і тіней, атмосферність і все таке), але перемудрили. Руки криві. Бісить дуже, бо в якийсь момент починаю усвідомлювати, що напружую зір, щоб просто побачити, що на екрані.
Не має бути в тіні та частина обличчя людини, яка перед глядачем!!!
@@AdultColoringможливо, не буду спорити, то я просто собі таке припустив чому так падає світло
Дякую за мотивацію звалити з "країни мрій" боневтіка...
Пізно піть баржомі :-/ коли кордон від своїх вже на заході збудували
Тобто, привели його до влади й....з країни 😮
I want to understand!!🤦🏼♀️🤦🏼♀️😂Are you no longer a soldier?
Хто йому цей сіонський годинник начепив??🤔
У нас є кошти на марафон на бруківку. А на протез руки. Немає. За що мені людити цю Країну? Ві1сковий. зсу
Цікаво що оця зе банда буде обіцять на виборах? Копійка. його. Словам
+
+