Мій вірш.
Богородиця на мінареті
Її гість міста пам'ятає довго,
А хто живе тут, той ще змалку звик:
Над щебенем веде танок Мадонна
В вінку із зір. Дух чистий сяє в них.
На мінарет її у місті давнім
Поставлено як перемоги знак,
Щоб ворог біль відчув... Та споглядає
Вона без гніву всіх: їй видно так.
Тут ворожнечі пам'ятник тяжкої,
Та вільний від цієї боротьби
Не бачить, що фігура й вежа - в спорі:
Дві віри в символ з'єднано один.
Покров її - для всіх, чужих не знає.
Не раз було: як хмарно в майбутті,
Мольба до неї: "У борні будь з нами!",
Мольба до неї: "Пощади в біді!"
Хмурніє небо, повертатись - грозам,
І місто пригадає досить зла,
Та є вона - щоб припинялись сльози,
Щоб милість страдникам відповіла.
05.03.20...