Видео

парюсь тіє ж проблемою, взяв по гарній ціні ліфепо павервіновську і думаю як її подружити з вольтпольскою. поки думаю над варіантом, а що якщо послідовно з батарейкою включити пару діодів, зєднаних паралельно в зустрічному напрямку - так по відеї напруга від батареї знизиться на 0.7 В, а значить ББЖ буде бачити 10.5В при реальних 11.2 на батареї, а також заряджатиме її до 14.1 В замість 14.7. ну тобто додається 0.7 В на п-н переходах.

Ввімкнути на вольт польська 5а, та купити додаткову зарядку для lefepo4 на струм яким рекомендується його заряджати. Зазвичай це. 1/4 І ємкості.

Доброго! Це заряджаються конденсатори, це нормально. Але така перевірка ще не є гарантією, що він справний.

Доброго! В ДБЖ без окремого дроселя зазвичай використовується силовий трансформатор на Ш-подібному осерді (не тороїд). У нього більша індуктивність розсіювання, яка тут відіграє роль послідовного дроселя. Але там більші втрати (ШІМ на високій частоті, а осердя - залізо), тому ефективність при малих навантаженнях гірше. Для комп'ютерних ДБЖ некритично, вони майже ніколи в таких режимах не працюють. Виробники цим фактом користуються ще й так: осердя трансформатора роблять недорозмірене (менше заліза = дешевше), і на холостому ході від батареї воно заганяється в режим, близький до насичення. Через це струм холостого ходу буває незвично високим. Але як тільки ДБЖ навантажується, ефект пропадає, і ККД цілком нормальний. Якщо збільшувати індуктивність дроселя більше за оптимальну (а напруга на обмотці трансформатора в режимі зарядки - та сама), зменшується швидкість наростання струму в дроселі при відкритих ключах (там розрахунок майже як для boost DC-DC перетворювача). І тому або знижуватиметься максимально досяжний струм зарядки (при фіксованій частоті ШІМ), або доведеться знижувати частоту ШІМ, що недоцільно - вона опиниться в звуковому діапазоні, пищатиме.

Дякую за розгорнуту відповідь.

Доброго! В цій моделі - тільки непрямим способом. Для режимів 5А і 10А у контролера є 2 фіксованих (підібраних при проектуванні) максимальних тривалості імпульсів ШІМ, які він використовує на CC етапі зарядки. Напруга на обмотці трансформатора змінюється в невеликих межах, тому цього вистачає. Технічно, можна було б ще компенсацію зробити по напрузі мережі (яку контролер таки міряє), але китайці не стали заморочуватись, тому струм зарядки плаває при зміні напруги мережі. А от розпізнавання кінця зарядки зробили розумно: вже на етапі CV, контролер поступово знижує тривалість імпульсів ШІМ по зворотному зв'язку, підтримуючи напругу батареї 14.4V (її він теж міряє). Ця тривалість пропорційна струму зарядки, і коли потрібна для утримання напруги тривалість імпульсів стає менше деякого порогу (=струм впав) - переходить до 3 етапу (буферний режим), знижуючи напругу на батареї до 13.65V.

@@olegbashtenko Дякую за розгорнуту відповідь. Власне, чого допитуюсь. Є ДБЖ SVEN з аналогічною схемотехнікою. В інструкції заявлено, що струм заряду 10А. А він не видає цих 10А, заряджає АКБ струмом близько 3А. І я намагаюсь зрозуміти, що з ним не так. Силова частина ціла. Все працює, АКБ доводить до напруги циклічного заряду, потім переходить в буферний режим. Але дуже довго, тому що струм малий.

Доброго! 1. З технічної точки зору - все правильно пишете, згоден. 2. А ви точно до кінця додивилися? 😁 З 27:24 я саме це і говорю, майже слово в слово і навіть зауважую про непридатність високовольтних діодів. Де ж неправильні висновки?

@@olegbashtenko так, додивився, а ви дивилися? :) 29:25 "щодо доцільності - вона є сумнівною"... висновки ви ж робите, виходячи з ефективності роботи тих діодів з величезним падінням... і все відео про це, що високовольтні діоди Шоттки мають велике падіння і в даному випадку неефективні (5-10 градусів різниці при встановленні додаткових діодів на свої радіатори та при відсутності обдуву... При встановленні на ті ж самі радіатори в тих самих умовах та з обдувом різниця буде близька до 0. А в тих умовах в яких різниця була б суттєвою - Ви не показали). Ці ж висновки є і в описі до цього відео, і нічого не сказано про те що треба брати низьковольтні діоди, бо саме вони мають менше падіння, а це відео про те як робити не слід. Ще, діоди Шоттки не люблять перевантаження як по зворотній напрузі так і по струму (звичайний діод витримує більше короткочасне перевантаження) тому їх треба обирати по струму також із "запасом".

@@olegloa1094 Та ми з вами явно не про те сперечаємося 🙂 Основна думка в цьому відео - якщо вже ставити діоди, то не 2 (як дехто пропонує), а 4. А модифікація і є сумнівна, хіба що транзистори стоять з зовсім поганими параметрами. Але і тоді я б радив не діоди додати, а транзистори замінити на нормальні. "Оригінальне" падіння напруги в імпульсі на паразитних діодах ви самі бачили, ну умовно поставлю я MBR4045 чи STPS4045 (їх ціна - окреме питання) - у них по довідковому листку типове падіння 540 і 560 мВ відповідно. Тобто, різниця по втратах не в рази, а на відсотки. От якби існували діоди з падінням в 50 мВ при таких струмах - тоді так, я б сказав, що ви праві і однозначно треба ставити!

@@olegbashtenko "декого", якщо Ви про Миколу П., Ваші аргументи мабуть переконали, і він вже ставить 4 діода :) Дивно, що виробник не зробив синхронне випрямління, все що потрібно є, це суттєво покращило б режим роботи. Скажіть, якщо знаєте, на яку мінімальну зворотню напругу можуть бути ці діоди, бо різниця в падінні у діодів на 60в і на 45в і навіть 40 і 45 у деяких виробників досить суттєва... Стосовно доцільності. Зараз в продажу важко знайти саме оригінальні мосфети. В кращому разі як оригінал продаються також китайські просто кращої якості, з параметрами схожими на оригінальні, чи не набагато гірші. І вони недешеві. Але які там параметри у того паразитного діода, невідомо. Якщо ДБЖ не згорів, наче працює, тримає потрібне навантаження, поміняти 12 мосфетів вийде дорожче ніж поставити 4 діодні збірки, але головне - невідомо, чи це допоможе. При покупці оцінити яке буде падіння на тому діоді при струмі порядка 10-20а, нереально.

@@olegloa1094 Доброго! На мій погляд, діодів на 45в тут цілком вистачить. Щодо синхронного випрямлення - згоден на всі 100, я навіть про це казав в сусідньому відео (у мене їх всього 2 - наразі нема часу щось знімати). Ще нюанс (та ви й самі напевно знаєте): ця модель ДБЖ - лотерея. Компоненти дуже різні від партії до партії. Мені попався екземпляр з нормальними транзисторами - паразитні діоди наразі цілком витримують 10-12А середнього струму при роботі з LiFePO4 батареєю (як буде час, зніму відео - люди просили експеримент з літій-залізофосфатом). Але якщо в конкретному екземплярі попались польовики з поганими характеристиками - я б все ж радив по можливості їх замінити. Бо зняти з них частину навантаження додатковими діодами при зарядці ви зможете, а от як самі канали неякісних польовиків поводитимуться на великих струмах при роботі інвертора - хто зна.

Доброго! На жаль, відповідально порекомендувати саме цей не можу. У цієї моделі лотерея з якістю (дуже відрізняються компоненти від партії до партії, може попастись "проблемний"). Ще з недорогих китайських з зовнішньою батареєю зараз є Altek (на польський ринок він же поставляються як Extralink Piorun) - там лінійка від 480 до 2100W. Щодо батарей - зараз тестую такий 12V 500W Volt Polska і Extralink 24V 2100W з самозбірними LiFePO4 батареями (Eve 105Ah, BMS JK-B1A8S10P) - мені поки що все подобається, але тестування ще в процесі. Звичайно, якщо бюджет дозволяє і хочеться чогось надійного і якісного - можна подивитись на лінійку Victron Multiplus / Multiplus II. І так, особисто я - прихильник інверторів і ДБЖ "низькочастотної" топології, китайські високочастотні гібридники не люблю.

Доброго! На жаль, наразі часу на ремонти немає зовсім, перепрошую.

Доброго! Зараз тестую такі ДБЖ в роботі з літій-залізофосфатними батареями (Eve 105Ah, BMS JK-B1A8S10P) - мені поки що все подобається, але тестування ще в процесі. Ці ДБЖ адекватно працюють при паралельному підключенні зовнішнього зарядного пристрою, якщо на зовнішньому пристрої обмежити напругу CV етапу до 13.4 - 13.5V (тобто менше, ніж напруга буферного режиму самого ДБЖ, 13.65V). В моєму випадку це перероблений "серверний" блок живлення Fujitsu DPS-800. В такому варіанті, на етапі зарядки CC, коли потрібен максимальний струм - більшу його частину забезпечує зовнішній пристрій. А на етапі CV і "буферному", коли напруга вища - він вже не заважає алгоритмам ДБЖ правильно відпрацювати завершення зарядки.

@@olegbashtenko дякую

Де ж ви такі беретесь. Як тільки московськомовний коментатор - так відразу хамство, казуїстика, сарказм і уїдливо-поблажливий тон. По темі відео - жодних предметних дискусій, зате як незнайомий термін - відразу якісь претензії. Так, виробники в курсі. І більшість інженерів теж в курсі, що побічні ефекти, що виникають з технологічних причин незалежно від бажання інженера, називають паразитними. Паразитна індуктивність виводів і провідників, паразитна ємність затвора польовика чи монтажу і так далі. Все, що не створюється навмисно, але має враховуватись. При чому тут довідковий листок (datasheet)? Скажімо, індуктивність виводу стока може бути зазначена просто як "Internal Drain Inductance". Паразитною вона від цього бути не перестане. Щодо MOSFET, то загальновживаними термінами для діодів є "body diode" і "parasitic diode". Ось вам перший же приклад: www.powerelectronictips.com/remember-mosfet-body-diode-faq/ - зверніть увагу на "includes a parasitic device - the body diode". Далі. Захисний діод в даному контексті - неправильний термін. Захисним він може бути тоді, коли виконує функції захисту в певних режимах. Наприклад, вбудований ланцюжок "діод+стабілітрон" між затвором і витоком у деяких MOSFET. От він - захисний, його спеціально зробили, щоб захистити затворний діелектрик від пробою статикою. Вбудований діод між колектором і емітером деяких біполярних і IGBT транзисторів - теж опція, може бути, а може і не бути. От він може бути захисним. А може не бути - залежить від того, що робить ваша схема. Наприклад, в біполярних транзисторах для вихідних каскадів рядкової розгортки кінескопних телевізорів міг бути вбудований діод (приклад: BU508DF). Але він не захисний - він демпферний. А у MOSFET цей діод є завжди фізично, хочете ви цього чи ні. Тому паразитний або технологічний. Чи буде він захисним - може, залежно від того, що робить ваша конкретна схема. В цій схемі паразитні діоди використовуються для корисної функції - випрямляч зарядки, але ніяких захисних функцій не виконують. Чого мені називати їх захисними?

Не йорнічайте. Datasheet бачив, знаю такий транзистор. Високовольтний польовик на 700V / 2A, паразитний діод на місці, як у всіх. Не вірите - візьміть мультиметр, продзвоніть. В відео я вже казав, що для багатьох типів MOSFET параметри паразитного діода не нормуються, і відсутні в довідковому листку? Ви щойно довели мою тезу і спростували свою 😂 Ех, теоретики...

@@olegbashtenko Ерничаете, как не странно, Вы, а я в отличии от некоторых как раз практик. Теоретик - ну может быть. Но это уже вторично. Ничего поживёте по дольше - узнаете по больше. Успехов в изучении электроники. И особенно наседайте на полупроводники. Если, что я всегда на связи. Пожалуйста.

@@evgeniy.fisuk. Та що ж таке... Я вам про MOSFETи, ви мені знову про якусь психологію, "поживете", "насідайте", "ніколи не говоріть", "юнацький максималізм"... У вас з тим проблема? Ви чимось мірятися намагаєтеся? Сходіть до психолога. По ділу аргументи будуть чи ні? Повторюю: абсолютно у всіх MOSFET-польовиків є паразитні діоди. У багатьох типів, параметри цих діодів не нормуються, і відсутні в datasheet (ви самі навели приклад такого). Немає паразитних діодів тільки у біполярних транзисторів і IGBT, але ні перші ні другі в цю схему не годяться. Формально, ще у GaN там не зовсім діод, але результат той же: в зворотному напрямку він проводить все одно 😉 І головне: в даній схемі паразитні діоди виконують КОРИСНУ функцію, і якщо не стоїть задача витиснути зі схеми максимум можливого - їх достатньо для поставленої задачі. І ніколи не судіть по зовнішньому вигляду людини, скільки їй років, чим вона займається і скільки знань в якій галузі має. Особливо по відео на RUclips. "Невдобно" може вийти, професоре.

@@olegbashtenko Не удобно только ссать против ветра. Я в любом случае останусь при своём мнении. Думаю, время разрешит данную ситуацию и Ваши пробелы в знаниях. Не мечите бисер перед свиньями - говорили когда то мудрецы.

@@olegbashtenko И ещё, я говорил не только про MOSFET. А про полевые транзисторы во общем.

"Никогда больше" - слухаюсь, тааарищ капітан! 😂 Не вказуйте людям, що робити, і вам не скажуть, куди йти. Багато словесної казуїстики, і мало змісту. Буде натхнення - покажете мені і виробникам, як сформувати N-канальний силовий польовик так, щоб ніякий паразит не утворив P-N перехід між N каналом і P підкладкою, і куди ту підкладку підключати в силовому транзисторі (не слабосигнальному, як в інтегральних комутаторах і конвертерах рівня, де підкладка є четвертим виводом і не з'єднана з витоком). А головне - навіщо. В силових низьковольтних MOSFET паразитні діоди завжди є. Там, де їх параметри критичні - вони можуть бути зашунтовані додатковими діодами Шотткі прямо в корпусі, як в STL220NS6F7. А бути чи не бути додатковий діод може в біполярних транзисторах. Наприклад, BU508DF і його брат-близнюк без діода BU508AF. Там діод не технологічний, а спеціально поставлений виробником для роботи як демпфер в схемах типу вихідного каскаду рядкової розгортки телевізорів.

@@olegbashtenko Я специально Вас поправил, потому что полезли в очень специфическую и достаточно сложную тему. Без специальной подготовки и должной теоретической выкладки. Начали плавать, но стоит отдать должное на ходу стали додумывать, и на первый взгляд предаться не к чему. А вообще не благодарите. Всегда рад помочь начинающим радиолюбителям.

@@evgeniy.fisuk. Як каже один добродій, якого я дуже поважаю: "Продовжуйте спостереження, і тримайте нас в курсі подій!" 🤣 Звичайно, вам звідти видніше, яка у кого підготовка, хто де плаває і кому куди можна лізти. Ви ні в чому мене не поправили. Ніякої корисної інформації (крім вашого помилкового твердження про силові MOSFET без паразитних діодів, і нерозуміння різниці між польовиком і біполярником) в вашому коментарі я так і не побачив. А, і корону поправити не забудьте. ЧСВ по-вашому. Бувайте здорові!

@@evgeniy.fisuk. А щоб закінчити дискусію хоч якимось конструктивом, корисним для глядачів, і дати вам шанс виправитись - прошу від вас в студію приклад (тип) низьковольтного силового MOSFET, у якого немає паразитного діода.

@@evgeniy.fisuk. Оскільки такого прикладу ви не надасте (їх не існує в природі), для зацікавлених глядачів пропоную непогану статтю про паразитні діоди в MOSFET: www.powerelectronictips.com/remember-mosfet-body-diode-faq/ , і звернути увагу на термін "parasitic", що є загальноприйнятим у світовій інженерній спільноті. А вам, перш ніж когось "поправляти" у менторсько-поблажливому тоні, все-таки передивитись відео повністю і розібратися у предметі дискусії.

Доброго! Не страшно. В цьому ДБЖ примітивний AVR (стабілізатор), ступенів мало - тому "крок" великий (на скільки вольт понижувати чи підвищувати). Для техніки зазвичай допустимо +/-10% від номіналу. При стандарті 230V це від 207V до 253V.

@@olegbashtenko дякую за відповідь. В такому випадку для котла не потрібно купувати окремий стабілізатор напруги ?

@@antonshumilov5750 Тут рекомендувати не маю права. Це ваша техніка, і тільки ви знаєте, які у вас умови. Даний ДБЖ не є абсолютним захистом від стрибків напруги, тому вирішувати вам.

@@antonshumilov5750 До речі, про стабілізатори. Якщо є задача дуже надійно захистити будинкову чи квартирну мережу від заниженої/завищеної напруги і стрибків - подивіться в бік інверторних стабілізаторів, наприклад www.quant.ua/ Наша, українська фірма, до речі. Дуже надійні, грамотно спроектовані і якісні апарати.

@@olegbashtenko дякую за відповідь та коментарі. Проте зараз стоїть питання тільки стабілізатор напруги для газового котла.

Так, має працювати без проблем. Високі пускові струми у стаціонарних компів були в роки CRT моніторів (там при пуску петля розмагнічування кінескопу давала імпульс, вона ж - degauss). Зараз це вже не актуально.

@@olegbashtenko Спасибо большое. Будем опираться на этот вариант.

Можна. Ніякої плутанини не буде. У цього ДБЖ зворотний зв'язок тільки по напрузі батареї. Коли ДБЖ "побачить", що напруга досягла заданої 14.4V (батарея заряджена) - перейде в буферний режим (підтримання 13.65V) і все. Йому без різниці, сам він зарядив батарею чи сонячний контролер допоміг.

@@olegbashtenko Понятно, спасибо большое. Солнечные батареи будут хорошим подспорьем на случай, если отключения будут слишком длинными.

Так, можете. У 2200 по паспорту струм зарядки 20А, що для 165А*год батареї допустимо. Але перевірте, до якої напруги він реально заряджає. У цих ДБЖ є проблеми з якістю, від екземпляра до екземпляра точність може сильно відрізнятись. Тому переконайтесь, що не завищує струм і не перезаряджає по напрузі.

@@olegbashtenko дякую дуже

Спочатку вимикачем (Mains) відключити від мережі, ДБЖ перейде на батарею. Далі кнопкою вимкнути.

Доброго! На жаль, 2200E в руках не тримав. Треба відкривати, змальовувати схему з плати, дивитись, як там підключений вентилятор. Імовірно, знайдеться пробитий транзистор, що ним керує.

@@olegbashtenko Дякую, а до Вас можна буде звернутися за допомогою в ремонті, якщо виникне така потреба?

Доброго! Для ДБЖ нічого страшного, він адекватно працює з паралельно підключеним зарядником. А от батарея деградувати швидше буде. На відміну від автомобільних (для них короткочасна зарядка високими струмами - норма), AGM і GEL батареї для ДБЖ не люблять великих струмів зарядки, втрачають ємність.

Доброго! Не нормально. Ознака завеликого для них струму. Дивіться довідковий листок (datasheet) на вашу модель батарей, виміряйте реальний струм заряду. Свинцево-кислотні батареї (хоч GEL, хоч AGM) деградують при перегріві, зазвичай виробник не дозволяє роботу вище +40 *C (не гарантує ніякого ресурсу). Рекомендую по можливості докупити ще 1-2 однотипних батареї паралельно до них. І енергоємність збільшите, і батареям легше буде (по струму), довше прослужать. Зверніть увагу, для вирівнювання падіння напруги на опорі дротів при паралельних батареях, підключайте дроти ДБЖ до батарей "по діагоналі" (приклад: a4.pbase.com/o2/84/622984/1/140504413.ZPirdYGo.ParallelBatteries3Correct.jpg ) Ці UPS заряджають батареї в 3 етапи: 1. Струм максимальний, програмно обмежений близько 20А тривалістю імпульсів ШІМ, напруга повільно росте до 14.4 V (але зворотного зв'язку по струму немає, 20А це дуже приблизно і НЕ стабілізується); 2. Напруга підтримується стабільно 14.4V, струм повільно падає (зворотний зв'язок по напрузі є); 3. Напруга підтримується стабільно 13.65V, струм стає рівним саморозряду батареї (буферний режим). Перехід між 2 і 3 реалізовано програмно за непрямою ознакою падіння струму нижче порогу (реального датчика струму у нього немає). Умовно - "якщо тривалість імпульсів, сформована для підтримання стабільних 14.4V петлею зворотного зв'язку, впала менше XXX - значить, струм нижче YYY і перейти в буферний режим 13.65V".

@@olegbashtenko Дуже дякую за відповідь. Заміряти реальний струм зараз не маю можливості, але, думаю, куплю прилад(кліщі) для цього. Згідно datasheet батарей, максимальний струм заряду 16.25А. Раніше, памʼятаю, бачив цифру на сайті виробника 13А, що співпадає із загальним правилом для GEL батарей - 1/20 від ємності. Цікаво, що зараз на тому ж сайті взагалі немає інформації про максимальний струм заряду... Підкажіть, чи правильно я розумію, що при паралельному підключенні батарей струм заряду(20А) буде ділитись на кількість батарей(2) для кожної з них згідно Першого закону Кірхгофа, так як їх внутрішній опір однаковий? ( shorturl.at/6f4Yd ) Про підключення по діагоналі не знав. Дякую!

@@serhii5800 Так, щодо рівномірного поділу струму на N паралельних батарей - ви все правильно зрозуміли. Підключення "по діагоналі" саме для того, інакше сумарний опір (дроти + внутрішній) в колі кожної батареї буде різним, і струм розподілиться не порівну. Будете купувати прилад - дивіться уважно, не всі струмові кліщі вміють міряти постійний струм.

@@olegbashtenko дякую за пояснення! Можливо в цьому і полягає проблема нагріву батареї в моєму випадку, бо згідно datasheet акумулятора струми зарядки із запасом в допустимих значеннях

@@serhii5800 1/20 від 65аг це трохи більше 3А. Зазвичай все ж таки рекомендують 1/10 від ємності, але це 6,5а, тому для двох батарей 20А це забагато. Можливо, Ви мали на увазі 20% від ємності, але такий струм для кислотних та гелевих акумуляторів не є оптимальним, і призводить до їх швидкої смерті.

Доброго! Скоро з'являться в господарстві комірки LiFePO4, тоді поекспериментую і розкажу. Формально - виробник перестраховується і НЕ заявляє сумісності з літій-залізофосфатними батареями. В цих ДБЖ пороги напруги задані не дуже точно (від екземпляра до екземпляра), і немає повного припинення зарядки (як рекомендується для LiFePO4) - тут після завершення CC (5/10/20A) і CV (14.4V) етапів, далі постійно підтримується напруга буферного режиму 13.65V. Якщо напруга буферного режиму підтримується точно (при потребі підлаштувати добором резисторів подільника), то ТЕОРЕТИЧНО має працювати ОК. Але поки що на свій страх і ризик.

Як будете мати результати дослідження, відпишіть будь ласка.

@@olegbashtenko тоже цікавить. гель вмер, треба заміну.