Видео

Саламалекум

Дякую, все зрозуміло❤

Ох і бредятина 😢😢😢

Добридень, пані Антоніно! Вас знову вітає Ваш учень-росіянин. Дякую Вам за чудовий випуск та Скрипниківський Правопис. Я дуже радий тому, що Україна повертає собі не лише рідну мову, а ще й рідну ортографію. Мені шкода, що я не мав нагоди взяти участь у написанні диктанту. Проте для мене найголовнішим зараз є Перемога Вашої Батьківщини, а вона є неминучою. Я зичу Вам добра, здоров'ячка та нових успіхів у Вашій діяльності. Тепле вітання Вам від росіянина💙💛 Ні війні та Слава Україні✊

😡

Гном Омагад Ваниль Носорог Омагад первые буквы

Дякую Вам ❤❤❤❤❤

Вітаю, пані Антоніно! Невже Українці припускаються помилок у таких елементарних висловах? Вам пише Ваш учень-росіянин. У мене був російсько-український словник 2009 року випуску, який друкувався у москві. Дякуючи тому словникові, я заговорив Українською, і в ньому були надруковані ті самі правильні приклади, про які Ви наразі казали, себто, следующий - наступний, по крайней мере - принаймні тощо. Невже Українська держава настільки зросійщена? Я жодного разу в житті не бував у Незалежній, Рідну-Солов'їну вивчаю без сторонньої допомоги, причому підручники з Української мови маю російського виробництва, і вони подають ту саму правильну інформацію, якій Ви нас навчаєте. Звісно, Ви все робите правильно, але мене дивує те, що в самій Україні люди можуть не знати того, що для мене, росіянина, є аксіомою. Проте я все одно вдячний Вам за навчання. Нехай Господь якнайшвидше покладе кінець цій війні, покладе кінець нашій ворожнечі, адже ми сусіди, і маємо любити та шанувати один одного. У мене є одна мрія, щоб у росії почали викладати Українську мову у середньоосвітніх школах, як другу рідну. Сподіваюсь, що моя мрія обов'язково справдиться. А Вам, пані Антоніно, я зичу добра, здоров'я та нових успіхів у житті. Хай живе вільна Україна💙💛

Правильно Дрібним шрифтом!

Дякую за сумлінну працю

❤

Супер красота!

Дякую Вам за працю ❤❤❤❤

Вітаю Вас, пані Антоніно! Вам знову пише Ваш російський учень. Дуже дякую за навчання, для мене надважливо поповнювати словниковий запас та володіти Рідною-Солов'їною належним чином, дотримуючись усіх правил сучасної Української мови. Нехай Господь береже Вас і всю Україну💙💛 Мені, як і раніше, боляче за Вашу Батьківщину, але я вірю, що всім жахіттям війни вже незабаром буде покладено кінець. Тепле вітання Вам із росії. Слава Україні🇺🇦❤🖤

Дякую за інформацію

где субтитри

Якщо починати дошукуватися причин того чому Україна й досі не має свого нобелянта в галузі літератури напрошується невтішний і трагікомічний висновок українській літературі пороблено українські потуги дістати Нобелівську премію з літератури беруть початок від 1915 року саме тоді доктор філософії з Відня професор Йосип застирець подав на розгляд Нобелівського комітету кандидатуру Івана Франка назвав його найбільшим національним поетом свого народу у 1916 році каменятра не стало відтоді минуло майже століття а віз і нині там ми щоправда уже звикли що гордитися можна не лише отриманою премією а бодай номінацією на неї саме тому вперто не зважаючи ні на що просуваємо ідею що Франка могли б нагородити за завадила цьому Лише його смерть проте це був лише початок штотуму нобелівської премії українськими номінантами в історії української гонитви за нобелем ті хто сам чіплявся за нагороду наприклад тодось осмачка який самовисунувся на премію Але були й такі що всіляко від неї відхрещувалися у 1966 році відмовився Павло Тичина Микола бажан випередив розгляд своєї кандидатури надіславши ддо шведської академії літератури Лист у якому поет подякував за увагу й честь якої удостоївся але відмовився бути номінантом мотивував це тим що його мало знають у світі та й власні літературні здобутки назвав таким що не мають права предендувати на премію українські нобелівські хроніки продовжив творити Улас Самчук проте йому не судилося стати в один ряд із найвизначнішими літераторами світу причиною називають те що його не рекомендував жоден із нобелівських лауреатів а це має велике значення як усе було насправді знає тільки сам бог та члени шведської академії літератури трагічно обірвалися й наступна спроба піднятися на нобелівський Олімп і як не сумно трагічною була не лише ця спроба а й доля людини яка стала героєм ще за життя ідеться звісно про Василя Стуса порада із Іваном франком його ім'я найчастіше згадують в списку тих хто міг принести Україну найвищу літературну відзнаку світу кандидатуру Стаса подав до розгляду німецький письменник Генріх бель у 1985 році восени того ж року Стус помер у констабірній камері на засланні а посмертну як відомо нобелівську премію на дають іще одним нашим Фіаско було висунення на цю премію в 1991 році Олеся Гончара яке зробила українська діаспора а 1995 року цю спробу повторив Михайло Наєнко проте трагічним фатум укрїнськи номінантів просприяв тому що того ж 1995 Олесь Гончар помер у 2001 Михайло наєнко також висував на здобуття премії Ліну Костенко результати вважають більшь ніж очевидні у 2008 році лунко прогриміла звістка що острозька академія пропонує кандидатуру Юрія Андрюховича але так само лунко луснула мильна бульбашка якою виявилася ця новина Як то кажуть говорили балакали сіли та й забули чутки про висунення залишилися лише чутками сумно це усвідомлювати але попри намагання заявити про себе у світі усе ж залишаємося на його маргінесах [ розділових знаків тільки немає :( ]

Дякую за урок, але дуже заважає музика

Добрий день, пані Антоніно! Можете будь ласка перекласти на українську словосполучення:"Простите великодушно, извините покорно, прошу покорно й благодарю покорно". Заздалегідь дякую Вам!

Якщо починати дошукуватися причин того, чому Україна й досі не має свого нобелянта в галузі літератури, напрошується невтішний і трагікомічний висновок: українській літературі пороблено. Українські потуги дістати Нобелівську премію з літератури беруть початок від 1915 року. Саме тоді доктор філософії з Відня професор Йосип Застирець подав на розгляд Нобелівського комітету кандидатуру Івана Франка, назвавши його найбільшим національним поетом свого народу. У 1916 році Каменяра не стало. Відтоді минуло майже століття, а віз і нині там. Ми, щоправда, уже звикли, що гордитися можна не лише отриманою премією, а бодай номінацією на неї. Саме тому вперто й, не зважаючи ні на що, просуваємо ідею, що Франка могли б нагородити, завадила цьому лише його смерть. Проте це був лише початок штурму Нобелівської премії українськими номінантами. В історії української гонитви за «Нобелем» були ті, хто сам чіплявся за нагороду, наприклад, Тодось Осмачка, який самовисунувся на премію. Але були й такі, що всіляко від неї відхрещувалися. У 1966 році відмовився Павло Тичина. Микола Бажан випередив розгляд своєї кандидатури, надіславши до Шведської академії літератури лист, у якому поет подякував за увагу й честь, якої удостоївся, але відмовився бути номінантом. Мотивував це тим, що його мало знають у світі, та й власні літературні здобутки назвав такими, що не мають права претендувати на премію. Українські нобелівські хроніки продовжив творити Улас Самчук. Проте і йому не судилося стати в один ряд із найвизначнішими літераторами світу. Причиною називають те, що його не рекомендував жоден із нобелівських лауреатів, а це має велике значення. Як усе було насправді - знає тільки сам Бог та члени Шведської академії літератури. Трагічно обірвалася й наступна спроба піднятися на нобелівський олімп. І, як не сумно, трагічною була не лише ця спроба, а і доля людини, яка стала героєм ще за життя. Йдеться, звісно, про Василя Стуса. Поряд із Іваном Франком, його імʼя найчастіше згадують в списку тих, хто міг принести Україні найвищу літературну відзнаку світу. Кандидатуру Стуса подав до розгляду німецький письменник Генріх Белль у 1985 році. Восени того ж року Стус помер у концтабірній камері на засланні, а посмертно, як відомо, Нобелівську премію не дають. І ще одним нашим фіаско було висунення на цю премію в 1991 році Олеся Гончара, яке зробила українська діаспора. А 1995 року цю спробу повторив Михайло Наєнко, проте трагічний фатум українських номінантів посприяв тому, що того ж 1995 Олесь Гончар помер. У 2001 Михайло Наєнко також висував на здобуття премії Ліну Костенко. Результати вважаю більш ніж очевидні. У 2008 році лунко прогриміла звістка, що Острозька академія пропонує кандидатуру Юрія Андруховича. Але там само лунко луснула мильна бульбашка, якою виявилася ця новина. Як то кажуть, говорили, балакали, сіли та й забули. Чутки про висунення залишилися лише чутками. Сумно це усвідомлювати, але, попри намагання заявити про себе у світі, усе ж залишаємося на його маргінесах.

Это понятно только тем , кто значительно продвинулся а изучении украинского языка .

Вітаю Вас! Щиро дякую Вам за працю ! ❤❤❤❤

Щиро Вам дякую ❤

11

🥰 Дякую за цікавий і корисний матеріал.

Зрозуміло 😊😊😊😊😊😊

Хорошо.

Щиро дякую! Ніколи не задумувалась і не знала😮

❤

Чому не " роботний день" , робота ж!

Дякую за таку сумлінну працю!

Дякую Вам за працю!

Дякую щиро за вашу працю.

Дякую Вам за працю ❤

Я знову вітаю Вас, пані Антоніно! Дуже дякую Вам за навчання, я залюбки дивлюся кожен Ваш випуск. Що далі триває моє життя, то більшими стають мої любов та прагнення до Рідної-Солов'їної. Українська мова вже стала мені другою рідною. Єдине чого мені бракує для абсолютно вільного володіння, це усне спілкування. Через відсутність розмовної практики, я змушений щодня робити переклади і читати різного роду літературу Українською мовою, причому читати вголос. Я дуже радий, що у мене є Ви, пані Антоніно. Ви дуже гарна вчителька, слухати Ваші пояснення, як правильно послуговуватися Мовою, є великою насолодою. Щиро зичу Незалежній якнайшвидшої Перемоги та здобуття Соборности💙💛 Ваш учень-росіянин Арістіон Фатьянов.

Це тепер *ВАРІАТИВНО* чи перехідний період *для ІНШОГО* правопису?  І ще цікаво: це повернення до історичної форми?  В чому звʼязок, на чому ці нововведення ґрунтуються?  Іще питання.  До недавна була суперечка з правильною назвою *міста БРОВАРИ. * Посилаючись на правопис (тепер, зрозуміло, вже попередній), стверджувалося, що назву міста треба змінити відповідно правопису *на «БРОВАРІ»* (з `і` на кінці).  Мовляв, це перейменовували московити, яким незнайоме «Броварі» було немилозвучно, і вони його замінили на `и`.  А тепер, за новими правилами, получається, що вже українській і така форма відповідає?  

Дуже добре, пані Антоніно! Але щоправда всі ці приклади для мене є аксіомою. Невже деякі Українці припускаються помилок у таких елементарних висловах? Вас вітає Ваш російський учень Арістіон Фатьянов. Дякую Вам за навчання! Все буде Соборна Україна💙💛

ДЯКУЮ ❤

ДЯКУЮ ❗

,,продавчыня,, фу, бля

Я знаю, що замальовка, зарисовка. А нарис - це зарисовка, але в літературі.

🎉🎉🎉Дякую 💐

А по болгарски - яйца на очі

Мені геть зовсім не подобаються Ваші зарозумілі варіанти! 😢

Осведомлённость?

Дякую,цікаво .😊

а хіба вІдомість то українське слово?

Повідомлення, дані це і є повідомлення чи дані. А ві'домі - правильно, це ві'домі, але не обов'язково популярні. Гітлер сьогодні також ві'домий (хто не чув), але популярний... Ви впевнені? Дегенерати й москалі вирішили, що проект повинен стати проЄктом. Пошліть їх за кораблем "масква", не будьте гвинтокрилистими порохотягами.

Краще розбирайте не кради

Дай Боже Вам здоров'ячка та довгих років життя, пані Антоніно! Продовжуйте навчати нас Рідній Українській мові. Щиро Ваш, російський учень Арістіон Фатьянов