Видео

Нікітін це мії прадідусь, після ДСВ вся родина пересилилася на ст.Бандурка, де він з дружиною Ганною похован. Дуже Вам вдячна, бо всі народилися у Міхайловці, а в документах за ДСВ значится Гапсове. Коли почула за Одарку та Івана, то все зрозуміла бо цю страшну історію від бабусі ми з сестрою чули😢

Переглядаючи розповідь про с.Григорівка мене привабило фото на якому є моя мама, Майя Василівна Снісаренко і подруги Марія і Катя.В той час моя мама працювала у с.Григорівка бухгалтером (1958-1960рр.),а участь брала у художній самодіяльності. Сама мама з с.К-Костовата(Калинова).Матуся була дуже рада почути розповідь про с.Григорівка.І почути про життя Івана Сем'янікова.Вдячні Вам. Хотілось би ще почути про життя і побут с.Кам'яно-Костовата(с.Калинова).Дуже,дуже цікаво.Там жили мої пращури. Усім бажаю Миру і Надії на світле майбутнє

А якось потягнуло поїлати на ті землі Черкащини, звідки прадіди до Братщини переїхали, і там мені один дідо сказав: Це тебе, доню, пуп пращурів покликав. Можливо так і є. А села Лотошове та Піщана, дуже красиві теж. Школа у Піщаній розташована між соснових дерев, майже лісова школа) Дякую ще за вашу надважливу ініціативу. Дивлюся відео і так шкодую, що не можу їх передивитися зі своєю бабусею Бершадською Меланією Андрієвною, яка народилася у 1928 році саме у Малій Петрівці...

Безмежно дякую за вашу працю!!!!! Я є нащадком тих перших преселенців з Черкащини, які заселили Малу Петрівку. Мої рідні - Бершадські та Лозинські.

Ваш канал найкращий Дуже цiкавi та життевi розповiдi

Вiдразу Лайк👍

Спасибi Вам, за цiкаву та теплу розповiдь

Дякую за вашу працю.Приємно слухати чисту українську мову.

У вас не літературна українська((( а сільська (

Дякую за гарну розповідь! Навіть не чула про таке село, а тепер буду знати, що воно було та ще й де знаходилося. Приємно було побачити знайомі обличчя на фото! Гарну справу робите, дякую!!!

Дякую за гарну розповідь.

Спасибi за цiкавий фiльм-розповiдь

Браво!!! Молодці!!! Чудова розповідь!!! Ви робите гарну справу!!!

Дякую за дуже цікаву розповідь!♥️

Дякую за розповідь про Озеринівку. Колись давно я був ще зовсім малий і мене батьки привозили на літо в Озеринівку. Пам'ятаю дуби біля греблі, ставок в якому ловили рибу та раків, ліс в якому збирали ягоди.

Дякую за гарну розповiдь, з великим за охоченням дивлюся вiдео та чекаю на новi. Вашi вiдео-розповiдi створенi так немов погружаюсь в ту давнюю атмосферу та як будто знайомi краевиди, адже вони такi теплi до душi. Велике Вам Спасибi за вашу працю!

Я вдячна Вам за Вашу роботу! Дуже пізнавально

Цікаво. Щиро дякую.

Вітаю Туристичну Братщину з Днем краєзнавця! Бажаю у життєвих подорожах однодумців, доби великих та захоплюючих відкриттів, хай мир і процвітання буде на нашій землі

Дякую за розповідь! Дуже зворушлива! Гарна місцина.

Узнала и тетю Стасю Кислую. Невеста это ее дочка красавица Валя.

На фото свадьбы узнала моего покойного дядю Павла Левицкого в белых брюках. И еще несколько знакомых лиц, но как кого зовут не помню . Я уехала из Камянополя ( Штанфеля) в возрасте 12 лет.

Павлодарівка_моя Батьківщина,там я народилася та народилась моя матуся.Дуже гарне було село,зелене,мальовниче.

Ольга Василівна Гусятина - моя бабуся (бабусина рідна сестра)! Люблю її, вона мені за приклад вчительської відданості. Її двоюрідна сестра - теж вчителька. Я і моя троюрідна сестра - також вчителюємо. Мабуть, це вже генетика!

мой отец сПавлодаровки Куксенко Анатолий Григорьевич а дед К Григорий Яковлевич работал на руководящих должностях Д Витя пархоменко мой дядько

Там жила моя бабуся та дідусь Манжула Хима та Пилип 1909 року народження , , переїхала туди з Луки ,Черкаської області , в 33 в голод там помер її первісток ВасилькоПилипрович. Потім переїхали в Божодарівку в с.Шевченко

Дуже цікаво...дякую...

Дякую...цікаво...

Дякую за пам'ять....

Дуже гарні справедливу спогади.успіхів Вашому каналу.

Моя сусідка родом з Софіївки Первомайського району, уточнила, що одна із заможних вулиць цього села, а на ній пройшло її дитинство, має назву Шайтарова. Пдтримуючи дослідження Туристичної Братщинм, маю думку, що Скаржинські, які володіли Софіївкою, Мигією, Трикратвми, Миколаївкою та навіть землями за Мертвоводом там де зараз Українець (Шайтарани), виділили її після реформ 1861 року своїм людям, що проживали у Софіївці. Можливо період і підстави інші, але все рівно це пов'язано з власниками землі Скаржинськими. Можливо знайдуться ще й далекі родичі між жителями Софіївка та Українця, або з тими які стали Братчанамм. Наприклад по вул. Чернишевського в Братському жили Цушки, так їх коріння з Софіївки в якій також проживали їх родичі.

Між селом Софіївкою та містечком Лисою Горою був хутір Шайтерів.Джерело: Херсонські єпархальна відомість 1888 року #8 "До історії церковно-приходських шкіл на території краю".// Альманах Інгульський Степ 2019.

Дякую! Багато нового та цікавого! Доповню свіжою інформацією. Хутор Врещи Трикратской волости в пяти верстах от д. Спасибовки. 12 хозяйств, 73 жителя. Источник: "Список населенных мест Херсонской губернии" : по данным сельскохозяйственной переписи 1916 г.

Мої дідусь та бабуся жили в Штанфелі. Моя бабуся, Бучко Наталя , працювала на фермі, брала мене з собою на дійку тому пам'ятаю Сіроштаниху, Жердиху, Кучерючку та інших. Підвісний місток через річку (чому не вказано назви річок що тут зливаються?) побудував мій дід, Францішек Бучко, з напарником Козаревичем. Туристів може зацікавити те, що річка має русло з неповторними гранітними скелями. Має бути згадка й про гранкар'єр. На Провів багато часу у тих місцях написав багато оповідок про ту колоритну місцевість.

Дякую за цiкаву та гарну розповiдь. Менi дуже подобаеця дивитися та слухати про життя та побут хуторських людей та раньо радянськоi Украiни, Спасибi за вашу творчiсть.

Дякую творчому колективу Туристичної Братщинм, ще один вдалий матеріал, який оживляє пласт спогадів у людей для яких до сліз все знайоме у цій степовій місцині. Розіслав своїм рідним і почув від них сердечні переживання чути й бачите найдорожче спогади минулого, те що передати може лише творча художня думка. Тому подяка вам від усього роду. Цитата із переписки з братом Володимиром Волонтирцем. "Літували ми в діда: я, братик, сестричка Світланка. Простір, сонце, тепло нас обіймали щоранку. Дитячі стежки - нашими були степ, річка, балка і лози. Лиш тепер розумію чому у дядьків на очах наверталися сльози. То дитинства шляхи незабутні являються з марева часу. Вже нам не зібратись у діда на хуторі разом. Життя розкидало сім'ю по планеті, А хтось стежку свою обірвав і рахується в "нетях"". У відповідь брату:"І ногою твого онучати, освятиться дідівська земля, де замріяним ранком і ти на зорі хвилював тихі роси. Бо життя нескінченне, як квіти та їх семена розсіваютться степом вони на буттєві новітні покоси."

Дяк ємо за історію!❤

Дякуємо.Дуже цікава розповідь.

Дякую за цікаве відео👍👍👍👍👍

Як приємно згадувати про дитинство. Я проживала 10 років в селі Вільне. Багато спогадів . НА ФОТО ЗГАДАЛА БРАТІВ МартиненківПавла Володю і Сашу. БілоіваненкоГаля і Зіна. Косар Таня, Андрій. ДемиденкоКоля. ДзензураРомка.

На світлині біля біля волейбольний сітки, по середині, мій батько Снісаренко Василь Олексійович, нині покійний, похований біля бабусі, своєї мами Стельмашенко В.І.

Віра Іванівна Стельмашенко, моя бабуся. Похована в селі Велика Солона(Куйбишевка) Єланецької селищної ради.

Спасибi, за цiкаву розповiдь!

Дякую, дуже цікаво було почути.А цим містком і ми ходили до школи в Калинову.Ох і страшно ж було.

З дитинства задумувався над тим, а де ж той там яр, що долина зелена, то правда,, є невеликі урвища, а ось яр в прямому розумінні, як на мене навколо села відсутній. Але якщо була загальна згода людей і топонім прижився, нема тоді сенсу і той яр шукати.

Большое спасибо за видео, смотрела с удовольствием. Очень приятно было увидеть знакомые лица, а особенно своих родственников, многих из которых уже нет.

Цікава історія!

На третій хвилині відеорозповіді є світлина з проводів на службу в армію Григорія Прищенка, серед групи людей у верхньому ряду друга справа стоїть моя люба тітонька Радкевич (Попкова) Марія Миколаївна 1940 р.н. Мабуть були однакдасниками або знайомими, на жаль спитати нікого.

Дякую за чудовий проект. Дуже цікаво.

Большое спасибо за создание видко! Ваша идея гениальная, историю нужно помнить, тогда и потомки будут помнить о нас.