Видео

а, стоп, тупанув. системи числення зі складеною основою треба пропускати, бо вони частково дублюватимуться. треба вибрати 127 систем числення з простим числом в основі.

@@scicritic мені просто цікаво, як, на твою думку, буде розподілена множина таких чисел по дійсній осі. От візьми якийсь простий приклад, типу 3, і подивись, як розподілені числа, в яких у трійковому записі немає двійок. Чи будуть вони рівномірно покривати потрібний тобі відрізок, чи не буде великих прогалин вже на початку відрізка, який тобі треба покрити, чи буде їхня густина змінюватись за якимось природним законом. Зрештою, ти думаєш, що якщо брати різні прості основи, то ці числа не повторюватимуться, але ні, повторюватимуться: 30=27+3=1010₃=25+5=110₅

​@@AndrijGhorbunov, що повторюватимуться - це доволі очевидно. певно я недооцінюю наскільки це погано. але основна проблема - що покриття нерівномірне, так? - мене взагалі цікавить чи це якась очевидна відкинута ідея, і якщо відкинута, то через що саме.

@@scicritic також, в експоненційному записі нічого нікуди не треба «розгортати» - це вже запис числа з двома логарифмічними важелями. Якщо в мене два (додатні для простоти) числа формату float32, то я одразу знаю, як їх: 1) порівняти - якщо в одного більша експонента, то воно більше, а якщо однакові, то порівняти сигніфіканд; 2) додати - зсунути сигніфіканд меншого на стільки бітів вправо, на скільки в нього менша експонента, дописати його невидиму одиничку і додати в стовпчик, зайві біти відкинути, останній заокруглити, при переповненні розрядної сітки - збільшити на 1 експоненту; 3) перемножити - експоненти додаються (мінус один зсув), сигніфіканди множаться. коли числа записані в твоєму форматі, то я зашпортаюся вже на задачі порівняти, яке з них більше: 1100010₃ чи 100₃₁. Не кажучи про задачу звести їх в спільну основу, щоб додати чи перемножити

@@scicritic це невиправдано складна ідея, яка не дає ніяких переваг. Її не те що відкинули, її, думаю, ніхто ніколи й не згенерував, окрім таких людей, як наш Нарту. Навіщо вносити нові основи систем числення, якщо достатньо будь-якої однієї, щоб покрити дійсні числа всюдищільно?

@@qwefak мені надзвичайно цікаво дізнатись про це більше. Ви хотіли б це обговорити?

Мені здається, хотіти всього одразу можна 😊

кожен слайд (і навіть трішки більше) принаймні кілька секунд розгорнутий на весь екран, не соромтеся стопити відео чи навіть зробити скріншот:)

@@pre_post дякую. Я так і робив )

Мені ноги Андрія також нічо ;)

@@IrenDoroshenko так ось звідки стільки переглядів.))

Відрізняється, тому шо всесвіт не само-подібний.

Можливі лише припущення...

@@yurgen75, так, але гіпотеза гіпотезі теж може бути не рівня. я знаю, що деякі educated гіпотези щодо всесвіту довкола нашого видимого об'єму цілком собі існують. наприклад поріг, на якому може почати бути помітно, що Всесвіт не плаский (якщо він не плаский) відсунули вже поза межі видимого всесвіту) - виходячи з умов, що якби він був непласким на менших масштабах, то це б відбилося на його структурі в період інфляції і ми б могли це виміряти. звісно, ми можемо чогось не враховувати і зрештою все виявиться не так, але мати хорошу модель - це прямо необхідність, щоб знайти недолік і побудувати ще більш точну. але зрештою можна і просто ще в сто разів більшу (по кількості часточок) симуляцію запустити, і подивитися як воно розвивається ще трохи збільшене. і зрештою колись ми можемо зробити таку примітивну симуляцію в масштабі - більшу ніж всесвіт

це правда :(

@@maksymtsizh966 З повагою, Украiнський Ютуб треба просувати а не ганьбити !

@@maksymtsizh966 Вчiться у "Альфацентаври"!

Давай разом над дикцією працювать, у pre post є голосовий канал. Цікавить?

@@IrenDoroshenko на голосовий в мене не буде часу :(

wow а що саме трапилось, чому не пустили?

@@andriitsibrii3335 мені просто цікаво, як так стукатись, щоб пустили.

Дивно, я думав, навпаки в "менш благополучних" районах має бути більша народжуваність, якщо екстраполювати тенденцію, що спостерігається в світовому масштабі 🤔

​@kurero, так, логіка є. але, можливо, є якісь залежності, наприклад, від освіти дорослих людей і доступності контрацепції. суб'єктивно мені здається, що якщо рівень освіти хороший і контрацепція доступна, то в умовах безперспективності люди не хочуть народжувати. і в мене враження, що якщо порівняти Україну з країнами такого ж рівня життя (а це дуже відсталі країни), то рівень освіти населення в нас все ж набагато вищий, ніж в більшості таких країн, а заборон на контрацепцію і аборти в нас немає крім малого відсотка тих, кому це забороняє релігія.

ні, я мав ув увазі не те, що це історично унікальна подія:) я стверджував саме, що це достатнє припущення, що одного разу одна клітина потрапила всередину другої клітини і змогла там вижити і ділитися. і всі еукаріоти - нащадки цих двох клітин. бо зараз ми не можемо розрізнити світи, у котрих це трапилося один раз із двома клітиними, багато разів з двома клітинами, один раз із багатьма клітинами і багато разів із багатьма клітинами. насправді, Роксолана права в тому, що дуже дивно думати, ніби це унікальна подія, таке протягом еволюції мало відбуватися багато разів незалежно. просто треба розрізняти "ми думаємо, що мало відбуватися" і "ми експериментально з'ясували, що відбувалося" (чи хоча б "з високою ймовірністю відбувалося"). за відсутності експерименту (найвищого судді) ми обираємо найпростішу достатню з наявних гіпотез. щодо мітохондрій - ми навіть не знаємо хто з клітин із котрих усе почалося був "хижаком", чи це майбутній еукаріот намагався з'їсти майбутню мітохондрію і поглинув її чи навпаки майбутня мітохондрія намагалася похарчуватися майбутнім еукаріотом і "вгризлася" всередину останнього. а може це були дві однакові клітини - сусідки в культурі, і просто чисто механічно так вийшло, що одна опинилася всередині другої і з цього місця їхні еволюції пішли по-різному.

@@randomNOMEN Уявіть, що є якась дуууже унікальна подія, щоб вона відбулась потрібно точне співпадіння сотень факторів умов середовища існування - інтенсивність Сонця, температура, певний % кисню, інтенсивність океанічних течій, відсутність живих істот, засилля одноклітинних і т.д. Створивши відповідні сприятливі умови, ця подія почне відбуватись часто, майже постійно, з високою вірогідністю, а інші події стануть мало вірогідними. Коли умови середовища існування зміняться, зміняться вірогідності подій, і та подія що мала високий ступінь вірогідності стане майже неможливою в нових умовах. Коли ми говоримо про якісь унікальні, малоймовірні події, вони унікальні для нас, для наших умов в яких ми зараз живемо. В інших сталих умовах, сприятливих, ці події зовсім не унікальні та відбуваються постійно

​@@randomNOMEN Уявіть, що є якась дуууже унікальна подія, щоб вона відбулась потрібно точне співпадіння сотень факторів умов середовища існування - інтенсивність Сонця, температура, певний % кисню, інтенсивність океанічних течій, відсутність живих істот, засилля одноклітинних і т.д. Створивши відповідні сприятливі умови, ця подія почне відбуватись часто, майже постійно, з високою вірогідністю, а інші події стануть мало вірогідними. Коли умови середовища існування зміняться, зміняться вірогідності подій, і та подія що мала високий ступінь вірогідності стане майже неможливою в нових умовах. Коли ми говоримо про якісь унікальні, малоймовірні події, вони унікальні для нас, для наших умов в яких ми зараз живемо. В інших сталих умовах, сприятливих, ці події зовсім не унікальні та відбуваються постійно

@@randomNOMEN дякую, що поділились своєю думкою. В певних умовах, певні події трапляються частіше, ніж в інших умовах. Поглинання мітохондрій та решта - це для наших часів унікальна подія. Для умов, які були в далекому минулому землі - то цілком закономірна подія, яка могла постійно відбуватись, доки умови сталі. Після того, як умови на планеті змінились - ця подія більше не відбувалась. Якось так я розумію той закон, чи наукове твердження про те, що ця подія відбулась "тільки один раз"

@@alexmarch232, це розумію. додам, що рідкісні події також відбуваються і ми маємо не лише яскраві приклади, а й чітке розуміння статистики (але для розрахунку статистики потрібен чіткий і недвозначний опис, а щодо клітин, що брали участь у першому симбіозі (і потенційних наступних) такого опису ми не маємо, частково ми зможемо перевинайти такий опис - точніше, один із безлічі варіантів опису, що задовільняє умови - коли проведемо в лабораторії демонстрацію такої події, демонстрацію, як одна клітина потрапляє всередину другої і обидві еволюційно виграють від цього. тоді ми зможемо хоч якусь статистику розрахувати, хоч і з широченним коридором похибки і помилки, але провівши багато таких (але неоднакових) подій, коридор можна звузити), - рідкісних подій. наприклад, адрони водню, дейтерію, тритію і гелію-3 в ядрі сонця не повинні зливатися, там нема для цього умов, недостатній тиск і температура. але існує такий ефект як тунелювання (за рахунок тунелювання ж працюють транзистори у напівпровідниковій техніці, там також електрони перестрибують з позиції на позицію, хоча енергії для таких стрибків у них недостатньо), для котрого енергетичний поріг значно нижчий, просто тунелювання - це рідкісна подія. втім, адронів у сонячному ядрі так багато, що ці рідкісні події відбуваються дуже часто і сонце покроково синтезує з ядер водню ядра гелію, а колись розігріється так сильно, що й з гелію почне ефективно синтезувати наступні елементи: вуглець, кисень. тим самим способом. хоча й зараз цей синтез вже відбувається неефективно, просто це ще більш рідкісна подія, ніж ядерне горіння водню. і можна знайти ще більш рідкісну подію, настільки рідкісну, що лише лічені випадки нуклеосинтезу цих ядер відбуваються за мільйони чи мільярди років у ядрі нашого сонця, або навіть лише в в ядрі однієї з мільйона таких зірок ("горіння" якихось важких елементів). і все одно ми можемо розрахувати скільки адронів мають зіштовхнутися, щоб така подія напевне (тобто з достатньою статистичною значущістю) відбулася хоча б раз, бо ми маємо точні параметри події. а для клітин таких точних параметрів ми поки не маємо.

Якщо є запит та/або загроза життю чи здоров'ю - має сенс запропонувати інфо/допомогу/джерела допомоги чи залучити, власне, систему (у випадку загрози). Вцілому інформація набагато краще заходить коли людина сама робить вибір її отримати. Але іноді важливо повідомити я-посиланням що "я вважаю що то як є зараз то не ок і можу запропонувати рішення, хочете?" І не очікувати що ситуація покращиться прям зараз, якщо людина не мотивована до змін і система чи спільнота не дають такої мотивації то методом заїждженої пластинки можна досягти деяких результатів, але лише у випадку регулярної роботи в тому напрямку. Тож питання постає чи воно того варте і чи готові інші залучатись. Бо ми не можемо контролювати, лиш впливати. Іноді того достатньо, іноді ні.

як же люблять деякі українчики вірити в якусь антинаукову дичину, якою займалися виключно у совку :-)

прогортав цю «частину 1 з 19», почув тільки шматки з історії науки. Можна тезово, що саме стверджував цей пан?

Я живу у Львові 😊

А в чому проблема? Людина ніколи не обмежувалась виключно фізичною реальністю чи фізичним існуванням. Візьміть ту ж математику. Наприклад, числа не мають фізичного існування, але правлять світом. Енергія, як не зовсім фізична сутність, тим не менше добре підходить для опису та розуміння фізичного світу.

@@eduardbuletsa9485 Подходит для математического описания/расчётов - формула, что я и написал, но не подходит для понимания физических процессов.

Ну как же не может существовать, если мы на практике наблюдаем ускррение расширения на крупных масштабах...

Розмір всесвіту точно відомий 90 з гаком мілярдів світовиї років у діаметрі

@@alexmarch232 справді? А хто і як його виміряв, бо я таке вперше чую?

@@ЄвгенПритула метод стандартних лінійок, або стандартних свічок. То видимий всесвіт виміряли, я помилився

@@ЄвгенПритула це лише спостережуваного Всесвіту. Це 13.7 млрд років від його виникнення, помножені на коефіцієнт розширення за цей час (ну тобто не помножені, а просто взято в розрахунок, що світло з його народження летіло до нас крізь простір, що розширювався). До речі, аналогія з підняттям людей не зовсім працює, бо ж у випадку підняття треба долати силу (гравітацію), тобто розвивати протиборне прискорення, а в космосі буде достатньо лише швидкість (вона накопичуватиметься). Та й інфляція не є кінетичним рухом, це скоріше ніби ви стоїте на шаховій дошці, але на кожному ході цієї гри кожну клітинку ділять на ще 3x3 підклітинки. Тобто відстань між вами і іншою фігурою збільшується не тому, що хтось із вас рухається, а просто тому, що між вами стає більше простору

​​@@alexmarch232 це лише потенційно, судячи з розширення і оцінки радіусу видимого всесвіту. Інакше поки запропонувати неможна.

"Асертивність"