Доброго ранку, пані Людмила. Дякую, що додали нотку позитиву у сьогоднішній ранок Баранівські чайні пари такі поширені і такі рідкісні. Сервіз Ромашка у багатьох був сімей, але коли мені для комплектації сервізу знадобилось бірюзове блюдце, то таких неможливо купити. А ваші "старички" дуже гріють душу з милою ситцевою деколлю, це справжній раритет. У мене щ подібним клеймом є фруктовниця без позолоти з ситцевим малюнком, займає багато місця, але розпрощатися з нею не наважуюсь. Це 50 роки, коли нас ще не було, а наші батьки прикрашали свій післявоєнний побут такими речами. Ціни немає, а мені цікаво, скільки тоді треба було заплатити за таку річ. Дякую за відео
Пані Галина, доброго ранку. Моя щира подяка за такий прекрасний коментар. От і я не можу розпрощатись з радянсько- українським посудом. Це наша історія, пам’ять про бабусь та батьків.тому і продовжую своє збирання.💐❤️💙💛
Погоджуюся з вами. Ситцеві деколі з мініатюрними квітковими композиціями - втілена згадка про дитинство. Вони тоді були скрізь - від сільнички до великого блюда для гарячих страв... Відверто кажучи, віддаю перевагу все ж ручному розпису, але саме ці милі мотиви позбавляють мене здатності чинити опір бажанню придбати їх...😊
Вчергове втрапила до вашої неймовірної комори, неначе у часовий портал... Сервіз "Ромашка" моїй мамі подарували колеги до новосілля у 1970 році, і клеймо на ньому - чашечка, тобто кінець 60-х років. Був він на 12 персон, в комплектації з молочником (існує також комплектація з маслянкою замість молочника). І вартість на денці заварника 31 крб. 50 коп. Скажемо, на той час немало - приблизно чверть середньої зарплатні у 110-120 крб на місяць. Три чашечки розбилися... Дві чайні пари я доклала в сервіз, який назбирала і перед війною подарувала своїй близькій подрузі і кумі (у неї також був цей набір, та, на лихо, все побилося). Дійсно, чудовий, ніжний, вишуканий витвір Баранівського заводу. Років з п'ять тому в прагненні до досконалості прикупила до нього ще й масляничку... На сервізи у цій же формі (напевне, ви знаєте її артикул) наносили багато різних розписів, всі вони гармонійно виглядали на цих дивовижних вигинах... А от про посуд з кобальтовим розписом маю що розповісти. Ця форма відносно недавня, можна сказати, одна серед останніх форм сервізів, що їх випускали перед остаточною зупинкою заводу. І, на мій погляд, дуже вдала з естетичної точки зору. Виготовлявся в цій формі і кавовий сервіз, з витонченим струнким кавничком, малесенькими чашечками - зменшеними копіями вашої, цукорницею без ручок і дуже елегантним молочником. Років з 15 тому їх раптом дуже багато з'явилося на OLX. Всі отакі ж - з неповторними,😮 химерними і витонченими кобальтовими розписами (три чи чотири варіанти дизайну!) і делікатною позолотою. І коштували буквально якісь копійки, мало не по 150 гривень! Я вже настроїлася була придбати такий сервіз та не придбала (тоді саме починалася моя "хвороба")) - порцеляноманія (є від неї ліки?)))), вже і не згадаю, з якої причини, сервізи ж бо були усі пречудові. Але ось що мені розповів продавець цих скарбів: сервізи в цій формі - мало не останні подихи Баранівського ФЗ, їх виготовляли вже "з чого було", просто таки із залишків... Тому-то позолота на них така "економна". І він, цей чоловік, був пов'язаний зі складом заводу, з якого саме розпродували ці сервізи по залишковій ціні. Очевидно, перед закриттям підприємства... Що сказати, досі шкодую, що не купила той посуд, виглядав бо він неперевершено... Та ще й був, як тепер зрозуміло, таким пам'ятним раритетом. Але, певно, це були ПЕРЕДОСТАННІ подихи... Маю таки ОСТАННІ подихи заводу у вигляді чайного сервізу такої форми. Біднесенький, без жодної позолоти, з якимись простесенькими, щоб не сказати, примітивними, квіточками, недбало нанесеними штампом люстровою фарбою... як писали в старовинних романах, "залишки минулої краси, величі і слави"... Що ж, теж свого роду пам'ятка історії... Не користуємося ним зараз - через спогади про депресію 90-х років. Зберігаю його виключно як пам'ять про маму, яка в той скрутний час десь його знайшла і подарувала нам, у молоду нашу родину... Шукайте, пані Людмило, такі сервізи все ще трапляються у продажу. Звичайно, маю на увазі "кобальтові букети". Щасти вам у ваших пошуках. Ой, знову я заговорила усіх... Бажаю всім добра і Миру!❤
Добрий вечір, пані Людмила! Дякую Вам за чудове відео та цікаву інформацію! Чайні пара всі гарненькі, кожна по своєму дивовижна! В мене зберігся сервіз Ромашки з ручним розписом, ще від бабусі, дуже старенький та такий гарний. Всього найкращого Вам, бажаного поповнення колекції! 👍🌺🌹🌷
Катю, вітаю та бажаю доброго здоров’я. Моя щира подяка за прекрасний коментар. Мені приємно , що мене не забуваєте та коментуєте. До зустрічі на наших каналах.💐😘❤️💛💙
Прекрасна Баранівська порцеляна, чудовий декор, вишукані форми чайних пар.Пити чай чи каву з таких чашок- справжня насолода.Отримала задоволення від перегляду цього відео.Дякую Людочка!!!☕
Вітаю Вас пані Людмила! Дякую велике за показ чудових чайних пар Баранівського заводу! Кожна з них є зразком чудової та гарної порцеляни, кожна неповторна в своему виконанні! Що значить літера Д на чашечках ,я нажаль не знаю. З великим задоволенням подивилась на гарні екземпляри Вашої колекції. Міцного Вам здоров'я, гарного настрою, унікальних нових придбань, та усього найкращого!
Пані Лілія , вітаю та бажаю доброго здоров’я та всіх життєвих гараздів. Моя щира подяка за прекрасний коментар. Мені приємно . До нових зустрічей.💐😘❤️💛💙
Доброго дня, пані Людмило! Дякую за огляд! Люблю баранівську порцеляну! Найбільш сподобалися пари з ситцевим малюнком. Маю баранівський сервіз "Золота нива". Там такі тоненькі філіжанки, що страшно в руки брати. Дякую Вам за те, що Ви збираєте та зберігаєте нашу українську красу!
Мої найкращі вітання вам, Валентина. Дякую за такий прекрасний коментар. Я Вам по доброму, як збирач фарфору, заздрю, що маєте в колекції Золоту ниву і маєте змогу тримати в руках і любуватися її фарфоровою красою. Я на жаль, не маю такої можливості.💐
Так пані Людочко,Ромашку я пам,ятаю.На жаль в мене його не було,зате був в моїх знайомих,і пам,ятаю його в продажу.Неймовірний сервіз.Багато золота,а принт ромашки дуже захоплюючий.Дякую за показ
Жанна, доброго дня. Як добре що маєте цілий сервіз з гарним ручним розписом. Я знаю що він був на 12 персон, тоненький і дзвінкий фарфор . В моїх батьків він також був, але ми його розбили. Лишилось декілька чайних пар. А Ви свій бережіть. Дякую за прекрасний коментар.
Сподобались всі чайні пари. Я також збираю чайні пари. Така насолода пити з них каву. Розкажіть нам будьласка як саме ви зберігаєте посуд. Тонкостінна портселяна це костяна портселяна (bone China)? Таке враження, що практично всі українські вироби розписувалися в ручну. В захваті від ваших картин. Дякую вам за українську мову. Бажаю вам найскорішоі перемоги України.
Дякую пані Катерина за такий прекрасний відзив. Мені дуже приємно. Тонкостінна порцеляна, це не завжди кістяний фарфор. Кістяного фарфору в Україні практично не випускали. А щодо ручного розпису , то Ви праві . Дуже багато розписувалося посуду вручну, бо у нас ручна праця завжди була дешева.💐
Щодо кістяного фарфору, "Bone china", читала, що в Україні і взагалі ніде в колишньому Радянському Союзі він не випускався, ОКРІМ ЛФЗ. Тонкостінність (є таке слово?)) українського фарфору досягалася завдяки дуже тонкодисперсній структурі глин, на яких працювали наші славетні заводи в Житомирській області (Баранівка, Довбиш, Городниця, Коростень) та Рівненський області (Полонне).
Доброго дня, Людмило! Остання пара якого періоду, ви не сказали. Блюдце і чашечка декоровані по- різному. А 1950х років ви нам не показали. Чи буде продовження?
Підкажіть свою версію, будь ласка, бо з того що я бачила у всіх можливих комплектаціях, блюдечка все ж блакитні, в колір блакитної підмальовки на кришці чайника, цукорниці та маслянки.
У меня есть этот сервиз «Ромашка» почти в полной комплектации, не хватает только сахарницы, и блюдца здесь голубые, и пипочки на всех крышечках тоже такого-же цвета «мяты»…
Гарні пари дякую за показ щастя та здоров'я Вам
Дякую.💐
Молодий каналале один з найкращих. Дякую!
Краса і витончена ніжність, що тут ще скажеш.
Пані Катерина, вітаю та дякую за коментар.
Краса неймовiрна,дуже шкода,що закрились заводи,це вже iсторiя,дуже приемно бачити у вас цей посуд
Бажаю доброго здоров’я і дякую за чудовий коментар. Мені приємно.💐❤️💛💙
На мій погляд, Баранівський посуд завжди впізнаний . Чайну пару з кобальтовим малюнком бачу вперше. Дякую за позитив у наш такий складний час.
Вітаю, Тетяна та зичу найкращі побажання. Дякую за чудовий коментар . Мені приємно.💐💐💛💙
ЧУДОВI ЧАЙНI ПАРИ ! ЯК ЗАВЖДИ ПО-ДОМАШНЬОМУ ЗАТИШНО, ТА ЦIКАВО. ДЯКУЮ!! 💗💓💖💝👍👍🌼⚘🌷
Доброго вечора, Тетяна. Щиро дякую. 💐💙💛❤️
Доброго ранку, пані Людмила. Дякую, що додали нотку позитиву у сьогоднішній ранок
Баранівські чайні пари такі поширені і такі рідкісні. Сервіз Ромашка у багатьох був сімей, але коли мені для комплектації сервізу знадобилось бірюзове блюдце, то таких неможливо купити. А ваші "старички" дуже гріють душу з милою ситцевою деколлю, це справжній раритет. У мене щ подібним клеймом є фруктовниця без позолоти з ситцевим малюнком, займає багато місця, але розпрощатися з нею не наважуюсь. Це 50 роки, коли нас ще не було, а наші батьки прикрашали свій післявоєнний побут такими речами. Ціни немає, а мені цікаво, скільки тоді треба було заплатити за таку річ. Дякую за відео
Пані Галина, доброго ранку. Моя щира подяка за такий прекрасний коментар. От і я не можу розпрощатись з радянсько- українським посудом. Це наша історія, пам’ять про бабусь та батьків.тому і продовжую своє збирання.💐❤️💙💛
Погоджуюся з вами. Ситцеві деколі з мініатюрними квітковими композиціями - втілена згадка про дитинство. Вони тоді були скрізь - від сільнички до великого блюда для гарячих страв... Відверто кажучи, віддаю перевагу все ж ручному розпису, але саме ці милі мотиви позбавляють мене здатності чинити опір бажанню придбати їх...😊
Гарна розповідь про чарівні чашечки. Чекатиму продовження...
Доброго здоров’я бажаю, пані Світлана. Моя щира подяка за такий гарний коментар.💐❤️💛💙
Вчергове втрапила до вашої неймовірної комори, неначе у часовий портал...
Сервіз "Ромашка" моїй мамі подарували колеги до новосілля у 1970 році, і клеймо на ньому - чашечка, тобто кінець 60-х років. Був він на 12 персон, в комплектації з молочником (існує також комплектація з маслянкою замість молочника). І вартість на денці заварника 31 крб. 50 коп. Скажемо, на той час немало - приблизно чверть середньої зарплатні у 110-120 крб на місяць. Три чашечки розбилися... Дві чайні пари я доклала в сервіз, який назбирала і перед війною подарувала своїй близькій подрузі і кумі (у неї також був цей набір, та, на лихо, все побилося). Дійсно, чудовий, ніжний, вишуканий витвір Баранівського заводу. Років з п'ять тому в прагненні до досконалості прикупила до нього ще й масляничку... На сервізи у цій же формі (напевне, ви знаєте її артикул) наносили багато різних розписів, всі вони гармонійно виглядали на цих дивовижних вигинах...
А от про посуд з кобальтовим розписом маю що розповісти. Ця форма відносно недавня, можна сказати, одна серед останніх форм сервізів, що їх випускали перед остаточною зупинкою заводу. І, на мій погляд, дуже вдала з естетичної точки зору. Виготовлявся в цій формі і кавовий сервіз, з витонченим струнким кавничком, малесенькими чашечками - зменшеними копіями вашої, цукорницею без ручок і дуже елегантним молочником. Років з 15 тому їх раптом дуже багато з'явилося на OLX. Всі отакі ж - з неповторними,😮 химерними і витонченими кобальтовими розписами (три чи чотири варіанти дизайну!) і делікатною позолотою. І коштували буквально якісь копійки, мало не по 150 гривень! Я вже настроїлася була придбати такий сервіз та не придбала (тоді саме починалася моя "хвороба")) - порцеляноманія (є від неї ліки?)))), вже і не згадаю, з якої причини, сервізи ж бо були усі пречудові. Але ось що мені розповів продавець цих скарбів: сервізи в цій формі - мало не останні подихи Баранівського ФЗ, їх виготовляли вже "з чого було", просто таки із залишків... Тому-то позолота на них така "економна". І він, цей чоловік, був пов'язаний зі складом заводу, з якого саме розпродували ці сервізи по залишковій ціні. Очевидно, перед закриттям підприємства... Що сказати, досі шкодую, що не купила той посуд, виглядав бо він неперевершено... Та ще й був, як тепер зрозуміло, таким пам'ятним раритетом. Але, певно, це були ПЕРЕДОСТАННІ подихи...
Маю таки ОСТАННІ подихи заводу у вигляді чайного сервізу такої форми. Біднесенький, без жодної позолоти, з якимись простесенькими, щоб не сказати, примітивними, квіточками, недбало нанесеними штампом люстровою фарбою... як писали в старовинних романах, "залишки минулої краси, величі і слави"... Що ж, теж свого роду пам'ятка історії... Не користуємося ним зараз - через спогади про депресію 90-х років. Зберігаю його виключно як пам'ять про маму, яка в той скрутний час десь його знайшла і подарувала нам, у молоду нашу родину... Шукайте, пані Людмило, такі сервізи все ще трапляються у продажу. Звичайно, маю на увазі "кобальтові букети". Щасти вам у ваших пошуках.
Ой, знову я заговорила усіх... Бажаю всім добра і Миру!❤
Дякую за цю розповідь. Дуже цікаво, на одному подиху прочиталось🌼🌼🌼
Дякую за добрі слова!❤
Добрий вечір, пані Людмила! Дякую Вам за чудове відео та цікаву інформацію! Чайні пара всі гарненькі, кожна по своєму дивовижна! В мене зберігся сервіз Ромашки з ручним розписом, ще від бабусі, дуже старенький та такий гарний. Всього найкращого Вам, бажаного поповнення колекції! 👍🌺🌹🌷
Катю, вітаю та бажаю доброго здоров’я. Моя щира подяка за прекрасний коментар. Мені приємно , що мене не забуваєте та коментуєте. До зустрічі на наших каналах.💐😘❤️💛💙
Прекрасна Баранівська порцеляна, чудовий декор, вишукані форми чайних пар.Пити чай чи каву з таких чашок- справжня насолода.Отримала задоволення від перегляду цього відео.Дякую Людочка!!!☕
Наталочка, доброго дня. Моя подяка замперегляд та коментар. Рада Вас знову почути.💐❤️💛💙😘
Вітаю Вас пані Людмила! Дякую велике за показ чудових чайних пар Баранівського заводу! Кожна з них є зразком чудової та гарної порцеляни, кожна неповторна в своему виконанні! Що значить літера Д на чашечках ,я нажаль не знаю. З великим задоволенням подивилась на гарні екземпляри Вашої колекції. Міцного Вам здоров'я, гарного настрою, унікальних нових придбань, та усього найкращого!
Пані Лілія , вітаю та бажаю доброго здоров’я та всіх життєвих гараздів. Моя щира подяка за прекрасний коментар. Мені приємно . До нових зустрічей.💐😘❤️💛💙
Спасибо огромное за Ваше видео ! Какую чудесную посуду делали раньше. Жаль ,что люди не всегда ее ценят ...
Доброго дня і дякую за такий гарний коментар . Воістину: « Що маємо, не цінимо, а втрачаємо , плачемо.» все як у класиків .💐❤️💙💛
Доброго дня, пані Людмило! Дякую за огляд! Люблю баранівську порцеляну! Найбільш сподобалися пари з ситцевим малюнком. Маю баранівський сервіз "Золота нива". Там такі тоненькі філіжанки, що страшно в руки брати. Дякую Вам за те, що Ви збираєте та зберігаєте нашу українську красу!
Мої найкращі вітання вам, Валентина. Дякую за такий прекрасний коментар. Я Вам по доброму, як збирач фарфору, заздрю, що маєте в колекції Золоту ниву і маєте змогу тримати в руках і любуватися її фарфоровою красою. Я на жаль, не маю такої можливості.💐
І я теж😢.
Так пані Людочко,Ромашку я пам,ятаю.На жаль в мене його не було,зате був в моїх знайомих,і пам,ятаю його в продажу.Неймовірний сервіз.Багато золота,а принт ромашки дуже захоплюючий.Дякую за показ
Доброго дня, Зоя. Мої найкращі вітання. Дякую за перегляд та чудовий коментар. Готую інгредієнти для Вашого тортика. Пробую Ваш рецепт.😘💐
Це не принт, кожна квіточка намальована вручну! Неймовірна краса!❤😊
Больше всего понравилась вторая чашка. Очень красивая роспись и очень удобная ручка на чашке.
Рената, доброго дня. Дякую за коментар , та що оцінили . Мені приємно.💐
Прекрасна порцеляна!!! У нас сервіз , Ваша 3я чайна пара, але наш пізніших, 80хх років і чашка вже трошки іншої форми.
Жанна, доброго дня. Як добре що маєте цілий сервіз з гарним ручним розписом. Я знаю що він був на 12 персон, тоненький і дзвінкий фарфор . В моїх батьків він також був, але ми його розбили. Лишилось декілька чайних пар. А Ви свій бережіть. Дякую за прекрасний коментар.
У меня в детстве был сервиз ромашки. Блюдца именно такие и были. Сейчас остался только чайник и две чашки.
Доброго вечора. Дякую за коментар та підтримку мою стосовно блюдця.💐
Сподобались всі чайні пари. Я також збираю чайні пари. Така насолода пити з них каву. Розкажіть нам будьласка як саме ви зберігаєте посуд. Тонкостінна портселяна це костяна портселяна (bone China)? Таке враження, що практично всі українські вироби розписувалися в ручну. В захваті від ваших картин. Дякую вам за українську мову. Бажаю вам найскорішоі перемоги України.
Дякую пані Катерина за такий прекрасний відзив. Мені дуже приємно. Тонкостінна порцеляна, це не завжди кістяний фарфор. Кістяного фарфору в Україні практично не випускали. А щодо ручного розпису , то Ви праві . Дуже багато розписувалося посуду вручну, бо у нас ручна праця завжди була дешева.💐
Щодо кістяного фарфору, "Bone china", читала, що в Україні і взагалі ніде в колишньому Радянському Союзі він не випускався, ОКРІМ ЛФЗ. Тонкостінність (є таке слово?)) українського фарфору досягалася завдяки дуже тонкодисперсній структурі глин, на яких працювали наші славетні заводи в Житомирській області (Баранівка, Довбиш, Городниця, Коростень) та Рівненський області (Полонне).
Пані, Людмило, люблю Ваші огляди! То, з якою любов'ю Ви ставитесь до порцеляни і з яким піднесенням розповідаєте про чудовий посуд!
Вітаю Алена і щиро дякую за такий позитивний коментар, я аж трішки зніяковіла. Мені дуже приємно і радісно, що Вам сподобалось.😘💐❤️💛💙
@@Вінтажнакомора 🐰😉🤗💐
Доброго дня, Людмило! Остання пара якого періоду, ви не сказали. Блюдце і чашечка декоровані по- різному. А 1950х років ви нам не показали. Чи буде продовження?
Доброго дня, Тетяна . Дякую за гарний коментар та слушне зауваження. То все спішка. Спішу, бо світло пропадає. Продовження буде.💐
Ніколи в сервізах"Ромашка" блюдця не були голубими!
Доброго Вам дня.зайдіть в інтернет і подивіться повну комплектацію. Там саме таке декорування як я показала.
Які на ваш погляд були блюдця?
Підкажіть свою версію, будь ласка, бо з того що я бачила у всіх можливих комплектаціях, блюдечка все ж блакитні, в колір блакитної підмальовки на кришці чайника, цукорниці та маслянки.
У меня есть этот сервиз «Ромашка» почти в полной комплектации, не хватает только сахарницы, и блюдца здесь голубые, и пипочки на всех крышечках тоже такого-же цвета «мяты»…